Справа № 711/668/26
Номер провадження 3/711/322/26
27 січня 2026 року м. Черкаси
Суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Михальченко Ю.В., за участі - захисника Семенюк О.Г. розглянувши матеріали, які надійшли з Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області (протокол серії ВАД №982625), про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстрованої АДРЕСА_1 , проживаючої АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, суддя, -
В провадженні Придніпровського районного суду м.Черкаси знаходяться адміністративні матеріали, які надійшли з Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 982625 - 21 січня 2026 року о 19.20 год. в АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство психологічного характеру стосовно свого колишнього чоловіка ОСОБА_2 , чим вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні просила провадження відносно неї закрити. Пояснила, що вони з колишнім чоловіком та 16-річною донькою проживають за адресою: АДРЕСА_2 . На протязі останніх декількох років в їх сім'ї відбуваються непорозуміння на фоні ревнощів. З 2012 року і по теперішній час вони проживають спільно. В січні 2026 року вона написала заяву на свого чоловіка ОСОБА_2 заяву по факту вчинення домашнього насильства психологічного характеру відносно неї та їх доньки. Його це обурило і він без їх дозволу встановив камери відеоспостереження в квартирі. Повідомила, подія, вказана у протоколі про адміністративне правопорушення відбулась під час сімейної сварки і вона своїми діями не хотіла і не могла нанести шкоду ОСОБА_2 психічному здоров'ю.
ОСОБА_2 в судовому засіданні повідомив, що він дійсно проживає у квартирі з колишньою дружиною та спільною донькою. 21 січня 2026 року близько 19.20 год. за адресою спільного проживання виявив пошкоджену камеру відеоспостереження, яку він встановив задля доказу того, що він не вчиняє ніяких протиправних дій відносно колишньої дружини ОСОБА_1 . Також додав, що ОСОБА_1 чинить на нього психологічний тиск через встановлення камери відеоспостереження та розділу майна провокує конфлікти та ображає словесно.
Захисник ОСОБА_2 - адвокат Семенюк О.Г. в судовому засіданні повідомила, що ОСОБА_1 на фоні розлучення і розподілу майна подружжя вчиняє психологічні дії, тиск. ОСОБА_3 встановив камери відеоспостереження для того, щоб в майбутньому до нього не було ніяких претензій щодо протиправності його дій, поведінки в квартирі.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , захисника Семенюк О.Г., приходжу до наступних висновків.
Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані, зокрема, встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів та засобів, що мають функції відеозапису, тощо.
Відповідно до ст.ст.252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
У відповідності до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Частиною 1 ст. 173-2 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Об'єктивна сторона ч. 1 ст. 173 - 2 КУпАП передбачає наслідки насильства, а саме, наявність чи відсутність шкоди фізичному чи психічному здоров'ю потерпілого, яка могла бути чи була завдана.
Тобто домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, має місце тоді, коли діяння фізичного, психологічного або економічного характеру тягнуть за собою можливість настання чи настання фізичної або психологічної шкоди.
При цьому, зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що при його складанні можливість настання чи настання психологічної або фізичної шкоди, яка була чи могла бути завдана ОСОБА_4 - ОСОБА_5 встановлена не була.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 інкримінується те, що вона 21 січня 2026 року о 19.20 год. вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно свого колишнього чоловіка ОСОБА_2 .
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні данні, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчинені та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до норм ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
В матеріалах справи відсутні докази того, що потерпілому ОСОБА_2 могла бути завдана чи була завдана діями ОСОБА_1 психологічна шкода.
Крім того, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять доказів того, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є колишнім чи теперішнім подружжям, або є особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою.
Оцінюючи фактичні дані, які наявні в матеріалах справи, суд не вбачає достатніх доказів, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а саме домашнього насильства психологічного характеру.
Враховуючи викладене, провадження в справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Суддя наголошує, що він не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).
Так, ч.1 ст.6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». А згідно з положеннями ч.3 ст.6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України»,ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п.34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.1998 року, п.54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.
Діяння тільки тоді визнається адміністративним правопорушенням, коли воно містить всі ознаки його складу, відсутність хоча б однієї з них означає відсутність складу взагалі.
Згідно з п.1 ст.247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин суддя вважає, що відсутні докази на підтвердження складу адміністративного правопорушення, передбаченого статті ч.1 ст.173-2 КУпАП.
На підставі вище викладеного та керуючись ч.1 ст.173-2, п.1 ч.1 ст. 247, ст. ст. 280, 283, 284 КУпАП, суддя, -
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП - закрити, за відсутністю події та складу правопорушення, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст постанови виготовлено та проголошено 27 січня 2026 року о 15 годині 30 хв в залі судових засідань Придніпровського районного суду м. Черкаси.
Суддя: Ю. В. Михальченко