П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
27 січня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/9297/25
Категорія 112010200Головуючий у суді І інстанції: Тарасишина О.М. час і місце ухвалення: письмове провадження, м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Семенюка Г.В.,
суддів - Федусика А.Г., Шляхтицького О.І.,
розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні П'ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії щодо обмеження пенсії максимальним розміром та зобов'язання вчинити певні дії, -
встановиВ:
Позивач, звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії щодо обмеження пенсії максимальним розміром та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 червня 2025 року позов задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження з 01 січня 2025 року пенсії ОСОБА_1 (яка була призначена йому у відповідності до Закону України № 2262-ХІІ від 09.04.1992 року «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб») шляхом застосування при її перерахунку з 01 січня 2025 року понижуючих коефіцієнтів до відповідних сум перевищення пенсії, встановлених Постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 року № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану». Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01 січня 2025 року нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 № ЮО 108734 від 27.06.2024 року, виданої станом на 01.01.2023 року, без застосування при цьому понижуючих коефіцієнтів до відповідних сум перевищення пенсії , встановлених Постановою Кабінету Міністрів України від 03 січня 2025 № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», з основним розміром цієї пенсії в 90% відповідних сум грошового забезпечення ОСОБА_1 , без обмеження цієї пенсії максимальним або якімсь іншим розміром, з урахуванням раніше виплачених сум. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження з 01 березня 2025 року «З урахуванням максимального розміру пенсії» нарахованої ОСОБА_1 на виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року № 209 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» індексації його пенсії 2025 року. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01 березня 2025 року нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 № ЮО 108734 від 27.06.2024 року на 01.01.2023 року , з урахуванням при цьому суми , виданої станом індексації цієї пенсії відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року № 209 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», без застосування при цьому понижуючих коефіцієнтів до відповідних сум перевищення пенсії , встановлених Постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», з основним розміром цієї пенсії в 90% відповідних сум грошового забезпечення ОСОБА_1 , без обмеження цієї пенсії максимальним або якімсь іншим розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
04.11.2025 року позивач звернувся до суду із заявою в порядку ст. 383 КАС України, в якій просить:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо припинення з 01.11.2025 року рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.06.2021 року по адміністративній справі №420/9297/25 в частині щодо нарахування ОСОБА_1 його пенсії без застосування при цьому понижуючих коефіцієнтів до відповідних сум перевищення пенсії, встановлених Постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 року №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», з основним розміром цієї пенсії в 90% відповідних сум грошового забезпечення ОСОБА_1 , без обмеження цієї максимальним або якімсь іншим розміром, з урахуванням раніше виплачених сум;
визнати таки дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 з повторним застосуванням при цьому понижуючих коефіцієнтів до відповідних сум перевищення пенсії, встановлених Постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 року №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», а також дії цього пенсійного органу щодо чергового зниження основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 90% відповідних сум його грошового забезпечення до 80% сум такого забезпечення, - як протиправне припинення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.06.2025 року по адміністративній справі №420/9297/25;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області продовжити з 01.11.2025 року та подалі, до часу припинення відповідного права або зміни законодавства, нараховувати та виплачувати ОСОБА_1 раніше розраховану Головним управління Пенсійного фонду України в Одеській області у відповідності до Закону України №2262-ХІІ від 09.04.1992 року «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та відповідно до рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.06.2025 року по адміністративній справі №420/9297/25 пенсію на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ЮО108734 від 09.12.2024 року про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.05.2023 року, без застосування при цьому пенсійним органом понижуючих коефіцієнтів до відповідних сум перевищення пенсії, встановлених Постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 року №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», з основним розміром цієї пенсії в 90% відповідних сум грошового забезпечення ОСОБА_1 , без обмеження цієї пенсії максимальним розміром або якімсь іншим розміром. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2025 року заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83; код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправними дії щодо обмеження пенсії максимальним розміром та зобов'язання вчинити певні дії залишено без задоволення.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу суду та зобов'язати суд першої інстанції постановити нову ухвалу, якою прийняти до провадження заяву ОСОБА_1 в порядку ст. 383 КАС України.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що залишаючи без задоволення заяву в порядку ст. 383 КАС України, суд першої інстанції не врахував, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2025 року станом на 08.09.2025 року йому було перераховано пенсію сума якої склала - 102970, 91 грн. Заявник зазначає, що в жовтні місяці 2025 року та в листопаді 2025 року його пенсія була знижена та станом на 01.11.2025 року становить 59246,75 грн., замість 102970, 91 грн., яка була розрахована в вересні місяці на виконання рішенням суду по справі № 420/9297/25.
На підставі ст. 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне:
Відмовляючи в задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що позивач фактично виклав нові позовні вимоги, які не були предметом судового розгляду у даній справі та можуть бути предметом спору в іншому позовному провадженні.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Згідно з частиною першою статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Положенням частини першої статті 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Згідно з частинами другою та третьою статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Згідно з частиною шостою статті 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача суд постановляє ухвалу про залишення заяви без задоволення, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому статтею 294 цього Кодексу.
За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
З аналізу зазначених вище норм права вбачається, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований, у тому числі, і приписами ст.383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача.
Отже, застосування судом до суб'єкта владних повноважень приписів ст. 383 КАС України є можливим у разі встановлення факту невиконання таким суб'єктом владних повноважень дій зобов'язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими заявником.
В обґрунтування вимог про визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Одеській області на виконання рішення по цій справі, заявник зазначає, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2025 року станом на 08.09.2025 року йому було перераховано пенсію сума якої склала - 102970, 91 грн. Заявник зазначає, що в жовтні місяці 2025 року та в листопаді 2025 року його пенсія була знижена та станом на 01.11.2025 року становить 59246,75 грн., замість 102970, 91 грн., яка була розрахована в вересні місяці на виконання рішенням суду по справі № 420/9297/25. ГУ ПФУ, знову застосувало раніше спростовані рішенням суду так звані «понижуючи коефіцієнти до відповідних сум перевищення пенсії», що встановлені Постановою КМУ від 03.01.2025 року № 1. Відповідачем вірно показано премію в розмірі 390% від посадового окладу, але підсумок пенсії (з надбавками) показано такий, якій відповідає ОРП лише в 80% сум грошового забезпечення ОСОБА_2 , а не 90% такого забезпечення як це вирішено судом по справі № 420/9297/25.
Даний факт, на переконання позивача, свідчить про грубе невиконання боржником - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 червня 2025 року, що набрало законної сили в установленому законом порядку.
Саме ці дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області стали підставою для звернення до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом та оцінка таким діям була надана в рішенні Одеського окружного адміністративного суду від 26 червня 2025 року по справі № 420/9297/25.
Колегія суддів зазначає, що Одеським окружним адміністративним судом не було з'ясовано вказані обставини та не було витребувано у пенсійного органу інформацію про розмір виплачуваної ОСОБА_1 пенсії з вересня 2025 року.
Судом першої інстанції належним чином не досліджено надані позивачем докази, які підтверджують зменшення належних позивачу виплат та, відповідно, не надано оцінки обставинам наявності чи відсутності підстав для задоволення заяви, поданої у порядку статті 383 КАС України з огляду на вищевказані обставини. Викладене призвело до передчасних висновків суду про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 , поданої в порядку ст.383 КАС України.
Норми статті 383 КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставою її застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі. Однак судом першої інстанції підстави для застосування статті 383 КАС України не встановлювались.
Окремо суд апеляційної інстанції зазначає таке.
Відповідно до ч.2 ст.383 КАС України, у заяві зазначаються:
1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява;
2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;
4) ім'я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;
5) номер адміністративної справи;
6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження;
7) інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання;
8) інформація про хід виконавчого провадження;
9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви;
10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
За приписами абзацу 2 ч.5 ст.383 КАС України, у разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам, така заява ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.
Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції не було досліджено чи зазначено у заяві інформацію про день пред'явлення виконавчого листа до виконання та інформацію про хід виконавчого провадження.
Відповідно до статті 320 КАС України неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, є підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
З огляду на те, що вирішення вимоги ОСОБА_1 про необхідність постановлення окремої ухвали про вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, прав та інтересів позивача, у розумінні статті 383 КАС України віднесено до компетенції суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, яким в даному випадку є Одеський окружний адміністративний суд, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, з направлення справи для продовження розгляду.
Керуючись статтями 248, 256, 311, 312, 320, 382, 383, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , - задовольнити.
Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2025 року по справі № 420/9297/25, - скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду заяви ОСОБА_1 , поданої в порядку ст.383 КАС України.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Г.В. Семенюк
Судді А.Г. Федусик О.І. Шляхтицький