Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про закриття провадження у справі
27 січня 2026 року № 520/28309/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Мороко А.С., розглянувши клопотання відповідача про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Голови Харківської обласної ради Єгорової-Луценко Тетяни Петрівни (вул. Сумська, буд. 64, м. Харків, 61002) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Голови Харківської обласної ради Єгорової- Луценко Т.П., в якому просить суд:
- визнати незаконною бездіяльність голови Харківської обласної ради Єгорової-Луценко Тетяни Петрівни щодо неприйняття розпорядження про призначення ОСОБА_1 на посаду директора Комунального Закладу «Харківський академічний російський драматичний театр імені О.С. Пушкіна»;
- зобов'язати голову Харківської обласної ради ОСОБА_2 видати розпорядження про призначення ОСОБА_1 директором Комунального Закладу «Харківський академічний російський драматичний театр імені О.С. Пушкіна» та укласти з ОСОБА_1 контракт за результатами конкурсу від 04.08.2021 року.
Ухвалою судді Харківського окружного адміністративного суду Зоркіної Ю.В. від 31.12.2021 відкрито провадження у даній справі та вирішено її розглядати за правилами спрощеного позовного провадження в порядку статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.08.2024, у зв'язку зі звільненням судді, призначено повторний автоматичний розподіл даної справи. За результатами проведення повторного автоматичного розподілу вказана справа передана на розгляд судді Мороко А.С.
Як вбачається з відзиву на позовну заяву відповідачем заявлено клопотання про закриття провадження у справі, у зв'язку з порушенням предметної юрисдикції, адже предмет порушеного позивачем спору та заявлені ним позовні вимоги на думку відповідача не належать розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Представником позивача подано до суду відповідь на відзив, в якій заперечував проти доводів відповідача про порушення позивачем предметної юрисдикції.
Дослідивши матеріали справи та подане клопотання відповідача, суд вважає, що у провадження у даній справі підлягає закриттю з огляду на наступне.
Згідно із ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Справою адміністративної юрисдикції в розумінні ч. 1 ст. 4 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб'єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Тобто публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для класифікації спору як публічно-правового. Однак сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати такий спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Публічно-правовий характер спору визначається тим, що вказані суб'єкти наділені владно-управлінськими повноваженнями у сфері реалізації публічного інтересу.
Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Тобто суд повинен з'ясовувати, у зв'язку із чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.
Наведені правові висновки закріплені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.11.2019 у справі №755/9215/15-ц.
Частиною 1 статті 19 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Згідно з визначенням, наведеним у п. 17 ч. 1 ст. 4 КАС України публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про державну службу» державною службою є публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 2 вказаного Закону посадою державної служби є визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу з установленими відповідно до законодавства посадовими обов'язками у межах повноважень, визначених частиною першою статті 1 цього Закону.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору в цій справі є визнання незаконною бездіяльності відповідача, голови Харківської обласної ради, щодо неприйняття розпорядження про призначення позивача на посаду директора КП «Харківський академічний російський драматичний театр імені А.С. Пушкіна» та зобов'язання здійснити таке призначення.
Відповідно до частини 1 статті 21 Закону України «Про культуру» керівники державних та комунальних закладів культури призначаються на посаду шляхом укладення з ними контракту строком на п'ять років за результатами конкурсу.
Зі змісту встановлених судом обставин та наведених приписів законодавства випливає, що посада директора комунального підприємства не є посадою державного (місцевого) органу та його апарату, а робота на ній не належить до публічної служби.
Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 12.02.2020 у справі №693/1140/16-ц, спори з приводу прийняття громадянина на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби охоплюють весь спектр спорів, що виникають у відносинах публічної служби. Водночас до цієї категорії не належать трудові спори: а) керівників та інших працівників державних і комунальних підприємств, установ та організацій; б) працівників, які працюють за трудовим договором у державних органах і органах місцевого самоврядування; в) працівників бюджетних установ.
Отже, в даному випадку наявний трудовий спір, який розглядається в порядку цивільного судочинства, оскільки діяльність директора комунального підприємства, в даному випадку директора театру, не є публічною службою у розумінні КАС України.
Так, за правилами частини першої статті 19 ЦПК України (у редакції, чинній на час звернення з цим позовом) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Нормативний підхід до розуміння наведених вище норм процесуального права в контексті конкретних обставин справи дає підстави вважати, що відносини, які склалися між сторонами, не пов'язані з питаннями прийняття на публічну службу, її проходження та звільнення з неї, а стосуються підстав та умов укладання строкового трудового договору (контракту), стороною в якому (роботодавцем) є орган місцевого самоврядування. Спір у цій справі не пов'язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів місцевого самоврядування, є трудовим і має вирішуватися в порядку цивільного судочинства.
При цьому видання відповідного акту органом місцевого самоврядування не змінює правової природи цих відносин.
Подібного висновку дійшов Верховний суд у постанові від 28.10.2021 у справі № 361/5784/18.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Керуючись положеннями ст. ст. 189, 238, 241-243, 248, 256, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, суд, -
Заяву відповідача про закриття провадження у справі №520/28309/21 - задовольнити.
Адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Голови Харківської обласної ради Єгорової-Луценко Тетяни Петрівни (вул. Сумська, буд. 64, м. Харків, 61002) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - закрити.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Суддя Мороко А.С.