П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
27 січня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/35742/25
Категорія 111010000Головуючий у суді І інстанції:Хлімоненкова М.В. час і місце ухвалення: м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Семенюка Г.В.,
суддів - Федусика А.Г., Шляхтицького О.І.,
розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні П'ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОТЕХЕНЕРГО» на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2025 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОТЕХЕНЕРГО» до Головного управління ДПС в Одеській області, державної податкової служби України про визнання протиправними рішень та зобов'язання вчинити певні дії, -
встановиВ:
Позивач, звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, державної податкової служби України у якому позивач просить суд:
1.Визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №12949161/45470206 від 05.06.2025 року,
2.Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 7 від 01.05.2025 року датою її фактичного подання на реєстрацію,
3.Визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №12971682/45470206 від 12.06.2025 року,
4.Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 23 від 02.05.2025 року датою її фактичного подання на реєстрацію,
5.Визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №12961874/45470206 від 10.06.2025 року,
6.Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 58 від 12.05.2025 року датою її фактичного подання на реєстрацію.
7.Визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №12961887/45470206 від 10.06.2025 року,
8.Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 64 від 13.05.2025 року датою її фактичного подання на реєстрацію,
9.Визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 13008246/45470206 від 24.06.2025 року,
10.Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 141 від 27.05.2025 року датою її фактичного подання на реєстрацію.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2025 року визнано неповажними причини пропуску Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОТЕХЕНЕРГО» строку для звернення до суду з цим позовом. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОТЕХЕНЕРГО» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, про: визнання протиправними та скасування рішення комісії ГУ ДПС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №12949161/45470206 від 05.06.2025 року, рішення комісії ГУ ДПС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №12971682/45470206 від 12.06.2025 року, рішення комісії ГУ ДПС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №12961874/45470206 від 10.06.2025 року, рішення комісії ГУ ДПС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №12961887/45470206 від 10.06.2025 року, рішення комісії ГУ ДПС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №13008246/45470206 від 24.06.2025 року, та зобов'язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних: податкову накладну №7 від 01.05.2025 року датою її фактичного подання на реєстрацію, податкову накладну №23 від 02.05.2025 року датою її фактичного подання на реєстрацію, податкову накладну №58 від 12.05.2025 року датою її фактичного подання на реєстрацію, податкову накладну №64 від 13.05.2025 року датою її фактичного подання на реєстрацію, податкову накладну №141 від 27.05.2025 року датою її фактичного подання на реєстрацію повернуто позивачу.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОТЕХЕНЕРГО» подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу суду та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції не врахував, що підготовка та подання позовів до суду потребує використання додаткових ресурсів, що пов'язано із підготовкою спеціалізованих процесуальних документів, зібранням великих пакетів документів як доказів за поданими позовами, у тому числі в процесі апеляційного розгляду справ, виконання ухвалених судових рішень. Всі ці дії вимагали та вимагають від позивача істотних ресурсів для збору, виготовлення та подання до органів та установ відповідних документів. Одночасно, відповідні ресурси для вказаних дій у Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОТЕХЕНЕРГО" або обмежені або відсутні взагалі, так, відповідно до штатного розкладу, на підприємстві відсутня посада юриста, усі роботи, пов'язані із підготовкою та подачею відповідних пакетів документів, оскарженням незаконних дій органів ДПС України, здійснюються силами інших працівників підприємства додатково до виконуваних ними основних трудових обов'язків, що, безумовно, є надмірним навантаженням. У зв'язку із збройною агресією, ТОВ "ПРОТЕХЕНЕРГО" було піддане значному негативному впливу в частині процесу господарської діяльності. Одеська область та місто Одеса піддається обстрілу ракетами та ударними дронами майже щодня.
На підставі ст. 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2025 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОТЕХЕНЕРГО» до Головного управління ДПС в Одеській області, державної податкової служби України, про визнання протиправними рішень та зобов'язання вчинити певні дії залишено без руху. Надано позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом: подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим позовом.
04.11.2025 на виконання вказаної ухвали суду від позивача надійшло клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, в якому в обґрунтування поважності пропуску строку зазначає, що у період з 04.12.2024 по 09.09.2025 ГУ ДПС в Одеській області протиправно зупинено реєстрацію 79 податкових накладних. У подальшому, податковою було відмовлено у реєстрації 21 податкової накладної Товариства, що стало підставою для подання до суду трьох позовних заяв, два з яких вже розглянуті судом із ухваленням відповідних судових рішень. По кожні зупиненій податковій накладній позивачем було зібрано великі пакети документів. Також, підготовка та подання позовів до суду потребує використання додаткових ресурсів, що пов'язано із підготовкою спеціалізованих процесуальних документів, зібранням великих пакетів доказів, тощо. Всі ці дії вимагали та вимагають від позивача істотних ресурсів, які у Товариства або обмежені, або відсутні взагалі. Так, відповідно до штатного розкладу, на підприємстві відсутня посада юриста, усі роботи, пов'язані із підготовкою та подачею відповідних пакетів документів здійснюються силами інших працівників підприємства додатково до виконуваних ними основних трудових обов'язків, що безумовно є надмірним навантаженням. Окрім того, трудо- та часовитратні заходи позивач був змушений здійснювати в умовах збройної агресії, яка безумовно вплинула на всі сфери діяльності в Україні. Торгово-промислова палата України листом від 28.02.2022 підтвердила, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили).
Позивач зауважує, що у зв'язку із збройною агресією, ТОВ "ПРОТЕХЕНЕРГО" було піддане значному негативному впливу в частині процесу господарської діяльності. Одеська область та місто Одеса піддається обстрілу ракетами та ударними дронами майже щодня. Юридична адреса позивача - місто Одеса, Люстдорфська дорога, будинок 140-А.
Найвищою соціальною цінністю держави є людина, її життя та здоров'я. У зв'язку із постійними обстрілами всієї території України, та зокрема міста Одеси, населення України, в тому числі працівники позивача, вимушені перебувати під час повітряних тривог в спеціалізованих спорудах - укриттях. В середньому, загроза обстрілу зберігається протягом 2х-3х годин. Під час загрози обстрілу, на території України застосовуються попереджувальні сигнали повітряної тривоги, які також можуть тривати понад дві, три години на день, часто застосовуються планові та екстрені відключення світла.
Так, протягом червня 2025 р. на Одещині 61 раз відбувалися повітряні тривоги. Майже годину щодня - стільки загалом тривала кожна тривога, найдовша з них розтяглася на понад п'ять годин. Обстріли Одеси здійснювались 03.06.2025 р., 04.06.2025 р., 10.06.2025 р., 17,06.2025 р., 20.06.2025 р., 28.06.2025р. Протягом липня 2025 року в Одеській області було зафіксовано 78 повітряних тривог. За даними моніторингових каналів середня тривалість однієї повітряної тривоги становила майже час, найтриваліша тривога тривала понад 5 годин. Обстріли Одеси здійснювались 03.07.2025 р., 07.07.2025 р., 11.07.2025 р., 16.07.2025р., 19.07.2025 р., 22.07,2025 р, 24.07.2025 р. У серпні 2025 р. в місті Одеса було 49 повітряних тривог у середньому вони тривали майже час, обстріли здійснювалися 04.08.2025 р., 08.08.2025 р., 17.08.2025 р., 18.08.2025 р« 20.08.2025 р., 26.08.2025 р., 27.08.2025 р., 28.08.2025 р,, у вересні 2025 р. - 58 тривог, що у середньому тривали більше години, обстріли та вибухи відбувалися 07.09.2025 р, 11.09.2025 р., 22.09.2025 р., 23.09.2025 р., 30.09;2025 р: у жовтні - 60 повітряних тривог, обстріли здійснювалися 01.10.2025 р., 02.10.2025 р., 06,10.2025 р., 08.10.2025р., 09.10.2025 р., 11.10.2015р, 13.10.2025 р., 24.10.2025 р., 30.10.2025 р.
Через обстріли місто Одеса залишалось без світла. Відповідними органами (Обленерго, ДТЕК) було впроваджено погодинні відключення електроенергії у м. Одеса та Одеській області. Отже, без електроенергії, комп'ютерна техніка, інтернет зв'язок та інша орггехніка не працюють, Товариство не мало змоги вчасно підготувати та сформувати всі наявні документи для оскарження рішень про відмову у реєстрації податкових накладних. Вказані обставини не погребують окремого підтвердження доказами, оскільки вони є загальновідомими фактами.
Повертаючи позовну заяву суд першої інстанції зазначив, що з огляду на те, що позивачем в заяві про поновлення строків звернення до суду не наведено поважних причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом про оскарження рішень Комісії № 12949161/45470206 від 05.06.2025, №12971682/45470206 від 12.06.2025, №12961874/45470206 від 10.06.2025, №12961887/45470206 від 10.06.2025, №13008246/45470206 від 24.06.2025 та не надано належних доказів на підтвердження таких обставин, суд дійшов висновку, що позовну заяву слід повернути особі, яка її подала.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позовної заяви з огляду на наступне.
Відповідно до частини 2 статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Вказані положення Конституції України кореспондуються із приписами частини 1 статті 5 КАС України, згідно яких кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
За визначенням, наведеним у частині 1 статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Відповідно до частин 1, 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 4 статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду встановлені статтею 123 КАС України.
Частинами 1, 2 вказаної статті КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Аналіз наведених норм показав, що звернення до суду за захистом прав, свобод чи інтересів особа може реалізувати в межах терміну, визначеного адміністративним процесуальним законодавством або іншими законами.
Строк звернення до адміністративного суду вважається проміжком часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Обов'язок доведення обставин, з якими пов'язується поважність причин пропуску строків звернення до суду, покладається на особу, яка звертається із адміністративним позовом. При цьому, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Таким чином, встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Товариством оскаржуються Рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №12949161/45470206 від 05.06.2025, №12971682/45470206 від 12.06.2025, №12961874/45470206 від 10.06.2025, №12961887/45470206 від 10.06.2025, №13008246/45470206 від 24.06.2025.
В той же час, до подання позовної заяви спірні рішення Комісії оскаржувались в досудовому порядку.
Рішеннями від 13.06.2025 №25044/45470206, від 20.06.2025 №26072/45470206, від 18.06.2025 №25612/45470206, від 18.06.2025 №25596/45470206, від 04.07.2025 №27787/45470206 в задоволенні скарг на рішення № 12949161/45470206 від 05.06.2025, №12971682/45470206 від 12.06.2025, №12961874/45470206 від 10.06.2025, №12961887/45470206 від 10.06.2025, №13008246/45470206 від 24.06.2025 було відмовлено.
Враховуючи ч.4 ст.122 КАС України, останнім днем звернення до суду з позовними вимогами щодо оскарження рішення № 12949161/45470206 від 05.06.2025 - є 15.09.2025; рішення №12971682/45470206 від 12.06.2025 - є 22.09.2025; рішення №12961874/45470206 від 10.06.2025 та №12961887/45470206 від 10.06.2025 - є 18.09.2025; рішення №13008246/45470206 від 24.06.2025 - є 06.10.2025.
Однак, указану позовну заяву Товариство подало до суду лише 21.10.2025, тобто з тривалим пропуском встановленого законом строку.
У силу приписів ч.1 ст.121 та ч.1 ст.123 КАС України умовою для поновлення пропущеного процесуального строку є поважність причини, пропуску такого строку.
Постанова Верховного Суду від 21.04.2021р. у справі №640/25046/19 містить правовий висновок, згідно з яким причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування. При цьому, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином. Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
В ухвалі від 20.10.2022р. Великої Палати Верховного Суду від 20.10.2022р. у справі №9901/462/21 сформульовані правові позиції, у силу яких учасники справи повинні вчасно, сумлінно, в належний спосіб використовувати всі наявні в них засоби та можливості, передбачені законодавством, з метою запобігання невиправданим зволіканням під час виконання своїх процесуальних обов'язків.
У зв'язку із розпочатою військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ.
У подальшому, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України, Указами Президента України неодноразово продовжено строк дії воєнного стану в Україні, який і триває на даний час.
Згідно рішення Ради Суддів України від 24.02.2022 "Щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах припинення повноважень ВРП та воєнного стану у зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації", рекомендовано, зокрема, особливості роботи суду визначати виходячи з поточної ситуації у відповідному регіоні; по можливості відкладати розгляд справ (за винятком не відкладних судових розглядів), зважаючи на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи або не можуть прибути в суд у зв'язку з небезпекою для життя; справи, які не є невідкладними, розглядаються лише за наявності письмової згоди на це усіх учасників судового провадження; процесуальні строки по можливості продовжуються щонайменше до закінчення воєнного стану.
За приписами ч.1-4 ст.26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.
Суд звертає увагу, що в Україні введений та діє воєнний стан, проте Одеський окружний адміністративний суд продовжував здійснювати правосуддя з 24.02.2022 по теперішній час, та не припиняв свою роботу.
Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку, а тому це питання має вирішуватися в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві та обставин, які існували та об'єктивно перешкоджали вчиненню процесуальних дій.
Такий підхід відповідає усталеній і послідовній практиці Верховного Суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 08.12.2022р. у справі №990/102/22, постанови Верховного Суду від 23.07.2024р. по справі №320/21139/23, від 30.07.2024р. по справі №420/6964/24).
Однак, зазначені позивачем у заяві обставини, не свідчать про наявність об'єктивних, непереборних обставин, пов'язаних з запровадженням воєнного стану, які унеможливили своєчасне звернення до суду із таким позовом, адже у період спливу строків для своєчасного оскарження до суду рішень Комісії № 12949161/45470206 від 05.06.2025, №12971682/45470206 від 12.06.2025, №12961874/45470206 від 10.06.2025, №12961887/45470206 від 10.06.2025, №13008246/45470206 від 24.06.2025 після використання Товариством процедури адміністративного оскарження, діяльність Товариства зупинена не була, доказів зворотного позивачем не надається. Відтак, Товариство продовжувало працювати незважаючи на певні пов'язані із воєнним станом в Україні обставини.
До того ж, факт відсутності у Товариства юриста, та інші обставини, пов'язані з організацією його діяльності, не може бути поважною причиною пропуску строку для подання позову до суду про оскарження рішень Комісії № 12949161/45470206 від 05.06.2025, №12971682/45470206 від 12.06.2025, №12961874/45470206 від 10.06.2025, №12961887/45470206 від 10.06.2025, №13008246/45470206 від 24.06.2025.
Суд наголошує, що пунктами 6, 7 частини п'ятої статті 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку судового оскарження.
Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні чи то позовної заяви чи апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.
Матеріли позовної заяви та апеляційної скарги не містять доказів вчинення позивачем активних дій щодо з'ясування обставин підготовки та подання адвокатом позовної заяви до суду (зокрема, звернення до адвоката із відповідними листами, направлення адвокату копії необхідних документів для підготовки позову, тощо).
Щодо доводів апелянта про значні обстріли Одеської області та м.Одеси суд такі посилання також оцінює критично, оскільки активних бойових дій в м. Одесі починаючи з березня 2024 року не велося, повітряні тривоги, обстріли не мають постійного та довготривалого характеру, не тривали протягом усього безперервно часу спливу строку для звернення до суду із позовом щодо оскарження рішень Комісії № 12949161/45470206 від 05.06.2025, №12971682/45470206 від 12.06.2025, №12961874/45470206 від 10.06.2025, №12961887/45470206 від 10.06.2025, №13008246/45470206 від 24.06.2025, міжміський/міський транспорт, відділення пошти та суди працювали.
Суд також звертає увагу позивача, що Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (див. mutatis mutandis, пункт 33 рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2010 року в справі «Перетяка та Шереметьєв проти України», заява №45783/05; пункт 53 рішення ЄСПЛ від 8 квітня 2010 року в справі «Меньшакова проти України», заява №377/02).
Процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (пункт 45 рішення ЄСПЛ від 28 жовтня 1998 року в справі «Perez de Rada Cavanilles v. Spain» («Перез де Рада Каванілес проти Іспанії»), заява №28090/95). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна Держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (пункт 44 рішення ЄСПЛ від 28 жовтня 1998 року «Osman v. the United Kingdom» («Осман проти Сполученого Королівства»), заява №23452/94 та пункт 54 рішення від 19 червня 2001 року «Kreuz v. Poland» («Круз проти Польщі»), заява №28249/95).
У рішенні ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року (пункт 47, заява № 3236/03) суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їхня свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Поважними причинами пропуску строку визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Такі обставини з підтверджуючими доказами щодо поважності пропуску строку звернення до суду з цим позовом позивач ні до позовної заяви, ні до заяви про поновлення строків звернення до суду з цим позовом, ні до апеляційної скарги не надав.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що позов подано з порушення строку звернення до суду, підстави для його поновлення відсутні, а тому позовна заява Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОТЕХЕНЕРГО» підлягає поверненню у відповідності до ч.2 ст.123, ч.4 ст.169 КАС України.
Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОТЕХЕНЕРГО», - залишити без задоволення.
Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2025 року по справі № 420/35742/25, - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач Г.В. Семенюк
Судді А.Г. Федусик О.І. Шляхтицький