про залишення позовної заяви без руху
27 січня 2026 року справа № 580/557/26
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової розглянув матеріали адміністративної справи №580/557/26 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії , постановив ухвалу.
21.01.2026 вх.№3219/26 позивач у позовній заяві просить:
-визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення в період з 27 лютого 2022 року до 12 травня 2023 рік із застосуванням як розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення з 27 лютого 2022 року до 12 травня 2023 рік з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно до ч.2 ст.171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 КАС України, тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.
Усупереч вимог п.4, 5, 9 ч.5 ст.160 КАС України позивач не окреслив зміст і характер порушеного права у відповідні періоди з огляду на вимогу про протиправні дії Військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення в період з 27 лютого 2022 року до 12 травня 2023 рік із застосуванням як розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, проте не вказано у заяві-зверненні до яких складових грошового забезпечення.
Верховний Суд у справі № 640/11938/20 зазначає: порушення вимог Закону рішенням чи діями суб'єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх судом протиправними, оскільки обов'язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого поданий позов.
У додатках до позовної заяви надане власне звернення від 17.12.2025 до обраного Відповідача у спірних правовідносинах без додатків, що додавалися.
Відповідно до ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Згідно з ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення (стаття 116 КЗпП України). Аналогічний правовий висновок викладений у рішенні Верховного Суду від 06 квітня 2023 року у справі №260/3564/22 та від 19 січня 2023 року у справі №460/17052/21.
Про відсутність нарахування вказаного вище грошового забезпечення за спірні періоди позивач міг дізнатися отримуючи щомісячно заробітну плату або ж встановити її відсутність у спірних періодах. Позивач не врахував, що обчислення процесуальних строків відбувається не лише з часу, коли дізнався, а й коли міг дізнатися про порушення своїх прав.
Бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.
Позивач не повідомляє про чинний статус роботодавця як податкового агента та страхувальника.
Позивач сформував вимогу щодо виплат без покликання на відповідні нормативно-правові акти та релевантну практику Верховного Суду, без надання власного розрахунку деструктивних відхилень за власною посадою та/або прирівняною/аналогічною посадою з наданням відповідних довідок на підтвердження, проте у заяві від 17.12.2025 не вказано про нарахування чи перерахунок із зазначенням посадового окладу і окладу за військовим званням.
Під обчисленням варто розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення (постанови Верховного Суду від 12.11.2019 у справі №826/3858/18, від 17.12.2019 у зразковій справі №160/8324/19).
Верховний Суд у справі №826/16958/17 ЄДРСР 77537724 зазначив: якщо від наявності доказу залежить визначення предмета спору та підтримання позивачем відповідних вимог, позивач не може перекладати на суд власний обов'язок визначитися з предметом спору. Відповідно до ч.4 ст. 161 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач відповідно до ч.6 ст.161 КАС України зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску. Згідно з ч.2 ст.122 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними, позов згідно з ч.1 ст.123 КАС України залишається без руху.
Наявні підстави залишити позовну заяву без руху та зобов'язати позивача надати обґрунтовану заяву щодо поновлення пропущеного строку на звернення до суду з наведенням поважних причин його пропуску та надати докази щодо фактів і обставин, що об'єктивно перешкодили своєчасно звернутися до суду із позовом.
Позивач, формуючи вимоги, не вказує свій статус - працюючий чи непрацюючий у роботодавця/колишнього роботодавця як податкового агента для нарахування ПДФО і військового збору чи страхувальника для сплати ЄСВ.
Відповідно до п.14.1.180 ст.14 Кодексу №2755 податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу. Відповідно до п.18.1 ст.18 Кодексу №2755 податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.
Базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування для підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України “Про оплату праці» (п. 1 частини першої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»).
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.2, 5, 123, 160, 161, 169, 241-243, 294 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Надати позивачеві для усунення недоліків позовної заяви десять днів з дати отримання копії ухвали.
Позивачем недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: окресленням змісту і характеру порушеного права, надання обгрунтованого клопотання про поновлення строків з доказами підтвердження поважності причин пропуску з повідомленням: з якою саме датою пов'язує початок перебігу строку звернення до суду із даним позовом; обгрунтування щодо статусу відповідача як податкового агента у спірний період; додатків до власного звернення до обраного Відповідача у спірних правовідносинах; власний розрахунок деструктивних відхилень з покликанням на відповідні нормативно-правові акти.
У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з дати підписання та не належить оскарженню.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала складена, підписана 27.01.2026.
СуддяЛариса ТРОФІМОВА