Провадження № 11-кп/803/784/26 Справа № 337/1061/25 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
20 січня 2026 року м. Кривий Ріг
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі ОСОБА_5
за участю прокурора ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі в режимі відеоконференції кримінальне провадження № 22025080000000065 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 на вирок Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 01 жовтня 2025 року, яким
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку с. Тимошівка Михайлівського району Запорізької області, громадянку України, раніше не судиму, зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 ,
засуджено за ч. 7 ст. 111-1 КК України до покарання у виді 14 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати будь-які посади в органах державної влади, місцевого самоврядування, пов'язаних з наданням публічних послуг, виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 15 років, з конфіскацією всього належного їй майна, -
Згідно вироку, приблизно з вересня 2022 року, перебуваючи на території окупованого збройними силами держави-агресора російської федерації смт. Михайлівка Василівського району Запорізької області, громадянка України ОСОБА_8 , діючи умисно, із власних корисливих та ідеологічних мотивів, з метою підтримання окупаційної влади, встановленої збройними формуваннями російської федерації, маючи проросійські погляди та критичне ставлення до діючої законної влади в Україні, усвідомлюючи протиправність своїх дій, всупереч вимог діючого законодавства України, прийняла пропозицію невстановлених досудовим розслідуванням осіб із числа представників окупаційної влади смт. Михайлівка та добровільно зайняла посаду мовою оригіналу - «Инспектор (по исполнению административного законодательства) группы по исполнению административного законодательства» у незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території смт. Михайлівка Василівського району Запорізької області, який має назву «Отдел полиции № 3 (дислокация пгт. Михайловка) УВД по г. Васильевка и Васильевскому району» та розташовується за адресою: Запорізька область, Василівський район, смт. Михайлівка, вул. Святопокровська, буд. 8.
Обіймаючи зазначену посаду ОСОБА_8 здійснювала протиправну діяльність в інтересах держави-агресора та з метою підтримання окупаційної влади на території смт. Михайлівка Василівського району Запорізької області, окрім іншого, здійснювала разом із іншим особовим складом незаконного правоохоронного органу патрулювання території смт. Михайлівка з метою виявлення кримінальних та адміністративних правопорушень, виїжджала на виклики, які надходили на адресу незаконного правоохоронного органу, в якості інспектора з виконання адміністративного законодавства, а також забезпечувала охорону ввіреної їй дільниці під час проведення незаконного референдуму щодо виходу Запорізької області із складу України та входження Запорізької області до складу російської федерації на правах суб'єкта російської федерації, за адресою: Запорізька область, Василівський район, с. Високе, вул. 40 років Перемоги, буд. 70.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 просить скасувати вирок суду та закрити кримінальне провадження стосовно ОСОБА_8 у зв'язку з не встановленням достатніх доказів для доведення її винуватості в суді і вичерпані можливості їх отримання. Вважає, що вина ОСОБА_8 в інкримінованому злочині належними та допустимими доказами не підтверджена. Зазначає про відсутність інформації щодо участі обвинуваченої у незаконних військових формуваннях та в каральних акціях щодо мирного населення на окупованих територіях та учасників супротиву окупаційній владі. Звертає увагу на гарантовану законом презумпцію невинуватості. Зауважує про сумнівність добровільності дій ОСОБА_8 через відсутність інформації щодо особи обвинуваченої, її матеріального стану, соціальних зв'язків, стану здоров'я членів сім'ї, можливість виконання нею батьківських обов'язів та вказує, що сам факт військової агресії, перебування на окупованій території, вкрай важка економічна ситуація вже є доказом перебування особи під психологічним тиском, що впливає на волевиявлення особи. Наголошує, що під час судового розгляду в діях ОСОБА_8 не доведений склад злочину, передбачений ч. 7 ст. 111-1 КК України, оскільки остання відповідно до 3, 4 Женевських конвенцій 1949 року не входить до категорії «сторона війни», а є у категорії «цивільна особа». Вказує, що досліджені судом електронні докази є електронною інформацією без ознаки саме доказу, оскільки ідентифікувати належність номерів операторів мобільного зв'язку не можливо, та відсутні належним чином підтверджені персональні дані користувачів.
Заслухавши доповідача, доводи захисника, який підтримав апеляційну скаргу, доводи прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, судова колегія доходить висновку, що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню.
На підставі ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції перевіряє судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Колегія суддів вважає, що підстави для скасування чи зміни вироку відсутні, оскільки судом першої інстанції при його винесенні були дотримані вимоги кримінального та кримінального процесуального закону.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_8 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, за обставин, як вони встановлені у вироку, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами, яким суд дав належну оцінку у вироку.
Судовий розгляд у межах даного кримінального провадження здійснювався за відсутності обвинуваченої ОСОБА_8 (in absentia), яка показань суду не надавала та будь-яких клопотань від останньої на адресу суду не надходило.
Водночас, дане кримінальне провадження здійснювалось за обов'язковою участю захисника - адвоката ОСОБА_7 , що був забезпечений державою з Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в Донецькій та Запорізькій областях.
Захисник під час розгляду справи наполягав на тому, що провина ОСОБА_8 в інкримінованому злочині належними та допустимими доказами не підтверджена.
Дане твердження спростовується показаннями допитаних у судовому засіданні свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , які є логічними, послідовними, такими, що доповнюють одне одного, та узгоджуються з наявними у матеріалах справи доказами.
Показання допитаних свідків підтверджують, що ОСОБА_8 свідомо здійснила свій вибір щодо перебування на окупованій території, та добровільно пішла на співпрацю з окупаційною владою, працевлаштувавшись до окупаційного правоохоронного органу - відділу поліції, в якому виконувала посадові обов'язки, підтримуючи окупаційну владу.
12 січня 2023 року було оглянуто інформацію, яка міститься у вільному доступі всесвітньої мережі Інтернет, стосовно незаконного правоохоронного органу, створеного на тимчасово окупованій території - т.зв. «народній міліції», який має назву «Отдел полиции №3 с дислокацией в пгт. Михайловка УВД по г. Васильевке и Васильевскому району». В додатку «Telegram Desktop», в пошуковому рядку за запитом « Михайловские НОВОСТИ », наявне посилання на канал « ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ». 04.05.2022 о 13 год. 27 хв. на зазначеному каналі викладено повідомлення із текстом «Уважаемые жители пгт. Михайловка, информируем вас о начале работы в нашем поселке отдела полиции. По всем вопросам, касающимся обеспечения правопорядка обращаться по адресу АДРЕСА_2 (здание ІНФОРМАЦІЯ_7), а также по телефону диспетчерской службы: НОМЕР_1 ».
Згідно протоколу від 4 серпня 2023 року оглянуто інформацію, розміщену в Всесвітній мережі Інтернет за посиланням https://egrul.nalog.ru/index.html», під час огляду встановлено наявність відомостей щодо (мовою оригіналу) «ГЛАВНОГО УПРАВЛЕНИЯ МИНИСТЕРСТВА ВНУТРЕННИХ ДЕЛ РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ ПО ЗАПОРОЖСКОЙ ОБЛАСТИ», а також відомостей (мовою оригіналу) щодо «ОТДЕЛА МИНИСТЕРСТВА ВНУТРЕННИХ ДЕЛ РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ «ВАСИЛЬЕВСКИЙ», «УПРАВЛЕНИЯ ВНУТРЕННИХ ДЕЛ ПО ГОРОДУ ВАСИЛЬЕВКА И ВАСИЛЬЕВСКОМУ РАЙОНУ ГЛАВНОГО УПРАВЛЕНИЯ ВНУТРЕННИХ ДЕЛ ПО ЗАПОРОЖСКОЙ ОБЛАСТИ», яке яке на даний момент перебуває в стані ліквідації, а головою ліквідаційної комісії « ОСОБА_11 ».
Вищезазначеним встановлено створення та реєстрацію на окупованій території вертикалі правоохоронних органів, що підпорядковані Міністерству внутрішніх справ РФ, які станом на травень 2022 року розпочали свою незаконну діяльність.
Згідно протоколу про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії: зняття інформації з електронних інформаційних систем, від 14 вересня 2023 року, під час слідчої дії оглянутий загальний обліковий запис електронної поштової скриньки « ІНФОРМАЦІЯ_4 », якою користується громадянка України ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_5 , встановлено, що в переліку вхідних повідомлень наявне серед інших під назвою «20220921 - Михайловка и Каменка, но по Каменке не полный рєєстр -35», що відправлене 21.09.2022 року, яке містить додаток із назвою « реестр _зарплатные_ карты_ Михайловка (1)»(мовою оригіналу) з інформацією відносно переліку співробітників незаконного правоохоронного органу, створеного на тимчасово окупованій території Запорізької області, який має назву «Отдел полиции №3 (дислокация пгт.Михайловка) УВД по г.Васильевка и Васильевскому району», їх дати народження, паспортні данні та номери мобільних телефонів - в якому під № 30 зазначено: « ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , паспортные данные НОМЕР_2 , номер телефона НОМЕР_3 » (мовою оригіналу).
Відповідно до Протоколу огляду від 03 лютого 2025 року під час слідчої дії було оглянуто інформацію, яка міститься у файловому масиві «DataExport_2023-05-17», збереженому на оптичному флеш носії (microSD) реєстр. №55/623т від 13.09.2023, що є додатком до протоколу за результатами проведення НСРД - зняття інформації з електронних інформаційних систем №55/2-3473т від 17.05.2023 (які були розсекречені у встановленому законом порядку актом №55/14/228дск від 02.08.2023), у кримінальному провадженні №22022080000000102 від 29.03.2022, проведеному відносно громадянина України ОСОБА_14 (дозвіл на використання наданий ухвалою слідчого судді). Проведеним оглядом та аналізом наявної у вказаних файлових масивах інформації встановлено, що у файловому масиві «DataExport_2023-05-17», за адресою: DataExport_2023-05-17\chats\chat_03, знаходиться електронний файл із назвою «messages2», який містить фотографії службового документу збройних формувань російської федерації «Ведомость ознакомления сотрудниками отдела полиции № 3 (дислокации пгт. Михайловка) УВД по г. Васильевка и Васильевскому району с приказом от 26 июня 2020 г. N 460 «Об утверждении Кодекса этики и служебного поведения сотрудников органов внутренних дел Российской Федерации», з інформацією, щодо ознайомлення співробітників незаконного правоохоронного органу, кодексу етики і службової поведінки. Зокрема, на 2 аркуші зазначеної «ведомости» у десятій графі зазначена « ОСОБА_13 » як «инспектор (по исполнению административного законодательства) группы по исполнению административного законодательства» (мовою оригіналу), навпроти якого зазначений її підпис.
Вказана інформація підтверджує те, що ОСОБА_8 є співробітником незаконного правоохоронного органу «ГУ МВД по Запорожской области», зайняла посаду у незаконному правоохоронному органі - «Отдел полиции №3 (дислокация пгт. Михайловка) УВД по г. Васильевка и Васильевскому району», в якому безпосередньо здійснювала свої обов'язки як «инспектор (по исполнению административного законодательства) группы по исполнению административного законодательства» (мовою оригіналу).
01 червня 2024 року була оглянута інформація, яка міститься у файлових масивах «(09_28)» і «(14_48) Референдум», збережених на оптичному носії інформації DVD-R диску реєстр. №59/14/545т від 13.11.2022, що є додатком до протоколу зняття інформації з електронних інформаційних систем №59/14/1031т від 13.11.2022, містить файлові масиви «(09_28)» і «(14_48) Референдум» з електронною інформацією профілю під логіном «Leon» месенджеру «Telegram», зареєстрованому на абонентський номер оператора мобільного зв'язку НОМЕР_4 ( ОСОБА_15 ) за адресою: (14_48) Референдумchats\chat_02\files\, де наявний електронний файл «АДРЕСА И ПРЕДСЕДАТЕЛИ УИК (1).docx», що містить службовий документ збройних формувань Російської Федерації «Расстановка личного состава ВУМВД России в Запорожской области, ГУВД по Запорожской области и заинтересованных силовых структур (УФС ВНГ России, МЧС России и Военной полиции ВС России) задействованного на охрану общественного порядка в период проведения Референдума на территории Запорожской области» (мовою оригіналу) з інформацією щодо адреси незаконно створених на тимчасово окупованій території Запорізької області виборчих дільниць для проведення протягом 23-27 вересня 2022 року незаконного референдуму щодо нібито входження Запорізької області до складу держави-агресора російської федерації, їх голів, а також співробітників незаконного правоохоронного органу - т.зв. «ГУВД по Запорожской области», створеному на тимчасово окупованій території Запорізької області. Зокрема, під порядковими номером 119 зазначено виборчу дільницю 139, яка розташована на території «с. Высокое ул. 40 лет Победы, 70», та відомості про їх голів, відповідальних за проведення незаконного референдуму, а також співробітників незаконного правоохоронного органу - т.зв. «ГУВД по Запорожской области», які здійснювали охорону громадського порядку під час проведення референдуму, в тому числі ОСОБА_8 . Подальшим оглядом встановлено, що вказаний електронний файл міститься у груповому чаті під назвою « Референдум », в якому приймають участь інші співробітники незаконного правоохоронного органу, який було викладено напередодні початку проведення референдуму 22.09.2022 о 10 год. 40 хв. користувачем з логіном «Шаман». Роздруківка з документу « Расстановка личного состава УМВД России в Запорожской области… » (мовою оригіналу) доданий до протоколу слідчої дії.
Проведеним оглядом вказаної інформації встановлено, що у вересні 2022 року на зазначеній незаконній виборчій дільниці, утвореній та розташованій на території м. Василівка, Запорізької області співробітники незаконного правоохоронного органу «ГУ МВД по Запорожской области», в тому числі і обвинувачена ОСОБА_8 , яка зайняла посаду у територіальному підрозділі «Отдел полиции №3 (дислокация пгт. Михайловка) УВД по г. Васильевка и Васильевскому району» вказаного незаконного правоохоронного органу безпосередньо здійснювала охорону та сприяла проведенню незаконного референдуму.
З протоколів впізнання вбачається, що свідкам ОСОБА_16 , ОСОБА_9 , ОСОБА_17 була добре відома особа обвинуваченої ОСОБА_8 , при цьому останню вони бачили у форменому одязі, притаманному РФ, у приміщенні т.зв. «народній міліції» при виконанні службових обов'язків.
Таким чином, оцінюючи сукупність досліджених доказів в їх взаємозв'язку з точки зору належності, допустимості, достовірності та достатності, суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що вина ОСОБА_8 за ч. 7 ст. 111-1 КК Українизнайшла своє підтвердження під час розгляду справи.
Досліджені в судовому засіданні докази, які суд визнав належними та допустимими, зібрані у встановленому законом порядку та жодного сумніву у своїй законності та правдивості не викликають.
Колегія суддів погоджується з висновком суду, що ОСОБА_8 безумовно усвідомлювала факт окупації, агресію з боку РФ та свої дії здійснювала свідомо, умисно, добровільно за власним волевиявленням, виключно з меркантильних спонукань, адже суду не надано жодного доказу, що ОСОБА_8 виконувала покладені окупаційною владою обов'язки, перебуваючи на посаді незаконного правоохоронного органу, під безпосереднім впливом або фізичного примусу, внаслідок якого не могла керувати своїми вчинками (йдеться про катування - в розумінні ст. 127 КК, тобто спричинення сильного фізичного болю, побої, мучення тощо з певною метою); або психічного примусу, за сукупності таких умов: такі дії цієї особи були необхідними для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожувала їй чи охоронюваним законом правам її або інших осіб, або суспільним інтересам чи інтересам держави; саме цю небезпеку в даній обстановці не можна було усунути іншими засобами та при цьому не було спричинено більш значної шкоди, ніж відвернена шкода; або, хоча шкода була і більш значною, але внаслідок сильного душевного хвилювання, викликаного небезпекою, особа не могла оцінити відповідність заподіяної шкоди цій небезпеці. Шкала видів заподіяної шкоди відсутня та не доведена суду, але суд переконливий в тому, що шкода життю людини завжди є більш значною, ніж шкода, не пов'язана з посяганням на життя людини; при цьому життя однієї людини не може цінуватися вище, ніж життя іншої.
Доводи апеляційної скарги захисника про те, що досліджені судом електронні докази є електронною інформацією без ознаки саме доказу, на увагу не заслуговують з огляду на наступне.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 223 КПК слідчими (розшуковими) діями є дії, спрямовані на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів
у конкретному кримінальному провадженні.
Згідно з ч. 1 ст. 237 КПК з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження слідчим проведено огляд інформації, зроблено скріншоти та завантажено файли, які є додатками до протоколів огляду, оформлених відповідно до вимог КПК.
Огляд зазначеної інформації всесвітньої мережі Інтернет проведено із дотриманням вимог ст. 237 КПК, зафіксовано (за допомогою функцій скриншоту, друку та запису на технічні носії інформації) зміст відображеної як в електронних документах інформації, що підтверджує існування обставин, які підлягають доказуванню в цьому кримінальному провадженні.
Підстав для визнання вказаного вище протоколів, у якому зафіксовано хід і результати огляду інформації недопустимими і неналежними доказами апеляційний суд не вбачає, оскільки ці фактичні дані отримано в порядку, передбаченому КПК.
Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Вчинені ОСОБА_8 протиправні дії належать до злочинів проти основ національної безпеки України.
Доказами в зазначеній категорії кримінальних проваджень є, зокрема електронні (цифрові) докази, як-от: матеріали фотозйомки, звуко-, відеозапису та інші носії інформації (у тому числі комп'ютерні дані), що містяться у відкритих мережах (інтернет; різноманітні засоби масової інформації; соціальні мережі) чи закритих (приватні месенджери та телеграм-канали, особисте листування з використанням комп'ютерної техніки і мобільних телефонів, флешносії, карти пам'яті тощо).
За змістом ст. 99 КПК матеріали, у яких зафіксовано фактичні дані про протиправні діяння окремих осіб та груп осіб, зібрані оперативними підрозділами з дотриманням вимог процесуального законодавства, є документами і можуть використовуватися в кримінальному провадженні як докази.
Доводи апеляційної скарги про відсутність в діях ОСОБА_8 обов'язкової ознаки складу злочину - добровільності, на увагу не заслуговують, оскільки не узгоджуються з дослідженими судом показаннями свідків та письмовими доказами.
Правових підстав вважати, що встановлені обставини вчинення ОСОБА_8 зазначених вище дій не є кримінальним правопорушенням, колегія суддів не вбачає.
Апеляційний суд звертає увагу, що лише сам факт добровільного зайняття громадянином України однієї із посад в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території, достатньо для кваліфікації дій за ст. 111-1 КК України, адже суспільна небезпечність таких дій є цілком очевидною: особа допомагає агресору створити вертикаль незаконних органів влади та приймає участь в реалізації та підтримки рішень держави-агресора, оскільки саме така вертикаль загалом є основою функціонування державного механізму.
При цьому мотив вчиненого, жодним чином не впливає на кваліфікацію діяння, оскільки мета і мотив злочину - це факультативні ознаки суб'єктивної сторони злочину, які вимагають свого встановлення лише у тих випадках, коли про це прямо зазначено у законі (в диспозиції статті Особливої частини КК) або коли вони однозначно випливають із змісту злочину.
При вирішенні питання про призначення покарання і його розміру обвинуваченій ОСОБА_8 суд першої інстанції обґрунтовано взяв до уваги характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке у відповідності до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжкого злочину, його суспільну небезпеку, особу винної, яка на обліках у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася.
Колегія суддів погоджується з висновком суду про те, що виправлення обвинуваченої можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, з огляду на встановлені обставини справи.
У відповідності зі ст.ст. 50, 65 КК України особі, що скоїла злочин, покарання повинне бути призначене необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових злочинів.
Покарання має на меті не тільки кару, але й виправлення засуджених, а також попередження здійснення нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами.
На думку колегії суддів, суд першої інстанції врахував всі обставини справи, дані про особу обвинуваченої, тому покарання, у виді 14 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади обіймати будь-які посади в органах державної влади, місцевого самоврядування, пов'язаних з наданням публічних послуг, виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 15 років, з конфіскацією всього належного їй майна, відповідає вимогам ст. 65 КК України, є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження скоєння нових злочинів, у зв'язку із чим підстав для зміни або скасування вироку суду першої інстанції колегія суддів не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Вирок Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 01 жовтня 2025 року стосовно ОСОБА_8 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді