Постанова від 27.01.2026 по справі 420/38521/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/38521/24

Категорія 112010200Головуючий у суді І інстанції: Дубровна В.А. час і місце ухвалення: спрощене провадження, м. Одеса

П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача - Семенюка Г.В.,

суддів - Федусика А.Г., Шляхтицького О.І.,

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні П'ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 липня 2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Головного управління Пенсійного Фонду України в Київській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -

встановиВ:

Позивач, звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Головного управління Пенсійного Фонду України в Київській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, мотивуючи його тим, що з 26.12.2014 року їй було призначено пенсію за вислугу років згідно п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення". При цьому, призначену їй в грудні 2014 року пенсію за вислугу років на підставі пункту «е» ст. 55 Закону № 1788-ХІ в період з 10.03.2015 по 02.05.2019 та з 04.01.2021 по 05.09.2024 фактично не отримувала, оскільки працювала за спеціальністю. 05.09.2024 року позивачці виповнилась 55 років і вона звернулась до ГУ ПФУ в Київській області із заявою про призначення пенсії за віком згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". З інформації на вебпорталі ПФУ позивач дізналась, що при обчисленні її пенсії за віком з 06.09.2024 (наступний день за днем досягнення пенсійного віку), відповідачем було застосовано проіндексований показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки, який було і раніше застосовано для обчислення розміру її пенсії за вислугу років. Позивач вважає, що такий розрахунок порушує її право на передбачений законодавством розмір пенсійної виплати, оскільки переведення з пенсії за вислугу років на пенсію за віком згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в даному випадку не можна вважати переходом з виду на вид в межах закону №1058-IV, а необхідно вважати новим призначенням і застосувати середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто 2021, 2022, 2023 роки, як це передбачено ч. 2 ст. 40 закону №1058-IV.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 31 липня 2025 року позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо незастосування заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2021-2023 року при перерахунку ОСОБА_1 пенсії за віком. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 06.09.2024 пенсії за віком із застосуванням заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески відповідно до частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто за три роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії за віком за 2021, 2022 та 2023 роки, з урахуванням раніше виплачених сум.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, що перерахунок пенсії відповідно до ч 4 ст 42 Закону №1058 здійснюється і застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, та розраховується за формулою, наведеною в ч 2 ст 40 цього Закону. При таком перерахунку зазначений показник середньої заробітної плати залишається незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії. Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 02.04,2024 у справі № 420/19398/23, від 13.06.2019 у справі №265/84/16-а, П'ятого апеляційного адміністративного суду № 420/20939/24 від 20.01.2025 р. Враховуючи викладене, у позивача відсутнє право на перерахунок пенсії за віком відповідно до Закону №1058 із застосуванням показника середньої заробітної плат (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року в якому здійснено перерахунок такої пенсії, а саме за 2021-2023 роки.

ОСОБА_1 було надано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що доводи, викладені в апеляційній скарзі є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 липня 2025 року винесено законно та обґрунтовано, а тому підстави для його скасування відсутні. Крім того, позивач зазначає, що при призначенні позивачу в 2024 році пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІУ підлягає застосуванню середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за її призначенням, згідно частини другої статті 40 цього Закону, тобто за 2021 - 2023 роки.

На підставі ст. 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 26.12.2014 року призначено пенсію за вислугу років відповідно до п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

В періоди з 10.03.2015 по 02.05.2019 та з 04.01.2021 по 05.09.2024 позивач працювала на посадах фельдшера-лаборанта Славутинської міської лікарні та виплата пенсії на це період було призупинено.

05.09.2024 року ОСОБА_1 звернулась до Управління ПФУ в м. Славутичі Київської області із заявою про перерахунок пенсії у зв'язку з переходом пенсії за вислугу років на інший вид пенсії за віком у зв'язку з досягненням 55-ти річного віку. Крім того, у вказаній заяві позивач просила застосувати середній заробіток за 2021-2023 роки при обрахунку пенсії.

Відповідно до п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 (надалі по тексту Порядок № 22-1), для розгляду вказаної заяви за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, що приймає рішення про призначення або перерахунок пенсії - ГУ ПФУ в Одеській області.

Рішенням пенсійного органу №932190111862 від 13.09.2024 позивача з 06.09.2024 переведено на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV зі зниженням пенсійного віку, передбаченого ст. 55 Закону №796-ХІІ, вид перерахунку "з виду на вид".

02.10.2024 року ГУ ПФУ у Київській області листом № 7567-28792/К-02/8-1000/24 повідомило позивача, що її переведено на пенсію за віком з 06.09.2024, що не є первинним призначенням пенсії, а є переведенням на інший вид пенсії. Підстави для проведення перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021-2023 роки, відсутні.

04.11.2024 року ГУ ПФУ у Київській області листом № 10712-31831/К-02/8-1000/24 повідомило позивача, що заява про переведення на пенсію за віком, зі зниженням пенсійного віку, передбаченого ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" опрацьовувалась за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області.

Вважаючи незастосування відповідачем середньої заробітної плати в Україні за 2021-2023 роки при обчисленні пенсії за віком, зі зниженням пенсійного віку згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV протиправною бездіяльністю, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що з урахуванням встановлених судом обставин справи, беручи до уваги релевантну практику Верховного Суду у спірних правовідносинах, суд дійшов висновку про зобов'язання відповідача здійснити позивачу обчислення пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2021-2023 роки, починаючи з 06.09.2024, з урахуванням раніше виплачених сум.

Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду погоджується з означеними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, особливості призначення, перерахунку і виплати пенсій врегульовано Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Частиною 1 статті 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Частиною першою статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Згідно із частиною другою статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Згідно з пунктами 2, 16 розділу ХV “Прикінцеві положення» Закону №1058-IV до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, особам, які працювали на посадах, що дають право на пенсію за вислугою років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом №1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону №1788-XII застосовуються в частині визначення права на пенсію (…) за вислугу років.

Водночас частина третя статті 45 Закону №1058-IV встановлює, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Системний аналіз зазначених вище норм законодавства свідчить, що частина третя статті 45 Закону №1058-IV встановлює порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV. Однак у випадку із заявою позивача мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а тому має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (пенсії за віком).

05.09.2024 року ОСОБА_1 звернулась до Управління ПФУ в м. Славутичі Київської області із заявою про перерахунок пенсії у зв'язку з переходом пенсії за вислугу років на інший вид пенсії за віком у зв'язку з досягненням 55-ти річного віку. Крім того, у вказаній заяві позивач просила застосувати середній заробіток за 2021-2023 роки при обрахунку пенсії.

Статтею 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII від 05.11.1991 року (далі - Закон №1788-XII) передбачено, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком та по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу особою на час звернення за пенсією чи ні. Пенсія за вислугу років призначається лише при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.

Згідно з пунктом 11 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058-ІV, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі Порядок №22-1), пенсія за вислугу років призначається у разі звільнення з роботи, що дає право на цей вид пенсії. У разі зарахування після призначення пенсії за вислугу років на роботу, яка дає право на цей вид пенсії, виплата пенсії припиняється і поновлюється з дня, що слідує за днем звільнення з роботи.

Частиною 3 ст.45 Закону №1058-IV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Якщо ж особі було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону №1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при досягненні пенсійного віку особа виявила бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, слід вважати, що за призначенням пенсії згідно Закону №1058-IV особа звертається вперше, і має місце саме призначення пенсії за віком, а не у зв'язку з переведенням згідно ч. 3 ст. 45 указаного Закону, тому показник заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі N 465/5246/17, від 23.10.2018 у справі N 334/2653/17, від 13.12.2018 у справі N 185/860/17, від 06.02.2019 у справі № 333/1856/17 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 876/5312/17.

Отже, з урахуванням встановлених судом обставин справи, беручи до уваги релевантну практику Верховного Суду у спірних правовідносинах, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про зобов'язання відповідача здійснити позивачу обчислення пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2021-2023 роки, починаючи з 06.09.2024, з урахуванням раніше виплачених сум.

Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 липня 2025 року по справі № 420/38521/24, - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Г.В. Семенюк

Судді А.Г. Федусик О.І. Шляхтицький

Попередній документ
133608349
Наступний документ
133608351
Інформація про рішення:
№ рішення: 133608350
№ справи: 420/38521/24
Дата рішення: 27.01.2026
Дата публікації: 29.01.2026
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відмовлено у відкритті провадження (10.03.2026)
Дата надходження: 19.02.2026
Предмет позову: про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії
Розклад засідань:
27.01.2026 00:00 П'ятий апеляційний адміністративний суд
Учасники справи:
головуючий суддя:
СЕМЕНЮК Г В
ЧИРКІН С М
суддя-доповідач:
ДУБРОВНА В А
СЕМЕНЮК Г В
ЧИРКІН С М
3-я особа:
Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області
Головне управління Пенсійного Фонду України у Київській області
відповідач (боржник):
Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області
Головне управління Пенсійного Фонду України в Одеській області
за участю:
Санковська Юлія Вікторівна
заявник апеляційної інстанції:
Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області
заявник касаційної інстанції:
Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області
орган або особа, яка подала апеляційну скаргу:
Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області
позивач (заявник):
Красикова Людмила Григорівна
представник відповідача:
Кобба Олена Анатоліївна
представник позивача:
адвокат Неверчак Євген Борисович
секретар судового засідання:
Вишневська Анастасія Валеріївна
суддя-учасник колегії:
БЕРНАЗЮК Я О
ФЕДУСИК А Г
ШАРАПА В М
ШЛЯХТИЦЬКИЙ О І