Справа № 587/5507/25
27 січня 2026 року Сумський районний суд Сумської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025200600001026 від 23 серпня 2025 року по обвинуваченню
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Залізняк Сумського району, Сумської області, українця, громадянина України, військовозобов'язаного, неодруженого, з середньою-спеціальною освітою, непрацюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушеннь, передбачених ч.4 ст. 185, ч.1 ст. 361, ч.2 ст. 289 КК України,
Обвинувачений ОСОБА_5 вчинив умисні кримінальні правопорушення за наступних обставин.
Так, 23.08.2025 близько 11 години 30 хвилин ОСОБА_5 перебував вдома, за адресою: АДРЕСА_1 . Приблизно в цей час до нього додому завітала його бабуся - ОСОБА_6 , яка проживає за тією ж адресою: АДРЕСА_1 (будинок поділений на двох окремих власників, має два окремих входи, але розташований за однією адресою).
У момент, коли ОСОБА_6 покинула своє помешкання, ОСОБА_5 зайшов до її домоволодіння, реалізуючи раптово виниклий умисел, направлений на несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) систем, а саме застосунку «Приват24», призначеного для дистанційного керування банківськими рахунками, права на який належать АТ КБ «Приватбанк», яка згідно з ч. 1 ст. 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» є такою, що становить банківську таємницю, з метою подальшого вчинення таємного викрадення чужого майна, діючи в порушення вимог Закону України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах», маючи у розпорядженні засіб вчинення злочину, а саме мобільний термінал Мoto 40, з раніше встановленим на нього застосунком «Приват24», а також оригінал sim-карти оператора мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар», якій відповідає абонентський номер НОМЕР_1 , належний ОСОБА_6 , що використовувався останньою, як логін доступу (фінансовий номер телефону) у застосунку «Приват24» до відкритого на ім'я останнього банківського рахунку в АТ КБ «Приватбанк», зокрема НОМЕР_2 , якому відповідає банківська картка № НОМЕР_3 , діючи без відома та згоди останньої, здійснив несанкціоноване втручання в його роботу, як інформаційної (автоматизованої) системи, що виразилось у верифікації його особи, як ОСОБА_6 , шляхом обміну ідентифікаційними даними з вищезгаданою банківською установою засобами фінансового номеру телефону
Таким чином, ОСОБА_5 здійснив несанкціоноване втручання в роботу інформаційної (автоматизованої) системи «Приват24», призначеної для дистанційного керування банківськими рахунками та отримав доступ до особистого кабінету ОСОБА_6 та розміщеної в ньому інформації.
Крім того, 23.08.2025 близько 11 години 30 хвилин у ОСОБА_5 , який перебував за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , маючи вільний доступ до системи «Приват24», призначеної для дистанційного керування банківськими рахунками АТ КБ «ПриватБанку», відкритих на ім'я ОСОБА_6 , виник злочинний умисел спрямований на таємне викрадення грошових коштів останньої, шляхом здійснення їх переказу через вказану систему на власну банківську картку.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 23.08.2025 о 11 годині 36 хвилин, перебуваючи за місцем проживання ОСОБА_6 за вищевказаною адресою, в період дії воєнного стану, діючи умисно, з корисливих мотивів та єдиним умислом, маючи вільний доступ до системи «Приват24», призначеної для дистанційного керування банківськими рахунками АТ КБ «Приватбанк» відкритих на ім'я ОСОБА_7 , з метою незаконного збагачення, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно від оточуючих - однією трансакцією здійснив переказ грошових коштів на суму 10000 (десять тисяч) гривень з платіжної картки № НОМЕР_3 , що є ключем до банківського рахунку АТ КБ «Приватбанк» НОМЕР_2 , відкритої на ім'я потерпілої, на власну платіжну картку АТ «Пумб» № НОМЕР_4 .
У подальшому ОСОБА_5 залишив місце вчинення кримінального правопорушення та розпорядився викраденими грошовими коштами на власний розсуд.
Крім того, ввечері 07.09.2025, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, у ОСОБА_5 виник злочинний умисел спрямований на заволодіння мотоциклом марки «KOVI 250-ST ADVANCE», д.н.з. НОМЕР_5 , 2024 р.в., чорного кольору, що належить на праві власності потерпілій ОСОБА_8 , та який зберігався у гаражному приміщенні на території домоволодіння АДРЕСА_1 .
Цього ж дня, 07.09.2025 близько 22 години 00 хвилин, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_5 , повторно, з метою незаконного заволодіння транспортним засобом, впевнившись, що його дії залишаються непомітними для сторонніх осіб, зайшов на територію двору домоволодіння АДРЕСА_1 . Перебуваючи на території двору вищевказаного домоволодіння, ОСОБА_5 відкрив двері за допомогою знайденого біля гаражу ключа та потрапив до вказаного приміщення, де стояв мотоциклом марки «KOVI 250-ST ADVANCE», д.н.з. НОМЕР_5 , 2024 р.в., чорного кольору, вартістю 68372,88 грн., та шляхом вільного доступу незаконно заволодів вищевказаним транспортним засобом, викотивши його з гаражного приміщення на вулицю та в подальшому покинув з ним місце вчинення злочину. Таким чином, ОСОБА_5 не маючи ані дійсного, ані уявного права на вказаний транспортний засіб, без дозволу власника, незаконно заволодів мотоциклом марки «KOVI 250-ST ADVANCE», д.н.з. НОМЕР_5 , що належить ОСОБА_8 .
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений вину у вчиненні кримінальних правопорушеннь визнав повністю та показав, що в кінці літа 2025 року близько 11 год до них прийшла бабуся ОСОБА_6 , яка живе в цьому ж будинку оскільки будинок розділений на два входи на два господаря в АДРЕСА_1 . Він тим часом зайшов до неї до дому та взяв її телефон, зайшов у застосунок Приватбанку, вів пінкод, який він знав та перевів з її картки на свій рахунок у Пумббанку 10 000 грн. Бабуся про такі дії його нічого не знала дозволу на зняття коштів не давала. Зняв кошти без дозволу бабусі, бо потрібні були кошти, а бабуся просто так би не дала. Через годину до нього приїхала поліція, так як бабуся звернулась до поліції. По другому епізоду, може пояснити, що також точної дати вже за сплином часу не пам'ятає, близько 22 год вечора, було вже темно, він йшов по вулиці Красносільській та побачив гараж біля буд 108, який був привідкритий. Він зайшов до нього там стояв мотоцикл чорного кольору Кові з ключами. Він завів його та поїхав кататись по селу, хотів залишити собі даний мотоцикл. Він поїхав на мотоциклі до свого товариша у с.Залізняк де залишився жити в цьому селі, так як побачив в інтернеті, що даний мотоцикл розшукують. Через місяць він поставив мотоцикл у кущі і повернувся до дому у с. В.Сироватка, де його затримала поліція повідомила, що він перебуває у розшуку. Його затримали на один день, а потім відпустили. Знав кому належить гараж, я якому перебував мотоцикл. Він повідомив поліції, де він залишив мотоцикл. За сплином часу він точно не пам'ятає, скоріше, що гараж був зачинений, а він взяв ключ, який був поруч і відкрив ним двері гаражу.
Потерпілі ОСОБА_6 , ОСОБА_8 у судове засідання не з'явилися, надали суду заяву про розгляд кримінального провадження в їх відсутність, зазначали, що претензій до обвинуваченого не мають, просили його суворо не карати.
Оскільки фактичні обставини справи ніким не оспорюються, обвинувачена та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності та істинності їх позицій немає, то суд згідно ст. 349 КПК України за відсутності заперечень з боку учасників судового розгляду визнав недоцільним дослідження доказів по справі відносно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, а обмежився допитом обвинуваченої та дослідженням матеріалів справи, які характеризують особу обвинуваченого, стосуються судових витрат, речових доказів.
Таким чином, суд приходить до переконання, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушеннь за обставин, викладених у вироку, доведена в повному обсязі та його протиправні дії кваліфікує:
за ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка) з кваліфікуючою ознакою якою «в умовах воєнного стану»,
за ч. 1 ст. 361 КК України, тобто несанкціонованому втручанні в роботу інформаційної(автоматизованої) системи «Приват-24», призначеної для дистанційного керування банківськими рахунками,
за ч.2 ст. 289 КК України, тобто незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненому повторно, з проникненням у приміщення.
Відповідно до ст. 65 КК України, суд при призначенні покарання, враховує тяжкість вчинених кримінальних правопорушеннь, а саме, те що кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 185 КК України є тяжким злочином, особу винного ОСОБА_5 , який раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога не перебуває, перебуває на обліку у лікаря психіатра, має розлади психіки, за місцем мешкання характеризується посередньо, має молодий вік.
Відповідно до ст. 66 КК України, обставинами, які пом'якшують відповідальність обвинуваченого суд визнає те, що обвинувачений щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю кримінальних правопорушеннь, добровільно відшкодував завдану шкоду, потерпілі не мають претензій до нього, просять не позбавляти його волі.
Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне визначити ОСОБА_5 покарання волі нижче від найнижчої межі застереженої в санкції статті у виді позбавлення волі, згідно вимог ст. 69 КК України, яке буде необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Крім того, враховуючи тяжкість кримінальних правопорушеннь, особу винного та зазначені вище обставини, що пом'якшують покарання, суд приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_5 без реального відбування призначеного йому покарання, а тому вважає за необхідне застосувати до нього положення ст. 75 КК України та звільнити від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий термін на два роки.
Звільняючи обвинувачену від реального відбування покарання, суд покладає на нього обов'язки, визначені ст. 76 КК України, для контролю за поведінкою в період іспитового строку.
Обраний обвинуваченому такий вид покарання, на переконання суду, відповідає не тільки тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, але й особі обвинуваченого, є обґрунтованим та буде відповідати цілям покарання.
Цивільній позов по справі не заявлено.
Процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого.
Долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності з положеннями ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід до вступи вироку в законну силу не обирати.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.349, 369, 370, 373,374 КПК України, суд
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185 КК, ч.1 ст. 361, ч.2 ст. 289 КК України, та призначити йому покарання: за ч. 4 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 3( три) роки, за ч. 1 ст. 361 КК України у виді обмеження волі на строк 1(один) рік, за ч. 2 ст. 289 КК України призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5( п'ять) років без конфіскації майна.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі на строк 5( п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2(два) роки.
На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_5 періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_5 у строк покарання строк попереднього ув'язнення 20 листопада 2025 року включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави 5348 гривень 40 копійок витрат, пов'язаних з проведенням судово транспортно-товарознавчої та трасологічної експертиз (Отримувач платежу:ГУК у Сумській області/Сумський район р/24060300, код отримувача: 37970404, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA448999980313000115000018355, призначення платежу: Інші надходження (за проведення експертизи).
Речові докази: мотоцикл марки «KOVI 250-ST ADVANCE», ідентифікаційний номер якого НОМЕР_6 , який поміщений на майданчик тимчасового тримання транспортних засобів на території ВП №4(м.Суми)Сумського РУП ГУНП в Сумській області - повернути потерпілій ОСОБА_8 , знявши арешт накладений відповідно до ухвали слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 21.10.2025 року.
Речові докази: слід низу подошви, поміщений до полімерного сейф-пакету Експертної служби МВС №6319670, який переданий до камери схову речових доказів ВП №4(м.Суми)Сумського РУП ГУНП в Сумській області- знищити.
Вирок може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду через Сумський районний суд Сумської області протягом 30 днів з моменту проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та обвинуваченому.
Суддя ОСОБА_1