Номер провадження 3/754/240/26
Справа №754/21389/25
Іменем України
27 січня 2026 року
суддя Деснянського районного суду м. Києва Банах О.Л., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції м. Києва Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст. 130, ст. 124, ч.1 ст. 122-2 КУпАП,-
23.12.2025 до Деснянського районного суду м. Києва від Управління патрульної поліції м. Києва Департаменту патрульної поліції Національної поліції України надійшли адміністративні матеріали стосовно ОСОБА_1 .
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 12 грудня 2025 року, серії ЕПР1 №538912, 12 грудня 2025 року о 15 год. 40 хв. в м. Києві по вул. Кіото, 25, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Mitsudishi Galant», державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння пройшов у встановленому законом порядку за допомогою Alkotest 6820 прилад ARNK-0495, результат тесту 1,91‰, тест №5640 на місці зупинки транспортного засобу. На відео портативного відео реєстратора №473494 та №472391, чим порушив п.2.9.а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч.1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 12 грудня 2025 року №538921, 12 грудня 2025 о 15 год. 45 хв. в м. Києві по вул. Кіото, 25, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Mitsudishi Galant», державний номерний знак НОМЕР_1 , не врахував безпечний боковий інтервал, внаслідок чого здійснив зіткнення з іншим транспортним засобом «Skoda Oktavia», державний номерний знак НОМЕР_2 . Під час ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п. 13.1 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП.
Крім того, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 12 грудня 2025 року серії ЕПР1 №538934, 12 грудня 2025 року о 15 год. 40 хв. в м. Києві по вул. Кіото, 25, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Mitsudishi Galant», державний номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Космонавта Поповича, 10, не виконав вимогу про зупинку, подану працівниками поліції за допомогою проблискового маячку червоного та синього кольору та спеціального звукового сигналу, а саме - не зупинився. Шляхом переслідування на службовому транспортному засобі «Renault Duster», державний номерний знак НОМЕР_3 , вул. Космонавта Поповича, проспектом Лісовим та вул. Кубанської України повторно було зупинено та заблоковано по вул. Кіото, 25, чим порушив п.8.9.б Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч.1 ст. 122-2 КУпАП.
Так, відповідно до пунктів 2.9.а, 8.9.а, 13.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 у відповідній редакції, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Вимога про зупинку транспортного засобу подається поліцейським жезлом або рукою, що вказує на цей транспортний засіб,
при отриманні такого сигналу водій повинен зупинити транспортний засіб у вказаному місці з дотриманням правил зупинки. Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
В судове засідання ОСОБА_1 27.01.2026 о 10 год. 30 хв. вчергове не з'явився, хоча своєчасно був сповіщений про місце і час розгляду справи.
На електронну пошту Деснянського районного суду м. Києва 26.01.2026 надійшла копія заяви про відкладення судового засідання у зв'язку із проходженням військової служби, автором якої зазначено ОСОБА_1 .
Водночас, суд звертає увагу, що зазначена заява належним чином не підписана, що унеможливлює здійснення ідентифікації особи заявника.
Так, відповідно до загальноприйнятих правил оформлення документів підпис є обов'язковим реквізитом будь-якого офіційного документу, який надає йому юридичної сили, підтверджує справжність, правильність, а також відповідальність певної особи за його зміст.
За загальними правилами судочинства та діловодства у судах кожна заява чи скарга, повинна бути підписана особою, що її подає, відсутність підпису ставить під сумнів її дійсне волевиявлення.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
У разі, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Відповідно до положень п.п.15, 27 ч.1 ст.1 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», електронний підпис - електронні дані, що додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються підписувачем як підпис; кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, що створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.6, ч.1 ст.7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, в тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».
Згідно з п.42 ч.1 ст.1 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», підтвердження електронного підпису чи печатки - процес перевірки та підтвердження дійсності електронного підпису чи печатки.
Перевірка кваліфікованого електронного підпису чи печатки проводиться будь-якою особою з метою отримання інформації про дійсність чи недійсність кваліфікованого електронного підпису чи печатки (пункт 82 Вимог у сфері електронних довірчих послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2018 року №992).
Отже, висновок про те, що електронний документ не підписаний ЕЦП має ґрунтуватися на результатах відповідної перевірки (постанова Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі №2-317/11, провадження №61-6880св22).
Суд, отримавши процесуальні документи в електронній формі, має здійснити перевірку, чи містить такий документ електронний підпис. Доступ до перевірки електронного підпису є відкритим, тому суд має можливість та зобов'язаний достовірно встановити, що особа, яка подає процесуальний документ до суду, підписала його електронним підписом, який прирівнюється до власноручного.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 22 березня 2023 року у справі №755/1549/22, провадження №61-6415св22.
З матеріалів справи встановлено, що вищевказана заява надіслана на електронну адресу Деснянського районного суду м. Києва в електронній формі шляхом направлення на електрону пошту суду, проте всупереч вимогам ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», вказана заява не підписана кваліфікованим електронним підписом відправника.
З огляду на викладене, заява про відкладення розгляду справи від 26.01.2026 не береться судом до уваги.
Разом з тим, згідно з ч.2 ст. 268 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст. 130, 124, 122-2 КУпАП, відносяться до категорії справ, при розгляді яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою, тому суддя вважає неявку ОСОБА_1 способом затягування розгляду справи з метою уникнення притягнення до адміністративної відповідальності, а тому вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності останнього.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, суд при розгляді даної справи враховує позицію Верховного Суду, відображену в п.34 постанови від 12.03.2019 року по справі №910/9836/18, де зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Подібна позиція цього суду викладена, також у рішеннях у справах «Олександр Шевченко проти України» (заява № 8371/02, п.27, та «Трух проти України» заява № 50966/99), де суд наголосив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
На зацікавлену сторону покладається обов'язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (рішення ЄСПЛ «Богонос проти росії» від 05.02.2004 року).
Основною умовою відкладення розгляду справи є - не відсутність у судовому засіданні сторони по справі, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Подальше відкладення розгляду справи нівелюватиме завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП). Розгляд справи у розумні строки, з одного боку, забезпечує можливість своєчасного відновлення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у випадку необґрунтованості та безпідставності провадження у справі стосовно неї, а з іншого - своєчасне вжиття заходів, спрямованих на запобігання іншим правопорушенням, у випадку наявності підстав застосування адміністративного стягнення з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття (стаття 23 КУпАП). У будь-якому випадку відповідні дії мають бути вчинені своєчасно, з метою недопущення негативних наслідків, пов'язаних із тривалим розглядом справи та не вирішенням її по суті.
Отже, відповідно до ст. 268 КУпАП, суд вважає за можливе розглянути справу про адміністративне правопорушення у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Так, відповідно до ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Підставою притягнення до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно із ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч.2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється (ч.3 ст.266 КУпАП).
Відповідно до п. 2.9а ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 (із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України № 18 від 19 грудня 2008 р.), судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли останній почав рухатись.
Згідно зі ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Відповідно до п.1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Згідно з п.1.9 Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з положеннями ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» (із змінами та доповненнями) водій, серед іншого, зобов'язаний:
- виконувати розпорядження поліцейського, а водії військових транспортних засобів - посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами;
- не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ч.1 ст. 130, ст. 124, ч.1 ст. 122-2 КУпАП, підтверджується належними та допустимими доказами, наявними в матеріалах справи, а саме:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №538912 від 12.12.2025 року;
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії №538921 від 12.12.2025 року;
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №538934від 12.12.2025 року;
- даними результату тестування на алкоголь до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №538912 від 12.12.2025 року, результат якого складає 1,91 ‰ проміле;
- даними акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 12.12.2025 року, відповідно до якого ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп'яніння, результат якого складає 1.91 % проміле. З даними акта огляду ОСОБА_1 погодився, про що свідчить його власний підпис в акті огляду;
- даними направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 12.12.2025 року;
- даними схеми місця ДТП від 12.12.2025 року;
- даними письмових пояснень ОСОБА_2 від 12.12.2025 року, згідно з якими він зупинився на червоний сигнал світлофора на перехресті вул. Кубанської України та Кіото у правій смузі, після чого відчув удар у праву частину свого автомобіля та побачив автомобіль Мітсубісі, д.н.з. НОМЕР_4 , який мчав та який переслідували екіпажі патрульної поліції;
-даними протоколу АЗ №025179 про адміністративне затримання ОСОБА_1 за ч.2 ст. 262 КУпАП від 12.12.2025;
-даними постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6331467 від 12.12.2025 за ч.2 ст. 122 КУпАП стосовно ОСОБА_1
- даними DVD-R диску з відеозаписами з нагрудних камер №473494, №472391, №471730.
За таких обставин, враховуючи наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що ОСОБА_1 , дійсно, 12 грудня 2025 року о 15 год. 40 хв. в м. Києві по вул. Кіото, 25 керував транспортним засобом «Mitsubishi Galant», державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння та не врахував безпечний боковий інтервал, внаслідок чого 12.12.2025 о 15:45 здійснив зіткнення з іншим транспортним засобом - «Skoda Oktavia», державний номерний знак НОМЕР_2 . Крім того, 12 грудня 2025 року о 15 год. 40 хв. в м. Києві водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Mitsudishi Galant», державний номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Космонавта Поповича, 10, ТА не виконав вимогу про зупинку подану працівниками поліції за допомогою проблискового маячку червоного та синього кольору та спеціального звукового сигналу, а саме - не зупинився.
Інших доказів, які б спростовували висновки суду, матеріали справи не місять та учасниками надані не були.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суд з'ясував обставини, передбачені ст. 280 КУпАП.
Дослідивши та оцінивши докази в справі, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 130, ст. 124, ч.1 ст. 122-2 КУпАП, доведена повністю зібраними по справі доказами в розумінні ст. 251 КУпАП, які оцінено судом у відповідності до норм ст. 252 КУпАП за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ч.2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішення та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У рішенні по справі «О'Голлоран та Франціс проти Сполученого королівства» від 29 червня 2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілем та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Враховуючи обставини справи, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, суд приходить до висновку про те, що необхідним й достатнім для запобігання вчинення ОСОБА_1 нових правопорушень буде адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортним засобами в межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП, оскільки це правопорушення являється більш серйозним, з числа вчинених.
Керуючись ст. 40-1 КУпАП, відповідно до якої судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 251, 252, 280, 283, 284, 291, 122-2, 124, 130 КУпАП, суддя, -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 122-2, ст. 124, ч.1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ч.2 ст. 36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , адміністративне стягнення в межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп.
Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому цієї постанови, а в разі її оскарження - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, сплачується за наступними реквізитами: отримувач коштів ГУК у м. Києві, код бюджетної класифікації доходів - 21081300, Одержувач: УК у Деснянському районі/Деснянський район, Банк одержувача - Казначейство України (ЕАП); код ЄДРПОУ - 37993783, рахунок отримувача UA698999980313040149000026001.
Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 307 КУпАП, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, а саме 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень, 00 коп.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці.
В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: О.Л. Банах