П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
27 січня 2026 р.м. ОдесаСправа № 766/14301/25
Категорія: 113070100 Головуючий в 1 інстанції: Булах Є.М.
Місце ухвалення: м. Херсон
Дата складання повного тексту:13.10.2025р.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
у складі:
головуючого - Бітова А.І.
суддів - Лук'янчук О.В.
- Ступакової І.Г.
при секретарі - Алексєєвій Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Департаменту патрульної поліції на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 13 жовтня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
У вересні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції (далі - ДПП), Управління патрульної поліції (УПП) в Херсонській області Департаменту патрульної поліції, у якому просив:
- визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА №5645565 від 04 вересня 2025 року, про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксовано в автоматичному режимі;
- закрити провадження на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в діях складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 126 КУпАП.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що вважає оскаржувану постанову незаконною, оскільки, вона не відображає дійсних обставин справи, є незаконною та такою, що підлягає скасуванню.
Позивач посилався на те, що поліцейським не доведено належними та допустимими доказами вчинення ним адміністративного правопорушення, а саме: зупинки транспортного засобу ближче ніж 30 метрів від посадкового майданчика для зупинки маршрутних транспортних засобів.
Крім того, в оскаржуваній постанові не зазначено, який саме пункт Правил дорожнього руху ним порушено в частині зупинення транспортного засобу ближче ніж 30 метрів від посадкового майданчика для зупинки маршрутних транспортних засобів та відповідного положення КУпАП.
Щодо непред'явлення документів на вимогу поліцейського, позивач наполягав на тому, що він не вчиняв адміністративного правопорушення, а тому поліцейські не мали права вимагати від нього документів.
Також, позивач зазначав про порушення поліцейськими права на захист при притягненні його до адміністративної відповідальності.
Відповідач позов не визнав, вказуючи, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності відповідає вимогам закону, складена повноважним органом, процедура розгляду справи не порушена, а отже підстави для скасування постанови відсутні.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2025 року позов ОСОБА_1 до ДПП, УПП в Херсонській області Департаменту патрульної поліції - задоволено частково.
Скасовано постанову серії ЕНА №5645565 від 04 вересня 2025 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 126 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн.
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст. 126 КУпАП.
У задоволенні інших позовних вимог позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ДПП ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального права, з порушенням норм процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, а також у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.
Доводи апеляційної скарги:
- постанова у справі про адміністративне правопорушення є законною, обґрунтованою та прийнятою з дотриманням вимог ст.ст. 245, 268, 278, 283 та 284 КУпАП, а доводи суду першої інстанції про порушення процедури розгляду справи не знаходять свого підтвердження;
- факт вчинення адміністративного правопорушення підтверджується відеозаписом "Відео ОСОБА_1 ";
- судом першої інстанції не надано належної оцінки доводам відповідача та наданим доказам.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач вказує, що рішення суду першої інстанції є законним і не підлягає скасуванню, оскільки суд першої інстанції, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновок суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними.
Учасники справи в судове засідання апеляційного адміністративного суду не з'явилися, про час, дату та місце слухання справи повідомлені належним чином. Враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, особиста їх участь в судовому засіданні не обов'язкова. Колегія суддів, у відповідності до ч.2 ст. 313 КАС України, визнає можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.
Згідно ч.4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ДПП, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Судом першої інстанції встановлені, судом апеляційної інстанції підтверджені, учасниками апеляційного провадження неоспорені наступні обставини.
Постановою серії ЕНА №5645565 від 04 вересня 2025 року, яка винесена капралом поліції 2-го взводу 4-ої роти 1-го батальйону управління патрульної поліції в Херсонській області Козловим Є.В. на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до оскаржуваної постанови 04 вересня 2025 року о 14:54:38 в м. Херсоні по вул. Миколаївське шосе, 27 км. водій здійснив зупинку транспортного засобу RENAULT KANGO, д.н.з. НОМЕР_1 , ближче 30 м від посадкового майданчика для зупинки маршрутних транспортних засобів та ближче 10 м до виїзду з прилеглої території, а також відмовився пред'являти на законну вимогу поліцейського посвідчення водія та реєстраційний документ на транспортний засіб, чим порушив п.2.4.а. ПДР, ч.1 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425,00 грн.
Права за ст. 268 КУпАП та строк оскарження не роз'яснені, про що міститься підпис особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами обґрунтованості прийнятого ним рішення та правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 6-12, 77 КАС України, ст.7, ч.1 ст. 9, ч.1 ст. 14-2, ст. 245, ч.1 ст. 152-1, ст.ст. 252, 279-1, 280 КУпАП, ч.5 ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року №3353-XII.
Колегія суддів відхиляє доводи апелянта, виходячи з наступного.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Частинами 1, 2 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли маються підстави для звільнення від доказування. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється ст. 7 КУпАП, якою визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції інспектора з паркування, здійснюється на основі суворого додержання принципу законності.
Згідно ч.1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За змістом ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів (ч.1 ст. 247 КУпАП).
Відповідно ч.5 ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року №3353-XII (далі Закон №3353-XII) учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, ПДР та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Порядок дорожнього руху на всій території України встановлюється Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, порушення яких є підставою для відповідальності згідно із законодавством (п.п.1.1, 1.9 Правил).
Відповідно до підпункту "б" пункту 2.1 Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв'язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, Національної поліції, Служби безпеки, Управління державної охорони - технічний талон).
Частиною 1 ст. 126 КУпАП передбачено, що керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Слід враховувати, що відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частинами 1, 2, 3 ст. 283 КУпАП передбачено, що, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити:
- найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову;
- дату розгляду справи;
- відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування;
- опис обставин, установлених під час розгляду справи;
- зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення;
- прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про:
- дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення;
- транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак);
- технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався);
- розмір штрафу та порядок його сплати;
- правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження;
- відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Також, виходячи з обставин справи, слід враховувати, що позивач заперечує вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 статті 126 КУпАП, що в силу приписів частини 2 статті 77 КАС України зобов'язує відповідача довести правомірність свого рішення та дій і обґрунтованість адміністративного стягнення.
Водночас, відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За правилами ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Доводячи правомірність та обґрунтованість свого рішення, відповідач вказує, що факт порушення позивачем вимог підпункту "б" пункту 2.1 Правил дорожнього руху та вчинення ним адміністративного правопорушення підтверджується відеофіксацією з місця події правопорушення та розгляду адміністративної справи.
Перевіривши наявні в матеріалах справи докази, апеляційний суд встановив, що оспорювана постанова не містить посилання на технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис факту Правил дорожнього руху та розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Отже, посилання на відеозапис події правопорушення та розгляду справи про адміністративне правопорушення не доводить обставини справи, адже не вважається належним і допустим доказом.
Колегія суддів вважає необхідним зазначити, що сама по собі постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не є доказом вчинення адміністративного правопорушення та дотримання поліцейським процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, оскільки являється лише рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду виявленого правопорушення.
Підсумовуючи, колегія суддів зазначає, що факт скоєння позивачем правопорушення та дотримання поліцейським процедури розгляду справи не підтверджений відповідними доказами.
Колегія суддів зазначає, що будь-яких інших доказів вчинення позивачем даного адміністративного правопорушення відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, на якого, відповідно до процесуального законодавства, покладено обов'язок доведення правомірності своїх рішень та дій, не надано.
Відповідно до правової позиції, яка міститься в постанові Верховного Суду від 08 липня 2020 року по справі №177/525/17 факт визнання особою вини у порушенні ПДР не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб'єкта владних повноважень за відсутності інших належних доказів і не звільняє відповідача від доведення правомірності свого рішення.
З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вина позивача у порушенні ПДР не доведена належними та допустимими доказами, а постанова у справі про адміністративне правопорушення відносно позивача сама по собі не доводить наявність в діях позивача події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Стаття 62 Конституції України передбачає, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 .
Колегія суддів не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 272, 286, 308, 310, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції залишити без задоволення, а рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 13 жовтня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повне судове рішення складено 27 січня 2026 року.
Головуючий: Бітов А.І.
Суддя: Лук'янчук О.В.
Суддя: Ступакова І.Г.