27 січня 2026 року
м. Київ
справа № 440/9992/25
адміністративне провадження № К/990/44256/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого (судді-доповідача) Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №440/9992/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега-2024" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 23.07.2025 про забезпечення позову (головуючий суддя Канигіна Т.С.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2025 (головуючий суддя Спаскін О.А., судді: Присяжнюк О.В., Калиновський В.А.)
Товариство з обмеженою відповідальністю "Омега-2024" звернулося до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 23.07.2025, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2025, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега-2024" про забезпечення позову задоволено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДПС у Полтавській області звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 18.11.2025 відкрито провадження за касаційною скаргою податкового органу у справі №440/9992/25.
Ухвалою суду від 26.01.2026 касаційний розгляд справи призначено у порядку письмового провадження на 27.01.2026.
Суд касаційної інстанції у справі, що розглядається, з'ясував наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Омега-2024", звернулось до адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області, в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати прийняте ГУ ДПС у Полтавській області рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду діяльності від 09.07.2025 №5584, яким ТОВ "Омега-2024" припинено дію ліцензії на право оптової торгівлі пальним №990614202400704 з терміном дії з 01.07.2024 до 01.07.2029.
До суду надійшла заява про забезпечення позову, у якій Товариство просить зупинити дію рішення ГУ ДПС у Полтавській області про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду діяльності №5584 від 09.07.2025, яким припинено дію ліцензії на право оптової торгівлі пальним №990614202400704 з терміном дії з 01.07.2024 до 01.07.2029, виданої Товариству з обмеженою відповідальністю "Омега-2024", до набранням рішенням суду законної сили.
Заява обґрунтована тим, що через неможливість здійснення ТОВ "Омега-2024" своєї господарської діяльності на підставі відповідної ліцензії фактично наносяться збитки Державному бюджету у вигляді ненадходження до бюджету відповідних платежів. Крім того, у зв'язку з прийняттям відповідачем рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду діяльності, ТОВ "Омега-2024" позбавлена можливості імпортувати товар на митну територію України, оскільки без діючої ліцензії здійснювати продаж пального заборонено. Поряд з цим, ТОВ "Омега-2024" несе матеріальну відповідальність за своєчасність поставки товару своїм покупцям. Тому, невжиття заходів у вигляді зупинення дії рішення ГУ ДПС у Полтавській області про припинення дії ліцензії до набрання рішенням суду законної сили може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів.
Суд першої інстанції, з позицією якого погодився апеляційний суд, дійшли висновку про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову. Судові рішення мотивовані тим, що припинення дії ліцензії на право оптової торгівлі тягне за собою припинення позивачем відповідної господарської діяльності, тобто суб'єкт господарювання позбавлений права здійснювати діяльність, зокрема, з оптової торгівлі пальним без відповідної ліцензії, яка у даному випадку є основним видом економічної діяльності позивача. Суди врахували, що є очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам ТОВ "Омега-2024" до набрання законної сили судовим рішенням по суті в адміністративній справі, зокрема: втрата прибутку, утворення й накопичення сум заборгованостей зі сплати податків і зборів, виплати заробітної плати найманим працівникам, порушення умов договорів поставок паливно-мастильних матеріалів, наявність штрафних санкції з правочинами, та їх відновлення потребуватиме від позивача значних зусиль і матеріальних витрат.
Відповідач з рішеннями судів не погодився, звернувся з касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ТОВ «ОМЕГА-2024» про забезпечення позову. В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач зазначає, що судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права. Податковий орган вважає, що судами не враховано висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 01.07.2025 у справі №440/16678/23. ГУ ДПС у Полтавській області відзначає, що у справі, яка розглядається, заявником не доведено, а судом не встановлено і не підтверджено у передбаченому процесуальним законом порядку, наявність підстав для застосування заходів забезпечення позову за заявою ТОВ «ОМЕГА-2024», оскільки у заяві не зазначено, яким чином невжиття заходів забезпечення позову в цьому конкретному випадку може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. При цьому, відповідач зауважує, що скасування судом індивідуального акта є самостійним і вичерпним способом захисту порушених прав особи в адміністративному судочинстві, практична реалізація якого відбувається одночасно з набранням законної сили судовим рішенням, і не вимагає здійснення від суб'єкта, що видав скасований акт, чи інших осіб, будь-яких дій.
Позивач правом подання відзиву на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає касаційному розгляду справи.
Верховний Суд, переглянувши ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції в межах доводів касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, виходить з наступного.
Як заначено судами, у заяві про забезпечення позову позивач указував, що ТОВ "Омега-2024" отримано ліцензію на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі за реєстраційним №990614202400704 з терміном дії з 01.07.2024 до 01.07.2029 за адресою місцезнаходження: Україна, 39600, Полтавська обл., місто Кременчук, вул. Софіївська, будинок 36-Б.
16.07.2025 через електронний кабінет платника податків ТОВ "Омега-2024" отримано рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності від 09.07.2025 №5584, яким ТОВ "Омега-2024" припинено дію ліцензії на право оптової торгівлі пальним №990614202400704 з терміном дії з 01.07.2024 до 01.07.2029 у зв'язку із встановленням факту відсутності ліцензіата за місцезнаходженням та/або за місцем провадження діяльності, встановлений контролюючим органом у ході перевірки та зафіксований у відповідному акті про відсутністю ліцензіата або його уповноважених осіб.
Позивач доводить, що оскаржуване рішенням фактично блокує (зупиняє) господарську діяльність ТОВ "Омега-2024" та фактично наносить збитки державному бюджету у вигляді ненадходження до бюджету відповідних платежів через неможливість здійснення ТОВ "Омега-2024" своєї господарської діяльності на підставі відповідної ліцензії.
Крім того, у додаткових поясненнях позивач зазначив, що ТОВ "Омега-2024" імпортує товар з Польщі, на підставі укладеного між ТОВ "Омега-2024" (Україна, покупець) та PARELLA Sp.z o.o. (Польща, продавець) контракту №25-06-24 від 25.06.2024 на поставку хімічної товарної продукції (додано до заяви). 19.06.2025 на виконання зазначеного контракту ТОВ "Омега-2024" здійснила платіж за наступну партію товару у розмірі 14371,60 Євро, що підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті №7 від 19.06.2025 (додано до заяви).
Як відзначає позивач, у зв'язку з прийняттям відповідачем рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду діяльності, ТОВ "Омега-2024" позбавлена можливості імпортувати даний товар на митну територію України, оскільки без діючої ліцензії здійснювати продаж пального заборонено. Крім того, ТОВ "Омега-2024" несе матеріальну відповідальність за своєчасність поставки товару своїм покупцям.
Частинами першою та другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з положеннями частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється в безспірному порядку.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина друга статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України).
В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина шоста статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України).
Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
При цьому, заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Таким чином, суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з огляду на докази, надані заявником для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, а також у очевидності ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
При цьому, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Так само суд повинен вказати підстави, з яких він дійшов висновку про існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, цим рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі.
Слід зазначити, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Судами з'ясовано, що видами діяльності ТОВ "Омега-2024" за КВЕД є: 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами (основний), 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами, 46.76 Оптова торгівля іншими проміжними продуктами, 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля, 49.41 Вантажний автомобільний транспорт, 49.42 Надання послуг перевезення речей (переїзду), 52.10 Складське господарство, 52.24 Транспортне оброблення вантажів, 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту, 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.
ТОВ "Омега-2024" отримано ліцензію на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі за реєстраційним номером 990614202400704 з терміном дії з 01.07.2024 до 01.07.2029 за адресою місцезнаходження: Україна, 39600, Полтавська обл., місто Кременчук, Автозаводський район, вул. Софіївська, будинок 36-Б.
Рішенням про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності від 09.07.2025 № 5584 припинено дію ліцензії ТОВ "Омега-2024" на право оптової торгівлі пальним №990614202400704 з терміном дії з 01.07.2024 до 01.07.2029 у зв'язку із встановленням факту відсутності ліцензіата за місцезнаходженням та/або за місцем провадження діяльності, встановлений контролюючим органом у ході перевірки та зафіксований у відповідному акті про відсутністю ліцензіата або його уповноважених осіб.
Вважаючи рішення Головного управління ДПС у Полтавській області протиправним, ТОВ "Омега-2024" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, а саме просить визнати протиправним та скасувати прийняте ГУ ДПС у Полтавській області рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду діяльності.
Згідно з положеннями статті 46 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності набирає чинності на другий робочий день за днем направлення відповідного рішення платнику податків.
У разі якщо за результатами адміністративного або судового оскарження рішення органу ліцензування про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності рішення прийнято на користь платника податку, то ліцензія, що була припинена таким рішенням органу ліцензування, вважається діючою з дати її припинення.
Датою припинення дії ліцензії є день набрання чинності рішенням про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності.
Суди попередніх інстанцій обґрунтували наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову тим, що припинення дії ліцензії на право оптової торгівлі пальним позбавляє ТОВ "Омега-2024" права на подальше здійснення такої діяльності, що є для нього основним видом економічної діяльності, та може призвести до ухвалення судом рішення по суті спору до порушення умов договорів поставок паливно-мастильних матеріалів, розриву відповідних господарських зв'язків (ділових стосунків) із контрагентами щодо поставки палива, втрати прибутку, майнових втрат, утворення та накопичення заборгованостей зі сплати податків й зборів, а також з виплати заробітної плати найманим працівникам, введення простою для працівників або навіть їх можливе звільнення, що матиме наслідком утруднення або неможливість відновлення господарської діяльності взагалі у випадку ухвалення позитивного рішення суду.
Судами враховано доводи позивача, що у зв'язку з прийняттям відповідачем рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду діяльності, ТОВ "Омега-2024" позбавлена можливості імпортувати даний товар на митну територію України, оскільки без діючої ліцензії здійснювати продаж пального заборонено. Крім того, ТОВ "Омега-2024" несе матеріальну відповідальність за своєчасність поставки товару своїм покупцям. Позивач зазначив, ТОВ "Омега-2024" імпортує товар з Польщі, на підставі укладеного між ТОВ "Омега-2024" (Україна, покупець) та PARELLA Sp.z o.o. (Польща, продавець) контракту №25-06-24 від 25.06.2024 на поставку хімічної товарної продукції (додано до заяви). 19.06.2025 на виконання зазначеного контракту ТОВ "Омега-2024" здійснила платіж за наступну партію товару у розмірі 14371,60 Євро, що підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті №7 від 19.06.2025. Указані аргументи позивач підтверджує доказами, що додані.
Таким чином, анулювання ліцензії суттєво впливає на ведення господарської діяльності позивача, а саме - може ускладнити чи унеможливити поновлення оспорюваних прав або інтересів Товариства, оскільки основний вид діяльності Товариства, можливий лише за наявності відповідних ліценцій, а тому їх анулювання призведе до зупинення господарської діяльності, блокує формування доходу та виплати працівникам Товариства заробітної плати, призводить до негативних наслідків у взаємовідносинах з іншими суб'єктами господарювання (застосування штрафних санкцій та ін.).
Відтак, припинення дії ліцензії тягне за собою припинення позивачем відповідної господарської діяльності, тобто суб'єкт господарювання позбавлений права здійснювати діяльність, зокрема, з оптової торгівлі пальним без відповідної ліцензії, яка у даному випадку є основним видом економічної діяльності позивача.
Суд касаційної інстанції відзначає, що вжиття заходів забезпечення позову жодним чином не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті, оскільки факт правомірності чи протиправності винесення оскаржуваного рішення відповідача буде встановлено під час повного, всебічного і об'єктивного розгляду у судовому засіданні всіх обставин справи.
Суд акцентує увагу на тому, що забезпечення позову шляхом зупинення дії розпорядження лише тимчасово забороняє застосування передбачених цим актом заходів до вирішення спору по суті.
Суд касаційної інстанції наголошує, що інститут забезпечення адміністративного позову є складним та специфічним інструментом, призначення якого полягає у створенні можливості реального й ефективного захисту прав, свобод і законних інтересів, зокрема фізичних та юридичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, що реалізується в залежності від індивідуальних фактичних обставин конкретної справи, що й зумовлюють різні висновки щодо наявності підстав для його застосування.
Аналогічний правовий підхід викладено Верховним Судом в постановах, зокрема, але не виключно, від 27.02.2025 у справі №300/6142/24, від 02.04.2025 у справі №160/32054/24.
Отже, суд касаційної інстанції не може не погодитись із висновком судів попередніх інстанцій про існування підстав, визначених пунктом 1 частини другої статті 150 КАС України, для вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії розпорядження в частині анулювання ліцензій у цій справі. Наведені Товариством обставини дійсно впливають на здійснення ефективного способу захисту порушеного права, який, насамперед, спрямований на поновлення такого права, і лише у разі неможливості такого поновлення - гарантування особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач посилається на неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду.
Суд звертає увагу, що в обґрунтування заяви про забезпечення позову у справах були наведені неоднакові доводи та обставини, які й зумовили прийняття відповідного рішення щодо цієї заяви.
Суд касаційної інстанції вбачає, як слідує з постанови Верховного Суду від 25.012.2024 у справі №280/2973/24, обґрунтовуючи заяву позивач зазначив, що можливість здійснення підприємством господарської діяльності напряму залежить від наявності та чинності відповідної ліцензії. Анулювання ліцензії, в свою чергу, призводить до зупинення господарської діяльності підприємства, що тягне за собою такі негативні наслідки, як втрата прибутку від здійснення господарської діяльності, неможливість виплати заробітної плати персоналу та введення простою. У цій справі колегія суддів зазначила, що у ракурсі викладених заявником доводів та встановлених судами попередніх інстанцій обставин цієї справи, заявником не доведено, а судами першої та апеляційної інстанцій не встановлено і не підтверджено у передбаченому процесуальним законом порядку, наявність підстав для застосування заходів забезпечення позову, оскільки у заяві не зазначено, яким чином невжиття заходів забезпечення позову в цьому конкретному випадку може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, Товариство не підтвердило, як саме невжиття запропонованих ним заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення його прав.
У постанові від 01.07.2025 у справі №440/16678/23 Судом викладено, що в обґрунтування заяви про забезпечення позову позивачем зазначено, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав та інтересів заявника, оскільки основним видом господарської діяльності заявника є роздрібна торгівля пальним, у зв'язку з чим дія зазначеного розпорядження позбавляє позивача можливості здійснювати господарську діяльність та отримувати дохід та прибуток. Зазначені обставини, на думку заявника, призведуть до скрутного фінансового становища, заявник не зможе виплачувати заробітну плату своїм працівникам, сплачувати податки та збори. Колегія суддів констатувала, що суди не зазначили, на підставі яких саме доказів визнано підтвердженими доводи позивача, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективність захисту і унеможливити поновлення порушених прав позивача. До матеріалів заяви про забезпечення позову заявником не долучено належних та допустимих доказів в розумінні статей 150, 151 КАС України. Суд вважав, що у справі, яка розглядається, заявником не доведено, а судами першої та апеляційної інстанцій належно не встановлено і не підтверджено у передбаченому процесуальним законом порядку наявності підстав для застосування заходів забезпечення позову за заявою позивача.
Таким чином, формальне посилання на постанови Верховного Суду щодо оцінки того чи іншого аргументу, який зроблено на підставі встановлених фактичних обставин конкретної справи і наявних у матеріалах справи доказів, не є засвідченим застосуванням судами норм матеріального права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування. Констатації, які формують зміст таких правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, самі по собі не формують подібності правовідносин, групою факторів є також доводи і аргументи сторін, які складають межі судового розгляду справи.
Поряд з цим, підстави забезпечення позову, передбачені частиною другою статті 150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, установити і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якої можливо запобігти.
Підсумовуючи викладене, суд касаційної інстанції зазначає, що обґрунтування, наведені відповідачем у касаційній скарзі, містять вимоги здійснити переоцінку встановлених судами обставин справи, а також додатково перевірити докази, що не входить в межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини другої статті 341 КАС України.
Як встановлено пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
Керуючись статтями 345, 349, 350, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області залишити без задоволення.
Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 23.07.2025 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2025 у справі №440/9992/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
В.В. Хохуляк
Л.І. Бившева
Р.Ф. Ханова
Судді Верховного Суду