27 січня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/4266/24-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Григораша В.О., розглянувши заяву про встановлення судового контролю в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії, -
В провадженні Чернівецького окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 18.02.2025 у справі №600/4266/24-а, залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26.08.2025 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії, - задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 08.08.2024. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.08.2024, за результатами якого прийняти рішення у відповідності до вимог пункту 4.3 Порядку №22-1. В задоволенні іншої частини позову - відмовлено.
19.01.2026 позивачем подано до суду заяву, в якій просив встановити судовий контроль у справі №600/4266/24-а шляхом зобов'язання відповідача подати до суду впродовж 10 днів звіт про виконання судового рішення від 18.02.2025. В обґрунтування поданої заяви вказував, що на виконання вищевказаного рішення Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області не провело належних дій.
Розглянувши заяву про встановлення судового контролю, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Таким чином, аналіз положень ст. 382 КАС України свідчить про те, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які б свідчили про ухиляння відповідача від виконання судового рішення чи/або відсутність у нього наміру його виконувати.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 2 ст. 382 КАС України).
Отже, судовий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання відповідача надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої інстанції, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.
При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Згідно з статтею 129-1 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
При цьому, рішення суду може виконуватись як у добровільному, так і у примусовому порядку.
У разі відсутності добровільного виконання судових рішень, приписами Закону України "Про виконавче провадження" врегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень.
Слід зазначити, що ст. 382 КАС України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення.
Разом з цим, підставами для їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із невиконанням судового рішення в цій справі.
Суд наголошує, що завершальною стадією судового провадження з примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є виконавче провадження (ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження").
При цьому, у разі відсутності добровільного виконання судових рішень, приписами Закону України "Про виконавче провадження" врегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень.
Судом встановлено, що державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Івано-франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Антонюком А.Г. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" з примусового виконання виконавчого листа №600/4266/24-а виданого 02.10.2025 на підставі рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 18.02.2025 у справі №600/4266/24-а у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення суду від 18.02.2025 згідно з виконавчим документом.
У вказаній постанові зазначено, що Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області рішення суду виконало.
З огляду на вищезазначене, виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа у справі №600/4266/24-а від 02.10.2025, виданого на підставі рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 18.02.2025 у справі №600/4266/24-а, закінчено з підстав фактичного виконання в повному обсязі судового рішення.
У відповідності до ч. 5 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконання про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Суд зауважує, що позивач не був позбавлений права щодо звернення до суду з адміністративним позовом до органу виконавчої служби, у разі наявності порушень під час примусового виконання судового рішення або ж незгоди із постановою про закінчення виконавчого провадження.
Водночас матеріали заяви не містять доказів оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження №79351930, а відтак постанова про закінчення виконавчого провадження є чинною, а рішення суду від 18.02.2025, як наслідок, вважається виконаним.
Крім того, позивач не скористався порядком, визначеним ст. 383 КАС України, та не оскаржив дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, вчинені під час виконання рішення суду.
Отже, враховуючи те, що відповідачем виконано рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 18.02.2025, виконавче провадження закінчено державним виконавцем у зв'язку із повним виконанням судового рішення боржником, у суду відсутні підстави для встановлення судового контролю в межах даної справи.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення.
На підставі наведеного та керуючись статтями 241, 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі №600/4266/24-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії, - відмовити.
Згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).
Суддя В.О. Григораш