Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
27 січня 2026 року № 520/26590/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кухар М.Д. розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, буд. 10,м. Хмельницький,Хмельницький р-н, Хмельницька обл.,29005, код ЄДРПОУ21318350) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив суд:
-визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області код СДРПОУ 21318350 щодо неврахування до страхового стажу періодів роботи з 01.06.1992 р. по 01.04.1999 р. згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_2 від 23.09.1983 р для призначення пенсійного забезпечення за віком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , неправомірними.
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області код ЄДРПОУ 21318350 зарахувати до страхового стажу періоди роботи з 01.06.1992 р. по 01.04.1999 р. згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_2 від 23.09.1983 р. для призначення пенсійного забезпечення за віком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 з моменту первинного звернення за її призначенням, а саме з 01 вересня 2025р.
-стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області код СДРПОУ 21318350 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1211(одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Ухвалою суду відкрито спрощене провадження у справі.
Дослідивши надані матеріали справи, суд встановив наступне.
14 червня 2025 р. ОСОБА_1 досягла віку, який дає право на призначення пенсії за віком.
01 вересня 2025 р. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулась до відділу обслуговування громадян №14 (сервісний центр) ГУ ПФУ в Харківській області з заявою про призначення пенсії за віком.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 08.09.2025 р. № 205150015609 у призначенні пенсії за віком відмовлено.
Причиною відмови у призначенні пенсії за віком у рішенні Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 08.09.2025 р. № 205150015609 зазначено відсутність необхідного страхового стажу. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області не зараховано періоди роботи з 01.06.1992 р. по 01.04.1999 р. згідно трудової книжки від 23.09.1983 серії НОМЕР_2 , оскільки відсутня інформація про перейменування/реорганізацію підприємства.
Згідно записів 7,8 в трудовій книжці' серії НОМЕР_2 періоди роботи з 01.06.1992 р. по 01.04.1999 р. зазначені так:
-запис 7: 01.06.1992 р. прийнята по переводу до знову створеного підприємства 11 Р ІП «Маяк» на посаду продавця І категорії, підстава - наказ № 1 від 01.06.1992р.;
-запис 8: 01.04.1999 р. звільнена з ТОВ «Маяк» згідно поданої заяви, ст. 36 п.1, за згодою сторін, підстава № 11 від 01.04.1999 р.
Відповідно до архівної довідки архівного відділу Лозівської міської ради Харківської області від 24.06.2025 р. № 16-55/263, в архівний відділ Лозівської міської ради документи з кадрових питань державного роздрібно - торгового підприємства «Маяк» на зберігання не передавалися, тому надати довідку про стаж роботи ОСОБА_1 у вищевказаному підприємстві не має можливості (зазначена архівна довідка подавалася до територіального органу ПФУ разом з заявою про призначення мені пенсійного забезпечення).
Позивач вважає дії ГУ ПФУ в Харківській області протиправними, а тому звернулась до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Надаючи правову оцінку вищенаведеному, суд вказує наступне.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Базовим нормативно-правовим актом, який визначає принципи, засади й механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку та виплати пенсії, є Закон України від 09.07.2003 № 1058 IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058).
Згідно статті 9 Закону № 1058 призначаються такі пенсійні виплати:
- пенсія за віком
- пенсія по інвалідності;
- пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до статті 10 Закону № 1058 особі, яка має, одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Відповідно до ч. 1ст. 44 Закону № 1058 призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом. Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи. Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення. Призначення пенсії за віком здійснюється автоматично (без звернення особи) у разі набуття застрахованою особою права на призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, на підставі відомостей, наявних у системі персоніфікованого обліку, якщо до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, особа не повідомила про бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку.
У разі відсутності в системі персоніфікованого обліку даних про страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком (у тому числі за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку), територіальний орган Пенсійного фонду інформує застраховану особу, у тому числі через її особистий електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду, про відсутність таких відомостей та необхідність їх подання (за наявності). Документи про страховий стаж можуть бути подані до територіального органу Пенсійного фонду або через особистий електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду.
Абзацом першим пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV визначено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону (частини друга, п'ята статті 45 Закону № 1058-IV).
Статтею 24 Закону № 1058 визначено, що страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Трудовий стаж (загальний) - це періоди офіційної трудової діяльності, що підтверджуються записами в трудовій книжці.
Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 08.09.2025 р. № 205150015609, яким у призначенні пенсії за віком позивачу відмовлено, останнім не оскаржувалося і є чинним.
Суд зазначає, що основною відмінністю страхового стажу від трудового є те, що наявність стажу прямо пов'язана зі сплатою страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, тобто з 01.01.2004 до страхового стажу зараховуються лише ті періоди, протягом яких сплачувалися страхові внески, і в розмірах пропорційно сплаченим внескам.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Правова категорія “призначення пенсії» використовується законодавцем у розумінні прийняття територіальним органом Пенсійного фонду України письмового рішення (як індивідуального акту) з приводу визнання за особою суб'єктивного права на одержання грошових платежів у галузі соціального страхування із визначенням розміру регулярного платежу у межах календарного місяця. А тому виданий територіальним органом Пенсійного фонду України індивідуальний акт з приводу призначення пенсії одночасно охоплює як владне управлінське волевиявлення стосовно правової підстави пенсії, так і владне управлінське волевиявлення стосовно грошового виміру пенсії.
Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.
Відповідно до статті 58 Закону № 1058-IV Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення, перерахунку та виплати пенсії.
Згідно з п. 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Саме органи пенсійного фонду визначають правильність та повноту наданих документів для призначення (перерахунку) пенсії.
З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню, оскільки в спірних правовідносинах відсутні протиправні дії відповідача щодо незарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 01.06.1992 р. по 01.04.1999 р. згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_2 від 23.09.1983 р. для призначення пенсійного забезпечення за віком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 з моменту первинного звернення за її призначенням.
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі "Серявін та інші проти України"(п.58) суд вказує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, буд. 10,м. Хмельницький,Хмельницький р-н, Хмельницька обл.,29005, код ЄДРПОУ21318350) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії- залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Кухар М.Д.