20 січня 2026 року права № 580/14421/25
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Рідзель О.А., перевіривши матеріали позову ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу,
31.12.2025 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до військової частини НОМЕР_1 (далі -відповідач), в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 23.07.2025 №2745/НОД в частині визнання винним сержанта ОСОБА_1 у порушенні військової дисципліни та притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
Ухвалою від 05.01.2026 позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві десятиденний строк з дня вручення копії ухвали, протягом якого можуть бути усунуті недоліки шляхом надання суду доказів сплати судового збору або звільнення від його сплати, а також заяви про поновлення пропущеного строку з обґрунтованими доказами на її підтвердження.
15.01.2025 суду надійшли докази звільнення позивача від сплати судового збору (перебування на військовій службі) та клопотання про поновлення строку звернення в суд.
Клопотання обґрунтоване тим, що позивачем було застосовано досудовий порядок вирішення спору шляхом подання скарги вищому командиру, а саме ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке передоручило розгляд скарги командиру військової частини НОМЕР_1 . Відповідь на подану скаргу в порядку досудового вирішення спору надійшла 10.12.2025. Позовна заява подана 30.12.2025.
Представник позивача посилається на п.4 розділу VI Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 №608, яким передбачено, що якщо військовослужбовець вважає, що не вчинив правопорушення, він має право протягом місяця з дня накладення дисциплінарного стягнення подати скаргу старшому командиру (начальнику) або звернутися до суду у визначений законом строк.
Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень (абзац 1 ч.4 ст.122 КАС України)
Отже, на переконання представника позивача, з урахуванням положень ч.4 ст.122 КАС України, не пропущено строк для звернення до суду.
Вирішуючи вищевказану заяву та питання відкриття провадження у справі, суд зазначає таке.
Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (ч.5 ст.122 КАС України).
За наведеним у п.17 ч.1 ст.17 КАС України визначенням, публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Отже, у даній категорії справ законодавець визначив строк в один місяць достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.
Суд встановив, що позивач просить скасувати наказ від 23.07.2025 №2745/НОД, що стосується проходження військової служби.
Отже, спірний наказ стосується проходження позивачем публічної служби.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що представник позивача дізнався про спірний наказ у відповіді від 04.09.2025 на адвокатський запит.
Разом з тим, позов поданий в суд 30.12.2025. Тобто, з пропуском встановленого ч.5 ст.122 КАС України місячного строку звернення в суд після прийняття спірного наказу.
Отже, позивач пропустив строк звернення в суд з цим позовом.
Стосовно посилання позивача на досудове врегулювання опору, шляхом оскарження наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд зазначає таке.
Відповідно до п.4 розділу VI Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 №608, якщо військовослужбовець вважає, що не вчинив правопорушення, він має право протягом місяця з дня накладення дисциплінарного стягнення подати скаргу старшому командиру (начальнику) або звернутися до суду у визначений законом строк.
Виходячи з аналізу наведеної норми, військовослужбовець протягом місяця з часу накладення дисциплінарного стягнення може або подати скаргу старшому командирові або звернутись до суду.
Тобто, подання скарги не є обов'язковим досудовим порядком вирішення спору, визначеним законом.
Позивач може на власний вибір альтернативно скористатись правом або подати скаргу старшому командирові або звернутися до суду у визначений законом строк.
Враховуючи викладене, суд вважає необґрунтованими доводи представника позивача про поважність пропуску строку звернення до суду у зв'язку з поданням скарги на спірний наказ вищому командуванню з тих підстав, що в силу п.4 розділу VI Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України передбачено порядок оскарження протягом місяця дисциплінарних стягнень, а не передбачена можливість досудового порядку вирішення спору.
Отже, положення п.4 розділу VI Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України не заважало зацікавленій особі звернутись безпосередньо до суду для захисту своїх прав та інтересів.
В аспекті наведеного вище суд вважає за доцільне зазначити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
Так, ЄСПЛ у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. рішення у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
У рішенні «Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії» ЄСПЛ зазначив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25 січня 2000 року, пункт 33).
З огляду на наведене, суд дійшов висновку про те, що підстави для поновлення строку звернення до суду, викладені у заяві представника позивача про усунення недоліків позовної заяви є необґрунтованими.
Тому суд дійшов висновку, що заява представника позивача від 14.01.2026 про поновлення пропущеного строку звернення в суд є необґрунтованою.
На підставі ч.2 ст.121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
З огляду на викладене, з метою надання позивачу строку для обґрунтування клопотання про поновлення строку звернення, суд дійшов висновку подовжити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання суду доказів неможливості звернення до суду у строк, встановлений КАС України.
Керуючись ст.ст.2-16, 160, 169, 237, 241-246, 256, 295 КАС України, суддя
1. Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви у справі 580/14421/25.
Позивачу надати строк 10 днів з дати отримання цієї ухвали для усунення недоліків позову, шляхом надання суду обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення в суд з належними доказами на її підтвердження.
2. Роз'яснити, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
4. Копію ухвали направити позивачу.
СуддяОлексій РІДЗЕЛЬ