27 січня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/2400/25-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лелюка О.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Національної академії Національної гвардії України до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Міністерство внутрішніх справ України, про стягнення коштів,
Національна академія Національної гвардії України звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів.
Позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Національної академії Національної гвардії України суму заборгованості з відшкодування фактичних видатків, пов'язаних з її утриманням в Національній академії Національної гвардії України у період з 10 серпня 2023 року по 23 квітня 2025 року у розмірі 225365,75 грн.
Поданий позов обґрунтовано тим, що у період з 10 серпня 2023 року по 23 квітня 2025 року відповідач проходила військову службу (навчання) у Національній академії Національної гвардії України (далі - Академія). Наказом начальника Академії від 15 квітня 2025 року №402 задоволено рапорт відповідача та прийнято рішення про її відрахування з вищого військового навчального закладу відповідно до частини одинадцятої статті 25 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», а наказом начальника Академії від 18 квітня 2025 року №12 було достроково припинено (розірвано) контракт з ОСОБА_1 про проходження військової служби через небажання продовжувати навчання. В подальшому на виконання вимог Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у закладах вищої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 року №964, та Порядку розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затвердженого Наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України 16 липня 2007 року №419/831/240/605/537/219/534, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 липня 2007 року за №863/14130, позивачем були розраховані фактичні витрати, пов'язані з утриманням відповідача в Академії. Загальна сума заборгованості склала 225365,75 грн. Вказано, що відповідач була ознайомлена із загальним розрахунком коштів на відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням в Академії, який додатково було отримано ОСОБА_1 і засобами поштового зв'язку. Проте добровільного відшкодування витрат на утримання в Академії відповідач не здійснила.
Ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; встановлено строки для подання заяв по суті справи; залучено до участі у справу третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Міністерство внутрішніх справ України, встановлено третій особі строк для надання пояснень щодо позову та відзиву.
Згідно з наявними у справі матеріалами вказану ухвалу було направлено засобами поштового зв'язку на адресу відповідача, зазначену у позовній заяві та доданих до неї матеріалах, а саме: АДРЕСА_1 .
Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення ухвалу суду, якою відкрито провадження у даній справі, відповідач отримала 28 травня 2025 року.
Проте правом подання відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк відповідач не скористалась.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Міністерство внутрішніх справ України, подала до суду пояснення, в яких підтримано поданий до суду позов Національної академії Національної гвардії України, оскільки відповідач не закінчила проходження навчання у названому вищому військовому навчальному закладі та розірвала контракт достроково, а після закінчення військової служби (навчання) відповідач не надала доказів відшкодувань витрат, пов'язаних з її утриманням у навчальному закладі.
Клопотань про розгляд справи за участю учасників справи до суду не надходило.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши повідомлені обставини, які є достатніми для ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення, суд дійшов висновку про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходила військову службу (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів у Національній Академії Національної гвардії України в період з 10 серпня 2023 року по 23 квітня 2025 року на посаді командира 3 відділення 293 навчальної групи курсу №5 командно-штабного факультету Національної академії Національної гвардії України, військове звання молодший сержант.
Наказом начальника Національної академії Національної гвардії України від 10 серпня 2023 року №435 «Про зарахування кандидатів з числа громадян України на навчання курсантами на здобуття ступеня вищої освіти бакалавра (тактичний рівень) у 2023 році» ОСОБА_1 була зарахована на навчання для здобуття ступеня вищої освіти бакалавра тактичного рівня за спеціальністю 251 «Державна безпека», освітня програма «Службово-бойова діяльність НГУ із забезпечення державної безпеки» та призначений на посаду курсанта.
Відповідно до наказу начальника Національної академії Національної гвардії України від 10 серпня 2023 року №234 (по стройовій частині) сержанта ОСОБА_1 зараховано в списки перемінного складу Академії та на всі види забезпечення, призначено на посаду курсанта та укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Національній гвардії України курсантами Національної академії Національної гвардії України (далі - контракт) строком на період навчання з 10 серпня 2023 року.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, 09 квітня 2025 року відповідачем подано до керівництва Академії рапорт із про відрахування з навчального закладу у зв'язку з небажанням продовжувати навчання та відмовою від проходження військової служби на підставі ч. 11 ст. 25 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
11 квітня 2025 року на засіданні Вченої Ради Національної академії Національної гвардії України розглядалося питання про відрахування курсантів, які не бажають продовжувати навчання у Національній академії Національної гвардії України, а саме: командира 3 відділення 293 навчальної групи курсу №5 командно-штабного факультету молодшого сержанта ОСОБА_1 та було ухвалено рішення про дострокове припинення (розірвання) контракту про проходження військової служби (навчання) у Національної академії Національної гвардії України, (витяг з Рішення №10 від 11 квітня 2025 року).
Рішення ОСОБА_2 викладено у Витягу з рішення №10 засідання вченої ради Національної академії Національної гвардії України від 11 квітня 2025 року та введено в дію наказом начальника Академії від 11 квітня 2025 року №392 «Про введення в дію рішення засідання вченої ради Академії від 11 квітня 2025 №10».
Згідно наказу начальника Академії від 15 квітня 2025 №402 «Про висновки службового розслідування за фактом небажання продовжувати навчання молодшим сержантом ОСОБА_1 » задоволено рапорт ОСОБА_1 та прийнято рішення про відрахування її з вищого військового навчального закладу відповідно до частини одинадцятої статті 25 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Відповідно до наказу начальника Національної академії Національної гвардії України від 18 квітня 2025 року №12 о/с (по особовому складу), відповідно до частини одинадцятої статті 25 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» з сержантом ОСОБА_1 достроково припинено (розірвано) контракт про проходження військової служби (навчання) курсантів через небажання продовжувати навчання (за власним бажанням), відраховано з навчання та вважається таким, що проходить військову службу за призовом, під час мобілізації на особливий період.
Відповідно до наказу начальника Академії від 23 квітня 2025 року №119 (по стройовій частині) достроково припинено (розірвано) контракт про проходження військової служби (навчання), укладений між Міністерством внутрішніх справ України, в особі начальника Академії і ОСОБА_1 .
Наказом начальника Академії від 23 квітня 2025 року №119 по стройовій частині відповідно до Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у закладах вищої освіти, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 року №964, проведено розрахунок фактичних витрат згідно з нормами утримання курсантів та розрахунків фактичних видатків державного бюджету:
по КЕКВ-2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців» у розмірі 74008,78 грн;
по КЕКВ-2210 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар у тому числі м'який інвентар та обмундирування» у розмірі 37495,00 грн;
по КЕКВ-2220 «Оплата медикаментів та перев'язувальних матеріалів» у розмірі 4800,64 грн;
по КЕКВ-2230 «Продукти харчування» у розмірі 78850,66 грн;
по КЕКВ-2271, 2272, 2273, 2275 «Оплата комунальних послуг та спожитих енергоносіїв» 30210,67 грн.
У відповідності до розрахунків фактичних видатків Державного бюджету, які підлягають відшкодуванню курсантом ОСОБА_1 за період з 10 серпня 2023 року по 23 квітня 2025 року, становить 225365 (двісті двадцять п'ять тисяч триста шістдесят п'ять) гривень 75 копійок, з них: грошове забезпечення військовослужбовців на суму 74008,78 грн, предмети, матеріали, обладнання та інвентар на суму 37495,00 грн, медикаменти та перев'язувальні матеріали на суму 4800,64 грн, продукти харчування на суму 78850,66 грн, оплата комунальних послуг та спожитих енергоносіїв на суму 30210,67 грн.
ОСОБА_1 , будучи обізнаною про необхідність відшкодування витрат на утримання у вищому військовому навчальному закладі, підписала заяву-зобов'язання про ознайомлення 23 квітня 2025 року із зведеним розрахунком фактичних видатків державного бюджету на утримання у вищому навчальному закладі у розмірі 225365,75 грн та підтвердила свою згоду із зазначеними розрахунками. Додатково відповідач у заяві-зобов'язанні 23 квітня 2025 року зобов'язалась добровільно відшкодувати витрати, пов'язані з утриманням у Національній академії Національної гвардії України під час проходження військової служби (навчання) у розмірі 225365,75 грн. Також відповідач була попереджена про те, що у разі відмови від добровільного відшкодування витрат такі стягуватимуться в судовому порядку. Датою ознайомлення з указаним попередженням зазначено - 23 квітня 2025 року.
01 травня 2025 року на адресу місця проживання ОСОБА_1 направлена Претензія від 28 квітня 2025 року №84/1/1/7-354-2025 про стягнення суми витрат, пов'язаних з утриманням у закладі вищої освіти у розмірі 225365 (двісті двадцять п'ять тисяч триста шістдесят п'ять) гривень 75 копійок.
Оскільки відповідачем не було добровільно відшкодовано вартість витрат, пов'язаних з утриманням під час навчання, на загальну суму 225365,75 грн, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про Збройні Сили України» від 06 грудня 1991 року №1934-XII (далі - Закон №1934-XII в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, з'єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, установ та організацій.
Статтею 15 Закону №1934-XII визначено, що фінансування Збройних Сил України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Правові засади організації та порядку діяльності Національної гвардії України, її загальну структуру, функції та повноваження визначені Законом України «Про національну гвардію України» від 13 березня 2014 року №876-VII (далі - Закон №876-VII).
Відповідно до статті 1 Закону №876-VII Національна гвардія України є військовим формуванням з правоохоронними функціями, що входить до системи Міністерства внутрішніх справ України і призначено для виконання завдань із захисту та охорони життя, прав, свобод і законних інтересів громадян, суспільства і держави від кримінальних та інших протиправних посягань, охорони громадської безпеки і порядку та забезпечення громадської безпеки, а також у взаємодії з правоохоронними органами - із забезпечення державної безпеки і захисту державного кордону, припинення терористичної діяльності, діяльності незаконних воєнізованих або збройних формувань (груп), терористичних організацій, організованих груп та злочинних організацій.
Пунктом 3 частини першої статті 5 Закону №876-VII встановлено, що до складу Національної гвардії України входять: з'єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, навчальні військові частини (центри), бази, заклади охорони здоров'я та установи, що не входять до складу оперативно-територіальних об'єднань Національної гвардії України.
Організаційно Національна гвардія України складається з органів військового управління (головного органу військового управління Національної гвардії України та органів військового управління оперативно-територіальних об'єднань Національної гвардії України), з'єднань, військових частин (підрозділів), вищих військових навчальних закладів, навчальних військових частин (центрів), баз, закладів охорони здоров'я та установ (частина друга статті 5 Закону №876-VII).
Частиною першою статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року №2232-XII (далі - Закон №2232-XII в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Абзацом шостим частини шостої статті 2 Закону №2232-XII визначено, що до видів військової служби належить військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів та закладів вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти), а також закладів фахової передвищої військової освіти.
Згідно з пунктом 3 частини першої, частиною третьою статті 24 Закону №2232-XII початком проходження військової служби вважається день призначення на посаду курсанта закладу фахової передвищої військової освіти, вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти - для громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов'язаних. Закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Частинами першою, третьою, п'ятою та восьмою статті 25 Закону №2232-XII визначено, що підготовка громадян України для проходження військової служби на посадах осіб сержантського, старшинського та офіцерського складу проводиться у закладах фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти. У них здійснюється навчання курсантів, слухачів, студентів, ад'юнктів і докторантів. Зарахування громадян України до закладів фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти проводиться на добровільних засадах відповідно до особистих заяв після успішного складення вступних іспитів та відповідних випробувань. З громадянами України - курсантами закладу фахової передвищої військової освіти, вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти укладається контракт про проходження військової служби (навчання) на строки, передбачені абзацом четвертим частини другої статті 23 цього Закону. Контракт про проходження військової служби на посадах осіб сержантського і старшинського або офіцерського складу після закінчення навчання укладається між громадянином та державою, від імені якої виступає уповноважений орган військового управління Збройних Сил України або іншого військового формування, для потреб якого він проходить підготовку, на строк, передбачений абзацами п'ятим, восьмим і дев'ятим частини другої статті 23 цього Закону. Курсантам, які не мали військового звання до зарахування до закладу фахової передвищої військової освіти, вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти, присвоюється військове звання рядового складу. За військовослужбовцями та військовозобов'язаними зберігаються військові звання, які вони отримали під час проходження військової служби.
Частиною десятою статті 25 Закону №2232-XII передбачено, що курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за його наявності), в інших випадках, передбачених законом, та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб сержантського, старшинського або офіцерського складу після закінчення відповідно закладу фахової передвищої військової освіти, вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно до підпунктів "д", "е", «з», "и" пункту 1, підпунктів "д", "е", "ж", «з» пункту 2 та підпункту "в" пункту 3 частини п'ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов'язані з їх утриманням у закладі фахової передвищої військової освіти, вищому військовому навчальному закладі, військовому навчальному підрозділі закладу вищої освіти, відповідно до порядку та умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.
Частина одинадцята статті 25 Закону №2232-XII передбачає, що контракт про проходження військової служби (навчання) розривається достроково, а курсанти чоловічої статі, відраховані із закладів фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти через небажання продовжувати навчання (за власним бажанням) або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за його наявності) та в разі їх відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського, сержантського або старшинського складу після закінчення відповідно закладу фахової передвищої військової освіти, вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти, вважаються такими, що проходять військову службу за призовом, та направляються: у мирний час та під час дії особливого періоду (крім періодів проведення мобілізації та дії воєнного стану) - у військові частини для подальшого проходження строкової військової служби, якщо вони не вислужили встановленого строку строкової військової служби; під час проведення мобілізації та дії воєнного стану - до військових частин для подальшого проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти, а також особами офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти (далі - заклади вищої освіти) відповідно до підпунктів "д", "е", "є", «з», "и" пункту 1 та підпунктів "д", "е", "є", "ж", «з» пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», витрат, пов'язаних з їх утриманням у закладі вищої освіти, визначений Порядком відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у закладах вищої освіти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 року № 964 (далі - Порядок №964).
Згідно з пунктами 3, 4, 5 Порядку №964, Відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних із: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення канікулярної відпустки та у зворотному напрямку. Порядок розрахунку витрат встановлюється Міноборони та центральними органами виконавчої влади, яким підпорядковані заклади фахової передвищої військової освіти, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти. Витрати відшкодовуються в повному розмірі: курсантами, які вислужили встановлений законодавством строк базової військової служби до вступу в заклад фахової передвищої військової освіти, вищий військовий навчальний заклад, військовий навчальний підрозділ закладу вищої освіти, а також курсантами жіночої статі - за весь період навчання; курсантами, які навчалися понад встановлений законодавством строк базової військової служби, - за період навчання, що перевищує цей строк; особами офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років (10 років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно до підпунктів “д», “е», “з», “и» пункту 1, підпунктів “д», “е», “ж», “з» пункту 2 і підпункту “в» пункту 3 частини п'ятої статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу», - за весь період навчання. Витрати відшкодовуються в розмірі різниці суми витрат з утримання курсантів і витрат з утримання громадян України, що пройшли базову військову службу: курсантами, які навчалися менше встановленого законодавством строку базової військової служби, - за весь період навчання; курсантами, які навчалися понад встановлений законодавством строк базової військової служби, - за весь період навчання, який відповідає строку базової військової служби.
У разі відмови курсанта або особи офіцерського складу добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку (пункт 6 Порядку №964).
На виконання вимог пункту 3 Порядку №964 наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України 16 липня 2007 року №419/831/240/605/ 537/219/534, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30 липня 2007 року за №863/14130, затверджено Порядок розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах (далі - Порядок).
Так, пунктом 1.2 Порядку встановлено, що зобов'язання про добровільне відшкодування курсантом витрат, пов'язаних з його утриманням, зазначається в контракті під час його укладання.
Відповідно до пункту 2.1 Порядку відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у ВНЗ, а саме витрат на: грошове забезпечення, продовольче забезпечення, речове забезпечення, медичне забезпечення, перевезення до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та назад; оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв.
Згідно із пунктом 2.1.1 Порядку витратами на грошове забезпечення є отримане курсантом щомісячне грошове забезпечення за весь період навчання, яке визначається з посадового окладу та додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу та надбавки), передбачених чинним законодавством для цієї категорії військовослужбовців. Фактичні дані беруться з розрахункових відомостей та інших передбачених документів, що підтверджують виплату щомісячного грошового забезпечення курсанту.
Відповідно до пункту 2.1.2 Порядку витратами на продовольче забезпечення є витрати, пов'язані із забезпеченням курсанта продовольством згідно з нормами харчування.
За змістом пункту 2.1.4 Порядку витратами на медичне забезпечення є витрати, пов'язані з наданням медичної допомоги, у тому числі стоматологічної, безпосередньо у ВНЗ, та вартість лікування у військових госпіталях.
Сума витрат на проведення військово-лікарської комісії утримується незалежно від періоду навчання (пункт 2.1.4.3 Порядку).
Пунктом 2.1.5 Порядку встановлено, що витрати на перевезення до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та назад визначаються виходячи з фактичних витрат, пов'язаних з оплатою транспортних послуг (вартість квитків, зборів та платежів, постільної білизни тощо).
Відповідно до пункту 2.1.6 Порядку розрахунку витрат, до спожитих курсантом ВНЗ комунальних послуг та енергоносіїв належать тепло, гаряча та холодна вода, водовідведення та електроенергія. При проведенні розрахунків застосовуються тарифи, що встановлені для бюджетних установ і діють у місцевості, в якій розташований ВНЗ, у відповідному навчальному році.
Пунктом 2.3 Порядку встановлено, що у разі дострокового розірвання контракту відповідні служби (підрозділи) забезпечення навчального процесу здійснюють остаточний розрахунок фактичних витрат за відповідними видами забезпечення, складають довідки-розрахунки та подають їх до кадрового підрозділу ВНЗ. Період навчання, за який здійснюється відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням, визначається з дня зарахування по день виключення курсанта зі списків особового складу ВНЗ.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що у разі укладення контракту про проходження військової служби між вищим військовим навчальним закладом (військовим навчальним підрозділом вищого навчального закладу) та курсантом про проходження військової служби (навчання) на останнього покладаються відповідні обов'язки, передбачені чинним законодавством України, та контрактом. У випадку дострокового розірвання контракту, зокрема, через небажання продовжувати навчання, недисциплінованість або систематичне невиконання умов контракту, курсант зобов'язаний відшкодувати витрати, пов'язані з його утриманням у закладі освіти. При цьому до таких витрат входять, зокрема витрати на грошове, продовольче, речове, медичне забезпечення під час навчання.
Зміст частини десятої статті 25 Закону №2232-XII та пункту 6 Порядку №964 передбачають право вищого військового навчального закладу на звернення до суду з позовом про відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням курсанта в закладі освіти, яке виникає лише у випадку відмови курсанта добровільно відшкодувати такі витрати.
Як вбачається зі змісту встановлених у даній справі обставин, ОСОБА_1 , укладаючи Контракт з Національною академією Національної гвардії України від 10 серпня 2023 року, добровільно взяла на себе зобов'язання відшкодувати витрати, пов'язані з її утриманням у вищому навчальному закладі, в разі дострокового розірвання контракту через систематичне невиконання його умов або невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану).
Суд зауважує, що курсанти, які навчаються у Національній академії Національної гвардії України, перебувають на повному державному забезпечені. Кошти, які витрачаються на їх навчання є державними (бюджетними).
Отже, після розірвання контракту у відповідача виникло зобов'язання щодо відшкодування витрат на утримання під час навчання.
Також судом установлено, що після розірвання відповідачем контракту позивачем було складено розрахунки фактичних видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 , загальна сума яких склала 225365,75 грн. Зазначений розрахунок містить, перелік витрат, пов'язаних з його утриманням (грошове, продовольче, медичне забезпечення, а також оплата комунальних послуг).
З указаним розрахунком, а також із зобов'язанням добровільної сплати відшкодування фактичних витрат, відповідач була ознайомлена, про що свідчить її особистий підпис на заяві-ознайомленні 23 квітня 2025 року. При цьому відповідачем не було надано доказів щодо наявності у нього зауважень до розрахунків.
Суд також звертає увагу на те, що в ході судового розгляду справи відповідачем не подано належних та достовірних доказів того, що підписи у заяві-зобов'язанні не належать ОСОБА_1 .
Також відповідачем не надано доказів оскарження розрахунків витрат, пов'язаних з утриманням в якості курсанта, що здійснені позивачем.
Суд наголошує, що питання правомірності визначення суми відшкодування фактичних витрат, пов'язаних з навчанням, не охоплюється предметом цього позову, оскільки розрахунки витрат, які підлягають відшкодуванню відповідачем, не є предметом позову у даній справі, а тому суд не уповноважений надавати правову оцінку такому розрахунку в межах даних спірних відносин.
Отже, оскільки відповідач, яка була належним чином повідомлена про обов'язок відшкодувати витрати, пов'язані з її утриманням у Національній академії Національної гвардії України, сума яких становить 225365,75 грн, і такі витрати у добровільному порядку ОСОБА_1 не відшкодовано, то у позивача відповідно до частини десятої статті 25 Закону №2232-XII та пункту 6 Порядку №964 виникло право звернення до суду для захисту майнових інтересів в судовому порядку.
Пунктом 3 частини першої статті 129 Конституції України визначено, що однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду на викладене, враховуючи встановлені у даній справі обставини, суд приходить до висновку, що позивачем доведено правомірність та обґрунтованість вимог про стягнення з відповідача сум витрат, пов'язаних з його утриманням у навчальному закладі. Натомість відповідач не скористалась правом подання відзиву на позовну заяву та не надала суду жодних доказів на спростування позиції позивача або ж доказів добровільної сплати коштів на відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням курсанта, на суму 225365,75 грн. Тому заявлений позов підлягає задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Зміст указаної норми свідчить про те, що в разі задоволення судом позову суб'єкта владних повноважень стягненню з відповідача підлягають лише судові витрати, які були пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз
Оскільки під час розгляду даної справи не залучались свідки та не проводились експертизи, то відсутні підстави для стягнення з відповідача судових витрат.
Керуючись статтями 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Національної академії Національної гвардії України до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Міністерство внутрішніх справ України, про стягнення коштів задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Національної академії Національної гвардії України заборгованість з відшкодування фактичних видатків, пов'язаних з її утриманням в Національній академії Національної гвардії України, за період з 10 серпня 2023 року по 23 квітня 2025 року у розмірі 225365 (двісті двадцять п'ять тисяч триста шістдесят п'ять) грн 75 коп.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 27 січня 2026 року.
Повне найменування учасників справи: позивач - Національна академія Національної гвардії України (Майдан Захисників України, 3, м. Харків, Харківська область, код ЄДРПОУ 08610502); відповідач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ); третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Міністерство внутрішніх справ України (вул. А. Богомольця, 10, м. Київ, код ЄДРПОУ 00032684).
Суддя О.П. Лелюк