Справа № 2а-256 / 10
23 грудня 2010 року м.Сторожинець
Сторожинецький районний суд
Чернівецької області в складі:
головуючого судді Яківчика І.В.
при секретарі Гулей М.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сторожинець справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до іпспектора ДПС Кам'янець-Подільського взводу ДПС Мигдальського Олександра Анатолійовича про визнання нечинною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення ПДР-
встановив:
ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до відповідача в якому зазначив, що 15.11.2010 року відповідачем відносно нього було винесено постанову, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КУпАП за перевищення швидкості в населеному пункті, у вигляді штрафу в сумі 255 гривень. Вважає постанову безпідставною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки правила дорожнього руху він не порушував і швидкість не перевищував. Просив постанову скасувати, а справу провадженням закрити.
В судове засідання позивач не з'явився але своєю письмовою заявою позивач, підтримуючи позовні вимоги, просив справу розглядати без його участі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи відносно нього.
Вивчивши докази якими позивач обґрунтовує свої вимоги, суд на підставі аналізу встановлених фактичних обставин справи і відповідних їм правовідносин, знаходить, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково.
При цьому суд, керується також положеннями ч.2 ст.71 КАС України, згідно яких в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В судовому засіданні дослідженими судом доказами встановлено, що 15 листопада 2010 року відповідачем ІДПС ВДАІ Мигдальським О.А. відносно позивача було винесено постанову, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 255 гривень за порушення Правил дорожнього руху, а саме за перевищення швидкості в населеному пункті.
Доказом наявності вини позивача, був протокол в справі про адміністративне правопорушення від 15.11.2010 року, який складений на підставі показів приладу «Радіс» №2663.
Суд знаходить, що висновки відповідача щодо доказаності вини позивача в скоєнні зазначеного адміністративного правопорушення та винесення в зв'язку з цим оскаржуваної постанови є передчасними, оскільки не відповідають фактичним обставинам справи, виходячи з наступного.
Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення.
Адміністративним правопорушенням, в контексті вимог ст.9 КУпАП визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення. Ці дані, крім всього іншого, встановлюються також і показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Виходячи з цього очевидним є те, що доказ вини позивача в порушенні правил дорожнього руху, який покладений в основу оскаржуваної постанови по справі про адміністративне правопорушення, не є належним доказом який містить інформацію щодо предмета доказування тобто інформацію про наявність в діях позивача адміністративного правопорушення, оскільки прилад «Радіс» яким вимірювалась швидкість руху не має функцій фото- і кінозйомки чи відеозапису, а тому неможе використовуватись при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху .
Зважаючи на це суд знаходить, що у відповідача були відсутні докази для висновку щодо наявності у позивача події і складу адміністративного правопорушення, а відтак і для винесення постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
Вирішуючи питання щодо позовної вимоги про закриття провадження по справі, суд виходить з того, що даний спір вирішується в порядку адміністративного судочинства, а питання закриття провадження по справі відноситься до компетенції органів і посадових осіб передбачених статтею 293 КУпАП, а тому в цій частині позов задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 11, 71, 99, 159, 160, 163 КАС України, ст.ст.9, 33, 122 ч.1, 251, 283, 280, 293 КУпАП, суд,
постановив:
Адміністративнй позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС Кам'янець-Подільського взводу ДПС Мигдальського Олександра Анатолійовича про визнання нечинною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення ПДР задовольнити, частково.
Постанову інспектора ДПС Кам'янець-Подільського взводу ДПС Мигдальського Олександра Анатолійовича серії ВХ № 259415 від 15.11.2010 року про накладення на ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 (двісті п'ятдесят п'ять) гривень, скасувати.
Постанова суду може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Сторожинецький районний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови.
Суддя :