Справа №295/1134/26
1-кс/295/576/26
23.01.2026 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 ,
за участі секретаря с/з - ОСОБА_2 , розглянув винесене у кримінальному провадженні
№ 12025065600000077 від 15.03.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, слідчим СВ Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу протидії правопорушенням прав людини у правоохоронній та пенітенціарній сферах Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_4 , клопотання про арешт майна, та додані до клопотання матеріали,-
Слідчий СВ Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області ОСОБА_3 звернулася до суду з клопотанням, в якому просить накласти арешт на транспортний засіб марки «Hyundai» моделі «Santa Fe» 2007 року випуску у кузові чорного кольору, д. н. з. НОМЕР_1 , який було вилучено за результатами проведення обшуку у транспортному засобі марки «Hyundai» моделі «Santa Fe» 2007 року випуску у кузові чорного кольору, д. н. з. НОМЕР_1 , розташованому на прилеглій території будинку №27, що по вулиці Героїв Десантників у м. Житомирі, яким користується ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , моб. тел. НОМЕР_2 ; з метою запобігання приховування, пошкодження, псування, знищення, відчуження речових доказів, тобто забезпечення їх збереження по кримінальному провадженню № 12025065600000077, позбавити володільця та користувача права відчужувати, розпоряджатися та користуватися вказаним майном, таким чином, накласти арешт на вказане майно.
У судове засідання слідчий не з'явилася, додала до клопотання заяву про розгляд клопотання без її участі, в якій зазначила, що клопотання підтримує, просить задовольнити. Володілець майна у судове засідання не з?явився, що не перешкоджає розгляду клопотання.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із таких заходів є арешт майна.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Так, ч. 7 ст. 236 КПК України визначено, що при обшуку слідчий має право оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукування в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснених на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої ст. 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
У відповідності до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до абзацу 1 частини 3 статті 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
У відповідності до ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:
1) правову підставу для арешту майна;
2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);
4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно з ч. 3 ст. 173 КПК України, відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.
Як вбачається з клопотання та протоколу обшуку від 21.01.2026 року, який було проведено на підставі ухвали слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира № 295/207/26 від 08.01.2026 року, автомобіль марки «Hyundai» моделі «Santa Fe» 2007 року випуску, д. н. з. НОМЕР_1 , було вилучено у ході проведення обшуку 21.01.2026 року. Натомість, слідчий звернулася з клопотанням про накладення арешту на вищевказане майно через систему «Електронний суд» лише 23.01.2026 року, що свідчить про пропущення строку, встановленого КПК України, для звернення до суду з таким клопотанням.
Згідно з ч. 1 ст. 117 КПК України, пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Разом з тим, слідчим разом з клопотанням про арешт майна не було подано клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку та доказів поважності причин пропуску цього строку.
Крім того, як вбачається з копії ухвали слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира у справі № 295/207/26 від 08.01.2026 року, на підставі якої було проведено вказаний вище обшук, слідчим суддею було надано дозвіл слідчим слідчої групи СВ Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирські області на проведення обшуку у транспортному засобі марки «Hyundai» моделі «Santa Fe» 2007 року випуску у кузові чорного кольору, д. н. з. НОМЕР_1 , яким користується ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, а також відшукування та вилучення речей, а саме: психотропних речовин, наркотичних засобів та прекурсорів, приладдя та компонентів для виготовлення наркотичних засобів і психотропних речовин, а також інших предметів і документів, які можуть містити відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення: мобільні телефони, сім-карти операторів мобільного зв'язку, записи з приводу придбання, зберігання та реалізації наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, що можуть міститися в зошитах, записниках, блокнотах, окремих аркушах паперу, а так само на комп'ютерах, ноутбуках, планшетах та оптичних дисках, квитанції про отримання та переказ грошових коштів, банківські картки та інші речі та предмети, які мають значення речових доказів у кримінальному провадженні або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин у кримінальному провадженні.
Також ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира у справі № 295/207/26 від 15.01.2026 року було виправлено описки в ухвалі слідчого судді від 08.01.2026 року у справі № 295/207/26, вказавши в ухвалі дату народження ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Натомість, у вказаній вище ухвалі від 08.01.2026 року слідчим суддею не було надано дозволу на вилучення транспортного засобу марки «Hyundai» моделі «Santa Fe» 2007 року випуску у кузові чорного кольору, д. н. з. НОМЕР_1 , на який просить накласти арешт слідчий.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання.
Керуючись ст. ст. 98, 170-173 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання слідчого СВ Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області ОСОБА_3 , погодженого прокурором відділу протидії правопорушенням прав людини у правоохоронній та пенітенціарній сферах Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна, винесеного у кримінальному провадженні № 12025065600000077 від 15.03.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1