печерський районний суд міста києва
Справа № 757/312/26-к
пр. 1-кс-236/26
09 січня 2026 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , розглянувши скаргу адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на незаконне затримання особи, в порядку ст. 206 КПК України, -
До провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшла скарга адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на незаконне затримання особи, в порядку ст. 206 КПК України.
У вимогах даної скарги особа, що її подала просить:
відкрити провадження у справі за скаргою адвоката ОСОБА_2 на незаконне затримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (код РНОКИП НОМЕР_1 ; паспорт: НОМЕР_2 виданий 07.02.2017 Олександрівським РВ у м. Запоріжжі УДМС України в Запорізькій обл-ті, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 );
викликати в судове засідання для обов'язкової участі у розгляді скарги ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , та незаконно утримується на території військової частини № НОМЕР_3 , що розміщена за адресою: АДРЕСА_5;
забезпечити невідкладне проведення медичного обстеження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (код РНОКИП НОМЕР_1 );
доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених у клопотанні адвоката ОСОБА_2 ;
вжити необхідних заходів для забезпечення безпеки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (код РНОКИП НОМЕР_1 ) згідно із законодавством;
постановити ухвалу, якою негайно звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (код РНОКИП НОМЕР_1 ), який знаходиться на території військової частини № НОМЕР_3 , що розміщена за адресою: АДРЕСА_5.
В обґрунтування вимог скарги зазначено, що 25.11.2025 р., приблизно об 19:30 год., на виході з метро «Звіринецька» (бульвар Миколи Міновського) у м. Києві, без жодних на те правових підстав, без складення протоколу про затримання поліцейським, без надання можливості звернутись за правовою допомогою до адвоката, з застосуванням фізичного насилля і погрожуючи зброєю невідомими особами у військовій формі, які представились працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 , та невстановленим працівником поліції було незаконно затримано ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 разом з дружиною ОСОБА_4 (цивільний шлюб), який повертався з роботи додому (по місцю проживання з дружиною).
В подальшому, дані невстановлені особи відібрали у ОСОБА_3 мобільний телефон та насильно посадили в автомобіль (не спеціалізований, з цивільними номерами державної реєстрації) і з вивернутими за спину руками під вартою працівників ІНФОРМАЦІЯ_4 відвезли в АДРЕСА_5 де передали під стражу в військову частину № НОМЕР_3 , утримують в закритому приміщенні, без доступу до засобів зв'язку під охороною озброєних осіб.
ОСОБА_5 не підписував повістки на відправку або мобілізаційного розпорядження згідно вимог Закону України "Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку" та Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", також, він перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 з 30.08.2018 р.
А ні працівники ІНФОРМАЦІЯ_4, а ні командування військової частини № НОМЕР_3 причин затримання, відповідно - і позбавлення волі, затриманому не пояснили, тому примусове, під конвоєм, переміщення ОСОБА_3 на територію військової частини № НОМЕР_3 в АДРЕСА_5, та взяття його під стражу, тримання на закритій території під охороною не передбачені чинним законодавством України і є незаконним.
Вивчивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 206 КПК України, кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.
Згідно із ч. 2 ст. 206 КПК України, якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов'язаний постановити ухвалу, якою має зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення свободи.
Відповідно до ч. 3 ст. 206 КПК України, слідчий суддя зобов'язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
За нормами КПК вбачається, що законодавець у більшості випадків прямо зазначає, що судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування (п.18 ч.1 ст. 3, ч. 7 ст. 100, ч. 2 ст. 132, ч. 1 ст. 184, ч. 1 ст. 192, ч. 2 ст. 199, ч. 1 ст. 201, ч. 3 ст. 244, ч. 10 ст. 290 КПК України), з урахуванням положень ч. 6 ст. 9 КПК України правильним є застосування зазначеного правила і до розгляду клопотань та скарг, територіальна підсудність щодо яких прямо не визначена процесуальним законом, в тому числі скарги, поданої в порядку ст. 206 КПК України.
У даному випадку не можна керуватися положенням ч. 1 ст. 32 КПК України, яке, з огляду на зміст цієї статті та її місце у структурі КПК України, стосується лише суду, який здійснює кримінальне провадження як орган, що розглядає справу по суті (пункти 20-22 ч. 1 ст. 3, ст. 30, ст. 31 КПК України) та не регламентує діяльність слідчого судді.
Як вбачається із матеріалів скарги, станом на дату звернення до суду ОСОБА_3 перебуває на території військової частини № НОМЕР_3 , що розміщена за адресою: АДРЕСА_5, тобто поза межами територіальної юрисдикції Печерського районного суду м. Києва.
Частиною 6 ст. 9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Згідно п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК України, скарга повертається, якщо скарга не підлягає розгляду в цьому суді.
Аналізуючи вище викладене, оскільки адвокат ОСОБА_2 , в порядку ст. 206 КПК України, оскаржує незаконне затримання ОСОБА_3 , який перебуває на території військової частини № НОМЕР_3 , що розміщена за адресою: поселення АДРЕСА_4 , що не відноситься до територіальної юрисдикції Печерського районного суду м. Києва, слідчий суддя приходить до висновку, що наявні підстави для повернення скарги особі, яка її подала, для звернення до слідчого судді відповідного суду в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа.
На підставі вищевикладеного, керуючись п. 18 ч. 1 ст. 3, ст. 7, ст. 22, ст. 26, ст. 206, ст. 304, ст. 309 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на незаконне затримання особи, в порядку ст. 206 КПК України - повернути особі, яка її подала.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1