Справа № 592/1002/26
Провадження № 1-кп/592/434/26
27 січня 2026 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м. Суми
у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
потерпілої ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Ковпаківського районного суду м. Суми кримінальне провадження №12026205520000031, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.01.2026,
щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Ворожба Білопільського району Сумської області, українки, громадянки України, з середньою спеціальною освітою, неодруженої, зареєстрованою та проживаючою за адресою: АДРЕСА_1 , раніше несудимої,
обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,
встановив:
10.01.2026 близько 20 год 20 хв ОСОБА_4 знаходилась у м. Суми по вул. Нижньовоскресенська, 1, в цей час вона побачила, як із магазину «Сільпо», вийшла громадянка, яку звати ОСОБА_6 , з якою у неї виникали словесні конфлікти по мобільному телефону. У подальшому, перебуваючи за вказаною адресою, на ґрунті неприязних відносин, між ними почався словесний конфлікт, під час якого в ОСОБА_4 виник умисел на заподіяння ОСОБА_5 тілесних ушкоджень.
Реалізуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_4 близько 20 год 20 хв 10.01.2026, перебуваючи за адресою: м. Суми, вул. Нижньовоскресенська, 1, біля східців до входу до ТРЦ універмагу Київ, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді завдання тілесних ушкоджень, тобто, діючи з прямим умислом, спрямованим на заподіяння шкоди здоров'ю потерпілій, тримаючи в правій руці балончик із перцовим спреєм розпилила його вміст в обличчя ОСОБА_5 .
Своїми умисними, протиправними діям ОСОБА_4 спричинила ОСОБА_5 такі тілесні ушкодження: хімічний опік кон'юнктиви 1 ступеню обох очей, згідно з висновком судово-медичного експерта № 78 від 19.01.2026, кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.
Відтак, у результаті вчинення вищевказаних умисних, протиправних дій ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, умисне легке тілесне ушкодження.
Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення за фактичних обставин, установлених під час досудового розслідування та викладених в обвинувальному акті, визнала в повному обсязі та пояснила, що дійсно 10.01.2026 десь о 20 годині на критому паркуванні біля магазину «Сільпо», розташованому в ТРЦ універмаг Київ, вона побачила дівчину схожу на ОСОБА_7 , з якою вона особисто не була знайома, проте в них був тривалий конфлікт та неприязні відносини по телефону та в месенджерах. Вона підійшла до потерпілої, переконалася, що це дійсно ОСОБА_7 , та запропонувала поговорити з приводу причини їхнього конфлікту. Проте, розмови не вийшло, стався словесний конфлікт, у подальшому вони перемістились ближче до сходів біля входу до ТРЦ універмаг Київ, та під час конфлікту вона дістала балончик зі перцовим спреєм та розпилили його в сторону потерпілої, яка знаходилась на незначній відстані від неї. Жалкує про вчинене, зазначає, що не треба було так робити.
Показання обвинуваченої ОСОБА_4 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченою змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності її позиції.
Ураховуючи, що обвинувачена не заперечує фактичні обставини скоєного кримінального правопорушення, як вони викладені вище, підтвердивши свою позицію в судовому засіданні, а також те, що нею та іншими учасниками судового провадження не оспорюються фактичні обставини справи, вказані в обвинувальному акті, вони правильно розуміють зміст цих обставин, суд, переконавшись в добровільності позиції зазначених осіб, з урахуванням думки учасників процесу вважав, що дослідження доказів на підтвердження вини обвинуваченої, отриманих під час досудового провадження в судовому засіданні не є доцільним.
Отже, суд вважав за можливе з урахуванням положень ч. 3 ст. 349 КПК України, допитати обвинувачену та дослідити матеріали кримінального провадження в частині, що характеризують особу обвинуваченої.
Дії обвинуваченої ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 126 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.
Вину обвинуваченої ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, суд вважає доведеною.
Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання ОСОБА_4 , суд відповідно до положень статті 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме те, що обвинувачена вчинила кримінальний проступок, ставлення ОСОБА_4 до скоєного, що полягає у визнанні нею вини та осуду своєї поведінки, дані про особу обвинуваченої, а саме те, що вона є особою молодого працездатного віку, на диспансерному обліку в лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась, має намір укласти контракт на проходження військової служби в лавах ЗСУ, про що свідчить рекомендаційний лист та припис Центра рекрутингу ЗСУ, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, які пом'якшують покарання, суд визнає визнання обвинуваченою своєї вини.
Відповідно до ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого суд не встановив.
Ураховуючи сукупність зазначених обставин, наявність обставин, які пом'якшують покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд вважає, що необхідним і достатнім покаранням для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, покарання в межах санкції ч. 1 ст. 125 КК України.
Таке покарання, на думку суду, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Цивільний позов не заявлено. Процесуальні витрати відсутні.
Питання щодо речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.
Клопотань про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу від прокурора не надходили.
Керуючись статтями 349, 370, 374 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн 00 коп. .
Речовий доказ: DVD - R диск із відеозаписом із нагрудної камери працівників поліції залишити в матеріалах кримінального провадження.
Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Ковпаківський районний суд м. Суми протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Роз'яснити обвинуваченій право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченій та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя ОСОБА_8