03035, м. Київ, МСП вул. Солом'янська, 2-а
Справа № 1- 25/2010
3 березня 2010 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду м, Києва, у складі:
Головуючого судді - Ноздрякова В.М.
судді - Скавроніка В.М.
народних засідателів - Чорноіван С.В., Салата К.Д., Жураковського А.П.
при секретарях Курило А.В., Кучма О.В., Довганюк А.В.
за участю прокурора - Процишина В.М.
потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2
адвоката ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця м. Києва, громадянина України, освіта неповна вища, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого в АДРЕСА_2, проживаючого в АДРЕСА_1, раніше судимого:
1. 29 січня 2002 року Оболонським районним судом м. Києва за ст.186 ч. 2 КК України на 4 роки позбавлення волі з застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України з іспитовим строком на 2 роки;
2. 15 липня 2002 року Печерським районним судом м. Києва за ст. 185 ч. 2 КК України з застосуванням ст. 71 КК України на 5 років позбавлення волі;
3. 3 жовтня 2006 року Печерським районним судом м. Києва за ст. 185 ч. 2 КК України з застосуванням ст. 71 КК України на 2 роки позбавлення волі. Звільнений 28.05.2008 року по відбуттю строку покарання,
у вчиненні злочинів передбачених ст. ст. 185 ч. 2, 186 ч. 2, 15 ч. 2 - 115 ч. 2 п. 9 КК України, -
встановила:
органами досудового слідства ОСОБА_4 обвинувачується у скоєнні слідуючих злочинів.
Так, 11.04.2009 року, він, приблизно о 19 год. 30 хвилин знаходячись в приміщені торгівельного центру «Городок» в м. Києві, пр.-т Маяковського 23, таємно з кишені куртки, що висіла на стільці, викрав гаманець вартістю 300 гривень, в якому знаходились гроші в сумі 350 гривень і 70 доларів США, що становило по курсу НБУ 539 гривень, спричинивши потерпілому ОСОБА_1 матеріальну шкоду на загальну суму 1189 гривень.
Крім того, згідно обвинувачення, 15.08.2009 року приблизно о 21 годині 50 хв. ОСОБА_4 знаходячись в приміщені піццерії «Челентано» в м. Києві, вул. В Васильківська 23-В із рюкзака, що висів на стільці, викрав переносний жорсткий диск вартістю 550 гривень, що належав ОСОБА_2 В момент викрадення був помічений гр. ОСОБА_5, який повідомив про це ОСОБА_2 і останній став вимагати повернення диска. ОСОБА_4 заперечуючи факт викрадення, вийшов з піццерії. За ним з метою повернення диска вийшов ОСОБА_2 і ОСОБА_6 На вулиці ОСОБА_4 викинув диск. Вже з метою затримання ОСОБА_4 ОСОБА_2 став преслідувати його. В процесі переслідування, ОСОБА_4 не бажаючи бути затриманим і з метою приховання раніше вчиненого злочину, вчинив замах на вбивство ОСОБА_2 нанісши йому декілька ударів ножем в живіт і інші частини тіла спричинивши тяжкі тілесні ушкодження і з місця вчинення злочину зник. Як вказали органи досудового слідства, ОСОБА_4 усвідомлював суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачав наслідки у вигляді заподіяння смерті ОСОБА_2, та допускав їх настання.
Умисел на вбивство не був доведений до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки смерть потерпілого не настала внаслідок своєчасного надання потерпілому медичної допомоги.
В судовому засіданні прокурор змінив обвинувачення відносно суб'єктивної сторони злочину передбаченого ст. ст. 15 ч. 2 - п. 9 ч. 2 ст. 115 КК України, вказавши, що ОСОБА_4 діяв з прямим умислом на вбивство ОСОБА_2, а не з непрямим, як помилково вказали органи досудового слідства. Крім того, вказав, що потерпілому були нанесені 3 удари ножем в живіт, а не два, як вказав слідчий.
ОСОБА_4 винним себе у скоєнні інкримінованих йому злочинів визнав частково. Визнав обвинувачення за ст. ст. 185 ч. 2, 186 ч. 2 КК України, заперечуючи у той же час умисел на вбивство ОСОБА_2, вважаючи, що його дії підпадають під ознаки злочину передбаченого ст. 121 ч. 1 КК України.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши підсудного, учасників судового розгляду, колегія суддів вважає, що справа підлягає поверненню на додаткове розслідування.
Колегія суддів вважає, що органами досудового слідства було порушено право підсудного на захист при провадженні досудового слідства у зв'язку з допущеними протиріччями при викладені і обґрунтуванні суб'єктивної сторони інкримінованого йому злочину, а саме замаху на вбивство і кваліфікацією дій ОСОБА_4 за цим обвинуваченням.
Формулювання обвинувачення, яке викладене в постанові про притягнення, як обвинуваченого і в обвинувальному висновку, а саме те, що ОСОБА_4 наносячи удари ножем в життєво важливі органи усвідомлював суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачав їх суспільно-небезпечні наслідки у вигляді заподіяння смерті потерпілого і допускав їх настання, виключає кваліфікацію дій ОСОБА_4 за ст. 15 ч. 2 - 115 ч. 2 п.9 КК України, оскільки замах на вбивство може бути скоєний лише з прямим умислом, відповідно до якого винний не допускає настання, у даному випадку смерті потерпілого, а бажає її настання.
На думку колегії суддів, право на захист порушено і у зв'язку з невірною вказівкою відносно об'єктивної сторони інкримінованого злочину. Місця нанесення ударів ножем, які вказані в постанові про притягнення як обвинуваченого і в обвинувальному висновку, протирічать висновку судово-медичної експертизи про локалізацію поранень, які утворилися від дій гострого предмета (т.1, а.с. 149)
Такі допущені протиріччя, поставили ОСОБА_4 у стан невизначеності щодо обвинувачення, обмежило право підсудного у здійсненні його права на захист в ході досудового слідства.
Суд не може керуватись постановою про зміну обвинувачення в судовому засіданні і продовжити розгляд справи, оскільки зміна обвинувачення істотно відрізняється за фактичними обставинами, формою вини від попереднього, погіршує становище підсудного, порушує його право на захист, бо в судовому розгляді таким чином виникло обвинувачення, котре раніше не пред'являлось, від якого він не захищався раніше і не готувався захищатися в суді.
Оскільки ця неправильність не може бути усунута в судовому засіданні і перешкоджає суду всебічно, повно і об'єктивно розглянути справу, постановити законне і обґрунтоване рішення, справа відповідно до ст. 281 КПК України з врахуванням положень п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 24.10.2003 року «Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві», підлягає направленню на додаткове розслідування в ході якого з врахуванням викладеного вище треба більш ретельно дослідити обставини справи, суб'єктивну і об'єктивну сторону інкримінованого за ст. 15 ч. 2 - 115 ч.2 п. 9 КК України злочину, вказавши, які саме обставини мають свідчити про обґрунтованість цього обвинувачення і прийняти рішення про подальший рух справи відповідно до вимог закону.
Керуючись ст. 281 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_4 за ст. ст. 185 ч. 2, 186 ч. 2, 15 ч. 2- 115 ч.2 п. 9 КК України направити на додаткове розслідування прокурору м. Києва.
Міру запобіжного заходу залишити без змін - утримання під вартою.
Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом 7 діб шляхом подачі касаційного подання чи скарги через Апеляційний суд м. Києва.
З оригіналом згідно.
суддя: В.М. Ноздряков