26 січня 2026 р. Справа № 520/1071/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Перцової Т.С.,
Суддів: Жигилія С.П. , Макаренко Я.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.10.2025, головуючий суддя І інстанції: Полях Н.А., м. Харків, повний текст складено 20.10.25 по справі № 520/1071/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі по тексту - ГУ ПФУ в Харківській області, відповідач, пенсійний орган), в якому просив суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області у неврахуванні ОСОБА_1 заробітної плати за період страхового стажу з 01.03.2017 року по 06.06.2022 рік;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Харківській області перерахувати та здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 пенсію з зарахуванням заробітної плати за період страхового стажу: з 01.03.2017 по 06.06.2022.
В обґрунтування позовних вимог послався на протиправність дій ГУ ПФУ в Харківській області, які полягають у неврахуванні при обчисленні розміру пенсії ОСОБА_1 заробітної плати за період страхового стажу з 01.03.2017 по 06.06.2022, оскільки неможливість надання особистої документації пов'язана з її втратою внаслідок збройної агресії рф проти України, а тому такі обставини не можуть позбавляти позивача конституційного права на пенсійне забезпечення.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.10.2025 по справі № 520/1071/25 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , IIH: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області у неврахуванні ОСОБА_1 заробітної плати за період страхового стажу з 01.03.2017 по 06.06.2022.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок та виплату пенсії з зарахуванням заробітної плати за період страхового стажу з 01.03.2017 по 06.06.2022, з урахуванням висновків суду у даній справі.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , IIH: НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Відповідач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позову, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування фактичних обставин справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.10.2025 по справі № 520/1071/25 в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив про відсутність в діях пенсійного органу ознак протиправності, оскільки з 01.04.2022 позивачу проведено перерахунок пенсії автоматизованим способом без додаткового звернення у відповідності до приписів абзацу 5 частини 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі по тексту - Закон № 1058-IV), страховий стаж зараховано до 31.12.2021, а наступний перерахунок буде здійснений після надходження до Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відомостей про нарахування та сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в частині задоволення позову рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач отримує пенсію за віком згідно з Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Останній перерахунок пенсії позивача було здійснено органами Пенсійного фонду 01.04.2022 відповідно до абз. 5 ч.4 ст 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Проте, відповідачем не було враховано весь заробіток позивача з періоду призначення до останнього перерахунку та кінцевого звільнення. Позивач продовжував працювати після призначення пенсії та набув страховий стаж з 01.03.2017, 31.03.2017, з 01.04.2017 по 29.02.2020 та з 01.04.2020 по 06.06.2022, тому неодноразово звертався до відповідача із заявою про перерахунок відповідних періодів трудового стажу та заробітної плати.
Листом відповідач повідомив позивача, що з 01 квітня 2022 року було проведено перерахунок пенсії автоматизованим способом без додаткового звернення відповідно до абзацу 5 частини 4 статті 42 Закону, за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку. Пенсію обчислено при страховому стажі 42 роки 06 місяців 08 днів (зараховано по 31.12.2021). Відповідач, зокрема зазначив, що право на перерахунок пенсії відповідно до частини 4 статті 42 Закону позивач набув через два роки після попереднього перерахунку пенсії, тобто з 01.04.2024.
Позивач вважає протиправними дії відповідача у неврахуванні заробітної плати за період страхового стажу з 01.03.2017 по 06.06.2022, що стало підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання протиправними дій ГУ ПФУ у Харківській області у неврахуванні заробітної плати ОСОБА_1 за період страхового стажу з 01.03.2017 по 06.06.2022, суд першої інстанції дійшов висновку про їх обґрунтованість, оскільки відповідач, діючи як орган, який здійснює призначення та перерахунок пенсії, був зобов'язаний у межах своїх повноважень не обмежуватися формальною відмовою у врахуванні спірних періодів стажу та заробітної плати, а вжити всіх передбачених законом заходів для повного та всебічного з'ясування обставин, у тому числі витребувати необхідні дані з реєстру застрахованих осіб, звернутися із запитами до відповідних підприємств (у тому числі правонаступників), архівних установ або іншим шляхом встановити наявність або відсутність страхового стажу позивача та факт нарахування заробітної плати за відповідні періоди.
Враховуючи, що пенсійним органом стаж позивача, який дає право на перерахунок пенсії не обраховувався, а суд не може перебирати на себе функцій суб'єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб'єкта, суд вважав за необхідне для ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача задовольнити позовні вимоги шляхом зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про перерахунок та виплату пенсії з зарахуванням заробітної плати за період страхового стажу з 01.03.2017 по 06.06.2022, з урахуванням висновків суду у даній справі, що зумовило часткове задоволення позову.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом визначено Законом № 1058-IV.
Відповідно до статті 7 Закону № 1058-IV загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється за принципами рівноправності застрахованих осіб щодо отримання пенсійних виплат та виконання обов'язків стосовно сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно із пунктом 1 частини першої статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії визначено статтею 44 Закону № 1058-IV, якою, зокрема, передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Згідно із частиною п'ятою статті 45 Закону № 1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1) (далі по тексту - Порядок № 22-1).
Пунктом 1.1 Порядку № 22-1 передбачено, що заява про призначення, перерахунок, поновлення, продовження пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера (додаток 4); заява про припинення виплати пенсії у зв'язку з тимчасовим проживанням за кордоном (додаток 9) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).
Пунктом 2.7 Порядку № 22-1 встановлено, що до заяви про перерахунок пенсії у зв'язку з урахуванням страхового стажу (заробітної плати) після призначення пенсії, у зв'язку зі зміною кількості членів сім'ї, а також в інших випадках, які спричиняють збільшення чи зменшення розміру пенсії, надаються документи, передбачені підпунктами 2-4 пункту 2.1, пунктом 2.6 цього розділу.
Так, зокрема, відповідно до підпунктів 2-4 пункту 2-1 Порядку № 22-1 передбачено такий перелік документів, який надається до заяви про перерахунок пенсії у зв'язку з урахуванням страхового стажу (заробітної плати) після призначення пенсії:
документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного стажу роботи). За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (далі - персоніфікований облік) орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення (далі - індивідуальні відомості про застраховану особу).
для підтвердження заробітної плати за період страхового стажу з 01 липня 2000 року орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу (додатки 3, 4 до Положення).
За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
У разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року (додаток 5).
За бажанням особи для додаткового виключення періоду догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до абзацу третього частини першої статті 40 Закону за період з 01 липня 2000 року до 01 січня 2005 року подається довідка з місця роботи про період такої відпустки.
Особи, яким пенсія відповідно до міжнародних договорів (угод) у галузі пенсійного забезпечення призначається з урахуванням заробітної плати, отриманої за періоди роботи на територіях держав-учасниць міжнародних договорів (угод), надають довідки про заробітну плату для призначення пенсії (з розбивкою по місяцях), видані підприємствами, установами чи організаціями (їх правонаступниками), де працювала особа, або архівними установами;
відомості про місце проживання особи.
Відповідно до пункту 3.3 Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, надає: роз'яснення підприємствам, установам, організаціям та особам з питань призначення та виплати пенсій; у разі необхідності - бланки документів; допомогу особам, зазначеним у пунктах 1.1 і 1.2 розділу I цього Порядку, щодо одержання відсутніх документів для призначення пенсії; у разі необхідності - допомогу щодо визначення права на пенсію до звільнення особи з посади, яка дає право на її призначення.
Згідно з підпунктом 4.1 пункту 4 Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою. Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.
Відповідно до пункту 4.2 Порядку № 22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію:
1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;
2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;
3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;
4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі.
Пунктом 4.3 Порядку № 22-1 передбачено, що не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження (пункт 4.7 Порядку № 22-1).
Як встановлено судом апеляційної інстанції, спірні правовідносини виникли внаслідок відмови пенсійного органу, оформленої листом від 07.05.2024 № 13953-14006/К-03/8-2000/24, у перерахунку пенсії позивача через неврахування відповідачем відомостей про заробітну плату, отриману ОСОБА_2 після призначення пенсії за період з 01.03.2017 по 31.03.2017, з 01.04.2017 по 29.02.2020 та з 01.04.2020 по 06.06.2022, з огляду на ненадання первинних документів внаслідок їх знищення з незалежних від особи форс-мажорних обставин (збройна агресія рф).
Колегія суддів враховує, що відповідно до долученого до матеріалів справи листа від 10.12.2024, наданого Комунальним підприємством Херсонської обласної ради «Херсонські авіалінії» у відповідь на адвокатський запит щодо надання копії трудової книжки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та довідки про його доходи в період праці, Комунальне підприємство Херсонської обласної ради «Херсонські авіалінії» повідомило, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який триває до теперішнього часу. Так, з 24.02.2022 року, а саме після початку військової агресії РФ проти України, Міжнародний аеропорт «Херсон» та уся прилегла до нього територія зазнали значного руйнування внаслідок проведення бойових дій, що підтверджується численними повідомленнями та фото-, відеоматеріалами у засобах масової інформації.
Також зазначено, що з 02 березня 2022 року по 11 листопада 2022 року місто Херсон, в тому числі і село Чорнобаївка, на території якого розташований Міжнародний аеропорт «Херсон», перебувало під окупацією збройних сил РФ, російською армією було захоплено приміщення та будинки, зокрема, органів державної влади, місцевого самоврядування, будівлю Херсонської облдержадміністрації, інші приміщення структурних підрозділів вказаних органів, приміщення комунальних підприємств, в тому числі і Міжнародний аеропорт «Херсон», де зберігались усі документи підприємства та матеріальні цінності, обладнання, майно, як рухоме так і нерухоме. При цьому, за фактом пошкодження та знищення, внаслідок збройної агресії РФ цивільної інфраструктури аеропорту, слідчим управлінням ГУНП в Херсонській області 27.02.2022 внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12022230000000129 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.110 КК України. Станом на 10.12.2024 досудове розслідування триває, вживаються.
Враховуючи викладене вище та те, що внаслідок ракетних обстрілів та бойових дій, які велись на території Міжнародного аеропорту «Херсон», постраждала особиста документація працівників, зокрема, було втрачено трудові книжки, які містять важливу інформацію про трудову діяльність, КП ХОР «Херсонські авіалінії» позбавлене можливості надати копії трудової книжки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та довідки про його доходи в період праці, оскільки такі відомості на підприємстві також не зберіглися.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що у розумінні пункту 3.3 Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію повинен надавати допомогу особам з питань призначення та виплати пенсій, одержання відсутніх документів для призначення пенсії, а також вживати заходів із витребування відповідних документів.
Разом з цим, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Харківській області не здійснено жодних дій на отримання відомостей або додаткових документів, на підставі яких можна було б переконатися у наявності підстав для врахування позивачу заробітної плати за період страхового стажу з 01.03.2017 по 06.06.2022.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що у випадку, якщо поданих позивачем документів було не достатньо, то орган пенсійного фонду мав всі правові підстави для того, щоб самостійно витребувати документи, необхідні для перевірки трудового стажу позивача, зокрема відомостей стосовно сплати страхових внесків за спірні періоди, провести перевірку, зустрічну перевірку для з'ясування спірних обставини, повідомити позивача про те, які документи необхідно подати додатково, однак таких дій не здійснив.
За таких обставин, відповідач, діючи як орган, який здійснює призначення та перерахунок пенсії, був зобов'язаний у межах своїх повноважень не обмежуватися формальною відмовою у врахуванні спірних періодів стажу та заробітної плати, а вжити всіх передбачених законом заходів для повного та всебічного з'ясування обставин, у тому числі витребувати необхідні дані з реєстру застрахованих осіб, звернутися із запитами до відповідних підприємств (у тому числі правонаступників), архівних установ або іншим шляхом встановити наявність або відсутність страхового стажу позивача та факт нарахування заробітної плати за відповідні періоди.
Невчинення таких дій свідчить про неповне з'ясування відповідачем обставин, що мають значення для правильного вирішення питання про визначення страхового стажу позивача, що, у свою чергу, порушує принцип належного урядування та ставить позивача у становище правової невизначеності щодо обсягу його права на пенсійне забезпечення.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що дії Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області у неврахуванні ОСОБА_1 заробітної плати за період страхового стажу з 01.03.2017 по 06.06.2022 є протиправними.
Відповідно до частин першої та другої статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з положеннями статті 9 Конституції України та статтями 17, частиною п'ятою статті 19 Закону України від 23.02.2006 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у справі "Кечко проти України" (рішення від 08.11.2005) в межах свободи дій держави визначати які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.
Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовнійший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява 33202/96, п. 120, ECHR 2000, "Онер'їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява 55555/08, п. 74, від 20.05.2010, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява 36900/03, п. 37, від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.
У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Колегія суддів враховує, що оскаржуване рішення прийняте відповідачем без вжиття будь-яких заходів, спрямованих на повне та всебічне з'ясування обставин наявності чи відсутності у позивача права на перерахунок пенсії.
Однак, суд, як орган уповноважений виключно на перевірку законності та обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень, позбавлений можливості вживати такі заходи, оскільки це буде свідчити про перебирання на себе судом повноважень, наданих виключно пенсійному органу.
Таким чином, відповідач як суб'єкт владних повноважень у спірних відносинах не реалізував свої дискреційні повноваження, передбачені законодавством.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 КАС України.
Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.
Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
З огляду на встановлені судом апеляційної інстанції обставини щодо розгляду заяви позивача неналежним чином, колегія суддів погоджується із обраним судом першої інстанції способом захисту шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок та виплату пенсії з зарахуванням заробітної плати за період страхового стажу з 01.03.2017 по 06.06.2022, з урахуванням висновків суду у даній справі.
Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст.241, ст.ст.243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.10.2025 по справі № 520/1071/25 в частині задоволення позову - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Т.С. Перцова
Судді С.П. Жигилій Я.М. Макаренко