Справа № 240/20808/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Леміщак Д.М.
Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П.
26 січня 2026 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Полотнянка Ю.П.
суддів: Смілянця Е. С. Драчук Т. О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області, у якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.08.2024 № 197212407.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 25.03.2025 позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області № 0197212407 від 14.08.2024.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець, є платником ПДВ, основний вид діяльності здійснює згідно з КВЕД 46.34 "Оптова торгівля напоями" та перебуває на податковому обліку в Житомирській ОДПІ.
Посадовими особами Головного управління ДПС у Житомирській області проведено планову виїзну документальну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, укладення трудових договорів, оформлення трудових відносин з працівниками, виконання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2019 по 31.12.2023.
За наслідками проведеної перевірки податковим органом складно акт № 16510/06-30-24-07/ НОМЕР_1 від 26.07.2024. В результаті проведення документальної перевірки встановлено порушення, зокрема, п.п. 16.1.12, п. 16.1 ст. 16, п. 44.1 ст. 44, п. 177.2, пп. 177.4.1, п. 177.4, п. 177.10 ст. 177 ПК України, пункту 1 п. 3 розділу IV Інструкції пп. 5 та пп. 6 п. 6, п. 7, п. 9, п. 6 Порядку ведення книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які проводять незалежну професійну діяльність, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2019 № 481 та Порядку № 261, ФОП ОСОБА_1 в річних податкових деклараціях про майновий стан і доходи за 2019-2023 роки занижено загальний оподатковуваний дохід на суму 388127,12 грн та завищено суму документально підтверджених витрат, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності на загальну суму 1995258,07 грн, в результаті чого занижено чистий оподатковуваний дохід на загальну суму 2383385,19 грн., що призвело до заниження в період з 01.01.2019 по 31.12.2023 військового збору на загальну суму 35 750,77 грн, у тому числі за 2019 рік - 35280,85 грн, за 2021 рік - 469,92 грн.
На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0197212407 від 14.08.2024, на загальну суму 44570,98 грн.
Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом не доведено обґрунтованість висновків про заниження загального оподатковуваного доходу на суму 388127,12 грн та завищення суми документально підтверджених витрат, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, на загальну суму 1995 258,07 грн, у результаті чого занижено чистий оподаткований дохід на суму 2383385,19 грн, що призвело до заниження в даному періоді військового збору на загальну суму 35750,77 грн.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлює Податковий кодекс України (тут і надалі - ПК України, в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Відповідно до підпункту 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 ПК України одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.
Відповідно до абзацу 1 пункту 85.2 платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки.
Пунктом 85.4 статті 85 ПК України при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином засвідчені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).
Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п'ять робочих днів до дати закінчення перевірки.
Згідно з пунктом 85.6 статті 85 ПК України у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.
Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої апеляційної скарги, Апеляційний Суд виходить з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що посадовими особами Головного управління ДПС у Житомирській області проведено планову виїзну документальну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, укладення трудових договорів, оформлення трудових відносин з працівниками, виконання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2019 по 31.12.2023.
За наслідками проведеної перевірки податковим органом складно акт № 16510/06-30-24-07/ НОМЕР_1 від 26.07.2024.
Зі змісту вказаного акту встановлено, що головним управлінням ДПС у Житомирській області уповноваженому представнику ФОП ОСОБА_1 Поль Аллі Анатоліївні (довіреність від 20.06.2024 HTM № 059314 посвідчена приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального круту Мокрецькою О.О. за реєстровим номером № 1594), надано запит від 27.06.2024 № 14504/6/06-30-24-07 «Про надання інформації та її документальне підтвердження» (отримано 01.07.2024), яким відповідно до вимог пп. 16.1.5, пп. 16.1.7, пп. 16.1.9. пп. 16.1.13 п. 16.1 ст. 16, пп. 20.1.2 пп. 20.1.4, пп. 20.1.6, п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75. п. 77.1, п. 77.4 ст. 77. п. 82.1 ст. 82, ст. 83 та п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ (із змінами та доповненнями) перевіряємого платника податків зобов'язано для проведення документальної планової виїзної перевірки надати залишки товарно-матеріальних цінностей станом на 01.01.2019, на 01.01.2020, на 01.01.2021, на 01.01.2022, на 01.01.2023, на 31.12.2023.
На даний запит ФОП ОСОБА_1 для проведення перевірки надано інформацію про залишки товарно-матеріальних цінностей в кількісному та вартісному вигляді в розрізі номенклатури товарів, а саме:
- станом на 31.12.2021 на суму 18665221,10 грн (без ПДВ);
- станом на 31.12.2022 на суму 56154326.33 грн (без ПДВ):
- станом на 31.12.2023 на суму 105659536,70 грн (без ПДВ).
Залишки станом на 01.01.2019 становлять 1 338 354.00 грн (без ПДВ) і взяті з акту № 459/06-30-13-05/ НОМЕР_1 від 27.06.2019 (попередня документальна планова перевірка).
В подальшому, головним управлінням ДПС у Житомирській області ФОП ОСОБА_1 надано запит від 27.06.2024 № 14505/6/06-30-24-07 «Про проведення інвентаризації», яким відповідно до вимог пп. 20.1.4, пп. 20.1 9 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 77.1. п. 77.4 ст. 77. ст. 82. пп. 69.35 п. 69 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 32755-VI (із змінами та доповненнями) перевіряємого платника податків зобов'язано при проведенні документальної планової виїзної перевірки провести суцільно інвентаризацію основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, напівфабрикатів, готової продукції, побічної продукції. відходів із відображенням їх номенклатури, кількості та вартості.
Під час проведення документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 , була проведена інвентаризація ТМЦ в усіх приміщеннях, які використовуються у господарській діяльності. Складений акт інвентаризації ТМЦ від 12.07.2024 № 1, № 2, № 3, № 4, № 5, № 6 (розділ 1.17 Акта перевірки).
Згідно з пунктом 86.1 статті 86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.
Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.
Акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.
Порядок оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 № 727, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26.10.2015 за № 1300/27745 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин, далі - Порядок № 727).
Порядком № 727 визначено, що акт документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно з нормами розділу ІІ Порядку № 727 акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
В акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб'єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.
При цьому згідно з підпунктом 2 пункту 4 розділу 3 вказаного Порядку у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно:
- викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення;
- викласти зміст порушень (у разі їх встановлення), в тому числі щодо правильності та повноти визначення фінансового результату до оподаткування згідно з бухгалтерським обліком відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, виконання законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;
- зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;
- у разі відсутності первинних документів, документів податкового або бухгалтерського обліку, інших документів, що підтверджують факт порушення, або у разі ненадання їх для перевірки - зазначити перелік цих документів;
- у разі отримання під час перевірки копій документів, які підтверджують факт виявленого порушення, про це робиться запис із відображенням підстав для їх отримання, а також переліку цих документів;
- у разі відмови посадових осіб платника податків (керівника платника податків або уповноважених ним осіб) надати документи та/або копії документів посадовій особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові посадової особи платника податків, уповноваженої здійснювати від його імені юридичні дії, та переліку документів (копій документів), які йому запропоновано подати, факт складання такого акта відображається в акті (довідці) документальної перевірки;
- у разі надання посадовими особами платника податків (керівником платника податків або уповноваженою ним особою) посадовим особам контролюючого органу письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти надання таких пояснень необхідно відобразити в акті документальної перевірки.
Колегія суддів зазначає, що Верховний Суд неодноразово наголошував на тому що незважаючи на те, що акт податкової перевірки не є самостійним предметом судового оскарження, такий є одним із доказів в адміністративній справі про визнання протиправним рішення контролюючого органу, прийнятого за наслідками проведеної перевірки. Текст акта перевірки повинен деталізовано відображати зміст та суть встановлених контролюючим органом порушень та відповідати встановленим висновкам про вчинене платником податків порушення. Описова частина акта перевірки повинна бути сформульована таким чином, щоб платник податків міг зрозуміти в чому, на думку податкового органу, полягає склад вчиненого правопорушення та, заперечуючи проти встановлених у висновках акта перевірки порушень, на підставі яких приймають податкові повідомлення-рішення, мав змогу подати заперечення проти акта перевірки чи звернутися до суду з позовом про оскарження прийнятих за наслідками такої перевірки рішень контролюючого органу.
Висновки аналогічного змісту викладені у постанові Верховного Суду від 26.06.2023 у справі № 815/6819/14.
Колегія суддів зазначає, що в акті перевірки контролюючим органом зазначено, що проведеною перевіркою відображених показників за період з 01.01.2019 по 31.12.2023 в сумі 370306103,30 грн на підставі таких документів: договорів з покупцями, додаткових угод та доповнень до них, рахунків, видаткових накладних на реалізацію товарно-матеріальних цінностей, товарно-транспортних накладних, виданих податкових накладних, банківських виписок про рух коштів на розрахункових рахунках, встановлено заниження задекларованих суб'єктом господарювання показників у колонці 4 рядка 1 розділу І додатків Ф2 до річних податкових декларацій про майновий стан і доходи за 2019 - 2023 роки «Сума одержаного доходу» на загальну суму 388127,12 грн, а саме: у 2019 році згідно наданого руху коштів по розрахунковим рахункам встановлена розбіжність між задекларованою сумою доходу в податковій декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік в суми 356798,89 грн, тобто не включено частину отриманого доходу за товари та надані послуги в сумі 356798,89 грн. Також у 2021 році згідно виторгів РРО встановлена розбіжність між задекларованою сумою доходу в податковій декларації про майновий стан і доходи за 2021 рік в суми 31 328,23 грн, тобто не включено частину отриманого доходу за товари в сумі 31328,23 грн.
Також, на сторінці 28 акту перевірки (розділ 2.1.2) податковим органом зазначено, що перевіркою правильності визначення вартості документально підтверджених витрат, пов'язаних із здійсненням діяльності, відображених у додатках Ф2 графах 5, 6, 7, 8 до податкових декларацій встановлено їх завищення на суму 1995258,07 грн у 2019 році.
Розбіжності між даними платника та даними перевірки за період з 01.01.2019 по 31.12.2019 в колонці 5 «Вартість придбаних ТМІ, що реалізовані або використані У виробництві продукції» в сумі 1995258,07 грн виникла в зв'язку тим, що ФОП ОСОБА_1 згідно наданих банківських виписок, оборотно-сальдових відомостей по рахунку 631 та по рахунку 361, оборотно-сальдових відомостей по рахунку 281 за період з 01.01.2019 по 31.12.2019 та інших первинних документів, віднесено до витрат суму неоплаченого товару який був реалізований та за яким рахується кредиторська заборгованість по постачальниках, тобто фактично витрати не понесені на суму 1995258,07 грн у 2019 році.
При цьому, контролюючим органом зазначено (згідно акту перевірки), що в порушення пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162, пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163, пп. 164.1.3 п. 164.1 ст. 164, пп. 1.1 та пп. 1.2 п. п. 161 підрозділу 10 розділу XX ПК України ФОП ОСОБА_1 в періоді з 01.01.2019 по 31.12.2023 занижено чистий оподатковуваний дохід на загальну суму 2383385,19 грн, що призвело до заниження в даному періоді військового збору на загальну суму 35750,77 грн (у тому числі за 2019 рік в сумі 35280,85 грн, за 2021 рік в сумі 469,92 грн).
Однак дослідивши зміст акта перевірки від 26.07.2024 № 16510/06-30-24-07/2574718218, суд першої інстанції встановив, що Головним управління ДПС у Житомирській області зроблено висновок про порушення позивачем податкового законодавства лише на даних річних податкових деклараціях про майновий стан і доходи платника податків у період з 01.01.2019 по 31.12.2023.
Водночас приватні підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування, подають за звітний рік податкову декларацію про майновий стан і доходи за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 №859 (надалі - Наказ № 859).
Пунктом 6 Розділу 1 Наказу №859 встановлено, що декларації подаються за звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб, - до 01 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV Кодексу.
Податкова декларація про майновий стан і доходи є податковою звітністю, яка узагальнює інформацію з регістрів податкового обліку, а тому не містить інформації про зміст господарських операцій, а відтак, не можуть бути самостійною підставою для висновків про завищено витрати, безпосередньо пов'язані з отриманням доходів.
З матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, що складений за результатами перевірки діяльності відповідача акт від 26.07.2024 за №16510/06-30-24-07/2574718218 не відповідає вимогам, встановленим нормами Порядку №727, оскільки виявлені порушення податкового законодавства викладені нечітко, не об'єктивно та в не повній мірі, без посилань на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку.
З таким висновком суду першої інстанції погоджується колегія суддів.
Колегія суддів наголошує, що суть документальної перевірки полягає саме у перевірці первинних бухгалтерських та податкових документів, які підтверджують правильність нарахування платником податків податкових зобов'язань та такі висновки не можуть ґрунтуватись на припущеннях.
Зміст акту від 26.07.2024 за № 16510/06-30-24-07/2574718218 свідчить, що податковим органом не наведено жодної господарської операції, при здійсненні якої відповідач порушив норми ПК України, не вказано первинні документи, на підставі яких контролюючій орган дійшов висновку про такі порушення, та які містили б інформацію про заниження загального оподатковуваного доходу на суму 388127,12 грн. та завищення суми документально підтверджених витрат, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності на загальну суму 1995258,07 грн, в результаті чого занижено чистий оподаткований дохід на суму 2383385,19 грн, що призвело до заниження в даному періоді військового збору на загальну суму 35750,77 грн.
Апелянтом суду не було надано доказів щодо переліку первинних документів, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, не наведено регістрі бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту податкового порушення.
Контролюючий орган обмежився твердженням, що дохід за даними податкових декларацій за 2019-2023 роки складав понад 370306103,30 грн, складався з тисяч господарський операцій та взаємовідносин з сотнями контрагентів, у зв'язку з чим встановити по яких саме операціях занижено дохід та завищено витрати фізично не можливо.
Суд наголошує, що суть документальної перевірки полягає саме у перевірці первинних бухгалтерських та податкових документів, які підтверджують правильність нарахування платником податків податкових зобов'язань, але акт перевірки не містить жодного посилання на угоди, договори, контракти, не містить конкретних реквізитів видаткових накладних, прибутково-видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, приймальних актів, зокрема дати їх складання, змісту та посилань, які саме первинні документи були досліджені податковим органом та враховані чи не враховані вони під час проведення перевірки.
Вказане свідчить про те, що податковим органом не доведено обґрунтованість висновків про заниження загального оподатковуваного доходу на суму 388127,12 грн та завищення суми документально підтверджених витрат, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, на загальну суму 1995 258,07 грн, у результаті чого занижено чистий оподаткований дохід на суму 2383385,19 грн, що призвело до заниження в даному періоді військового збору на загальну суму 35750,77 грн.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що встановлені в ході розгляду обставини справи в їх сукупності дають підстави для висновку, що ГУ ДПС у Житомирській області, приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення від 14.08.2024 за № 0197212407 діяло не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, визначені чинним законодавством, а тому вказане рішення не відповідає критеріям правомірності, встановленим ч. 2 ст. 2 КАС України, є протиправним та підлягає скасуванню.
Доводи апеляційної скарги є безпідставними, не впливають на правомірність висновків суду, оскільки в апеляційній скарзі зазначено лише те, що постанова суду першої інстанції є незаконною, підлягає скасуванню у зв'язку із ненаданням судом належної правової оцінки обставинам справи та невірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, зміст апеляційної скарги, який повністю дублює відзив на позовну заяву, поданий до суду першої інстанції, містить виключно суб'єктивне бачення апелянта обставин справи, які розглянуто судом першої інстанції та надано належну правову оцінку, апелянтом у скарзі не зазначено в чому ж конкретно виявилося ненадання судом першої інстанції належної правової оцінки обставинам справи, тобто які з них випали з поля зору суду, а які було досліджено невірно, а також не зазначено того, які висновки, натомість, повинні були б бути зроблені судом та не обґрунтовано в чому полягає невірність застосування судом норм матеріального права, які саме норми та яким чином було порушено чи неправильно застосовано та яких процесуальних норм адміністративного судочинства не було дотримано судом під час розгляду даної адміністративної справи, а також не зазначено які з поданих доказів суд дослідив неправильно або неповно, а відповідно і підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.
При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25 березня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Полотнянко Ю.П.
Судді Смілянець Е. С. Драчук Т. О.