СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/464/26
ун. № 759/1303/26
27 січня 2026 року м. Київ
Слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора Святошинської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12025100080003557 від 10.12.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,
Слідчому судді надійшло вказане клопотання прокурора про накладення арешту на майно, яке обгрунтоване таким.
У провадженні слідчого відділу Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві знаходиться кримінальне провадження №12025100080003557 від 10.12.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у другій половині 2025 року ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 вступивши у злочинну змову з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, достовірно знаючи про існуючі обмеження щодо виїзду за межі України громадян України чоловічої статі призивного віку, з корисливих мотивів, вирішив сприяти у незаконному переправленні осіб через державний кордон України шляхом надання вказівок, порад та наданням засобів, що виражалось у вчиненні певних дій за грошову винагороду, а саме оформленні документів згідно яких особа визнається непридатною до військової служби з виключенням з військового обліку за станом здоров'я, а у випадку неможливості такого оформлення, сприянні у переправленні осіб поза визначеними пунктами пропуску державного кордону України.
13.01.2026, об 14 год. 47 хв. ОСОБА_4 разом з ОСОБА_5 , діючи спільно, за попередньою змовою групою осіб, з метою сприяння незаконного переправлення ОСОБА_6 через державний кордон України, перебуваючи за адресою: м. Київ, площа Чорнобаївська, буд. 1, провели зустріч з ОСОБА_6 , в ході якої, перебуваючи в салоні автомобіля марки «Hyundai» моделі «Sonata» д.н.з. « НОМЕР_1 », отримали грошові кошти у сумі 21 тисяча доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 13.01.2026 становить 908359,2 грн., після чого затримані працівниками Святошинського УП ГУНП в м. Києві.
13.01.2026 року, за адресою: м. Київ, пл. Чорнобаївська, 1, в порядку ст. 208 КПК України було затримано гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у якого під час проведення особистого обшуку було виявлено та вилучено: мобільний телефон чорного кольору, марки «Xiaomi» з ІМЕІ1: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 , з сім картами мобільних операторів Лайфселл та Київстар НОМЕР_4 та НОМЕР_5 поміщено до сцеп пакету KIV1122715; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «Hyundai» моделі «Sonata» д.н.з. « НОМЕР_1 » та ВАЗ 21047 з д.н.з. НОМЕР_6 поміщено до сцеп пакету NPU1517849; паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_5 , військовий квиток на ім'я ОСОБА_5 , водійське посвідчення на ім'я ОСОБА_5 , предмет зовні схожий на грошові кошти номіналом 100 грн., поміщено до сцеп пакету ЕХР0240571; предмети зовні схожі на грошові кошти номіналом 20 грн, в кількості 12 купюр, номіналом 50 грн, в кількості 1 купюра, номіналом 100 грн, в кількості 1 купюра, номіналом 200 грн, в кількості 1 купюра, які поміщено до спец пакету NPU1517848; банківська картка банку «АльфаБанк» на ім'я ОСОБА_5 , № НОМЕР_7 поміщено до спец пакету ЕХР0241326.
Оскільки вище перелічені об'єкти та предмети являються доказами, що мають суттєве значення для кримінального провадження, з метою запобігання можливості їхнього приховування, псування, знищення, відчуження, та збереження даних речових доказів, прокурор просить накласти на них арешт.
До клопотання додані матеріали на підтвердження його обґрунтованості.
Також прокурор подала заяву, в якій просить клопотання розглянути без її участі, клопотання підтримує та просить його задовольнити у повному обсязі. Додатково зазначила, що вилучений мобільний телефон містить у собі інформацію, яка може бути використана як доказ (переписки, фотографії), а грошові кошти можуть підлягати конфіскації. До заяви долучила копію постанови про визнання вилученого майна речовими доказами.
Підозрюваний ОСОБА_5 (власник майна) у судове засідання не з'явився.
Представник власника майна - адвокат ОСОБА_7 подав до суду заяву, відповідно до якої просить розглянути клопотання прокурора за його відсутності, проти задоволення клопотання заперечує, вважає його необґрунтованим в частині накладення арешту на грошові кошти, оскільки вони не мають ознак речових доказів.
Неприбуття сторін в судове засідання не є перешкодою для розгляду поданого клопотання (ч. 1 ст. 172 КПК України). Згідно з вимогами ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду клопотання слідчим суддею не здійснювалась.
Слідчий суддя, розглянувши матеріали поданого клопотання, встановив таке.
У провадженні слідчого відділу Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві знаходиться кримінальне провадження № 12025100080003557 від 10.12.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
13 січня 2026 року ОСОБА_5 та ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Того ж дня ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України та під час особистого обшуку було виявлено та вилучено такі речі і документи:
-мобільний телефон чорного кольору, марки «Xiaomi» з ІМЕІ1: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 , з сім картами мобільних операторів Лайфселл та Київстар НОМЕР_4 та НОМЕР_5 ;
-предмети зовні схожі на грошові кошти номіналом 20 грн, в кількості 12 купюр, номіналом 50 грн, в кількості 1 купюра, номіналом 100 грн, в кількості 1 купюра, номіналом 200 грн, в кількості 1 купюра;
-банківська картка банку «АльфаБанк» на ім'я ОСОБА_5 , № НОМЕР_7 .
14.01.2026 вказані речі і документи постановою слідчого визнано речовими доказами у кримінальному проваджені, оскільки вони можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час досудового розслідування.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Пунктом 1 частини 2 статті 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Статтею 98 КПК України, визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Частиною 2 статті 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Ураховуючи наведене, слідчий суддя приходить до висновку, що майно, на яке прокурор просить накласти арешт, відповідає критеріям, передбаченим ч. 1 ст. 98 КПК України, а також обґрунтовано визнане речовими доказами, що в своїй сукупності слугує підставами для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Отже, з метою збереження речових доказів у даному кримінальному провадженні клопотання прокурора підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України,
Клопотання прокурора - задовольнити.
Накласти арешт на речі і документи, які були вилучені 13.01.2026 у ході особистого обшуку ОСОБА_5 , а саме на:
-мобільний телефон чорного кольору, марки «Xiaomi» з ІМЕІ1: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 , з сім картами мобільних операторів Лайфселл та Київстар НОМЕР_4 та НОМЕР_5 ;
-предмети зовні схожі на грошові кошти номіналом 20 грн, в кількості 12 купюр, номіналом 50 грн, в кількості 1 купюра, номіналом 100 грн, в кількості 1 купюра, номіналом 200 грн, в кількості 1 купюра;
-банківську картку банку «АльфаБанк» на ім'я ОСОБА_5 № НОМЕР_7
шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування вищезазначеним майном.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1