П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
27 січня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/14078/24
Головуючий І інстанції: Хлімоненкова М.В.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Осіпова Ю.В.,
суддів - Бойка А.В., Кравченка К.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі заяву позивача про стягнення судових витрат у справі за апеляційною скаргою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року (м.Одеса, дата складання повного тексту рішення суду - 08.04.2025р.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -
08.05.2024р. ОСОБА_1 звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до ТУ ДСА в Херсонській області, в якому просила суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ТУ ДСА в Херсонській області за №04-05/52 від 29.04.2024р. в частині визначення строку виплати їй заробітної плати в травні 2024р. (п.2 наказу);
- визнати протиправними дії ТУ ДСА в Херсонській області щодо не виплати їй заробітної плати за квітень 2024р. в передбачені законом строки;
- зобов'язати ТУ ДСА в Херсонській області здійснити нарахування і виплату їй заробітної плати за квітень 2024р. з утриманням передбачених законом податків і обов'язкових платежів,
- звернути до негайного виконання рішення суду в частині зобов'язання ТУ ДСА в Херсонській області здійснити нарахування та виплату їй заробітної плати за квітень 2024р. із утриманням передбачених законом податків і обов'язкових платежів,
- встановити строк для подання ТУ ДСА в Херсонській області до суду звіту про виконання судового рішення.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 08.04.2025р., залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27.01.2025р., позов ОСОБА_1 - задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано п.2 наказу начальника ТУ ДСА в Херсонській області за від 29.04.2024р. №04-05/52 в частині визначення строку виплати заробітної плати ОСОБА_1 - в травні 2024р. Визнано протиправними дії ТУ ДСА України в Херсонській області щодо не виплати ОСОБА_1 заробітної плати за квітень 2024р. в передбачені законом строки. Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ТУ ДСА України в Херсонській області судові витрати у розмірі 5500 грн. та 2000 грн., пов'язаних із переглядом в П'ятому апеляційному адміністративному суді ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 05.08.2024р. у справі №420/14078/24.
03.06.2025р. від позивача ОСОБА_1 до 5ААС надійшла заява про стягнення судових витрат на правничу допомогу у загальному розмірі - 1000 грн., понесених нею у зв'язку із апеляційним розглядом даної справи.
За правилами ч.3 ст.252 КАС України, додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційні скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, можуть бути розглянуті судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши зміст ухваленого у цій справі судового рішення та доводи заяви про стягнення судових витрат, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для задоволення.
Підстави та умови, за яких суд може ухвалити додаткове судове рішення, визначені у ст.252 КАС України, згідно з ч.1 якої, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення (ч.2 ст.252 КАС України).
Так, згідно зі ст.16 КАС України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
За приписами ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст.134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в т.ч. гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт; 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в т.ч. впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як передбачено положеннями ч.ч.1,7 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до ч.9 ст.139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в т.ч. чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Таким чином, документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката дійсно підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, кількість витраченого адвокатом часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Колегія суддів наголошує, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Відсутність же документального підтвердження витрат на професійну правничу допомогу є окремою підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у своїй постанові від 27.06.2018р. у справі №826/1216/16 та, зокрема, у постанові Верховного Суду від 17.09.2019р. у справі №810/3806/18.
Окрім того, варто зазначити, що у відповідності до п.154 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Lavents v. Latvia» (заява №58442/00), суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму. Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Тобто, при визначенні суми відшкодування судових витрат, суд насамперед має керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерієм розумності їхнього розміру, виходячи із конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.
Слід звернути увагу на те, що правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні врегульовано Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 вищевказаного Закону, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За змістом ст.ст.27,30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.
Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Зміст наведених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що адвокатський гонорар може існувати у двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення, а саме: при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
У п.3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009р. №23-рп/2009 визначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів та звернень, довідок, заяв, скарг, а також здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Так, матеріалами справи підтверджується, що з метою захисту своїх законних прав та інтересів між позивачем та адвокатом - Строіловим С.О. було укладено договір про надання правничої допомоги від 05.03.2024р. №3/24/4.
На підтвердження обсягу наданих правових послуг та, як наслідок, понесення витрат на їх оплату, представником позивача надано до суду акт від 06.06.2025р. №11 наданих послуг за договором від 05.03.2024р. №3/24/4, відповідно до якого, адвокат надав ОСОБА_1 послуги з ознайомлення з апеляційною скаргою відповідача, складення та подання до суду відзиву на апеляційну скаргу, загальна вартість яких складає - 1000 грн.
Надані документи дійсно дозволяють встановити зміст наданих послуг та їх вартість.
Враховуючи вищевикладене, конкретні обставини справи, приписи ч.5 ст.134 і п.2 ч.9 ст.139 КАС України, складність справи, характер та обсяг виконаної адвокатом роботи в суді апеляційної інстанції, а також виходячи з критеріїв розумності, пропорційності та співмірності розподілу судових витрат на правничу допомогу, суд апеляційної інстанції вважає, що понесені позивачем витрати (1000 грн.) є співмірними, належним чином обґрунтованими та такими, що відповідають критерію розумності їхнього розміру.
З огляду на викладене вище, колегія суддів вбачає підстави для задоволення заяви позивача та ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення на його користь витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі - 1000 грн.
Керуючись ст.ст.131,134,139,252,311,328,329 КАС України, апеляційний суд, -
Заяву ОСОБА_1 про стягнення судових витрат - задовольнити повністю.
Ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 26283646) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) судові витрати на правничу допомогу у розмірі - 1000 грн. (одна тисяча гривень 00 копійок).
Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст додаткової постанови виготовлено: 27.01.2026р.
Головуючий у справі
суддя-доповідач: Ю.В. Осіпов
Судді: А.В. Бойко
К.В. Кравченко