Номер провадження: 22-ц/813/3281/25
Справа № 947/11891/24
Головуючий у першій інстанції Васильків О. В.
Доповідач Карташов О. Ю.
11.12.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Карташова О.Ю.
суддів: Коновалової В.А., Кострицького В.В.
за участю секретаря судового засідання - Рудуман А.О.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - ОСОБА_2
третя особа - Київська районна адміністрація Одеської міської ради
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду
апеляційну скаргу ОСОБА_2
на рішення Київського районного суду міста Одеси від 25 липня 2024 року
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до ОСОБА_2 , третя особа - Київська районна адміністрація Одеської міської ради як орган опіки та піклування, про усунення перешкод у здійсненні права власності, користування та розпорядження майном
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2024 року в інтересах позивача ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до суду звернувся адвокат Осьмінін С.Д. з позовом до відповідача ОСОБА_2 , в якому просить:
- усунути ОСОБА_1 , яка діє від себе та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_3 та малолітньої доньки ОСОБА_4 , перешкоди у здійсненні ними права власності, користування та розпорядження майном;
- зобов'язати ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_1 , яка діє від себе та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_3 та малолітньої доньки ОСОБА_4 , у здійсненні нею права власності, користування та розпорядження на 1/12 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 ;
- зобов'язати ОСОБА_2 видати ОСОБА_1 (або її представнику) екземпляр ключів від квартири за адресою: АДРЕСА_1 ;
- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати.
В своїх позовних вимогах позивач ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , посилається на те, що вона є матір'ю неповнолітніх дітей, які є спадкоємцями після смерті їх батька ОСОБА_5 , та які отримали правовстановлюючі документи в нотаріальній конторі відносно спадкового майна.
Відповідач є сестрою ОСОБА_6 , /померла ІНФОРМАЦІЯ_3 /, яка була матір'ю ОСОБА_7 , /помер ІНФОРМАЦІЯ_4 /.
На теперішній час позивач отримала свідоцтва про право на спадщину - по 1/12 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Однак, відповідач чинить перешкоди в доступі до квартир позивачу та її дітям, не впускає їх до спадкових квартир, провела заміну замків в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , відносно даних обставин позивач зверталась до поліції та тепер змушена пред'явити позов з вимогами про усунення перешкод в володінні, розпорядженні та користуванні власністю.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Київського районного суду міста Одеси від 25.07.2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ), яка діє в інтересах малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ), третя особа - Київська районна адміністрація Одеської міської ради як орган опіки та піклування (код ЄДРПОУ 26303241, адреса: м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 9), про усунення перешкод у здійсненні права власності, користування та розпорядження майном - задоволені.
Вирішено усунути ОСОБА_1 , яка діє від себе та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_3 та малолітньої доньки ОСОБА_4 , перешкоди у здійсненні ними права власності, користування та розпорядження майном. Зобов'язати ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_1 , яка діє від себе та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_3 та малолітньої доньки ОСОБА_4 , у здійсненні нею права власності, користування та розпорядження на 1/12 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Зобов'язати ОСОБА_2 видати ОСОБА_1 (або її представнику) екземпляр ключів від квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду вмотивовано тим, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та доведеними.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване судове рішення скасувати повністю.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга вмотивована тим, що скаржниця була позбавлена захищати свої права, які передбачені законом, надавати пояснення та відзив з обґрунтуванням своєї позиції, оскільки суд першої інстанції не прийняв усіх мір для її сповіщення та розглянув справу без її участі.
Також, на думку скаржниці, суд при розгляді справи не надав належну оцінку доказам наданих стороною позивача, не допитав свідків. Наголошується, що самої позиваки ОСОБА_1 в країні не має, вона знаходиться за кордоном разом з неповнолітніми дітьми, в інтересах яких вона виступає, а заява за № 2701 від 20.02.2024 року в ОРУП №1 ГУНП в Одеській області була складена її батьком, і це він вселився в спірну квартиру за адресою : АДРЕСА_1 самоуправно, тому, що ще не визначено порядок користування квартирою. Крім того, скаржниця вважає, що суд повинен був ухвалити по справі заочне рішення.
Щодо відзиву на апеляційну скаргу
Учасники справи не скористалися своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.
Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
В судовому засіданні скаржниця ОСОБА_2 та її адвокат Дубровська Г.В. підтримали доводи апеляційної скарги, просили задовольнити її в повному обсязі.
Представник ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього сина ОСОБА_3 та малолітньої доньки ОСОБА_4 , адвокат Осьмінін С.Д. в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив оскаржуване рішення залишити без змін.
Представник Київської районної адміністрації як органу опіки та піклування надав до суду заяву, про розгляд справи за їх відсутності. У вирішенні питань (заяв, клопотань тощо) учасників процесу просять покладатися на розсуд суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Зі свідоцтва про право на спадщину за законом від 30.08.2023 року, виданого приватним нотаріусом Харитонюк Т.А. слідує, що по 1/12 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 , належить: - ОСОБА_1 ; - ОСОБА_3 ; - ОСОБА_4 . 2/3 вказаної квартири належать ОСОБА_2 .
Зі свідоцтва про право на спадщину за законом від 30.08.2023 року, виданого приватним нотаріусом Харитонюк Т.А. слідує, що по 1/12 частки квартири за адресою: АДРЕСА_3 , належить: - ОСОБА_1 ; - ОСОБА_3 ; - ОСОБА_4 . 2/3 вказаної квартири належать ОСОБА_2 .
За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна станом на 30.08.2023 року слідує, що 1/12 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_1 .
За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна станом на 30.08.2023 року слідує, що 1/12 частки квартири за адресою: АДРЕСА_3 , належить ОСОБА_1 .
Згідно довідок Департаменту надання адмінпослуг ОМР позивачі: малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітня ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .
В порядку досудового вирішення спірного питання стороною позивачів було надіслано рекомендованою поштою 6502616236528 відповідачу листа від 01.02.2024 року, який згідно трекінгу отримано відповідачем особисто 12.02.2024 року /а.с.24/.
Лист, складений співробітниками ОРУП №1 ГУНП в Одеській області, згідно з яким 20.02.2024 року отримано заяву та зареєстровано за №2701 від 20.02.2024 року. В результаті опрацювання вказаної в заяві позивачів інформації встановлено, що всі питання які виникають між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 необхідно вирішувати мирним шляхом або у судовому порядку.
25.07.2024 року представником позивачів суду першої інстанції було надано протокол опитування свідка ОСОБА_8 , проведений на підставі ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», який підтвердив факт заміни замка вхідних дверей в квартиру АДРЕСА_4 .
Позиція апеляційного суду
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.
Зі змісту статті 367 ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).
Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить апеляційний суд
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).
Частиною другою статті 16 ЦК України встановлено способи захисту цивільних прав та інтересів судом.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
Згадані вище способи захисту мають універсальний характер, вони можуть застосовуватись до всіх чи більшості відповідних суб'єктивних прав. Разом з тим зазначений перелік способів захисту цивільних прав чи інтересів не є вичерпним.
Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.
Відповідно до частини першої статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно з частинами першою, другою статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
За змістом частин першої та другої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до положень ст. 383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб.
Згідно з частинами першою та другою статті 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.
Частиною першою статті 356 ЦК України передбачено, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Спільна часткова власність завжди відзначається множинністю суб'єктів. Декільком учасникам спільної часткової власності завжди належить певна сукупність майна. Частка у праві спільної часткової власності, що належить кожному з співвласників, виступає не як частина речі й не як право на частину речі, а як частина права на всю річ як єдине ціле.
Відповідно до ст.ст. 379, 383 ЦК України житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше жиле приміщення, призначені та придатні для постійного або тимчасового проживання в них. Власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), ратифікованого Законом України від 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Встановлено, що право власності на нерухоме майно, позивачі набули на законних підставах, отже, норми статті 1 протоколу Конвенції здійснюють забезпечення прав позивачів, як власників.
Згідно з положеннями статті 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь яких усунень свого порушеного права від будь яких осіб будь яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення ким саме спричинено порушене право та з яких підстав, що зазначено в постанові від 16 листопада 2016 року у справі № 6-709цс16 Верховного Суду України.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15.08.2018 р. у справі № 545/3728/16-ц (провадження № 61-9958св18) зроблено висновок, що «відповідно до пункту 4 частини другої статті 16 ЦК способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відновлення становища, яке існувало до порушення. Цей спосіб пов'язаний із застосуванням певних заходів, спрямованих на відновлення порушеного суб'єктивного права особи у тому стані, в якому воно існувало до його порушення. Тобто для того, щоб подати цей позов, необхідно, щоб суб'єктивне право не було припинене і його можна було відновити шляхом усунення наслідків правопорушення. Цей спосіб захисту може знаходити свій прояв у вимогах про усунення перешкод у здійсненні права спільної власності між співвласниками».
Одним зі способів захисту права користування майном є припинення дії, яка це право порушує (пункт 3 частини другої статті 16 ЦК України), усунення перешкод у здійсненні права користування майном. Підставою для подання такого позову є вчинення перешкод правомірній реалізації речового права. Цей спосіб захисту може використати не тільки власник майна, але й особа, яка відповідно до закону або договору має право користування ним.
Подібні висновки викладені, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2019 року в справі № 761/5115/17.
Зважаючи на вищевикладене, враховуючи обставини встановлені судом, що сторони є співвласниками квартири, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачі наділені гарантованими законом правами співвласника такого майна, у тому числі на безумовне право на користування та проживання в ньому.
А відтак, враховуючи підтвердження наявності спору між ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 щодо користування вказаною квартирою, що з метою захисту і поновлення прав співвласника нерухомого майна, позов в даній частині позовних вимог є обґрунтованим та підлягаючим задоволенню, за наслідком чого наявні підстави для усунення перешкод ОСОБА_1 , яка діє від себе та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_3 та малолітньої доньки ОСОБА_4 у користуванні житловим приміщенням - 1/12 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 , як співвласниками, шляхом зобов'язання ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_1 , яка діє від себе та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_3 та малолітньої доньки ОСОБА_4 , у здійсненні права власності, користування та розпорядження на 1/12 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 та зобов'язання видати екземпляр ключів від квартири.
Заперечення ОСОБА_2 проти задоволення позову з посиланням на недоведеність позивачами будь-яких перешкод у користуванні спірною квартирою, апеляційний суд вважає безпідставними.
Так, Верховний Суд у постанові від 20 листопада 2023 року у справі № 397/355/22 (провадження № 61-12938св23), дійшов висновку, що заперечення співвласника щодо задоволення позову про усунення перешкод у користуванні майном або заперечення щодо вселення співвласника та відсутність можливості у власника самостійно без звернення до співвласників реалізувати свої права (відсутність ключів від будинку тощо) за відсутності вільного доступу до належного йому майна є підставою вважати, що інший співвласник чинить перешкоди у користуванні належною позивачу власністю.
Також, колегія суддів зазначає, що місцевим судом правильно враховано, що відповідачкою не надано до суду жодних доказів на підтвердження наявності законних підстав для обмеження позивачів у здійсненні прав співвласників спірним житловим приміщенням, у тому числі права на користування житлом, необхідності встановлення для цього порядку користування квартирою.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 фактично зведені лише до незгоди з висновком суду першої інстанції без наведення будь-яких обставин, які б ставили під сумнів набутий судом висновок або свідчили б про невірну оцінку судом доказів, які надані позивачами та невірне застосування законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість висновків рішення суду, щодо задоволення позовних вимог, доводи апеляційної скарги його не спростовують, разом з тим, вважає, що рішення суду постановлено з порушенням вимог процесуального права.
Відповідно до частини другої статті 211 ЦПК України про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.
Частиною другою статті 128 ЦПК України визначено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстави, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання.
Ухвалюючи рішення місцевий суд зазначив, що відповідач ОСОБА_2 процесуальними правами надання відзиву на позов чи будь-яких інших заяв не скористалась. До судових засідань не з'явилась, про розгляд справи повідомлялась судом, за місцем проживання відсутня.
Проте, у матеріалах справи відсутні належні докази, які підтверджують повідомлення відповідача та/або його представника про призначення справи до розгляду.
Розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також грубим порушенням вимог статей 128-130, 223 ЦПК України.
Відповідно до частин першої та другої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Європейський суд з прав людини вказав, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (GUREPKA v. UKRAINE (No. 2), № 38789/04, § 23, ЄСПЛ, від 08 квітня 2010 року).
Європейський суд з прав людини зауважив, що право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, має на увазі право на «усне слухання». Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене смислу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (TRUDOV v. RUSSIA, № 43330/09, § 25, 27, ЄСПЛ, від 13 грудня 2011 року).
Крім того, у пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини від 15 травня 2008 року у справі «Надточій проти України» (заява № 7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Однак, ухвалюючи оскаржуване судове рішення, суд першої інстанції на зазначені вимоги законодавства уваги не звернув, розглянув справу без належного повідомлення відповідача ОСОБА_2 про дату, час та місце її розгляду, розгляд справи не відклав, чим порушив вимоги статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, щодо права особи на справедливий судовий розгляд.
Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до ст.376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню частково, рішення Київського районного суду міста Одеси від 25 липня 2024 року скасуванню та ухваленню по справі нового судового рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Відповідно ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку з чим, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір, сплачений за подання позовної заяви, в розмірі 1211,20 гривень, тобто, пропорційно до задоволених вимог.
Керуючись ст. 367, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. 376, ст. 384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Київського районного суду міста Одеси від 25 липня 2024 року скасувати та ухвалити по справі нове судове рішення.
Позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ), яка діє в інтересах малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ), третя особа - Київська районна адміністрація Одеської міської ради як орган опіки та піклування (код ЄДРПОУ 26303241, адреса: м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 9), про усунення перешкод у здійсненні права власності, користування та розпорядження майном, - задовольнити.
Усунути ОСОБА_1 , яка діє від себе та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_3 та малолітньої доньки ОСОБА_4 , перешкоди у здійсненні ними права власності, користування та розпорядження майном.
Зобов'язати ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_1 , яка діє від себе та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_3 та малолітньої доньки ОСОБА_4 , у здійсненні нею права власності, користування та розпорядження на 1/12 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Зобов'язати ОСОБА_2 видати ОСОБА_1 (або її представнику) екземпляр ключів від квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення.
Касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.
Повний текст рішення складено 26.01.2026 року, з врахуванням тривалої недостатньої кількості суддів в Одеському апеляційному суді, щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування суддів, які на лікарняному, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці), що створює надмірне навантаження та виключає можливість розгляду справи в строки, передбачені національним законодавством, судом було здійснено розгляд справи з врахуванням поточного навантаження, яке обумовило збільшення строку виготовлення повного тексту рішення суду.
Головуючий О.Ю. Карташов
Судді В.А. Коновалова
В.В. Кострицький