Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
27 січня 2026 р. № 636/4123/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спірідонова М.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (пл. Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022) про зобов'язання провести перерахунок пенсії,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Чугуївського міського суду Харківської області, з зазначеним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить суд зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплатити різницю за кожен місяць з 01.01.2025 року, виконавши розрахунок заробітку для обчислення пенсії з урахуванням усього періоду, за який було сплачено страхові внески (до 30.06.2019 року включно).
В обґрунтування позову зазначено, що не проведення перерахунку та невиплата різниці за кожен місяць з 01.01.2025 року, з виконанням розрахунку заробітку для обчислення пенсії з урахуванням усього періоду, за який було сплачено страхові внески (до 30.06.2019 року включно) порушує права позивача на пенсійне забезпечення.
Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 26.05.2025 року справу було передано за підсудністю до Харківського окружного адміністративного суду.
Ухвалою суду від 04.08.2025 року позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для надання усунення недоліків.
Ухвалою суду від 04.09.2025 року позивачу продовжено строк на усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 08.09.2025 відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
В зв'язку із здійсненням діяльності Харківським окружним адміністративним судом з відправлення правосуддя в умовах ведення бойових дій на території Харківської міської територіальної громади, яка віднесена до переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточені (блокуванні) згідно Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 25.04.2022 № 75 (із змінами), розгляд справи було відтерміновано.
Крім того, на тривалість виготовлення процесуального документу вплинула обставина знаходження судді Спірідонова М.О., у щорічній відпустці.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та отримана відповідачем через електронний кабінет, що підтверджується матеріалами справи.
Від відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, відзив на адміністративний позов не надходив, отже, своїм правом на подання відзиву по адміністративній справі відповідач не скористався.
Відповідно до ч. 2 ст. 175 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України зазначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на вищезазначені приписи Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.
Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1 , з 19.12.2018 року перебуває на обліку Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 року, як особа з інвалідністю ІІ групи загального захворювання.
01.03.2025 року позивач на порталі Пенсійного фонду України подав заяву за номером 370 щодо перерахунку його пенсії згідно частини 4 статті 42 ЗУ № 1058-IV від 09.07.2003 року.
За принципом екстериторіальності вказану заяву позивача було передано на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 07.03.2025 року о/р 205250001762 позивачу було відмовлено в перерахунку пенсії відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з огляду на те, що у заявника відсутній стаж після 27.06.2020 року.
Вказаним рішенням також було зазначено, що відповідно до ч.4 ст.42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у разі, якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Страховий стаж за матеріалами електронної пенсійної справи врахований по 27.06.2020. Згідно даних системи персоніфікованого обліку індивідуальних відомостей застрахованої особи у гр. ОСОБА_1 відсутній стаж після 27.06.2020.
11.03.2025 року позивач звернувся через портал Пенсійного фонду України звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою за номером ВЕБ-20001-Ф-С-25-044561 для отримання роз'яснення про відмову в перерахунку пенсії.
Відповідач листом від 31.03.2025 року № 8954-8154/Ч-03/8-2000/25 повідомив зокрема, що за матеріалами пенсійної справи при первинному призначенні ОСОБА_1 було обчислено пенсію при страховому стажі 19 років 09 місяців 0 днів та додатковий стаж становить 22 роки 09 місяців 3 дні (страховий стаж зараховано по 31.10.2018). Коефіцієнт стажу складав 0,42500.
З 01.04.2021 згідно розпорядження № 205250001762 від 25.05.2021 було проведено індивідуальний масовий перерахунок по стажу відповідно до абзацу 3 частини 4 статті 42 Закону.
З 01.04.2021 страховий стаж ОСОБА_1 становить 21 рік 04 місяців 25 днів та додатковий стаж 21 рік 02 місяці 27 днів (стаж зараховано по 27.06.2020). Коефіцієнт стажу склав 0,42583.
07.03.2025 головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області було прийнято рішення № 205250001762 про відмову в перерахунку пенсії, оскільки згідно даних персоніфікованого облiкy відсутній страховий стаж після 27.06.2020.
Після проведення останнього перерахунку пенсії відповідно до пункту 4 статті 42 Закону (з 01.04.2021) пройшло 24 місяці, проте ОСОБА_1 не працює з 21.06.2019 по теперішній час та відсутня сплата страхових внесків за період після 27.06.2020 по теперішній час. Страховий стаж зараховано повністю згідно даних персоніфікованого обліку.
Пенсія обчислена згідно чинного законодавства.
Також судом встановлено, що листом відповідача від 17.04.2025 року №4 10911-9970/Ч-03/8-2000/25, на звернення позивача від 27.03.2025 року № ВЕБ-20001-Ф-С-25-056168 зокрема повідомлено, що за матеріалами пенсійної справи при первинному призначенні Вам було обчислено пенсію при страховому стажі 19 років 09 місяців 0 днів та додатковий стаж становить 22 роки 09 місяців 3 дні (страховий стаж зараховано по 31.10.2018). Коефіцієнт стажу складав 0,42500.
Пенсію розраховано, враховуючи заробітну плату за період з 01.07.2000 по 31.10.2018 згідно даних персоніфікованого обліку. Застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2016, 2017 роки.
Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії складав 20545,41 грн.
Індивідуальний коефіцієнт для обчислення середньомісячного заробітку складає 3,82034. Дата вводу заробітку - 21.12.2018.
З 01.04.2021 згідно розпорядження № 205250001762 від 25.05.2021 ОСОБА_1 було проведено індивідуальний масовий перерахунок по стажу відповідно до абзацу 3 частини 4 статті 42 Закону.
З 01.04.2021 страховий стаж становить 21 рік 04 місяців 25 днів та додатковий стаж 21 рік 02 місяці 27 днів.
Коефіцієнт страхового стажу - 0,42583.
Страхові внески було сплачено по 30.06.2019 (не працюєте з 21.06.2019).
З 01.07.2019 по 27.06.2020 ОСОБА_1 перебував на обліку в центрі зайнятості та отримували допомогу по безробіттю.
Страховий стаж зараховано по 27.06.2020.
Станом на 01.03.2025 пенсію розраховано, враховуючи заробіток за період з 01.07.2000 по 31.10.2018 згідно даних персоніфікованого обліку. Останній місяць врахованої заробітної плати - жовтень 2018 року.
Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії складає 34053,68 гри.
Індивідуальний коефіцієнт для обчислення середньомісячного заробітку складає 3,82034.
Розмір пенсії з 01.03.2025 складає 12915,43 грн., а саме:
14501,16 грн - розмір пенсії за віком (34053,86*0,42583);
165,27 грн - доплата за понаднормовий стаж (за 7 років);
90 - % для обчислення пенсії по інвалідності;
13199,79 грн - розмір пенсії по інвалідності;
284,36 грн - обмеження в індексації з 01.03.2023.
Позивач, вбачаючи в зазначеному порушення своїх прав, звернувся за їх захистом до суду.
Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та інших випадках, передбачених законом.
За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону № 1058 виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Відповідно до пункту 4 статті 42 Закону передбачено, що у разі, якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.
За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
У разі, якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Як вже було встановлено судом вище, 01.03.2025 року позивач на порталі Пенсійного фонду України подав заяву за номером 370 щодо перерахунку його пенсії згідно частини 4 статті 42 ЗУ № 1058-IV від 09.07.2003 року.
За принципом екстериторіальності вказану заяву позивача було передано на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 07.03.2025 року о/р 205250001762 позивачу було відмовлено в перерахунку пенсії відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з огляду на те, що у заявника відсутній стаж після 27.06.2020 року.
Суд зазначає, що дії суб'єкта владних повноважень - активна поведінка, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та юридичних осіб, в той час коли бездіяльність - пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод та інтересів фізичної та юридичної особи.
Таким чином суд зазначає, що в матеріалах справи міститься рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 07.03.2025 року о/р 205250001762 позивачу було відмовлено в перерахунку пенсії відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з огляду на те, що у заявника відсутній стаж після 27.06.2020 року.
Враховую те, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 07.03.2025 року о/р НОМЕР_1 не скасовано, а також те, що позивач не просить скасувати вказане рішення та воно не є предметом розгляду справи, тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі "Серявін та інші проти України"(п.58) суд вказує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Усі інші аргументи вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (пл. Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022) про зобов'язання провести перерахунок пенсії - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Спірідонов М.О.