Справа № 22- 7711/10 Головуючий у 1-й інстанції -
Смирнова Є.П.
Доповідач - Слюсар Т.А.
20 жовтня 2010р. колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого-судді Слюсар Т.А.,
суддів: Корчевного Г.В., Лапчевської О.Ф.
при секретарі: Крутенчук І.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 25 лютого 2010р. в справі за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Райфайзенбанк Аваль» про внесення змін до кредитного договору.
Колегія суддів,-
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 25 лютого 2010р. ОСОБА_3 у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, неврахування судом того, що у кредитному договорі відсутня ціна договору, виражена в національній валюті, неповне з'ясування обставин справи, що мають істотне значення для справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити по справі нове рішення про задоволення позову.
В судове засідання сторони не з'явилися, проте про день і час судового розгляду справи повідомлені належно, про що свідчать долучені до справи розписки.
Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає відхиленню.
Як убачається з матеріалів справи і встановлено судом, 07 лютого 2008 року між ОСОБА_3 з однієї сторони та публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» з іншої, укладено кредитний договір, за яким позичальник ОСОБА_3В, отримав від кредитора ПАТ «Райффазен Банк Аваль» грошові кошти, всумі 55 000 доларів США для купівлі земельної ділянки,зі сплатою 14, 25 % річних.
Твердження апеляційної скарги про невідповідність кредитного договору положенням ч.І ст. 524 ЦПК України, якою передбачено обов'язковість укладення зобов'язання в грошовій одиниці України - гривні,з причин укладення оспорюваної угоди в іноземній валюті, ретельно перевірялися судом першої інстанції, вони отримали належну оцінку у рішенні й обґрунтовано визнані безпідставними.
Так, згідно вимог ч.2 ст. 524 ЦПК України сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті, а відповідно до заяви-анкети на отримання кредиту під заставу, яка міститься при матеріалах справи, ОСОБА_3 сам виявив бажання отримати кредитні кошти у доларах США (а.с.43).
Таким чином, згідно вимог ч.І ст. 1049 ЦПК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку встановленим договором.
Колегія суддів визнає безпідставними посилання апеляційної скарги на те, що позивач не знав і не міг знати на момент укладення кредитного договору, що ціна грошової одиниці України - гривні зменшиться відносно іноземної валюти, остільки строк дії договору, відповідно до умов спірного договору було визначено сторонами - 240 місяців, а дата остаточного погашення визначена 07 лютого 2028 року (пп. 1.1.5., 1.1.6.).
Тому позивач мав можливість і повинен був передбачити зміну курсу національної валюти України відповідно до долару США, укладаючи довгостроковий кредитний договір.
Отже, висновки районного суду про те, що позивач ОСОБА_3 повинен був усвідомлювати, що курс національної валюти України до долару США не є незмінним і зміна такого курсу можливо настане, а тому повинен був передбачити та врахувати підвищення валютного ризику за цим договором, а також відсутність одночасно усіх умов зміни договору передбачених ст. 652 ЦК України, є обгрунтованими та об'єктивними.
Відповідно до п.15.4 кредитного договору позивач засвідчив підписом те, що він на момент укладення договору усвідомлював та гарантував, що умови спірного договору для нього зрозумілі, відповідають його інтересам, є розумними та справедливими.
А тому, доводи скаржника про те, що кредитний договір є несправедливим не мають підстав для визначення його таким.
Враховуючи те, що ОСОБА_3 не оспорює факт отримання від Пат «Райффайзен Банк Аваль» кредитних коштів у розмірі 55 000 доларів США в іноземній валюті та відповідно до вимог ч. 2 ст. 533 ЦПК України, якою передбачено, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом підстав для внесення змін до кредитного договору немає.
Районний суд повно та об'єктивно з'ясував обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні й ухвалив законне та обґрунтоване рішення.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313 -315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 25 лютого 2010р. залишити без змін.
Ухвала набирає чинності негайно, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з моменту проголошення шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: