Справа № 159/291/26
Провадження № 1-кс/159/137/26
26 січня 2026 року м. Ковель
Слідчий суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 розглянувши клопотання слідчого СВ Ковельського відділу поліції ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №42026032110000009 від 13.01.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України про арешт майна, -
26.01.2026 року до суду надійшло клопотання слідчого СВ Ковельського ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно, а саме транспортний засіб марки
«КІА» модель «СЕЕ'D» з державним реєстраційним номером « НОМЕР_1 » та
VIN-code «Y6LFF24127L000158» з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.
З метою збереження нерухомого майна, з метою подальшого забезпечення конфіскації майна як виду покарання слідчий просить накласти на арешт на автомобіль.
На розгляд клопотання слідчий, прокурор не з'явились, у клопотанні вказали, що просять розглянути його у їх відсутності та у відсутності підозрюваного-власника майна, оскільки існує реальна загроза до відчуження майна підозрюваного до накладення арешту на нього.
Сторона кримінального провадження, яка звернулася з клопотанням, довела наявність достатніх підстав вважати, що існує реальна загроза відчуженню майна, а тому клопотання розглядається слідчим суддею без виклику особи, у володінні якої воно знаходиться.
Фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України.
Внесене клопотання відповідає вимогам КПК України, належним чином обґрунтоване.
Дослідивши клопотання слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для його задоволення.
Арешт майна, про який клопоче слідчий, є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження, які вживають з метою досягнення дієвості цього провадження.
Клопотання про арешт майна відповідає вимогам ст.171 КПК.
Перелік майна, зазначеного в клопотанні:
-транспортний засіб марки «КІА» модель «СЕЕ'D» з державним реєстраційним номером « НОМЕР_1 », VIN-code « НОМЕР_2 ».
Клопотанням доведено, що існує достатньо доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
За ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, віднесено і засади недоторканості права власності. Згідно з вимогами ст.16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення ухваленого в порядку, передбаченому КПК України.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Згідно положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Встановлено, що у січні 2026 року, ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою з невстановленими посадовими особами органів охорони здоров'я, керуючись прямим умислом та корисливим мотивом, у ході телефонної розмови висловила пропозицію ОСОБА_6 , у якого відсутні захворювання, наявність яких передбачає встановлення йому групи інвалідності, щодо сприяння останньому у виготовленні підроблених медичних документів із завідомо неправдивим діагнозом, що в подальшому є підставою для встановлення фіктивної 3 групи інвалідності, з метою ухилення від призову на військову службу у ЗСУ в умовах воєнного стану на території України.
Відомості про вищевказане кримінальне правопорушення було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42026032110000009 від 13.01.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
20 січня 2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину),
передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Відповідно до реєстраційної картки ТЗ автомобіль марки «КІА» модель «СЕЕ'D» з державним реєстраційним
номером « НОМЕР_1 » та VIN-code «Y6LFF24127L000158» належить ОСОБА_5 .
Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Відповідно до санкції ч.3 ст. 368 КК України, про підозру в якій 20.01.2026 повідомлено ОСОБА_5 , передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, як вид додаткового покарання, а фактичним власником майна є підозрювана ОСОБА_5 , за якою на праві власності зареєстровано автомобіль марки«КІА» модель «СЕЕ'D» з державним реєстраційним номером « НОМЕР_1 ».
Правова підстава арешту майна - забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.
Підстава, у зв'язку з якою необхідна заборона відчуження, розпоряджання та користування майном: наявність ризику відчуження автомобіля.
Оцінка розумності та співрозмірності обмеження права власності на майно підозрюваної та потреб кримінального провадження: обмеження на відчуження та розпорядження майном, з огляду на потреби кримінального провадження, є розумним та співрозмірним, оскільки існує ризик відчуження.
Враховуючи встановлені вищенаведені обставини, наявність правової підстави для накладення арешту на належне підозрюваному на праві власності майно, для забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання, а саме накладення арешту на транспортний засіб марки
«КІА» модель «СЕЕ'D» з державним реєстраційним номером « НОМЕР_1 » та
VIN-code «Y6LFF24127L000158», для забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст.132, 170-173 КПК України, слідчий суддя,-
постановив:
Клопотання слідчого СВ Ковельського РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №42026032110000009 від 13.01.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України про арешт майна,- задоволити.
Накласти арешт на транспортний засіб марки «КІА» модель «СЕЕ'D» з державним реєстраційним номером « НОМЕР_1 » та VIN-code «Y6LFF24127L000158», який належить ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , із забороною водіння, користування, розпорядження і відчуження.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1