Справа № 240/26166/23
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Семенюк Микола Миколайович
Суддя-доповідач - Смілянець Е. С.
27 січня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Смілянця Е. С.
суддів: Полотнянка Ю.П. Драчук Т. О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Житомирська виправна колонія (№4)" про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду в порядку ст. 382 КАС України із заявою, в якій просив:
- встановити судовий контроль за виконанням рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27.09.2022 року за справою № 240/26166/23.
- зобов'язати Державну установу «Житомирська виправна колонія (№ 4)» подати до Суду звіт про виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27.09.2022 року за справою № 240/26166/23, а саме про виплату ОСОБА_1 244639,89 грн. індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 27.09.2022 року із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року N 1078, як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу, з урахуванням виплаченої раніше суми.
Житомирський окружний адміністративний суд ухвалою від 08.08.2025 відмовив у задоволенні заяви позивача про зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення.
Судове рішення мотивоване тим, що предметом спору у справі №240/26166/23, виходячи із змісту позовної заяви не були дії (бездіяльність) відповідача щодо не виплати фіксованої суми індексації за період з 01.03.2018 року по 27.09.2022 року і суд вказаним рішенням не зобов'язував відповідача нарахувати та виплатити позивачу 244639,89 грн. індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 27.09.2022 року, а тому суд вважав заяву про зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення необґрунтованою і такою, що не підлягає задоволенню.
Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву про зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення.
Вважає, що відповідач невірно перерахував та не виплатив позивачу індексацію, а тому відповідач має нарахувати та виплатити позивачу 244639,89 грн. індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 27.09.2022 року.
Відповідач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу відповідно до ст. 304 КАС України.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Виходячи з приписів ст.ст. 311, 263 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 24.01.2024 у справі № 240/26166/23, яке набрало законної сили, зобов'язано Державну установу "Житомирська виправна колонія (№4)" нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із встановленням місяця підвищення грошових доходів (базового місяця) січень 2008 року та зобов'язано Державну установу "Житомирська виправна колонія (№4)" здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 27.09.2022 року із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу, з урахуванням виплаченої раніше суми.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Так, згідно із ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
19.12.2024 набрав чинності Закон України від 21.11.2024 за №4094-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень (далі також - Закон №4094-ІХ), яким статтю 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено у новій редакції та доповнено статтями 381-1, 382-1, 382-2, 382-3.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №4094-ІХ справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 382-1 КАС України, за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Як встановлено судом першої інстанції, предметом спору у справі №240/26166/23, виходячи із змісту позовної заяви не були дії (бездіяльність) відповідача щодо не виплати фіксованої суми індексації за період з 01.03.2018 року по 27.09.2022 року і суд вказаним рішенням не зобов'язував відповідача нарахувати та виплатити позивачу 244639,89 грн. індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 27.09.2022 року, а тому суд вважає заяву про зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення необґрунтованою і такою, що не підлягає задоволенню.
Разом з тим, звертаючись із вказаною заявою до суду, заявник фактично намагається вирішити спір з приводу правовідносин, які виникли між ним і відповідачем після ухвалення судом рішення у справі і не були предметом дослідження під час розгляду цієї справи.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Смілянець Е. С.
Судді Полотнянко Ю.П. Драчук Т. О.