26 січня 2026 року справа № 580/12922/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді Бабич А.М., розглянувши в залі суду в порядку спрощеного письмового провадження адміністративну справу за позовом адвокатки Матвійчук Н.Є. від імені ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії,
11.11.2025 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов Адвокатки Матвійчук Н.Є. від імені ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) (далі - відповідач-1), Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) (далі - відповідач-2) про:
визнання протиправною бездіяльність відповідачів щодо ненарахування та невиплати йому індексації грошового забезпечення за період з 07.02.2017 до 17.02.2020 відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, з визначенням з 07.02.2017 місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року, із застосуванням з 01.03.2018 щомісячної індексації-різниці;
зобов'язання відповідача-1 нарахувати і виплатити йому індексацію грошового забезпечення з 07.02.2017 до 17.02.2020 відповідно до вимог вказаного Закону та Порядку з визначенням з 17.02.2017 місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців, січень 2008 року із застосуванням з 01.03.2018 щомісячної індексації-різниці у розмірі 4463,15 грн;
зобов'язання відповідача-2 нарахувати і виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення.
Обґрунтовуючи зазначено, що відповідачі порушили його право на належний розмір грошового забезпечення. Також просив витребувати у відповідача-1 копії відомостей про нараховане та виплачене грошове забезпечення з розшифруванням всіх виплат помісячно за період проходження військової служби у нього.
Ухвалою від 26.11.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі.
03.12.2025 від відповідача-1 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, яким просить у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі. Стверджує, що наказом відповідача-1 від 05.02.2020 №46-ОС позивач виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення. Позивач службу у відповідача-1 в період з травня 2017 року до травня 2018 року, не проходив. Тому індексацію грошового забезпечення за вищевказаний період повинен нараховувати та виплачувати відповідач-2. Вважає, що з позивачем на час звільнення з військової служби проведено повний розрахунок відповідно до пункту 293 Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затвердженого Указом президента України 29 грудня 2009 року № 1115/2009. Вважає, що нарахування індексації грошового забезпечення відноситься до дискреційних повноважень.
05.12.2025 від представниці позивача надійшов відповідь на відзив відповідача-1, яким вказує, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, повноваження відповідача щодо виплати позивачу цієї суми індексації не є дискреційними.
09.12.2025 від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву, яким просить залишити позовну заяву без розгляду, а у випадку відмови у задоволенні клопотання просить відмовити у задоволенні позову повністю. Вважає, що виплату всіх сум зобов'язаний здійснити відповідач-1 як військова частина, яка виключала позивача з грошового забезпечення у зв'язку зі звільненням з військової служби. Стверджує, що не є належним відповідачем у справі, оскільки не звільняв позивача із військової служби. Оскільки в період з 01.12.2015 до 01.03.2018 розміри тарифних окладів не змінювались, а зміна тарифних окладів, на яку посилається позивач, відбулась в минулому - до 01.12.2015, підстав для зміни місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення («базового місяця» на січень 2008 року) відсутні. Згідно з довідкою-розрахунком індексації грошового забезпечення за період проходження військової служби у відповідача-2 в період з 01.06.2017 до 31.05.2018 позивачу нараховано кошти з розрахунку базових місяців для нарахування індексації - травень 2015 року, березень 2018 року, згідно з Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 № 1078.
09.12.2025 від представниці позивача надійшли відповідь на відзив відповідача-2, у якому підтримує доводи у позовній заяві та у відповіді на відзив відповідача-1. Вказує, що строк на звернення позовною заявою до суду не пропущений.
15.12.2025 відповідач-2 подав заперечення на відповідь на відзив, яким зазначає, що питання визначення базового місяця, наявності факту перевищення індексом споживчих цін порогу індексації у взаємозв'язку з розміром грошового забезпечення, що має виплачуватись позивачу, належить до компетенції органу, в якому останній проходить військову службу, при нарахуванні та виплаті відповідних сум. Відтак, суд не може встановити базовий місяць для нарахування позивачу індексації грошового забезпечення, так як уповноважений лише встановити право позивача на її отримання.
01.01.2025 відповідач-1 подав на адресу суду додаткові пояснення у справі, якими вказав, що позивач службу у відповідача-2 в період з 15.05.2017 до 16.05.2018 не проходив, оскільки згідно з наказом 13.05.2017 №145 - ОС переведений для подальшого проходження служби у розпорядження відповідача-2. Індексацію грошового забезпечення за вищевказаний період повинна нараховувати та виплачувати відповідач-2. Тому позовні вимоги за період з 15.05.2017 до 16.05.2018 заявлені до не належного відповідача.
26.01.2026 на адресу суду надійшло клопотання представниці позивача про прискорення розгляду справи.
Усі подані сторонами документи суд долучив до матеріалів адміністративної справи.
Оскільки обґрунтованих клопотань від учасників спору про розгляд справи у судовому засіданні з їх викликом суду не надходило, зважаючи на відсутність необхідності призначити у справі експертизу або викликати та допитати свідків, суд дійшов висновку розглянути справу без виклику сторін у судове засідання за наявними письмовими доказами.
Щодо доводів про порушений строк звернення до суду.
Згідно з ч.5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Відповідно до частин першої та другої статті 233 КЗпП України, в редакції Закону України від 01.07.2022 №2352-IX, який набрав чинності з 19.07.2022, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Норми Закону України «Про оплату праці», на які посилається представниця позивача, не регулюють правовідносини щодо застосування процесуальних строків в адміністративному судочинстві.
Заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116 КЗпП України).
Отже, до 19.07.2022 КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.04.2023 у справі №260/3564/22 та від 19.01.2023 у справі №460/17052/21.
Отже, позивач звертаючись з позовом щодо ненарахування та невиплати йому індексації грошового забезпечення за період з 07.02.2017 до 17.02.2020 не пропустив строк звернення позовною заявою до суду.
Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.
Паспортом громадянина серії НОМЕР_6 підтверджується, що позивач ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_7 позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
Записами з військового квитка серії НОМЕР_8 підтверджується зарахування позивача до списків особового складу відповідача-1 з 07.02.2017 до 15.05.2017, до списків особового складу відповідача-2 з 16.05.2017 до 14.05.2018, а у період з 16.05.2018 до 07.02.2020 у відповідача-1.
Адвокатськими запитами від 06.11.2025 та від 17.11.2025 представниця позивача звернулася до відповідача-1 з проханням надати копії архівних відомостей про нараховане та виплачене позивачу грошове забезпечення з розшифровкою всіх виплат помісячно за період проходження військової служби у відповідача-1, копію витягу з наказу про звільнення відповідача-1.
Відповідач-1 супровідним листом від 10.11.2025 надав розрахунки грошового забезпечення за 2017 та 2018 роки, згідно з якими посадовий оклад позивача за період з червня 2017 року до лютого 2018 року встановлений у розмірі 645,00грн, у період з березня до травня 2018 року у розмірі 2820,00грн.
06.12.2025 відповідач-1 видав довідку-розрахунок індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.06.2017 до 31.05.2018, у якій зафіксовано, що у період з червня 2017 до жовтня 2017 року індексація не нарахована, у період з листопада 2017 року до січня 2018 року індексація нарахована з урахуванням коефіцієнта 3,7% (у листопаді у розмірі 62,31грн, з грудня 2017 до січня 2018 у розмірі 65,19грн), у лютому коефіцієнт індексації встановлений з урахуванням коефіцієнта 6,9% у розмірі 121,58грн, у період з березня до травня 2018 року індексація грошового забезпечення позивачу не нарахована. У примітці зазначено, що базовим місяцем для нарахування індексації встановлено травень 2015 та березень 2018 року.
Тому позивач звернувся до суду зі вказаним позовом.
Надаючи оцінку спірним обставинам суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У ч.1 ст.46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до вимог ст.9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Індексація грошових доходів населення відповідно до ч.1 ст.1 Закону України від 03.07.1991 №1283-ХІІ “Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон №1283-ХІІ) - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
На підставі ч.1 ст.2 Закону №1283-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Відповідно до ст.6 Закону №1283-ХІІ у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно зі ст.9 Закону індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів. У разі коли дохід, що виплачується одним підприємством, установою, організацією, формується з різних джерел, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частці в загальному доході.
Абзацом першим ст.10 Закону №1283-ХІІ визначено, що індексація доходів працюючого населення проводиться за основним місцем роботи. Доходи від роботи за сумісництвом, на умовах погодинної оплати поза основним місцем роботи індексуються в розмірі, що з урахуванням оплати праці за основним місцем роботи не перевищує прожиткового мінімуму для працездатної особи.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 затверджений Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок №1078), згідно з п.2 якого індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців.
Пунктом 6 вказаного Порядку передбачено, що виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, зокрема, підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. Проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Крім того, це обов'язок роботодавця за відовідний період служби щомісячно, а не виключно особи, яка звільняє зі служби.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 затверджений Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок №1078), згідно з п.2 якого індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців.
Пунктом 6 вказаного Порядку передбачено, що виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, зокрема, підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. Проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Відповідно до абз. 5 п.4 Порядку №1078 сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
В абз.5 п.1.1. Порядку №1078 встановлено для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації.
Отже, індексація нараховується з наступного місяця, з якого відбулося підвищення цін на споживчі товари та послуги.
Відповідно до абз.4 п.1.1 Порядку №1078 обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком.
Оскільки позивач заявив спірним період з 01.01.2016 до 05.07.2016, а відомості його військового квитка доводять проходження служби у відповідача в періоді з 08.06.2015 до 05.07.2016, суд урахував, що методика нарахування індексації Урядом України змінювалася шляхом внесення змін у п.5 Порядку №1078.
Зокрема, у редакції, що діяла з 13.02.2014 до 01.01.2016, пункт 5 Порядку №1078 наступного змісту:
“У разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.
У разі коли підвищення розмірів мінімальних соціальних гарантій, зазначених в абзаці першому цього пункту, не супроводжується зростанням грошових доходів громадян, передбачених пунктом 2 цього Порядку, грошові доходи індексуються на загальних підставах відповідно до пунктів 1-1 і 4 цього Порядку.
У разі коли грошовий дохід з урахуванням суми підвищення менше суми грошового доходу з урахуванням індексації до його підвищення, у базовому місяці сума загального доходу визначається з таким розрахунком, щоб сума грошового доходу з урахуванням індексації не перевищувала загального доходу до його підвищення. Приклад проведення індексації у разі підвищення грошових доходів наведено в додатку 4 до цього Порядку.
У разі підвищення грошових доходів населення випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції базовим місяцем вважається місяць, у якому мало місце таке підвищення.
Для проведення подальшої індексації або здійснення чергового підвищення доходів випереджаючим шляхом обчислення індексу споживчих цін здійснюється наростаючим підсумком починаючи з наступного за базовим місяця.
Нарахування сум індексації або проведення чергового підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, на підставі якого нарахована сума індексації перевищить суму підвищення доходів випереджаючим шляхом у базовому місяці.
Приклад обчислення суми індексації у разі підвищення доходів населення випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції наведено у додатку 5.
Місяць, в якому відбувається підвищення грошових доходів працівників у зв'язку із розширенням зони обслуговування, збільшенням обсягу робіт, суміщенням професій (посад), виконанням обов'язків тимчасово відсутнього працівника, оплатою за роботу за сумісництвом на одному підприємстві, в установі, організації, а також за рахунок збільшення розміру премії, не вважається базовим під час обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації (у разі, коли не відбувається підвищення тарифної ставки (окладу).
У разі коли в результаті перерахунку пенсій за рішеннями судів, які набрали законної сили, виплати перерахованих сум до пенсії фактично не здійснені і строки їх виплати не визначені, базовий місяць для визначення індексації пенсій не змінюється.»
Постановою Кабміну України від 09.12.2015 №1013 “Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», п.5 Порядку №1078, що застосовується з 01.12.2015, викладено в новій редакції:
“У разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Приклади проведення індексації грошових доходів громадян у разі їх підвищення наведено у додатку 4.
У разі підвищення грошових доходів населення випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції під час визначення розміру підвищення грошових доходів у зв'язку з індексацією враховується рівень такого підвищення.
Нарахування сум індексації або проведення чергового підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, на підставі якого нарахована сума індексації перевищить розмір підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом.
Приклад обчислення суми індексації у разі підвищення грошових доходів населення випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції наведено у додатку 5.
У разі коли індекс споживчих цін для проведення індексації, розрахований наростаючим підсумком, перевищив 10 відсотків, Кабінет Міністрів України приймає рішення про підвищення тарифних ставок (окладів) працівникам бюджетної сфери, органам державної влади, місцевого самоврядування, прокуратури та інших органів з урахуванням суми індексації, яка складається на момент підвищення.
Працівникам підприємств i організацій, які перебувають на госпрозрахунку, підвищення заробітної плати у зв'язку із зростанням рівня інфляції провадиться у порядку, визначеному у колективних договорах, але не нижче норм, визначених Законом України “Про індексацію грошових доходів населення» та положень цього Порядку.»
Тобто, збільшення грошового забезпечення має наслідком зміну базового місяця для обчислення індексації.
Відповідно до п. 4 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Отже, законодавчо встановлена максимальна межа нарахованої індексації.
Суд врахував, що згідно з абзацом другим п.3 згаданої вище постанови Уряду України №1013 для проведення подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 року відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078 (Офіційний вісник України, 2003 р., № 29, ст. 1471). Водночас жодної норми про зміну базового місяця для нарахування індексації вона не містить.
Відповідно до абз.3 п.1.1 Порядку №1078 індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №1294), якою затверджено нові схеми посадових окладів військовослужбовців. Відповідно до п.13 Постанови №1294 вона набрала чинності з 01.01.2008. Тобто датою, з якою позивач пов'язує встановлення базового місяця індексації.
Вищевказана постанова діяла до дати набрання чинності постанови Кабміну України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме з 01.03.2018, що впливає на зміну базового місяця для нарахування індексації. Проте відсутні докази незмінності грошового забезпечення позивача з січня 2008 року до початку служби у відповідача -1 - з 07.02.2017 до 15.025.2017, а у відповідача-2 з 16.05.2017 до 14.05.2018. Тому суд дійшов висновку, що обов'язок застосувати базовий місяць для індексації грошового забезпечення позивача січень 2008 року для відповідачів не доведений.
Державна служба статистики України на офіційному сайті Міністерства фінансів України опублікувала таблиці індексів споживчих цін за останні роки. Відповідно до таблоиць у спірний період встановлювалися такі розміри індексу споживчих цін:
у 2017 році станом на січень - 101,1%, станом на лютий - 101,0%, станом на березень - 101,8%, станом на квітень - 100,9%, станом на травень - 101,3%, станом на червень - 101,6%, станом на липень - 100,2%, станом на серпень - 99,9%, станом на вересень - 102,0%, станом на жовтень - 101,2%, станом на листопад - 100,9%, станом на грудень - 101,0% (URL https://index.minfin.com.ua/ua/economy/index/inflation/2017/);
у 2018 році станом на січень - 101,5%, на лютий - 100,9%, станом на березень - 101,1%, станом на квітень - 100,8%, станом на травень - 100,0%, станом на червень - 100,0%, станом на липень - 99,3%, станом на серпень - 100,0%, станом на вересень - 101,9%, станом на жовтень - 101,7%, станом на листопад - 101,4%, станом на грудень - 100,8% (URL https://index.minfin.com.ua/ua/economy/index/inflation/2018/);
у 2019 році станом на січень - 101,0%, станом на лютий - 100,5%, станом на березень - 100,9%, станом на квітень - 101,0%, станом на травень - 100,7%, станом на червень - 99,5%, станом на липень - 99,4%, станом на серпень - 99,7%, станом на вересень - 100,7%, станом на жовтень - 100,7%, станом на листопад - 100,1%, станом на грудень - 99,8% (URL https://index.minfin.com.ua/ua/economy/index/inflation/2019/);
у 2020 році станом на січень - 100,2%, станом на лютий - 99,7%, станом на березень - 100,8%, станом на квітень - 100,8%, станом на травень - 100,3%, станом на червень - 100,2%, станом на липень - 99,4%, станом на серпень - 99,8%, станом на вересень - 100,5%, станом на жовтень - 101,0%, станом на листопад - 101,3%, станом на грудень - 100,9% (URL https://index.minfin.com.ua/ua/economy/index/inflation/2020/).
Отже, у заявленому спірному періоді служби позивача - з 07.02.2017 до 17.02.2020- позивач мав право на індексацію грошового забезпечення відповідачами.
Довідкою-розрахунком індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.06.2017 до 31.05.2018, підтверджено:
у період з червня 2017 до жовтня 2017 року індексація не нарахована;
у період з листопада 2017 року до січня 2018 року індексація нарахована з урахуванням коефіцієнта 3,7% (у листопаді у розмірі 62,31грн, з грудня 2017 до січня 2018 у розмірі 65,19грн), у лютому коефіцієнт індексації встановлений з урахуванням коефіцієнта 6,9% у розмірі 121,58грн, у період з березня до травня 2018 року індексація грошового забезпечення позивачу не нарахована. У примітці зазначено, що базовим місяцем для нарахування індексації встановлено травень 2015 та березень 2018 року.
Оскільки правильність обчислення базового місяця для виплаченої індексації не доведено, в цій частині позовні вимоги не обгрунтовані. В іншому періоді - не виплати - відсутні докази поважності причин ненарахування індексації позивачу, що є порушенням вказаних вище норм закону згідно з відомостями органів статистики.
Отже, відповідачі допустили протиправну бездіяльність. Оскільки відсутні докази нарахування та виплати такої індексації грошового забезпечення позивачу у спірному періоді, то питання визначення базового місяця для проведення індексації до часу її визначення та застосування роботодавцем позивача є передчасною позовною вимогою та не підлягає задоволенню.
Водночас умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошова компенсація) визначає Порядок виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44 (далі - Порядок).
Відповідно до п.1 Порядку грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби.
Згідно з п.2 Порядку грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби.
Зазначена в абзаці першому цього пункту грошова компенсація також виплачується іноземцям та особам без громадянства, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця.
Відповідно до п.п.3-5 Порядку виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов'язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб". Виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення. Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Оскільки відсутні належні, достовірні та допустимі докази нарахування та виплати позивачу індексації у спірному періоді, протиправною є ця бездіяльність для відповідача-1 за період служби позивача 07.02.2017-15.05.2017 та з 16.05.2018 до 07.02.2020, а для відповідача-2 - 16.05.2017-01.11.2018 та 01.03.2018-14.05.2018. Суд дійшов висновку, що належним способом відновлення порушеного права позивача є зобов'язання його вчинити такі дії відповідачів та виплатити з урахуванням вже виплачених сум коштів з одночасною компенсацією ПДФО відповідно до Порядку №44.
Отже, позовні вимоги обґрунтовані у вказаних частинах та підлягають частковому задоволенню.
Згідно з ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Із-за відсутності доказів понесення позивачем судових витрат, вони розпоідлу не підлягають.
Керуючись ст.ст.2-20, 72-78, 134-139, 242-245, 255, 257-262, 295 КАС України, суд
1. Адміністративний позов адвокатки Матвійчук Н.Є. від імені ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність щодо нарахування та виплати йому індексації грошового забезпечення за період служби:
07.02.2017-15.05.2017 та з 16.05.2018 до 07.02.2020 у Військовій частині НОМЕР_1 ;
16.05.2017-01.11.2018 та НОМЕР_9 - у Військовій частині НОМЕР_2 .
Зобов'язати нарахувати індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) :
Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) за період служби 07.02.2017-15.05.2017 та з 16.05.2018 до 07.02.2020;
Військову частину НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) за період служби 16.05.2017-01.11.2018 та 01.03.2018-14.05.2018,-
та виплатити з урахуванням вже виплачених сум коштів з компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, відповідно до Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
2. Судові витрати розподілу не підлягають.
3. Копію рішення направити учасникам справи.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.
Суддя Анжеліка БАБИЧ