Справа № 22- 22632/10 Головуючий у 1-й інстанції -
ОСОБА_1
Доповідач - Слюсар Т.А.
20 жовтня 2010р. колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого-судді Слюсар Т.А.,
суддів: Корчевного Г.В., Лапчевської О.Ф.
при секретарі: Крутенчук І.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 27 липня 2010р. в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів.
Колегія суддів,-
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 27 липня 2010р. позов задоволено частково.
Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_1, починаючи з 01.12.2009р. до досягнення повноліття або зміни матеріального стану сторін, у розмірі 2000грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, недоведеність обставин, які суд вважав встановленими, порушення норм матеріального й процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити по справі нове рішення про задоволення заявленого нею позову у повному обсязі.
Колегія суддів, заслухавши представника ОСОБА_2, який підтримав апеляційну скаргу, представника ОСОБА_3, який просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає відхиленню.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 30.04.1999р., від якого мають сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження.
Встановлено, що 17.01.2003р. шлюб між сторонами розірвано й їх дитина залишилася проживати разом з матір'ю - ОСОБА_2
Відповідно до змісту долученого до справи договору дарування від 04.04.2003р. слідує, що ОСОБА_3. подарував сину ОСОБА_4 90/100 частин квартири АДРЕСА_1
Приймаючи рішення про стягнення з ОСОБА_3 на користь позивачки аліменти на утримання сина сторін у твердій грошовій сумі - по 2000грн., суд першої інстанції враховував положення ст.182СК України обставини справи й свої висновки належно мотивував.
Так, з долученої до справи довідки про доходи ОСОБА_3, отримані ним у ТОВ «Собраніє», слідує, що його середньомісячна заробітна плата становить приблизно 5 500грн. /а.с.19 т.2/.
Докази, які б свідчили про наявність у відповідача інших доходів, у справі відсутні.
З долучених до справи на запит суду першої інстанції довідок від ТОВ «Мансарди міста», ТОВ «Тагевілль», ТОВ «Собраніє Про», ТОВ «Собраніє Пласт» та ТОВ «Собраніє» вбачається, що ОСОБА_3 хоча і є співзасновником зазначених товариств, проте дивіденди йому не нараховувалися й не виплачувалися /а.с.2-30 т.2/.
Зі змісту довідки, виданої 27.07.2009р. медично-санітарною частиною АНТК ім. Антонова слідує, що ОСОБА_4 1999р. страждає на хронічний гайморит /а.с.9/ й йому рекомендовано влітку санаторно-курортне лікування на південному березі Криму.
Проте у матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували дотримання позивачкою рекомендацій лікаря, оздоровлення дитини в Криму та реальне понесення витрат у зв'язку з таким оздоровленням.
Окрім цього, колегія суддів враховує і положення вимог ст.185 СК України, відповідно до яких той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була заявлена, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами /розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом/. Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, які мають значення для справи.
За таких обставин, колегія суддів визнає правильними висновки суду про те, що стягнення витрат на дитину, які викликані особливими обставинами, у випадку наявності правових підстав, можуть бути предметом розгляду окремого позову.
Враховуючи матеріали справи, у їх сукупності, в тому числі й майновий стан відповідача, колегія суддів вважає обгрунтованими висновки суду першої інстанції про наявність правових підстав до стягнення з відповідача на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання сина ОСОБА_4, 1999року народження, у розмірі 2000грн. щомісячно.
Справа судом розглянута повно та об'єктивно.
Викладені у рішенні висновки відповідають обставинам справи та зібраним доказам. Норми матеріального права застосовано правильно.
Та неповнота, на яку містяться посилання в апеляційній скарзі, не є істотною й підстав до скасування рішення суду першої інстанції не дає.
При цьому, колегія суддів враховує й вимоги ч.2ст.308 ЦПК України, відповідно до якої правильне по суті й справедливе рішення не може бути скасовано з одних лише формальних міркувань.
Підстав до скасування рішення суду, як про це ставиться у апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313 -315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 27 липня 2010р. залишити без змін.
Ухвала набирає чинності негайно, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з моменту проголошення шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: