Ухвала від 19.01.2026 по справі 757/23473/22-ц

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/23473/22-ц

пр. № 2-11280/25

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2026 року суддя Печерського районного суду м. Києва Григоренко І.В., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, Національного антикорупційного бюро України про відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Печерського районного суду м. Києва з позовом до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України (далі - відповідач, ДКСУ), Національного антикорупційного бюро України (далі - відповідач, НАБУ) про відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 13.05.2025 року справу за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, Національного антикорупційного бюро України про відшкодування моральної шкоди передано на розгляд за підсудністю до Солом'янського районного суду м. Києва.

Постановою Київського апеляційного суду від 25.11.2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, скасовано ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 13.05.2025 року, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

19.01.2026 року відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 12.01.2026 року матеріали справи передано головуючому судді Григоренко І.В.

Перевіривши матеріали позовної заяви, суддя вважає за необхідне заявити самовідвід, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. ст. 29 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.

Як визначено у п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.

Відповідно до ч. 3 ст. 39 ЦПК України, відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Згідно із ч. 9 ст. 40 ЦПК України, питання про самовідвід судді вирішується ухвалою суду, що розглядає справу, яка оформлюється окремим документом.

Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватись з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до пункту 1 статті 6 кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (рішення від 09 листопада 2006 року у справі «Білуга проти України», від 28 жовтня 1998 року «Ветштайн проти Швейцарії») важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві.

У відповідності до пункту 46 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гаусшильдта (Hauschildt Case)», номер 11/1987/134/188, зазначено, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді в даній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (серед інших прецедентів, рішення у справі «Де Каббер проти Бельгії» (De Cubber v. Belgium) від 26 жовтня 1984 року).

Частиною 1 ст. 36 ЦПК України передбачено обов'язок судді заявити самовідвід за наявності підстав, зазначених, зокрема, і в п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України (якщо є обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді).

Оскільки позивачем неодноразово висловлював міркування щодо незаконності дій головуючого, з метою уникнення будь яких сумнівів в неупередженості або об'єктивності головуючого судді, упередження конфліктних ситуацій, головуючий суддя вважає за необхідне заявити самовідвід від розгляду даної цивільної справи.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1-19, 33, 36, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,-

УХВАЛИВ:

Заявити самовідвід від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, Національного антикорупційного бюро України про відшкодування моральної шкоди.

Цивільну справу № 757/23473/22-ц (провадження № 2-11280/25) передати для визначення складу суду, в порядку ч. 1 ст. 33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст судового рішення складений та підписаний 19.01.2026 року.

Суддя: І.В. Григоренко

Попередній документ
133613338
Наступний документ
133613340
Інформація про рішення:
№ рішення: 133613339
№ справи: 757/23473/22-ц
Дата рішення: 19.01.2026
Дата публікації: 29.01.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Печерський районний суд міста Києва
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: (02.04.2025)
Результат розгляду: Приєднано до матеріалів справи
Дата надходження: 17.05.2024
Предмет позову: про відшкодування моральної шкоди