АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА
Справа № 22-28809
Головуючий у1-й інстанції - Матійчук Г.О.
Доповідач - Пікуль А.А.
09 грудня 2010 року. Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого Пікуль А.А.
суддів Невідомої Т.О.
Вербової І.М.
при секретарі Голубенко О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Імексбанк» на рішення Печерського районного суду м. Києва від 15 вересня 2010 року в справі за позовом до ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства «Імексбанк» про стягнення депозитного вкладу
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 15 вересня 2010 року задоволені позовні вимоги ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства «Імексбанк» про стягнення депозитного вкладу.
Суд стягнув з публічного акціонерного товариства «Імексбанк» на користь ОСОБА_4 4 686, 87 доларів США в рахунок повернення депозитного вкладу, відсотків за ним і 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання та 120 грн. 00 коп. на відшкодування судових витрат.
Не погодившись з рішенням суду відповідач через свого представника, Кузьменка В.М., подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильну оцінку доказів, неправильне застосування до спірних правовідносин норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи просить рішення суду скасувати, а позовну заяву залишити без розгляду (а.с. 89-92).
Заслухавши доповідь судді Пікуль А.А., пояснення представника позивачки, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги відповідача, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з таких підстав.
При ухваленні рішення про задоволення позову ОСОБА_4 суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не виконав належним чином договірні зобов'язання за укладеним між сторонами 19 вересня 2008 року договором строкового банківського вкладу в частині своєчасного повернення депозиту, а тому вимоги позивача про стягнення заборгованості за цим договором, яка включає 13 % річних, та 3% річних за несвоєчасне виконання зобов'язання, є обґрунтованими, підкріплюються наданими позивачем розрахунками.
Укладення договору банківського вкладу підтверджується отриманням позивачем примірника цього договору та заявою №1821 від 28 вересня 2009 року, у якій банк гарантував позивачу виплату грошових коштів у розмірі 4000 доларів США.
Однак такі висновки суду не повній мірі відповідають обставинам справи, судом при вирішенні справи не застосовані положення ст. 1059 ЦК України, якою визначена форма договору банківського вкладу.
У апеляційній скарзі ПАТ «Імексбанк» посилається на те, що договір №121-08/1 від 19 вересня 2008 року є нікчемним, оскільки сторонами недотримані встановлені ст.1059 ЦК України вимоги щодо форми договору банківського вкладу, позивач не вніс грошові кошти на депозитний рахунок №НОМЕР_1, тому ПАТ «Імексбанк» не видав вкладнику прибутковий касовий документ, як того вимагає п.2.4.1 договору.
Вказані обставини, враховуючи положення ст. 309 ЦПК, дають суду апеляційної інстанції підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення виходячи з наступного.
Стаття 1059 ЦК України врегульовує питання про форму договору банківського вкладу та наслідки недотримання письмової форми. Згідно положень цієї статті у разі недодержання письмової форми договору банківського вкладу цей договір є нікчемним. При вирішенні питання щодо дотримання письмової форми договору слід врахувати також п. 1.4 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами.
Відповідно до цього пункту залучення банком вкладів (депозитів) юридичних і фізичних осіб підтверджується: договором банківського рахунку; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадної книжки; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадного (депозитного) сертифіката; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею іншого документа, що підтверджує внесення грошової суми або банківських металів і відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.
Згідно з ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства та скріплюються печаткою.
Отже, можна зробити висновок, що письмова форма договору є дотриманою, якщо внесення вкладу засвідчене ощадною книжкою, ощадним або депозитним сертифікатом або іншим документом, виданим банком вкладнику, що відповідає вимогам, передбаченим для таких документів нормативним актом. Договір може бути оформлений шляхом складання єдиного документа в кількох примірниках, один з яких видається вкладнику. Ощадна книжка, ощадний або депозитний сертифікат мають відповідати вимогам законодавства, банківським правилам і звичаям ділового обороту.
Відповідно до п.2.2.2 наданого позивачкою Договору №121-08/1 від 19 вересня 2008 року (а.с. 5-6) до обов'язків вкладника належить внести у повному обсязі суму грошових коштів, встановлену в п.1.1 цього договору, готівкою чи шляхом перерахування з іншого власного депозитного або поточного рахунку, в день укладання цього договору. Банк, у свою чергу, зобов'язався видати вкладнику прибутковий касовий документ, у якому зазначаються номер депозитного рахунку, дата внесення грошових коштів та сума депозиту (п.2.4.1 договору).
В даному випадку відповідач, ПАТ «Імексбанк», стверджує, що 19 вересня 2008 року на ім'я ОСОБА_4 депозитні рахунки у філії банку в м. Києві не відкривалися, грошові кошти у будь-якому розмірі до каси філії ПАТ «Імексбанк» від позивачки не надходили (а.с.65).
Доказів на підтвердження внесення грошових коштів (ощадна книжка, ощадний або депозитний сертифікат, квитанція, касовий ордер) ОСОБА_4 суду не надала.
У запереченнях на апеляційну скаргу та безпосередньо в ході апеляційного розгляду представник позивачки зазначила, що ОСОБА_4 була видана квитанція про внесення коштів, яка втрачена внаслідок крадіжки з автомобіля. Однак факт крадіжки доказами не підтверджений, за дублікатом квитанції позивачка до банку не зверталась, підтвердити факт внесення грошових коштів допустимими (в даному випадку - письмовими) доказами не може.
Враховуючи фактичні обставини справи у сукупності з положеннями ст.1059 ЦК України, суд приходить до висновку про те, що Договір №121-08/1 від 19 вересня 2008 року (а.с. 5-6) є нікчемним, оскільки письмова форма договору банківського вкладу, встановлена ч.1 ст. 1059 ЦК, сторонами не додержана.
Відповідно до положень цивільного законодавства нікчемний правочин не створює юридичних наслідків, тому правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_4 про стягнення з ПАТ «Імексбанк» депозитного вкладу у розмірі 4 000 доларів США, відсотків за ним і 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання, немає.
Керуючись ст. 1059 ЦК України, ст.303, 307, 309, 313-316 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Імексбанк» задовольнити частково.
Рішення Печерського районного суду м. Києва від 15 вересня 2010 року скасувати.
Ухвалити нове рішення.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства «Імексбанк» про стягнення депозитного вкладу відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: