Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/329/26
Номер провадження 1-кс/711/140/26
22 січня 2026 року м.Черкаси
Слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
представника заявника - адвоката ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_5 на бездіяльність прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення, -
13.01.2026 ОСОБА_5 , звернувся до слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси із скаргою на бездіяльність прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення 29.12.2025 за ч.2 ст.382 КК України.
Скаргу мотивує тим, що 26.12.2025 з заявою про кримінальне правопорушення передбачене ч.2 ст.382 КК України, що є вчиненим і стосовно нього кримінальним правопорушенням, яким не лише йому заподіяно шкоду передбачену ч.1 ст.55 КК України, він звернувся до керівника Черкаської обласної прокуратури з використанням засобів поштового зв'язку АТ «Укрпошта» з- кодом поштового відправлення 18000100725592. Це поштове відправлення отримане адресатом 29.12.2025, що підтверджується роздруківкою часу перевірки статусу відстеження поштового відправлення. Однак, після отримання Черкаською обласною прокуратурою ним поданої заяви про кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.382 КК України - невиконання судового рішення, що вчинене службовою особою, відповідно до вимог ст.214 КПК України відомості до ЄРДР в розумні строки не внесені і досудове розслідування не розпочате.
Скаржник вважає, що невиконання вимог ст.214 КПК України при отриманні його заяви про кримінальне правопорушення порушені йог законні права, у тому числі конституційні, законні інтереси як громадянина України і заявника, якому кримінальним правопорушенням, зазначеним саме в цій - поданій ним керівнику Черкаської обласної прокуратури заяві про кримінальне правопорушення від 26.12.2025 також заподіяно шкоду, передбачену положеннями ч.1 ст.55 КПК України, що на даний час змушує його звернутись з цією скаргою до слідчого судді для захисту та відновлення його прав та законних інтересів в порядку судового контролю і забезпечення законності.
Також додає, що в письмовій заяві прокурору про кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.382 КК України, міститься необхідна інформація про факт вчинення вище вказаного злочину, що поза розумним сумнівом є суспільно-небезпечним діянням, передбаченим в розділі XVII Кримінального кодексу України, яким вже заподіяно не лише моральну шкоду, передбачену ч.1 ст.55 КПК України, і не лише йому, у тому числі реальність конкретних подій злочину: місто скоєння злочину, причетну особу, якою вчинені діяння, що мають ознаки вищезазначеного кримінального правопорушення - злочину проти правосуддя; обставини скоєння і предмет злочинів, а також інше яким доказами це підтверджується, а також про реальну можливість отримати у передбаченому законом порядку додатково відповідні докази, крім вже наданих ним, при своєчасному внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та початку досудового розслідування в кримінальному провадженні відповідно до визначеної процедури.
Вказує, що це необхідно як для забезпечення захисту основ судочинства в Україні, щоб
судові рішення, що набрали законної сили, навіть в період цієї жахливої воєнної агресії проти народу України, не були і не ставали ілюзорними, а ті, хто ігнорує їх виконання, чи ухиляється від їх належного виконання в розумні строки, не сприяли таким чином досягненню мети ворогом, у тому числі перешкоджанню євроінтеграції і дотриманню міжнародних стандартів.
На думку скаржника це необхідно також і для реалізації державних гарантій щодо захисту його конституційних прав та законних інтересів від кримінальних правопорушень, що унеможливлюють забезпечення ефективного та адекватного досудового розслідування навіть взаємопов'язаних злочинів передбачених ч.3 ст.161, ч.2 ст.397, ч.4 ст.426-1, ч.2 ст.365, ч.3 ст.371 КК України, вчинених організованою групою осіб в період воєнного стану, і не лише стосовно нього, як адвоката, встановлення і притягнення до законної відповідальності яких, в правовій державі, у тому числі для запобігання повторенню подібних злочинів, що визначено положенням ч.1 ст.1 КК України, та мало бути справою честі для будь-якого неупередженого правоохоронного органу в Україні, тим більше для прокуратури обласного рівня, для забезпечення дії верховенства права і законності, а не для сприяння ворогу в досягненні його мети шляхом зневажання в державних інституціях судових рішень, європейських цінностей і міжнародних стандартів.
Відповідно до положень ст.55 КПК України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
Відповідно до положень ст.1 Кримінальний кодекс України має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від злочинних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання злочинам.
Для здійснення цього завдання Кримінальний кодекс України визначає, які суспільно небезпечні діяння є злочинами та які покарання застосовуються до осіб, що їх вчинили.
Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, що визначено ст. 1 КПК України.
Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.
Відповідно до вимог ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно ст.84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Збирання доказів, відповідно до положень ст.93 КПК України, здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим у порядку, передбаченому иим Кодексом.
При цьому ст.91 КПК України визначено обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, що можливо лише після початку досудового розслідування, яке розпочинається з моменту внесеня відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до положень ст.214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
Слідчий, дізнавач, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається;
Крім вище зазначених положень кримінального процесуального законодавства України, що застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, при складанні і подачі мною заяви про кримінальне правопорушення також враховані не лише рішення ЄСПЛ. в яких містяться вмотивовані висновки з приводу обов'язків Високої сторони забезпечити легітимні очікування та ефективне розслідування, як і право особи на справедливий суд в кожному випадку, а й також Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Офісу Генерального прокурора від 17.08.2023 р. №231 зі змінами, беручи до уваги, що досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі Положення).
Цим Положенням, на забезпечення виконання кримінального процесуального законодавства України, визначено не лише хто, коли і на підставі чого зобов'язаний внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування, а й які саме відомості (відповідні) мають бути внесені, що підтверджується змістом цих Положень, зокрема пунктом 1 глави 1 розділу 2, пунктами 1,2 глави 3 розділу II.
Заяви чи повідомлення про кримінальні правопорушення вважаються поданими з моменту попередження особи про кримінальну відповідальність (за виключенням випадків, коли таке попередження не можливо зробити з об'єктивних причин: надходження заяви, повідомлення поштою, іншим засобом зв'язку, непритомний стан заявника, відрядження тощо).
Враховано також, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомленні, а лише ті з них, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення, а особами, які є уповноваженими на внесення вказаних відомостей до ЄРДР є також і прокурор.
Враховано при цьому й релевантні правові позиції Верховного Суду, зокрема й висновки Великої Палати у постанові від 30.01.2019 в справі №818/1526/18, та в постанові Касаційного Кримінального Суду в постанові від 30.09.2021 у справі №556/450/18, відповідно до яких підставами вважати заяву чи повідомлення саме про вчинення злочину є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). При цьому реальність конкретної події злочину має визначатись наявністю об'єктивних даних, що свідчать про ознаки об'єктивної сторони злочину, тобто даних про наявність суспільно небезпечного діяння для злочинів з формальним складом та, додатково, даних про наслідки-для злочинів з матеріальним складом.
Відповідно п.п.1.1 Узагальнення «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування», затвердженого ще на засіданні Зборів суддів Вищого спеціалізованого суду України 23 грудня 2016 року, визначений ч.1 ст.214 КПК України обов'язок слідчого або прокурора не вимагає оцінки цими суб'єктами такої заяви (повідомлення) на предмет наявності ознак складу злочину для того, щоб вчинити процесуальну дію, яка полягає у внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Такі вимоги не передбачають здійснення оцінки обґрунтованості заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення. а передбачають лише обов'язок уповноважених органів здійснити фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення, які вона надає усвідомлено для реалізації відповідними органами завдань кримінального провадження.
Таким чином, оцінка заяви (повідомлення) на предмет наявності ознак складу злочину здійснюється після внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань слідчим чи прокурором, а не іншою особою, яка відповідно до кримінального процесуального законодавства України, не наділена такими повноваженнями.
Відповідно до положень ст.9 КПК України (законність):
Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
У випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
У пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia) зазначено, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків.
При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Суд вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Про цю бездіяльність прокурора мені стало відомо 08.01.2026, після спливу строку, визначеного в ст.214 КПК України, для внесення до ЄРДР відомостей після отримання 29.12.2025 від заявника адресатом заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення від 26.12.2025, наданої, з відповідними додатками на її обґрунтування, до керівника Черкаської обласної прокуратури з використанням засобів поштового зв'язку АТ «УКРПОШТА».
Відповідно до положень ч.1 ст.303 КПК України.
1. На досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора:
1) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування;
Відповідно до ст.304 КПК України, скарга на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першої ст.303 КПК України, можуть бути подані особою, протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності.
З урахуванням вищезазначеного, керуючись положеннями ст.ст.1, 3, 6, 13, 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. З, 8, 19, 55, 129-1 Конституції України, ст. ст. 1, 2 КК України, ст. ст. 2, 7, 9, 21, 36, 55, 56, 92, 93, 214, 303, 304, 306, 307, 32, 214 КПК України, скаржник просить, враховуючи бездіяльність прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання 29.12.2025 від ОСОБА_5 заяви про кримінальне правопорушення передбачене ч.2 ст. 382 КК України відповідно до вимог ст.214 КПК України, зобов'язати повноважну особу Черкаської обласної прокуратури внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відповідні відомості про кримінальне правопорушення, що міститься в цій заяві, відповідно до вимог ст.214 КПК України.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_4 скаргу підтримав та пояснив, що ОСОБА_5 , звернувся 26.12.2025 із заявою про кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.382 КК України, яку було отримано Черкаською обласною прокуратурою 29.12.2025, що підтверджується роздруківкою часу перевірки статусу відстеження поштового відправлення. Однак, після отримання Черкаською обласною прокуратурою ним поданої заяви про кримінальне правопорушення, відомості до ЄРДР не внесені і досудове розслідування не розпочате. Просить відповідно до вимог ст.214 КПК України, зобов'язати повноважну особу Черкаської обласної прокуратури внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відповідні відомості про кримінальне правопорушення, що міститься в цій заяві, відповідно до вимог ст.214 КПК України. Додав, що наявна ухвала слідчого судді від 24.11.2025, якою Скаргу ОСОБА_5 задоволено частково та зобов'язано уповноважених осіб Черкаської обласної прокуратури розглянути його заяву ж від 05.11.2025 за низкою статей та невідкладно повідомити ОСОБА_5 про результати такого розгляду. Невиконання цього рішення і було причиною звернення із заявою про кримінальне правопорушення. ОСОБА_5 не отримав жодного підтвердження на момент розгляду скарги щодо розгляду його заяви від 26.12.2025 та виконання ухвали слідчого судді на його ж заяву від 05.11.2025.
Прокурор ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що 05.11.2025 заявник звернувся із заявою про внесення відомостей про кримінальне правопорушення. Враховуючи, що дії стосувалися неправомірних дій працівниками ТЦК та представниками поліції, тому її було скеровано для реагування у відповідні органи. Не погоджуючись, ОСОБА_5 оскаржив до слідчого судді. 24.11.2025 ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду зобов'язано уповноважених осіб Черкаської обласної прокуратури розглянути його заяву від 05.11.2025 у відповідності до положень ст..214 Кодексу. На виконання ухвали було надіслано заявнику листа від 28.11.2025 року, яким було відмовлено у внесені відомостей та повідомлено останнього. Таким чином бездіяльність відсутня, судове рішення виконано. Не погоджуючись із діями ОСОБА_5 звернувся із заявою про кримінальне правопорушення за ч.2 ст.382 КК України від 26.12.2025 щодо умисного невиконання судового рішення. Дана заява також була предметом розгляду та було надано відповідь ОСОБА_5 від 30.12.2025. Просить відмовити у задоволенні скарги.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши письмові матеріали додані до скарги, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Відповідно до положень ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена, зокрема, бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Згідно з вимогами ч.1 ст.214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 години після подання заяви, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Слідчий, який здійснює досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.
Нормами ч.5 ст.214 КПК України передбачено, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості, зокрема, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела, попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Таким чином, з аналізу ст.214 КПК України вбачається, що до ЄРДР вносяться не будь-які заяви, які надходять до органів досудового розслідування, а лише відомості які містять достатньо даних та обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим в заяві чи повідомленні про кримінальне правопорушення.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Положення ч.1 ст.11 КК України вказують, що кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
Відповідно до ст.307 КПК України, за результатами скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову в задоволенні скарги.
В судовому засіданні встановлено, що 05.11.2025 ОСОБА_5 до Черкаської обласної прокуратури була подана заява про кримінальні правопорушення, передбачені ч.3 ст.161, ч.2 ст.397, ч.4 ст.426-1, ч.2 ст.365, ч.3 ст.371 КК України, в порядку ст.214 КПК України.
Листом начальника відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_7 від 07.11.2025 за вих.20-668вих-25, повідомлено ОСОБА_5 про те, що його заяву від 05.11.2025, яка надійшла до Черкаської обласної прокуратури щодо кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст.161, ч.2 ст.397, ч.4 ст.426-1, ч.2 ст.365, ч.3 ст.371 КК України, направлено для розгляду в межах компетенції до Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони.
24.11.2025 ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси (справа №711/10950/25) скаргу ОСОБА_5 задоволено частково. Зобов'язано уповноважених осіб Черкаської обласної прокуратури розглянути заяву ОСОБА_5 від 05.11.2025 року про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.161, ч.2 ст.397, ч.4 ст.426-1, ч.2 ст.365, ч.3 ст.371 КК України, у строки та порядку визначені ст.214 КПК України, та про результати розгляду невідкладно повідомити заявника.
Листом прокурора відділу протидії порушення прав людини у правоохоронній та пенітенціарній сферах Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_8 за №20-713 вих-25 від 28.11.2025, повідомлено ОСОБА_5 про те, що його заява не є повідомленням про кримінальні правопорушення, оскільки викладені доводи щодо можливих протиправних дій працівників правоохоронних органів не містять жодних конкретних і об'єктивних даних та доказів, які б вказували на їх реальність. З огляду на наведене, підстав для внесення відомостей до ЄРДР за вказаними фактами на даний час, не вбачається. Повторно також повідомлено, що для організації перевірки доводів скаржника щодо можливих протиправних дій працівників ІНФОРМАЦІЯ_1 обласною прокуратурою копію його заяви скеровано до Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони.
29.12.2025 ОСОБА_5 , звернувся до керівника Черкаської обласної прокуратури з заявою про кримінальне правопорушення передбачене ч.2 ст.382 КК України від 26.12.2025 щодо невиконання ухвали слідчого судді, зазначеної вище.
Листом від 30.12.2025 №31-4853-26 начальника відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_9 , повідомлено ОСОБА_5 , про те, що на виконання ухвали суду від 24.11.2025 у справі №711/10950/25, яка надійшла до обласної прокуратури 27.11.2025, заяву ОСОБА_5 від 05.11.2025 розглянуто повторно та листом №20-713вих-25 від 28.11.2025 надано письмове роз'яснення чинного законодавства щодо відсутності підстав для внесення відомостей до ЄРДР з роз'яснення порядку оскарження прийнятого рішення.
Таким чином, встановлено, що ухвала суду виконана та відсутні підстави для внесення відомостей до ЄРДР за ч.2 ст.382 КК України, що було предметом оскарження у призначеному судовому засіданні за скаргою ОСОБА_5 від 08.01.2026.
В даному випадку, оскільки на виконання ухвали суду від 24.11.2025 у справі №711/10950/25, яка надійшла до обласної прокуратури 27.11.2025 розглянуто заяву ОСОБА_5 від 05.11.2025 та відносно неї прокурором була надана відповідь за №20-713 вих-25 від 28.11.2025 та повторна відповідь від 30.12.2025 №31-4853-26 на заяву про злочин від 26.12.2025, що є предметом розгляду, то бездіяльності органу прокуратури у вказаних діях - не вбачається, проаналізовано скаргу та заяву про злочин, приходжу до висновку, що не будь-яка заява є підставою для внесення відомостей до ЄРДР, а лише та заява, яка містить фактичні дані, які підтверджують факт вчинення кримінального правопорушення. Всі інші заяви після їх надходження підлягають розгляду згідно із Законом, яким не є Закон про кримінальну відповідальність. Доказів та підтверджень вчинення кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.282 КК України не надано до Черкаської обласної прокуратури та ні слідчому суді під час судового засідання.
Отже, на думку слідчого судді, ОСОБА_5 в скарзі та в заяві від 26.12.2025 не навів обставин щодо наявності відомостей та не вказав наявність підтверджуючих даних про конкретну подію злочину, передбачених відповідною статтею Особливої частини КК України, час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину, відносно яких необхідно було б здійснити реєстрацію в ЄРДР, на підставі ст.214 КПК України та проводити досудове розслідування що було предметом розгляду його скарги від 08.01.2026.
Разом з цим, посилання в судовому засіданні як на підтвердження невиконання судового рішення та доводи по скарзі з приводу неотримання ОСОБА_5 адресованих йому листів не можуть бути доказами, так як долучені прокурором у судовому засіданні та доведені до відома про їхнє існування представника скаржника із наданням можливості такого ознайомлення, що спростовує доводи ОСОБА_5 .
Отже, скарга не підлягає до задоволення, оскільки є безпідставною та необґрунтованою.
Крім цього, слідчий суддя враховує рішення Конституційного Суду України № 4-р(ІІ)/2020 від 17.06.2020 та роз'яснює, що положення ч.3 ст.307 КПК України щодо заборони оскарження ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.214, 303-310, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні скарги на бездіяльність уповноважених осіб Черкаської обласної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання 29.12.2025 заяви про кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.382 КК України - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 5 днів з дня її проголошення безпосередньо до Черкаського апеляційного суду, а особою, без участі якої її постановлено, апеляційна скарга може бути подана протягом п'яти днів з дня отримання копії даної ухвали.
Повний текст рішення складено та проголошено 27.01.2026.
Слідчий суддя: ОСОБА_1