26.01.26
22-ц/812/93/26
26 січня 2026 року м.Миколаїв
справа №477/905/25
провадження №22-ц/812/93/26
Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого - Локтіонової О. В.,
суддів: Коломієць В. В., Серебрякової Т. В.,
із секретарем судового засідання - Повертайленко Ю. В.,
за участі представника заявниці - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , яка подана через її представника ОСОБА_1 , на рішення Вітовського районного суду Миколаївської області від 18 вересня 2025 року, ухвалене за заявою ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), Баштанський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про встановлення неправильності в актовому записі про народження та внесення змін до нього,
Короткий зміст вимог
У травні 2025 року ОСОБА_2 подала до суду заяву про встановлення неправильності в актовому записі №5 від 01 лютого 1971 року про народження ОСОБА_3 , складеному виконавчим комітетом Мар'ївської сільської ради Баштанського району Миколаївської області в частині дати реєстрації народження дитини « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та дати народження дитини « ІНФОРМАЦІЯ_2 » замість правильних дати реєстрації народження дитини « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та дати народження дитини « ІНФОРМАЦІЯ_3 »; зобов'язання Баштанського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) внести зміни до актового запису №5 від 01 лютого 1971 року про народження ОСОБА_3 , складеного виконавчим комітетом Мар'ївської сільської ради Баштанського району Миколаївської області в частині дати реєстрації народження дитини та дати народження дитини, вказавши дату реєстрації народження дитини « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та дату народження дитини « ІНФОРМАЦІЯ_3 ».
Заявлені вимоги вона обґрунтовувала тим, що звернувшись до дипломатичної установи для продовження дії закордонного паспорту, вона отримала відмову у його видачі у зв'язку з тим, що існують розбіжності у даті народження заявниці та даті реєстрації народження, зазначених у свідоцтві про її народження, та у актовому записі про народження.
У свідоцтві про народження та у всіх похідних від нього документах, а саме паспорті громадянина України, закордонному паспорті, свідоцтві про середню освіту, свідоцтві про шлюб датою народження заявниці зазначено ІНФОРМАЦІЯ_3 , а датою реєстрації народження - ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Проте у актовому записі про її народження №5 від 01 лютого 1971 року, складеному виконавчим комітетом Мар'ївської сільської ради Баштанського району Миколаївської області, зазначена дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 , а дата реєстрації народження заявниці ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вказані розбіжності перешкоджають їй отримати закордонний паспорт. Оскільки ці розбіжності неможливо виправити у позасудовому порядку, заявниця просила її вимоги задовольнити у судовому порядку.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Вітовського районного суду Миколаївської області від 18 вересня 2025 року ОСОБА_2 відмовлено у задоволенні заяви.
Ухвалюючи таке рішення, суд вказав, що заявницею не було надано достовірних доказів неправильності актового запису про її народження щодо дати народження та дати реєстрації народження.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_2 через свого представника подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просила рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення її вимог.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, заявниця вказувала, що суд неповно з'ясував обставини справи, що мають значення для її розгляду, у зв'язку з чим дійшов хибного висновку про відмову у задоволенні її вимог.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
У свідоцтві про народження ОСОБА_3 серії НОМЕР_1 від 01.01.1971, виданому Мар'ївською сільською радою Баштанського району Миколаївської області, датою народження заявниці вказано ІНФОРМАЦІЯ_3 . Крім того зазначено, що у книзі записів актів громадянського стану про народження 01 січня 1971 року зроблено відповідний запис за №5.
У копії свідоцтва про народження ОСОБА_2 від 24.10.1980, паспорті громадянки України від 08.04.2002, актовому записі про шлюб від 20.08.1988, свідоцтві про одруження від 23.02.2002, свідоцтві про шлюб від 01.12.2021, свідоцтві про неповну середню освіту від 10.06.1986, закордонному паспорті від 28.08.2015 її датою народження також вказано ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Актовий запис №5 від 01 лютого 1971 року, складений виконавчим комітетом Мар'ївської сільської ради Баштанського району Миколаївської області, свідчить, що датою народження заявниці зазначено ІНФОРМАЦІЯ_2 . Документом, що підтверджував факт народження дитини, вказано медичне свідоцтво про народження від 27 січня 1971 року, яке видала Інгульська лікарня. Заявником здійснення реєстрації народження дитини виступав батько заявниці, який підписав актовий запис без зауважень. Також цей актовий запис був підписаний двома свідками: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Заявнику було видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 .
Відповідно до висновку Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) від 15 квітня 2025 року ОСОБА_2 відмовлено у задоволенні заяви щодо зміни у актовому записі про народження №5 від 01 лютого 1971 року, складеному виконавчим комітетом Мар'ївської сільської ради Баштанського району Миколаївської області, дати народження з ІНФОРМАЦІЯ_2 на 31 грудня 1970 року у зв'язку з відсутністю достатніх підстав.
З довідки Комунального некомерційного підприємства Баштанська багатопрофільна лікарня Баштанської міської ради Миколаївської області від 23 червня 2025 року №852-01-10 вбачається, що журнали реєстрації пологів за 1970 рік у лікарні відсутні, оскільки термін зберігання такої документації становить 50 років.
Позиція апеляційного суду та нормативно-правове обґрунтування
Згідно з вимогами статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У частині першій статті 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (частина перша статті 315 ЦПК України).
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (частина друга статті 315 ЦПК України).
Порядок державної реєстрації актів цивільного стану, внесення до актових записів цивільного стану змін, їх поновлення і анулювання та засади діяльності органів державної реєстрації актів цивільного стану визначаються Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» №2398-VІ від 01 липня 2010 року (далі - Закон №2398-VІ) та Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затвердженими наказом Міністерства юстиції України №96/5 від 12 січня 2011 року (далі - Правила).
Стаття 9 Закону №2398-VІ передбачає, що актовий запис цивільного стану є безспірним доказом фактів, реєстрація яких посвідчується, до спростування його в судовому порядку.
Згідно з частиною першою статті 22 Закону №2398-VІ внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.
Пунктом 2.12 Правил передбачено, що на підставі зібраних документів та за наслідками перевірки відділ державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичне представництво чи консульська установа України складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису (або декількох актових записів) цивільного стану або про відмову в цьому за формою, наведеною в додатку 2. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку мають бути чітко вказані причини відмови та зазначено про можливість її оскарження в судовому порядку.
Пунктом 2.13 Правил передбачено, що підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є: рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі №466/1150/18 вказано, що «справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються в порядку, передбаченому главою 6 розділу IV ЦПК України. З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду не погоджується з висновками судів першої й апеляційної інстанцій про те, що у сторін виник публічно-правовий спір стосовно оскарження відмови органу державної реєстрації актів цивільного стану внести зміни до актового запису про народження особи, та вважає, що справа має розглядатися за правилами цивільного судочинства в порядку окремого провадження».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №425/2737/17 зазначено, що «суди за правилами цивільного судочинства повинні встановлювати обставини, що підтверджують або спростовують факт народження особи, та залежно від встановлених обставин вирішувати питання про неправильність актового запису про народження особи і зобов'язання відповідача внести зміни до цього запису, вказавши правильну дату».
Відповідно до статей 76, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За правилами статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
При розгляді справи суд першої інстанції встановив, що заявницею не було подано документів, які би свідчили про помилки у зазначенні її дати народження та дати реєстрації її народження, допущені під час державної реєстрації її народження, а також ОСОБА_2 не доведено факт її народження саме ІНФОРМАЦІЯ_3 .
За такого суд вважав, що відсутні підстави для задоволення вимог заяви ОСОБА_2 .
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, оскільки він відповідає обставинам справи та вимогам законодавства.
Досліджені судом докази не дають підстав стверджувати, що органом державної реєстрації актів цивільного стану були допущені помилки при реєстрації дати народження заявниці в актовому записі №5 від 01.02.1971.
У актовому записі про народження вказано, що народження заявниці, а отже і дата цього факту, підтверджено довідкою лікарні від 27 січня 1971 року, таким чином реєстрація народження заявниці не могла бути здійснена ІНФОРМАЦІЯ_2 , як про це зазначала ОСОБА_2 .
Дату народження заявниці, а саме ІНФОРМАЦІЯ_2 , своїм підписом у актовому записі підтвердив батько заявниці та двоє свідків. Жодних зауважень щодо змісту актового запису про народження заявниці вони не вказали.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає правильним висновок суду про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_2 .
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд при розгляді справ №425/2737/17 (постанова від 17 грудня 2019 року) та №754/16843/21 (постанова від 15 листопада 2022 року).
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (пункти 1 і 2 частини 1 статті 374 ЦПК України).
Згідно з статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на вищевказане, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції зміні або скасуванню не підлягає, бо є законним та обґрунтованим.
Керуючись ст.374, 375, 382 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , яка подана через її представника ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а рішення Вітовського районного суду Миколаївської області від 18 вересня 2025 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і у випадках, передбачених ст.389 ЦПК України, може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий О. В. Локтіонова
Судді В. В. Коломієць
Т. В. Серебрякова
Повне судове рішення складено 27 січня 2026 року.