03035, м. Київ, МСП вул. Солом'янська, 2-а
Справа № 11-а-534/2010 р. Головуючий у 1 інстанції Чаус М.О.
Категорія ст. ст. 187 ч.1, 309 ч.1 КК України Доповідач Ноздряков В.М.
22 березня 2010 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду м, Києва, у складі:
Головуючого судді - Єленіної Ж.М.
суддів - Стрижко С.І., Ноздрякова В.М.
за участю прокурора - Мінакової Г.О.
засудженого - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією прокурора, який приймав участь у розгляді справи в суді першої інстанції на вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 30 вересня 2009 року.
Цим вироком
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше в силу ст. 89 КК України не судимий,
засуджений за ст. 187 ч. 1 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі; за ст. 309 ч. 1 КК України на 2 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України остаточно на 3 роки 6 місяців позбавлення волі.
Міра запобіжного заходу утримання під вартою.
Строк відбування покарання з 01.07.2009 року з врахуванням часу адміністративного затримання.
Вироком районного суду ОСОБА_1 визнаний винним у скоєнні наступних злочинів.
Так, 1 грудня 2006 року, близько 14 годин, він знаходячись біля будинку АДРЕСА_2 в м. Біла Церква Київської області, з метою незаконного заволодіння чужим майном застосував до неповнолітнього ОСОБА_2 насильство небезпечне для його життя і здоров'я, яке виразилось в нанесенні тілесних ушкоджень у вигляді закритого епіфізіолізу дистального відділу лівої великої гомілкової кістки, які відносяться до ушкоджень середньої тяжкості і заволодів мобільним телефоном «Сіменс - ЦА65» вартістю 280 гривень з сім - картою стартового пакету мобільного оператору «Білайн», вартістю 25 гривень, чим завдав матеріальну шкоду на суму 305 гривень.
Крім того, ОСОБА_1 28.06.2009 року, близько 20 годин, біля ТЦ «Квадрат» по бульвару Перова, буд. № 36 в м. Києві, у невстановленої слідством особи незаконно придбав наркотичний засіб - канабіс, який зберігаючи при собі для особистого вживання переніс до місця свого проживання по АДРЕСА_1, де незаконно зберігав його. 1.07.2009 року в указаній квартирі було вилучено 5 поліетиленових пакетиків з особисто небезпечним наркотичним засобом - канабісом загальною вагою в перерахунку на суху речовину 10.51 грама.
В апеляції прокурор, який приймав участь у розгляді справи в суді першої інстанції вказуючи на те, що суд при призначенні міри покарання не врахував, що ОСОБА_1 ніде не працював, посередньо характеризується і раніше притягувався до кримінальної відповідальності, просить вирок в частині покарання скасувати у зв'язку з її м'якістю і постановити новий вирок призначивши за ст. 309 ч.1 КК України покарання у виді 2 років позбавлення волі і за ст. 187 ч. 1 КК України у виді 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України остаточно призначити покарання у виді 5 років позбавлення волі. Ставиться також питання про виключення з мотивувальної частини вироку кваліфікуючу ознаку за ст. 187 ч.1 КК України «напад поєднаний з насильством, небезпечним для життя».
Розглянувши матеріали справи, апеляцію, вислухавши міркування прокурора, який підтримав апеляцію, засудженого просившего вирок залишити без змін, провівши судові дебати і заслухавши останнє слово засудженого, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає.
Винність ОСОБА_1 у скоєнні злочинів за які він засуджений вироком районного суду підтверджується наявними у справі доказами.
Оскільки справа розглядалась в порядку ч. 3 ст. 299 КПК України, висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин справи, які не оспорювалися і стосовно яких відповідно до вимог ч. 1 ст. 299 і ст. 301 1) КПК України докази не досліджувалися, апеляційним судом не перевіряються.
Дії ОСОБА_1 за ст. ст. 187 ч. 1, 309 ч. 1 КК України кваліфіковані вірно. Підстав для виключення з мотивувальної частини кваліфікуючої ознаки за ч. 1 ст. 187 КК України «напад поєднаний з насильством небезпечним для життя» колегія суддів не знаходить, оскільки насильство яке застосовується при розбої завжди поєднане з насильством яке несе загрозу не тільки для здоров'я, але й для життя потерпілого.
Оскільки розбій вважається закінченим з моменту нападу, наслідки які настали для потерпілого в майбутньому не можуть ставити під сумнів те, що в момент застосування насильства, таке насильство несло загрозу як здоров'ю так і життю потерпілого.
Міра покарання на думку колегії суддів відповідає вимогам ст. 65 КК України.
Судом врахований характер і ступінь суспільної небезпеки скоєних злочинів, особа винного.
Суд врахував, що ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у скоєнні злочинів визнав повністю, щиро розкаявся у їх вчиненні. Пояснення ОСОБА_1 в ході досудового слідства одразу ж після скоєння злочину передбаченого ст. 187 ч. 1 КК України, дали можливість на другий же день після скоєння злочину повернути потерпілому мобільний телефон.
Аналіз фактичних обставин по епізоду, який кваліфікований за ст. 187 ч. 1 КК України, не дає підстав для висновку про необхідність застосування більш суворого покарання ніж те яке призначив районний суд.
Враховуючи наведене і керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
апеляцію прокурора, який приймав участь у розгляді справи в суді першої інстанції залишити без задоволення, а вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 30 вересня 2009 року відносно ОСОБА_1 - без змін.
Судді підписи:
З оригіналом згідно, суддя : Ноздряков В.М.