Провадження №1-кс/760/1007/26
Справа №760/1074/26
26 січня 2026 року Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , розглянувши скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність слідчого СУ ІНФОРМАЦІЯ_3, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
До Солом'янського районного суду м. Києва 21.01.2025 року надійшла зазначена скарга.
Скарга обґрунтована тим, що 29.12.2025 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з використанням електронної поштової скриньки ІНФОРМАЦІЯ_2 подав заяву про вчинення кримінального правопорушення до ІНФОРМАЦІЯ_3 (електронна адреса: gusbu_kiv@ssu.gov.ua).
У заяві повідомлялося про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 376 Кримінального кодексу України.
Зокрема, у заяві зазначалося, що 01.10.2025 на адресу керівника Чуднівської окружної прокуратури Житомирської області ОСОБА_3 було подано звернення щодо можливого вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статтями 111 та 384 КК України, з боку сімейства Горюнових за участю співробітників СБУ, зокрема начальника ГУВБ СБУ ОСОБА_4 , його батька, а також співробітника ДКР СБУ ОСОБА_5 та його батька.
Крім того, у заяві йшлося про можливе вчинення кримінальних правопорушень, пов'язаних із підробленням та поданням службової документації щодо накладення дисциплінарного стягнення на початку жовтня 2024 року з боку зазначених осіб, зокрема ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , а також із застосуванням шахрайських дій з боку співробітниці ОСОБА_8 , що у подальшому спричинило істотну шкоду.
Начальником СУ ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_9 за результатами розгляду заяви від 02.01.2026 на електронну адресу ОСОБА_2 було надано відповідь, з якої вбачається, що відомості за заявою не були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, з мотивуванням відсутності ознак кримінальних правопорушень, у тому числі тих, що віднесені до підслідності органів безпеки.
Із змісту зазначеної відповіді ОСОБА_2 дійшов висновку про наявність бездіяльності уповноважених осіб СУ ІНФОРМАЦІЯ_3, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Дослідивши матеріали справи, слідчим суддею встановлено наступне.
Згідно ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Статтею 303 КПК України визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Бездіяльність, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, передбачає три обов'язкові ознаки: 1) слідчий або прокурор наділені обов'язком вчинити певну процесуальну дію; 2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК строк; 3) відповідна процесуальна дія слідчим чи прокурором у встановлений строк не вчинена. Таким чином, наведена норма дозволяє звернутися до слідчого судді зі скаргою не на будь-яку бездіяльність слідчого, прокурора, а лише щодо обов'язків, строк виконання яких чітко регламентований КПК..
Відповідно до ч. 1 ст. 304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені ч. 1 ст. 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності.
Згідно з положеннями статті 115 КПК України, перебіг строку для оскарження бездіяльності органу досудового розслідування в порядку статті 303 КПК України розпочався після 30.12.2025 та закінчився 09.01.2026.
Водночас скаргу подано 21.01.2026 року, тобто після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 303 КПК України.
Скаржником подано клопотання про поновлення строку на подання скарги, у якому поважність причин його пропущення мотивовано тим, що заявник не мав можливості звернутися до суду у зв'язку з нібито вчиненням щодо нього 30.12.2025 близько 15:00 години посадовими особами ГУ ВСП ЗС України кримінального правопорушення, передбаченого статтею 146-1 КК України («Насильницьке зникнення»), внаслідок чого він, за його твердженням, до 17.01.2026 року перебував без зв'язку. На підтвердження вказаного посилається на свою заяву про вчинення кримінального правопорушення від 18.01.2026 року (без відмітки про отримання) та довідку від 23.01.2026 про перебування на стаціонарному лікуванні з 17.01.2026.
Разом з тим будь-яких належних та допустимих доказів, які б підтверджували поважність причин пропуску строку, суду надано не було.
Зі змісту частини 1 статті 117 КПК України вбачається, що пропущений з поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Статтею 113 КПК України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов'язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.
Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.
Відповідно до положень КПК України, поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд слідчого судді, суду.
Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом, прокурором, слідчим суддею, судом проміжку часу. До їх числа відносяться: 1) обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини); 2) відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження; 3) тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров'я у зв'язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад; 4) смерть близьких родичів, членів сім'ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю; 5) несвоєчасне одержання процесуальних документів (наприклад, несвоєчасне одержання копії постанови слідчого); 6) інші обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню учасником кримінального провадження шляхом подання відповідних документів або їх копій.
Згідно пункту 5 роз'яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладених у листі №1640/0/4-12 від 09.11.2012 р. «Про деякі питання оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування», при оскарженні бездіяльності обчислення строку оскарження починається із дня, що настає після останнього дня, який відведено КПК для вчинення слідчим або прокурором відповідної дії. У випадку пропуску строку, встановленого для подання скарги, скарга повертається особі, якщо при її поданні особа не порушила питання про поновлення цього строку. Слідчий суддя, за наявності відповідної заяви, може поновити строк, якщо його було порушено з поважних причин (хвороба, відрядження, стихійне лихо, хвороба близьких родичів тощо). Підставою для поновлення строків також може бути визнано й об'єктивні причини, внаслідок яких особа не змогла вчасно реалізувати своє право на подання скарги.
Слід звернути увагу на те, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає таким умовам: це обставина, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; причина виникла протягом строку, який пропущено; обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Згідно ч. 2 ст. 304 КПК України скарга повертається, якщо: скарга подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Оскільки належних та допустимих доказів, які б підтверджували обставини поважності пропуску строку для оскарження бездіяльності, скаржником слідчому судді не надано, слідчий суддя дійшов висновку, що причини пропуску строку не є поважними, а сам строк таким, що не підлягає поновленню.
З врахуванням вищенаведеного, слідчий суддя приходить до висновку, що скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність слідчого СУ ІНФОРМАЦІЯ_3, слід повернути.
Керуючись ст. ст. 214, 303, 304, 309 КПК України, слідчий суддя.
Скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність слідчого СУ ІНФОРМАЦІЯ_3 - повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити заявнику що повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Ухвала може бути оскаржена з подачею апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду міста Києва протягом 5 днів з дня отримання її копії.
Суддя: ОСОБА_1