Номер провадження 1-кс/754/165/26
Справа № 754/316/26
Іменем України
21 січня 2026 року м. Київ
Слідчий суддя Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
скаржника ОСОБА_3 ,
прокурора ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в приміщенні суду скаргу ОСОБА_3 на постанову прокурора про відмову в задоволенні клопотання,
19.01.2026 до слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва надійшла скарга ОСОБА_3 на постанову прокурора Деснянської окружної прокуратури м. Києва від 12.01.2026 про відмову в задоволенні клопотання.
Скаргу мотивує тим, що в провадженні СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві перебуває кримінальне провадження №42025102030000123 від 22.07.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.190 ч.5 КК України.
08.01.2026 звернувся до керівника Деснянської окружної прокуратури м. Києва із клопотанням про вручення йому пам'ятки про процесуальні права та обов'язки потерпілого та допит його, як потерпілого.
Постановою прокурора Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 від 12.01.2026 відмовлено у задоволенні вищевказаного клопотання.
У судовому засіданні ОСОБА_3 підтримав вимоги скарги за викладених у ній обставин. Просив скаргу задовольнити в повному обсязі.
Прокурор у судовому засіданні заперечував щодо задоволення скарги, з посиланням на те, що постанова є обґрунтованою, підстав для визнання ОСОБА_3 потерпілим не має, а тому просив відмовити у задоволенні скарги.
Вислухавши доводи скаржника, заперечення прокурора, дослідивши матеріали скарги, вирішивши клопотання, слідчий суддя, прийшов до наступного висновку.
Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача чи прокурора є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень.
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано Главою 26 КПК України.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ст. 303 ч. 1 КПК України.
Згідно ст. 303 ч. 1 п. 5 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржено рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.
Так, слідчим суддею, під час розгляду скарги, встановлено, що в провадженні СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві перебуває кримінальне провадження №42025102030000123 від 22.07.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.190 ч.5 КК України.
Постановою прокурора Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 від 12.01.2026 відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_3 про вручення йому пам'ятки про процесуальні права та обов'язки потерпілого та допит його, як потерпілого в кримінальному провадженні №42025102030000123 від 22.07.2025.
Як зазначає в своїй постанові прокурор, під час розгляду клопотання ОСОБА_3 від 08.01.2026 про видачу пам'ятки про процесуальні права та обов'язки потерпілого прокурор встановив, що ОСОБА_3 проводив оплату на підставі договору №9203 від 28.10.2024, та на підставі додаткової угоди № 10/06/2025 до Договору.
Крім того, зі змісту клопотання ОСОБА_3 від 08.01.2026 №248-26 стало відомо, що 07.07.2025 останньому зателефонував адвокат ОСОБА_5 який є помічником керівника компанії «NSDgroup»який повідомив, що ОСОБА_3 повинен сплатити борг за виконані ремонтно-будівельні роботи за договором з ФОП ОСОБА_6 ОСОБА_3 заявив, що відмовляється сплачувати грошові кошти ФОП ОСОБА_6 .Після чого, ОСОБА_3 отримав позовну заяву від 11.07.2025 та 22.09.2025 Броварським міськрайонним судом Київської області прийнято до розгляду та відкрито провадження за позовом ФОП ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надані послуги.
Зібрані матеріали в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні №420251020300000123 від 22.07.2025 в цілому не підтверджують понесення ОСОБА_3 матеріальних збитків.
Як визначено у ст. 110 ч. 5 КПК України, постанова слідчого, дізнавача, прокурора складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім'я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.
Відповідно до положень ст. 55 ч.ч. 1, 2 КПК України, потерпілим у кримінальному проваджені може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права та обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
Згідно ст. 55 ч. 5 КПК України, за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Слідчий суддя погоджується з оскаржуваною постановою прокурора та не вбачає підстав для її скасування, оскільки постанова прокурора є мотивованою. Прокурором зазначено, з яких мотивів він дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання.
Матеріали кримінального провадження №42025102030000123 від 22.07.2025 не містять даних, що ОСОБА_3 завдано фактичного збитку в грошовому еквіваленті.
При цьому, слідчий суддя бере до уваги, що згідно ст. 92 КПК України, обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачений частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та в установлених цим Кодексом випадках - на потерпілого. Слідчий та прокурор самостійно обирають тактику проведення слідчих дій. Прокурор здійснюючи свої повноваження, відповідно до вимог Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється (ст. 36 КПК України).
Слідчий суддя дійшов висновку, що скарга ОСОБА_3 на постанову прокурора Деснянської окружної прокуратури м. Києва від 12.01.2026 про відмову в задоволенні клопотання у кримінальному провадженні №42025102030000123 від 22.07.2025, не підлягає задоволенню.
Слідчий суддя вважає за необхідне роз'яснити ОСОБА_3 , що відповідно до положень ст.ст. 91,92 КПК України у випадку надання ним, додаткових доказів на підтвердження заяви про вчинення злочину, тоді він має право із заявою про визнання потерпілим повторно звернутися до уповноваженої особи .
Керуючись ст. ст. 220 , 303-307, 309, 376 КПК України, слідчий суддя, -
у задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову прокурора про відмову в задоволенні клопотання - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1