26 січня 2026 року
м. Київ
справа №320/30703/24
касаційне провадження № К/990/1501/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,
перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРКАР-Р» (далі - Товариство) на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.12.2025 у справі №320/30703/24 за адміністративним позовом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРКАР-Р» про стягнення податкового боргу,
Товариство 09.01.2026 подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.12.2025.
При вирішенні питання щодо відкриття касаційного провадження у справі судом з'ясовано такі обставини.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.07.2025 залишено без розгляду зустрічний позов Товариства.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Товариством подано до суду апеляційну скаргу, в якій апелянт просив скасувати оскаржувану ухвалу.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.11.2025 апеляційну скаргу було залишено без руху та запропоновано усунути вказані в ухвалі недоліки апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали шляхом подання суду апеляційної інстанції: оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 2422,40грн; заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням поважних причин для такого поновлення та наданням доказів на підтвердження вказаних у заяві обставин.
На виконання вимог вказаної ухвали суду, апелянтом було направлено до Шостого апеляційного адміністративного суду клопотання про усунення недоліків з документом про сплату судового збору у розмірі 2422,50грн., яке було зареєстровано відділом документального забезпечення Шостого апеляційного адміністративного суду 27.11.2025 за вх. №33679.
Також, на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду від апелянта надійшло клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Київського окружного адміністративного суду від 15.07.2025. В обґрунтування клопотання скаржник зазначив, що відповідно до офіційного веб-порталу «Судова влада України», у відомостях про рух справи зазначено, що розгляд призначено на 15.07.2025, а будь-які інші відомості про постановлення ухвали щодо залишення зустрічного позову без розгляду відсутні. Зазначає, що це свідчить про неналежне відображення процесуальних дій та порушення принципу правової визначеності, адже сторона не була належним чином поінформована про подальший рух справи та про фактичне вирішення питання щодо зустрічного позову. За таких обставин заявник не мав об'єктивної можливості своєчасно дізнатися про постановлення ухвали від 15.07.2025 та реалізувати право на її апеляційне оскарження у встановлений строк, що додатково підтверджує поважність причин його пропуску. Окрім того, апелянт посилався на те, що згідно з правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 29.09.2022 у справі № 500/1912/22, протягом усього періоду дії воєнного стану суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.12.2025 відмовлено в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України у зв'язку з тим, що апелянтом у визначений судом строк не зазначено поважних підстав для поновлення строку апеляційного оскарження.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що ухвала Київського окружного адміністративного суду від 15.07.2025 надійшла до Електронного кабінету ТОВ «Інтеркар-Р» 16.07.2025 о 20:47, тобто вважається врученою апелянту 17.07.2025, що підтверджується карткою руху документу в підсистемі «Електронний суд». Таким чином, останнім днем для подання апеляційної скарги в межах встановленого законодавством строку є 01.08.2025. Разом з тим, апеляційну скаргу подано скаржником лише 10.11.2025, тобто з пропуском встановленого статтею 295 КАС України строку.
Також суд зазначив, що доводи Товариства щодо поважності пропуску строку на апеляційне оскарження, не приймаються судом, оскільки обставини, на які посилається позивач, пов'язані з внутрішньою організацією роботи Товариства, тобто мають суб'єктивний характер і не свідчать про об'єктивну неможливість вчинити відповідну процесуальну дію в межах встановлених законом строків. Посилання апелянта на обставину введення воєнного стану з 24.02.2022 суд відхилив, оскільки введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Судом апеляційної інстанції враховано аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 04.04.2023 №280/9811/21, від 26.09.2022 у справі №560/403/22 та від 16.02.2023 №640/7964/21.
Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.
Відповідно до пункту 6 частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску особою строку на оскарження судового рішення можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежали від волі особи та унеможливили звернення зі скаргою (заявою) у встановлений процесуальним законом строк.
В обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник посилається на невірне застосування судом апеляційної інстанції частини першої статті 121 КАС України, відповідно до якої суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Також скаржник вказує, що при поданні апеляційної скарги порушував питання про поновлення пропущеного процесуального строку.
В той же час, наведені скаржником підстави пропуску строку не можуть бути визначені судом, як непереборні чи такі, що не залежали від його волевиявлення та встановлення внутрішніх організаційних моментів.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Тому, неналежна організація трудового процесу з боку відповідальних осіб є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Отже, Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, вірно застосував положення пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, правильне її застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначеної норми процесуального права.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За таких обставин, подана Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРКАР-Р» на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.12.2025 у справі №320/30703/24 касаційна скарга є необґрунтованою. У даному випадку, вірне застосовування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, у розумінні частини другої статті 333 КАС України, є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
Керуючись статтею 333 КАС України, Суд, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРКАР-Р» на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.12.2025.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом за касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
СуддіЛ.І. Бившева В.В. Хохуляк Р.Ф. Ханова