П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
27 січня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/9654/24
Перша інстанція суддя Мороз А. О.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Яковлєва О.В.,
суддів Крусяна А.В., Шевчук О.А.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2025 року, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до суду з позовом у якому заявлено вимоги Головному управлінню Пенсійного фонду України в Миколаївській області, а саме:
-визнання протиправною відмову відповідачу здійсненні з 01 березня 2023 року перерахунку та виплати позивачці пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії в сумі 12 983,10 грн, визначеного шляхом індексації відповідного показника (10 846,37 грн (показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2019-2021 роки) * 1,197 (2023)), на коефіцієнт збільшення 1,197, з урахуванням раніше виплачених сум, а також здійсненні з 01.03.24 р. перерахунку та виплати позивачці пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії в сумі 14 016,55 грн, визначеного шляхом індексації відповідного показника (10 846,37 грн (показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2019-2021 роки) * 1,197 (2023) * 1,0796 (2024)), на коефіцієнт збільшення 1,0796, з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язання відповідача здійснити з 01 березня 2023 року перерахунок та виплату позивачці пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії в сумі 12983,10 грн, визначеного шляхом індексації відповідного показника (10 846,37 грн (показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2019-2021 роки) * 1,197 (2023)), на коефіцієнт збільшення 1,197, з урахуванням раніше виплачених сум, а також здійснити з 01 березня 2024 року перерахунок та виплату позивачці пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії в сумі 14 016,55 грн, визначеного шляхом індексації відповідного показника (10 846,37 грн (показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2019-2021 роки) * 1,197 (2023) * 1,0796 (2024)), на коефіцієнт збільшення 1,0796, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 травня 2025 року задоволено позовні вимоги, в частині позовних вимог за період з 14 квітня 2024 року.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області залишено без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 травня 2025 року - без змін.
При цьому, позивачем 03 листопада 2025 року подано до суду першої інстанції заяву про встановлення судового контролю, так як позивач вважає, що рішення суду у даній справі не виконано у повному обсязі.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2025 року відмовлено у задоволенні заяви позивача.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою позивачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а тому просить скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нову, якою задовольнити заяву.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що судом першої інстанції безпідставно не надано належної правової оцінки посиланням позивача на те, що рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 травня 2025 року не виконано у повному обсязі.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду, а також правильність застосування судом норм процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала - скасуванню, з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що 03.11.2025 року позивачка подала заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 29.05.2025 року, яка мотивована тим, що після набрання законної сили рішенням суду позивачка звернулась до відповідача із заявою, в якій просила виконати рішення суду у добровільному порядку.
Листом пенсійного органу від 27 жовтня 2025 року повідомлено, що станом на дату надання відповіді, рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.05.2025 року, у справі № 400/9654/24, яке набрало законної сили 29.09.2025 року, опрацьовується.
При цьому, позивачем до суду не надано до суду доказів звернення до органу державної виконавчої служби та відсутності результату по завершенню процедури примусового виконання рішення суду.
За наслідком розгляду отриманої заяви позивача, судом зроблено висновок про залишення її без задоволення, з чим не погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.
Так, згідно ч. 2 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно ч. 3 ст. 14 КАС України, невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно ч. 1 ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Згідно ч. 2 ст. 370 КАС України, невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно ч. 1 ст. 381-1 КАС України, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Згідно ч. 2 ст. 381-1 КАС України, суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Згідно ч. 2 ст. 382 КАС України, у заяві зазначається ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження (за наявності).
Згідно ч. 4 ст. 382 КАС України, відсутність виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення не перешкоджає розгляду заяви.
Згідно ч. 1 ст. 382-1 КАС України, суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
Згідно ч. 2 ст. 382-1 КАС України, за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Колегією суддів встановлено, що рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 травня 2025 року, яке залишено без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити перерахунок пенсії позивачу.
При цьому, позивач 03 листопада 2025 року звернувся до суду першої інстанції із заявою про встановлення судового контролю у справі.
В свою чергу, відмовляючи у задоволенні заяви позивача, судом першої інстанції зроблено висновок, що позивачем не було ініційовано процедури примусового виконання рішення суду у даній справі, а також визнано доводи заяви позивача про невиконання рішення суду пенсійним органом необґрунтованими.
Між тим, перевіряючи законність та обґрунтованість висновків суду першої інстанції про залишення без задоволення заяви позивача, в межах вимог та доводів апеляційної скарги позивача, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
В даному випадку, з аналізу вищевикладених норм процесуального права вбачається, що в адміністративних справах за письмовою заявою заявника суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
При цьому, в адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
З іншого боку, колегія суддів зазначає, що у межах спірних правовідносин, лише перерахунок та виплата нарахованих позивачу сум пенсії може вважатись виконанням судового рішення у повному обсязі.
В свою чергу, обставин перерахунку та виплати нарахованих позивачу сум пенсії на виконання рішення суду у даній справі, судом першої інстанції не встановлено.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за доцільне встановити судовий контроль у даній справі для визнання обсягу дій вчинених відповідачем на виконання судового рішення у даній справі.
При цьому, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції проявлено надмірний формалізм при вирішенні питання про встановлення судового контролю, а як наслідок порушено норми процесуального права, що є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 312, 315, 317, 321, 322, 325, 329, 382, 382-1 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2025 року - скасувати.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області протягом 30 днів з дня отримання копії даної ухвали суду подати до Миколаївського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду у даній справі.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.В. Яковлєв
Судді А.В. Крусян О.А. Шевчук