Справа № 2-а-1632/2010 року
30 грудня 2010 року в м.Ніжині в залі судових засідань суддя Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області Гордієць Л.В. розглянула адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Ніжинському районі Чернігівської області про зобов'язання вчинити певні дії.
Позивач звернулася до суду з адміністративним позовом в якому вказала, що вона 1937 року народження і відповідно до ст.1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року є дитиною війни. Згідно ст.6 вказаного Закону їй повинна виплачуватися щомісячна соціальна державна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Але, всупереч вимогам Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, рішенню Конституційного Суду України від від 22 травня 2008 року №10-рп відповідач такі виплати в 2009-2010 роках не проводив.
Тому, в позові до суду просила визнати дії відповідача щодо нарахування і виплати їй державної соціальної допомоги як дитині війни за 2009-2010 роки незаконними та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити їй соціальну допомогу за 2009-2010 рік.
В письмовому запереченні на позов відповідач зазначив, що витрати для виплати підвищення до пенсії дітям війни за 2010 рік законодавством не передбачені, тому не можливо витрачати кошти на цілі, не передбачені законодавством. Підвищення до пенсії дітям війни врегульовано Постановою Кабміну від 28.05.2008 року №530 “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, відповідно до якої дітям війни здійснюється підвищення до пенсії в розмірі 49,80 грн.
Просив в задоволенні позовних вимог відмовити.
Вивчивши матеріали справи вважаю за наступне.
З першої сторінки паспорту позивача видно, що вона народилася в 1937 році, а тому, відповідно до ст.1 Закону України №2195-4 від 18.11.2004 року “Про соціальний захист дітей війни” (далі Закон №2195) позивач є дитиною війни.Згідно зі ст.6 Закону №2195, з 01 січня 2006 року позивачу повинна виплачуватись щомісячна державна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Відповідач виплачує позивачу щомісячно надбавку в розмірі - 49,80 грн.
До спірних відносин підлягає застосуванню ст.28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09 липня 2003 року №1058-ІV, нормами якої визначено, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму, який у свою чергу встановлюється відповідним законом про державний бюджет на відповідний період, при цьому в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується не для визначення розміру будь-якої пенсії, а лише як коефіцієнт для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, передбаченої Законом 2195.
Пунктом 41 розділу ІІ Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України” ст.6 Закону №2195 викладено у новій редакції, відповідно до якої дітям війни ( крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, а це 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року за №10-рп вищенаведені положення Закону “Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України” були визнані неконституційними, тобто вказаним рішенням Конституційного суду було поновлено перелік пільг та соціальних гарантій дітям війни, а саме - виплату надбавки до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком і в подальшому виплата такої надбавки не зупинялася.
Отже, з 17 червня по 17 грудня 2010 року включно позивачу повинна була нараховуватись надбавка до пенсії у відповідності до ст.6 Закону №2195 у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Тому дії відповідача за вказаний період слід визнати незаконними, оскільки виплата позивачу проводиться в значно меншому розмірі чим встановлено Законом №2195 , що підтвердив в письмовому запереченні відповідач та зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу за вказаний період щомісячної державної соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії з урахуванням отриманих нею сум.
Щодо вимог позивача в частині визнання дій незаконними за 2009-2010 рік та стягнення соціальної допомоги за 2009-2010 рік, то суд ухвалою від 30 грудня 2010 року ці вимоги за період з 01.01.2009 року по 16 червня 2010 року включно залишив без розгляду як такі, що вийшли за межі строків звернення до суду з даним позовом.
Керуючись ст.ст. 99, 159-163, 183-2 КАС України, ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”,Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року №10-рп, суддя,-
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Ніжинському районі Чернігівської області щодо нарахування і виплати щомісячної соціальної допомоги як дитині війни ОСОБА_1 за період з 17 червня по 17 грудня 2010 року включно незаконними.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Ніжинському районі Чернігівської області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 за період з 17 червня по 17 грудня 2010 року включно згідно зі ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, з урахуванням одержаних нею виплат.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Ніжинський міськрайонний суд протягом 10-ти днів з дня отримання її копії.
Суддя: