Провадження № 3/742/30/26
Єдиний унікальний № 742/5856/25
27 січня 2026 року м. Прилуки
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі головуючого судді Давидчука Д.П., за участю секретаря судового засідання Сумцової Т.В., розглянувши матеріали, що надійшли від Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 ,
за ч. 4 ст. 130, ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
І. Опис обставин, установлених під час розгляду справи.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 19.10.2025 серії ЕПР 1 №488110 19.10.2025 о 18:53 год по на а/д Н07 111 км ОСОБА_1 вживав алкогольні напої після вчинення ДТП за його участі, освідування на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився на місці вчинення ДТП, за допомогою приладу Драгер, результат якого становить 2.19 проміле, чим порушив п. 2.10 є ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 4 ст. 130 КУпАП.
Крім того, 19.10.2025 о 18:53 год по на а/д Н07 111 км ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Chery Elara д.н.з. НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та здійснив з'їзд у кювет, чим порушив п. 12.1 ПДР, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.
ІІ. Пояснення учасників справи.
У судове засідання з'явився ОСОБА_1 , який вказав, що дійсно 19.10.2025 о 18:53 год по на а/д Н07 111 км керував автомобілем Chery Elara д.н.з. НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння, не впорався з керуванням, внаслідок чого з'їхав з дороги. Зауважив, що вживав алкогольні напої до того як сів за кермо. Пояснення на місці ДТП про те, що він вжив алкоголь після скоєння ДТП він надав у зв'язку з тим, що помилково вважав, що відповідальність за це буде меншою, аніж за керування транспортним засобом в стані сп'яніння.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Біла Т.О. клопотала про зміну кваліфікації дій особи з ч. 4 ст. 130 КУпАП на ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки ОСОБА_1 вживав алкогольні напої до вчинення ним ДТП.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 показав, що 19.10.2025 приблизно о 17 години йому зателефонував його твоариш ОСОБА_1 ю та повідомив, що він керуючи автомобілем на автодорозі «Київ-Суми» в напрямку міста Прилуки не впорався з керуванням та з'їхав з дороги в кювет. Він попросив викликати евакуатор та приїхати допомогти забрати автомобіль. Коли ОСОБА_1 телефонував йому, ін. не помітив в його голосі ознак сп'яніння. Приблизно через годину-півтори після дзвінка він приїхав на місце події з евакуатором. ОСОБА_1 перебував на місці, при ньому він не вживав алкогольні напої, будь-яких порожніх пляшок на місці ДТП чи в автомобілі ОСОБА_1 він не бачив.
ІІІ. Застосоване судом законодавство.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.
Згідно зі статтею 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Як зазначено в ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 9 КУпАП правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозиція ч. 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
За ч. 4 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.
У п.1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з п. 2 Загальних положень Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735: огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п. 4 Розділу І Інструкції ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість. Ознаками алкогольного ( наркотичного ) сп'яніння є: - запах алкоголю з порожнини рота; - порушення координації рухів; - порушення мови; - виражене тремтіння пальців рук; - різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; - поведінка, що не відповідає обстановці (п. 3 Розділу І зазначеної Інструкції).
Як вбачається з п.п. 2.9 «а» Правил дорожнього рухуУкраїни, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п. 27 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14, судам слід ураховувати, що стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли остання почала рухатись.
Об'єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а також безпеки на річковому транспорті та маломірних суднах.
Об'єктивна сторона зазначеного правопорушення виражається, зокрема у формі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суб'єкт адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП спеціальний - водій транспортного засобу, або інша особа, яка керувала транспортним засобом.
Суб'єктивна сторона даного правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.
У рішенні по справі "О'Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007 року Європейський суд з прав людини постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі. Суд неодноразово наголошував на тому, що користування джерелом підвищеної небезпеки покладає на водія транспортного засобу певні додаткові обов'язки, які пов'язані із необхідністю забезпечення безпечного використання транспортних засобів і таке обмеження прав конкретної особи повністю відповідає інтересам суспільства щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.
П. 12.1 ПДР України встановлено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Згідно з ст. 124 КУпАП порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна тягне за собою накладення штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
ІV. Оцінка судді щодо фактичних обставин справи та висновки.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя дійшов таких висновків.
Згідно з положеннями ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Протокол серії ЕПР 1 № 488110 від 19.10.2025 року, протокол серії ЕПР 1 № 488088 від 19.10.2025 року складені уповноваженою на те посадовою особою, в межах наданих їй повноважень, відповідає вимогам ст. ст.255, 256 КУпАП та в силу ст. 251 КУпАП є доказом у справі.
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 130, ст. 124 КУпАП працівниками поліції надано докази, які суддею досліджені у судовому засіданні:
- протокол серії ЕПР 1 № 488110 від 19.10.2025 року,
- протокол серії ЕПР 1 № 488088 від 19.10.2025 року;
- результат тестування ОСОБА_1 приладом драгер тест № 1537, результат якого становить 2.19 проміле;
- акт огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння;
- письмові пояснення ОСОБА_1 ;
- відеозаписом з місця події;
- схемою місця ДТП від 19.10.2025 року;
- довідкою начальника САП Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області, про те, що ОСОБА_1 отримував посвідчення водія НОМЕР_2 від 28.12.2010;
- DVD-R диск з відеозаписом з місця події, яка відбулася 19.10.2025 року за участі ОСОБА_1 .
Положеннями ст. 280 КУпАП регламентовано, що суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення, передбаченого Кодексом України про адміністративне правопорушення.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення захисника - адвоката Білої Т.О., показання свідка, надавши оцінку всім доказам у їх сукупності та взаємозв'язку, приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП та про наявність підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності з огляду на наступне.
Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, а також іншими документами.
При цьому, у відповідності до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Стаття 124 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
З матеріалів справи встановлено, що 19.10.2025 о 18:53 год по на а/д Н07 111 км ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Chery Elara д.н.з. НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та здійснив з'їзд у кювет, чим порушив п. 12.1 ПДР, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.
З встановлених судом обставин справи вбачається порушення ОСОБА_1 п. 12.1 ПДР України, а відтак в його діях встановлено ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Останній свою вину в скоєнні цього правопорушення не заперечив.
При вирішенні питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.130 КУпАП суд виходить з наступного.
Згідно із ч.4 ст.130 КУпАП передбачена відповідальність за вживання водієм транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди за його участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.
Відповідно до п.2.10 "є" ПДР України у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).
Таким чином, об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП, полягає, зокрема, у вживанні алкоголю водієм транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди за його участю. Тобто водій автомобіля, який причетний до дорожньо-транспортної пригоди, не має права вживати алкогольні напої після такої ДТП задля об'єктивного встановлення факту перебування водія під час керування транспортного засобу до моменту ДТП у тверезому стані чи у стані алкогольного сп'яніння.
ОСОБА_1 у наданих суду поясненнях визнав, що керував автомобілем вже у стані алкогольного сп'яніння та в матеріалах справи відсутні належні і допустимі докази, які б достовірно підтверджували зворотне, тобто вживання ОСОБА_1 алкогольних напоїв після дорожньо-транспортної пригоди. У зв'язку з наведеним у діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1, а не частиною 4 статті 130 КУпАП. Вказана обставина також підтверджується свідком у судовому засіданні. При цьому в судовому засіданні ОСОБА_1 логічно пояснив мотиви пояснень, наданих ним на місці скоєння ДТП.
Однією з підстав притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП є керування транспортним засобом, в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп'яніння визначається ст.266 КУпАП, "Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015р. №1452/735 та "Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 р. №1103.
Відповідно до вказаних нормативно-правових актів оглядові на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного чи іншого сп'яніння згідно з ознаками такого стану, встановленими у вищезгаданій Інструкції, затвердженій спільним наказом МВС України та МОЗ України.
За змістом ч.6 ст.266 КУпАП направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п.п.9, 12 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 №1103 (далі - Порядок), проведення огляду водіїв транспортних засобів - учасників дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої є постраждалі, - обов'язкове. У разі коли в результаті дорожньо-транспортної пригоди водія доставлено у лікувальний заклад, в обов'язковому порядку проводиться дослідження з метою виявлення в його організмі алкоголю, наркотичних чи інших речовин, що знижують увагу та швидкість реакції.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, із акту огляду на стан алкогольного сп'яніння, направлення на огляд водія до медичного закладу, ознаками алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 були запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, нестійка хода.
Тобто працівник поліції вказав підстави у зв'язку з якими він вважає, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння, та останній прошов тестування за допомогою газоаналізатора "Alcotest", результат якого становить 2.19 проміле.
Із наданих суду усних пояснень ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_2 підтвердили факт вживання алкогольних напоїв саме перед тим як ОСОБА_1 керував автомобілем, а не після вчинення дорожньо-транспортної пригоди.
В ході судового розгляду не встановлено підстав вважати, що поліцейські, перебуваючи при виконанні службових обов'язків, діяли упереджено по відношенню до ОСОБА_2 , переслідуючи інші цілі, а ніж передбачені законодавством у випадку виявлення у водія ознак алкогольного сп'яніння.
Наявні у справі докази, які безпосередньо дослідженні у судовому засіданні, відповідають вимогам достатності, допустимості та належності та підтверджують факт порушення ОСОБА_1 вимог п.2.9 а ПДР України та, відповідно, наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Отже, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9а ПДР України, за якими водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а тому в її діях вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Таким чином, у даній справі констатовано факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, за який передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП, відповідно й особа, яка вчинила це адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
При цьому, враховуючи, що завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення, відповідно до ст.1 КУпАП, крім іншого, є і запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством, слід дійти висновку, з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в протоколі, однак лише в частині зміни правової кваліфікації правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється провадження.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду в постанові від 19 жовтня 2021 у справі №552/2540/20 вбачається, що межі повноважень суду щодо перекваліфікації/зміни кваліфікації допускаються лише в бік покращення становища особи, зокрема шляхом застосування закону про менш тяжке діяння. Закриття судом провадження у тих випадках, коли існують підстави для перекваліфікації дій не узгоджується із завданнями судочинства. Відмова від переслідування особи за наявності у її діях ознак іншого караного діяння (менш тяжкого, ніж те, у якому їй пред'явлено звинувачення) суперечитиме таким засадам як верховенство права, законність та диспозитивність, що призведе до безкарності винного і створить умови для повторної віктимізації.
За наведених обставин, суд приходить до висновку про необхідність перекваліфікації дій ОСОБА_1 та вважає доведеним, що останній вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. При цьому перекваліфікація дій не порушує прав ОСОБА_1 та не змінює обставин правопорушення.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі "О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007 р., будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілем є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, факт скоєння вищевказаних правопорушень підтверджується зібраними у справі доказами, які повністю узгоджуються між собою. Підстав вважати їх недопустимими суд не вбачає.
Відповідно до ст.36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Згідно ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Враховуючи суспільну небезпеку правопорушень та їх характер, особу винного, суд вважає доцільним застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення, а саме санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП згідно із вимогами ст. 36 КУпАП.
Відповідно до положень ст.40-1 КУпАП особа, на яку накладено адміністративне стягнення, сплачує судовий збір.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.23, 24, ч.2 ст.36, ст.ст.40-1, ст. 124, ч.1 ст.130, ст.ст.221, 276, 283, 284 КУпАП,
Керуючись ст.401,221,283-284 КУпАП, суд
Об'єднати справу №742/5856/25, провадження 3/742/30/26, справу №742/5857/25, провадження 3/742/31/26 та розглянути їх в одному провадженні, присвоївши об'єднаній справі №742/5856/25, провадження 3/742/30/26
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП та із застосуванням ч.2 ст.36 КУпАП накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь держави у сумі 665 грн 60 коп.
Роз'яснити правопорушнику, що згідно зі ст. 307 КУпАП штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі її оскарження не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно з ст. 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено протягом десяти днів з дня винесення постанови до Чернігівського апеляційного суду.
Суддя Дмитро ДАВИДЧУК