Провадження № 11-сс/803/153/26 Справа № 188/4118/25 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
22 січня 2026 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого, судді-доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 23 грудня 2025 року про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні № 62025080200000419 стосовно
ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Херсон, військовослужбовця, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України (далі - КК),
за участю (в режимі відеоконференції):
прокурора ОСОБА_8
підозрюваного ОСОБА_7
захисника ОСОБА_6
Обставини, встановлені рішенням слідчого судді та короткий зміст оскарженого рішення.
Ухвалою слідчого судді Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 23 грудня 2025 року задоволено клопотання слідчого та продовжено строк тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 на 35 днів до 14 год 00 хв 25 січня 2026 року з визначенням застави у розмірі 40 прожиткових мінімумів доходів громадян, що становить 121 120 гривень та переведенням до гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обґрунтування прийнятого рішення слідчий суддя зазначив, що надані стороною обвинувачення докази свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, кримінального правопорушення, з метою запобігання спробі переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, враховуючи тяжкість, передбаченого кримінальним законом покарання, такий запобіжний захід як тримання під вартою є необхідним і має запобігти доведеному під час розгляду ризику, передбаченому п. 1 ч. 1 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі захисник просить ухвалу слідчого судді змінити та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту або менш суворий, не пов'язаний з триманням під вартою.
В обґрунтування апеляційних вимог захисник посилається на недоведеність стороною обвинуваченого заявлених ризиків. Після залишення військової частини підозрюваний поїхав додому, де постійно проживав за місцем реєстрації та де і був затриманим, що вказує на те, що він переховуватися від органів досудового розслідування чи суду не має намірів, як і впливати на свідків. Слідчий суддя залишив поза увагою, що ОСОБА_7 строкову службу в ЗСУ не проходив у зв'язку із непридатністю до військової служби, а під час мобілізації та проходження навчання не отримував зброю. Крім того підозрюваний потребує медичної допомоги, яку не може в повній мірі отримувати в умовах тримання під вартою та стан його здоров'я погіршується. Слідчий суддя залишив поза увагою, що підозрюваний має міцні соціальні зв'язки, батьків та брата, з якими підтримує доброзичливі стосунки, за місцем реєстрації та проживання характеризується позитивно, є раніше не судимим, має ряд хронічних захворювань, в тому числі поранення при проходженні служби в ЗСУ, потребує медичного обстеження та необхідного лікування. Стороною обвинувачення не доведено, що більш м'який запобіжний захід не здатен забезпечити належну поведінку підозрюваного.
Позиції учасників судового провадження.
В судовому засіданні захисник та підозрюваний в режимі відеоконференції підтримали апеляційну скаргу і з підстав, викладених в ній, просили її задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні в режимі відеоконференції заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника, її доводи вважав безпідставними, а ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою і просив залишити її без змін.
Мотиви апеляційного суду.
Відповідно до ст. 404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
У відповідності до ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Заходи забезпечення кримінального провадження, до яких відносяться і запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ст. 131 КПК).
Відповідно до ст. 199 КПК клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: (1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; (2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу відповідно до положень ст. 178 КПК, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, зазначені у вказаній статті.
Згідно з вимогами ст. 177 КПК підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК, слідчий суддя, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу, та умови, за яких таке продовження можливе.
Перевіривши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги захисника, апеляційний суд дійшов висновку, що зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчого слідчим суддею дотримані в повному обсязі, а доводи сторони захисту, зазначені в апеляційній скарзі щодо відсутності підстав для продовження строку тримання під вартою, є неспроможними та не можуть бути визнані достатніми для скасування оскарженої ухвали з огляду на таке.
Щодо обґрунтованості підозри.
Апеляційний суд погоджується з висновками слідчого судді про обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за обставин, викладених в повідомленні про підозру, які є достатньо обґрунтованими і такими, що підтверджуються сукупністю матеріалів, доданих до клопотання слідчого.
Окрім цього, обґрунтованість цієї підозри раніше була предметом судового розгляду і знайшла об'єктивне підтвердження при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу. З матеріалів провадження не вбачається, що з того часу виникли будь-які нові обставини, які б спростували обґрунтованість цієї підозри або причетність ОСОБА_7 до інкримінованого йому злочину.
Щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, що заявлені ризики не доведені стороною обвинувачення, суд апеляційної інстанції вважає їх неспроможними та слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, що ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК, не зменшився та продовжує існувати.
Так, з метою уникнення відповідальності ОСОБА_7 , враховуючи тяжкість ймовірного покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому тяжкого злочину у виді позбавлення волі від 5 до 10 років, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Водночас, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у випадку визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, безумовно не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте як за національним законодавством (п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК), так і за практикою Європейського суду з прав людини, є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (справа «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року).
Надаючи оцінку можливості переховування підозрюваного від слідства і суду, колегія суддів зважає на те, що існує достатньо висока ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, може вдатися до відповідних дій.
Разом з тим, слідчим суддею не визнано доведеним продовження існування заявлених в клопотанні слідчого ризиків, передбачених п.п. 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, з чим погоджується суд апеляційної інстанції, оскільки належних доказів в підтвердження їх наявності стороною обвинувачення не надано.
Водночас ризик у вигляді можливого переховування від органів досудового розслідування та суду є реальним та продовжує існувати, тому забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного можливо лише шляхом продовження строку тримання його під вартою.
В сукупності із вищевикладеним у відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства слідчий суддя також врахував обставини інкримінованого ОСОБА_7 кримінального правопорушення, дані, які характеризують його особу, та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК, зокрема, що останній є військовослужбовцем, раніше не судимий, має місце реєстрації та проживання, вік, стан здоров'я.
При цьому слідчий суддя врахував положення частини 8 статті 176 КПК, якою встановлено, що під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті - тримання під вартою.
Окрім цього, слідчий суддя також врахував належним чином обставини інкримінованого підозрюваному злочину, дані про його особу, його майновий стан, у зв'язку з чим дійшов висновку про можливість визначити йому заставу, достатню для забезпечення виконання ним процесуальних обов'язків, в розмірі, передбаченому п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК.
Суд апеляційної інстанції зважає на доводи захисника про міцність соціальних зв'язків підозрюваного, наявність батьків та брата, однак вказані обставини не можуть бути самодостатньою підставою для скасування ухвали слідчого судді та не спростовують правильності висновків слідчого судді про те, що інший, більш м'який запобіжний захід на даному етапі досудового розслідування не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти встановленому ризику.
Посилання захисту на незадовільний стан здоров'я підозрюваного апеляційним судом враховуються, однак це не є самодостатньою підставою для застосування більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, з огляду на вищевикладене. Разом з тим, в матеріалах справи відсутні відомості щодо неможливості надання адекватної медичної допомоги підозрюваному в установі попереднього ув'язнення.
Крім того, апеляційним судом встановлено, що кримінальне провадження наразі перебуває на стадії судового провадження і стосовно ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою на підставі ухвали Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 22 січня 2026 року.
Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що оскаржена ухвала слідчого судді постановлена з належним дотриманням вимог кримінального процесуального закону, у зв'язку з чим апеляційну скаргу захисника слід залишити без задоволення, а ухвалу без змін.
Керуючись статті 132, 176, 177, 183, 193, 199, 405, 407, 419, 422 КПК, апеляційний суд
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 23 грудня 2025 року про продовження строку тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 407 Кримінального кодексу України, залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
____________________ ____________________ ___________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4