про залишення позовної заяви без руху
26 січня 2026 року справа № 580/513/26
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової перевірив матеріали адміністративної справи №580/513/26 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), Військової частини НОМЕР_3 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, постановив ухвалу.
20.01.2026 вх.№2881/26 представник позивача - адвокат Пилипенко Р.Б. у позовній заяві просить:
скасувати як незаконну постанову Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 від 26.11.2025 №2025-1126-1238-0516-0 про визнання позивача ОСОБА_1 придатним до проходження військової служби;
скасувати як протиправний наказ ІНФОРМАЦІЯ_3 від 26.11.2025 №1868 «Про призов військовозобов'язаних та резервістів на військову службу, на особливий період» у частині призову на військову службу позивача ОСОБА_2 ;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_3 Міністерства оборони України звільнити ОСОБА_1 , військової служби у Збройних Силах України та виключити позивача зі списків особового складу в/ч НОМЕР_3 як особу, який протиправно призваний на військову службу.
Відповідно до ч.2 ст.171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі. Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 КАС України, тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.
Право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації кореспондується з обов'язком військовозобов'язаного дотримуватися правил військового обліку, зокрема щодо своєчасного повідомлення органу про актуальну місце праці й посаду. Подібний висновок Верховним Судом сформований у постанові від 18 січня 2024 року у справі №280/6033/22.
Не можна ототожнювати адвокатський запит до ТЦК щодо надання інформації про можливість отримання відстрочки від призову із зверненням військовозобов'язаного для прийняття рішення про відстрочку. Враховуючи правову природу «адвокатського запиту», та зважаючи на порушені питання в адвокатському запиті, він не є зверненням військовозобов'язаного щодо вирішення питання про надання відстрочки від призову. На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 7 листопада 2024 року у справі №340/2502/23.
У постанові від 31.08.2018 у справі № 822/1815/16 Верховний Суд вказав на те, що у разі визнання незаконним (протиправним), індивідуальний акт є таким, що не діє з моменту його прийняття.
Індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (п.19 ч.1 ст.4 КАС України).
Усупереч вимог п.2 ч.1 ст.5 КАС України позивач не обгрунтовує обраний спосіб захисту щодо індивідуальних актів і не визначає Комісію та не враховує висновки, що суд не перевіряє діагнози, а лише процедуру; не обгрунтовує об'єднання вимог до різних відповідачів.
Верховний Суд у справі № 400/3989/19 ЄДРСР 104008947 у п.45 вказав: належним є відповідач, який є суб'єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права. Неналежним відповідачем є особа, яка не повинна і не може відповідати за пред'явленим позовом. У разі якщо за змістом норми матеріального права, що належить застосуванню за вимогою позивача, учасником спірних відносин та зобов'язаною особою є інша, ніж особа, до якої пред'явлено позов, підстави для задоволення позову відсутні.
Адміністративний орган - орган виконавчої влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, їх посадова особа, інший суб'єкт, який відповідно до закону уповноважений здійснювати функції публічної адміністрації (п.1 ч.1 ст.2 Закону України «Про адміністративну процедуру» від 17 лютого 2022 року № 2073-IX).
Відповідно до п.9 ч.1 ст.19 КАС України у спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій, експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи та інших подібних органів, рішення яких є обов'язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб (пункт 9 частини першої статті 19 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4170-IX від 19.12.2024).
Верховний Суд 13.04.2022 у справі № 160/11095/20 зазначив, що залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, що застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви.
Особа повинна докладати зусиль для усунення недоліків або інформування суду про свою позицію щодо встановлених судом недоліків під час винесення ухвали про залишення без руху. Такий підхід відповідатиме принципу добросовісності (поваги до суду та інших учасників справи), а також принципу заборони зловживання процесуальними правами (висновки у постанові Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі №280/3193/23). З метою виконання завдання адміністративного судочинства сторона у справі має користуватися процесуальними правами, сприяючи тим самим суду у здійсненні правосуддя.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.2, 5, 160, 161, 169, 241-243, 256, 294 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Надати позивачеві для усунення недоліків позовної заяви п'ять днів з дати отримання копії ухвали.
Позивачем недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: обґрунтування змісту і характеру якого саме порушеного права (інтересу) позивача з якого часу і у порушення яких нормативно-правових актів допущено яким саме відповідачем - адміністративним органом; оформлення адміністративного позову з дотриманням вимог п.2 ч.5 ст.160 КАС України щодо електронного кабінету; обгрунтування обраного способу захисту щодо індивідуальних актів без прохання визнати їх протиправними; обгрунтування об'єднання вимог до візних відповідачів; доказів отримання індивідуальних актів; копію наказу про зарахування до списків особового складу ВЧ НОМЕР_3 .
У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута представнику позивача.
Ухвала набирає законної сили з дати підписання та не належить оскарженню.
Копію ухвали направити представнику позивача.
Ухвала складена, підписана 26.01.2026.
СуддяЛариса ТРОФІМОВА