19.01.26
33/812/46/26
Миколаївський апеляційний суд
Провадження № 33/812/46/26 Головуючий суду І інстанції
Категорія: ч. 3 ст. 156 КУпАП суддя Орленко Л.О.
Суддя апеляційного суду
Чебанова-Губарєва Н.В.
19 січня 2026 року м. Миколаїв
Суддя судової палати у кримінальних справах Миколаївського апеляційного суду Чебанова-Губарєва Н.В.,
за участю секретаря - Савчук В.В.
захисника - Венделя О.М.
розглянула, в режимі відео конференції, апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - Венделя О.М. на постанову судді Веселинівського районного суду Миколаївської області від 5 грудня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Веселинове Миколаївської області, громадянина України, освіта професійно-технічна, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 156 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 6 800 грн. з конфіскацією предметів торгівлі.
За постановою судді, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, 11.10.2025 р. о 10.00 год. ОСОБА_1 на території КП «Веселинівський ринок», в смт Веселинове по вул. Київська, 12, здійснював торгівлю тютюну з лотків за ціною 30 грн. за 50 грам, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 156 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник просить постанову судді скасувати, а провадження закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 156 КУпАП.
Зазначає, що ОСОБА_1 , який є приватним підприємцем, має КВЕД на вирощування тютюну та здійснення роздрібної торгівлі, здійснював торгівлю тютюном з кіоску, який перебуває на території ТОВ «Веселинівський ринок», а не з рук, і не з лотків і не з приміщення чи території, забороненої законом, що свідчить про продаж тютюну у дозволенному місці, що виключає об'єктивну сторону правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 156 КУпАП.
Вказує, що протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 , не містить посилання на спеціальний діючий закон України, за порушення вимог якого передбачена адміністративна відповідальність. Крім того в протоколі не зазначено, факт торгівлі так і факт того, що предметом торгівлі були крім іншого тютюнові вироби, а також те, що торгівля ними здійснювалась у невизначених для цього місцях. Так у ньому не зазначено об'єктивну сторону адміністративного правопорушення, з урахуванням особливостей ч. 3 ст. 156 КУпАП, не вказано кому ОСОБА_1 здійснив продаж тютюну, а також відсутні будь-які дані щодо отримання ним грошей від продажу тютюнових виробів, тобто виручки, яка відповідно до ч. 3 ст. 156 КУпАП повинна бути конфіскована у разі визнання особи винною у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення.
Крім того, зазначає, що ОСОБА_1 вже притягувався до відповідальності за ч. 3 ст. 156 КУпАП, а тому його дії мали б бути кваліфіковані за ч. 4 ст. 156 КУпАП, а не за ч. 3 ст. 156 КУпАП.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд доходить наступного.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
За змістом статей 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя суду першої інстанції має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суддею зазначені вимоги закону при розгляді справи стосовно ОСОБА_1 , виконані в повному обсязі.
Частиною 3 ст. 156 КУпАП передбачено відповідальність за торгівлю пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння з рук, з лотків, у приміщеннях або на територіях, заборонених законом.
Відповідно до п. п. 7-9 ч. 2 ст. 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», встановлено заборону щодо продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів, електронних сигарет та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, зокрема, з рук, лотків; у невизначених для цього місцях торгівлі.
Для наявності складу вказаного правопорушення необхідним є доведення як факту торгівлі, так і факту того, що предметом торгівлі були, крім іншого, тютюнові вироби, а також те, що торгівля ними здійснювалась з рук, лотків, у невизначених для цього місцях.
Об'єктом передбачених ст. 156 КУпАП правопорушень є суспільні відносини у сфері торгівлі пивом, алкогольними та слабоалкогольними і тютюновими виробами, а також суспільні відносини у сфері захисту прав споживачів та охорони здоров'я населення.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 156 КУпАП полягає у торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння з рук, з лотків, у приміщеннях або на територіях, заборонених законом, тобто торгівля означеними виробами суб'єктами, які відповідно до вимог законодавства не мають права на здійснення такої торгівлі. До того ж не має значення навіть наявність та дійсність акцизних марок тощо.
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або у формі необережності. В даному ж випадку особа умисно вчиняє правопорушення, реалізовуючи з рук тютюнові вироби без марок акцизного збору, керуючись мотивом наживи.
З аналізу вказаної норми слідує, що адміністративна відповідальність саме за ч. 3 ст. 156 КУпАП настає для будь-яких фізичних осудних осіб, що досягли 16-річного віку, які здійснюють таку торгівлю, та які відповідно до вимог законодавства не мають права на здійснення такої торгівлі.
Як вбачається з матеріалів справи, з'ясування обставин у справі та перевірка їх доказами проведені з дотриманням вимог закону, таких порушень цього закону, які були б істотними і тягли за собою безумовне скасування судового рішення, у справі не допущено, а висновок судді про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, при зазначених у постанові обставинах, відповідає матеріалам справи та ґрунтується на досліджених в судовому засіданні доказах.
Як слідує з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 723542 від 11.10.2025 р., 11.10.2025 р. о 10.00 год. ОСОБА_1 на території КП «Веселинівський ринок», в смт. Веселинове по вул. Київська, 12, здійснював торгівлю тютюну з лотків за ціною 30 грн. за 50 грам, чим порушив вимоги Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячого, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин».
В письмових поясненнях до протоколу, ОСОБА_1 зазначив, що здійснює торгівлю тютюном на території ТОВ «Веселинівський ринок» та 11.10.2025 року працівниками поліції в нього було вилучено 1,692 кг тютюну.
Суд першої інстанції, дослідивши матеріали провадження, а саме протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 723542 від 11.10.2025 р., письмові пояснення ОСОБА_1 від 11.10.2025 року, довідку ТОВ «Веселинівський ринок» від 11.10.2025 р., квитанцію про отримання речових доказів, вилучених у ОСОБА_1 11.10.2025 р. та фотографії, відповідно до яких у ОСОБА_1 11.10.2025 р. вилучено 1,692 кг тютюну, дійшов обґрунтованого висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 156 КУпАП.
Досліджені під час розгляду справи про адміністративне правопорушення докази повністю узгоджуються між собою та є такими, що не викликають сумніву.
Твердження захисника, про те що, в протоколі не зазначено об'єктивну сторону адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 156 КУпАП є неспроможними та спростовуються матеріалами провадження, відповідно до яких в протоколі про адміністративне правопорушення вказані всі необхідні кваліфікуючи ознаки даного правопорушення з посиланням на норми відповідного закону..
Доводи апеляційної скарги про те, що відсутні докази, які б підтверджували продаж тютюну, не заслуговують на увагу, оскільки сама по собі наявність у ОСОБА_1 значної кількості тютюну в лотках на ринку беззаперечно свідчить про те, що ОСОБА_1 здійснював реалізацію тютюну, що також підтверджується у сукупності з іншими доказами, які містяться в матеріалах справи.
Посилання апелянта, на те, що дії ОСОБА_1 мали бути кваліфіковані судом за ч. 4 ст. 156 КУпАП, а не за ч. 3 ст. 156 КУпАП, є безпідставними, оскільки діючим законодавством передбачено, що судовий розгляд проводиться лише в межах адміністративного обвинувачення, яке міститься в протоколі про адміністративне правопорушення і встановлення інших обставин, які знаходяться за межами обвинувачення та погіршують становище особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є неприпустимим, оскільки порушує право на захист від конкретного обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення.
Судом першої інстанції повно та всебічно з'ясовано всі обставини справи та правильно надано оцінку доказам, які містяться в матеріалах адміністративної справи.
Усі доводи сторони захисту, які викладені в апеляційній скарзі щодо незаконності судового рішення через відсутність належних та допустимих доказів, на думку апеляційного суду зводяться до довільної та суперечливої інтерпретації дійсних обставин справи та відповідних норм чинного законодавства і, на думку апеляційного суду фактично спрямовані на уникнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення.
Суд апеляційної інстанції враховує практику ЄСПЛ про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.).
Істотних порушень судом першої інстанції норм матеріального права або порушень норм процесуального права під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, при апеляційному перегляді не встановлено, судове рішення є законним та обґрунтованим, належним чином умотивованим.
За наведеного, підстав для скасування оскаржуваної постанови судді, суд апеляційної інстанції не вбачає.
Керуючись ст. ст. 284, 293, 294 КУпАП,
апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - Венделя О.М. - залишити без задоволення.
Постанову судді Веселинівського районного суду Миколаївської області від 5 грудня 2025 року, відносно ОСОБА_1 , - залишити без змін.
Постанова є остаточною, оскарженню не підлягає.
Суддя Миколаївського
апеляційного суду Н.В. Чебанова-Губарєва