Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
27 січня 2026 року Справа № 520/27802/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Полях Н.А., розглянувши в порядку письмового провадження звіт ІНФОРМАЦІЯ_1 про виконання судового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 19.05.2023 року по 06.09.2024 року, грошової допомоги для оздоровлення за 2023,2024 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2023,2024 рік, грошової компенсації за дні невикористаної основної щорічної відпустки за 2022, 2023 роки за 60 днів сумарно, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2023,2024рік, одноразової грошової допомоги у разі звільнення за 26 повних календарних років служби в розмірі 50% місячного грошового забезпечення, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України про Державнім бюджет на перше січня 2023 року та перше січня 2024 року відповідно;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 з 19.05.2023року по 31.12.2023 року включно, грошової допомоги для оздоровлення за 2023 рік, грошової допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2023 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023рік" станом на 01.01.2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_2 з 01.01.2024 року по 06.09.2024 року включно, грошову допомогу на оздоровлення за 2024 рік, грошової допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2024, грошову компенсацію за дні невикористаної основної щорічної відпустки за 2022, 2023 роки за 60 днів сумарно, одноразову грошову допомогу у разі звільнення за 26 повних . календарних років служби в розмірі 50% місячного грошового забезпечення з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2024рік" станом на 01.01.2024року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового начальницького складу та деяких інших осіб", та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17 червня 2025 р. у справі № 520/27802/24 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 19.05.2023 року по 06.09.2024 року, грошової допомоги для оздоровлення за 2023,2024 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2023,2024 роки, грошової компенсації за дні невикористаної основної щорічної відпустки за 2022, 2023 роки за 60 днів сумарно, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2023,2024 рік, одноразової грошової допомоги у разі звільнення за 26 повних календарних років служби в розмірі 50% місячного грошового забезпечення, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України про Державний бюджет на перше січня 2023 року та перше січня 2024 року відповідно.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 з 19.05.2023 року по 31.12.2023 року включно, грошової допомоги для оздоровлення за 2023 рік, грошової допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2023 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 з 01.01.2024 року по 06.09.2024 року включно, грошової допомоги на оздоровлення за 2024 рік, грошової допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2024, грошової компенсації за дні невикористаної основної щорічної відпустки за 2022, 2023 роки за 60 днів сумарно, одноразової грошової допомоги у разі звільнення за 26 повних календарних років служби в розмірі 50% місячного грошового забезпечення з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" станом на 01.01.2024 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
24.09.2025 до суду надійшла заява позивача, в якій він просив:
- встановити судовий контроль щодо виконання ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 , НОМЕР_3 ) рішення від 17.06.2025 року по справі №520/27802/24;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 , НОМЕР_3 ), подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення від 17.06.2025 року по справі №520/27802/24.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 30.09.2025 прийнято до розгляду заяву та призначено заяву у порядку письмового провадження.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 23.10.2026 заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі - задоволено.
Встановлено судовий контроль за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17 червня 2025 р. у справі № 520/27802/24.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 протягом трьох місяців з дня отримання даної ухвали, подати до Харківського окружного адміністративного суду письмовий звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17 червня 2025 р. у справі № 520/27802/24.
22.01.2026 до суду надійшов звіт відповідача, в якому він просив:
- прийняти звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.06.2025 у справі №520/27802/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії;
- звільнити ІНФОРМАЦІЯ_3 від штрафу.
В обґрунтування звіту зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 фінансується виключно за рахунок державного бюджету МО України, тому виконання рішення суду залежить від здійснення відповідного фінансування. На виконання вказаного рішення суду нараховані суми включено до основних заявок-розрахунків на фінансування для виплати грошового забезпечення та підйомної допомоги військовослужбовцям, виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» за напрямом грошового забезпечення, які направлені до ІНФОРМАЦІЯ_4 . Відповідач зазначив, що з метою виконання зазначеного рішення суду, ІНФОРМАЦІЯ_3 вжиті всі необхідні заходи згідно діючого законодавства. На теперішній час склалися об'єктивно обґрунтовані обставини у вигляді необхідності здійснення відповідних дій для виділення додаткових кошторисних призначень іншими органами (а саме ІНФОРМАЦІЯ_5 ), які не залежать від волі керівника територіального управління, але заважають повному виконанню рішення суду. ІНФОРМАЦІЯ_3 не має впливу на вищий орган, який відповідає за кінцевий результат щодо всіх питань по здійсненню саме виплат грошових коштів, оскільки саме з Державного бюджету вкотре не поступають кошти для виконання рішень судів, що свідчить про відсутність умисного ухилення від виконання рішення суду, а невиплата в повному обсязі грошового забезпечення позивача, яка нарахована на виконання рішення суду, не зумовлена недбалістю керівником ІНФОРМАЦІЯ_6 чи неналежним виконанням своїх обов'язків, оскільки виділення коштів на фінансування не залежить від волі керівника відповідача. Повне виконання рішення суду буде здійснено невідкладно з моменту отримання відповідних бюджетних асигнувань. На даний час відсутні кошти на проведення виплат.
Дослідивши поданий звіт, заперечення позивача, суд дійшов наступних висновків.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Таким чином право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.
Згідно зі ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
З наведеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов'язковим для учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до ч.2 ст.382-2 Кодексу адміністративного судочинства України звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб);
4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення;
5) відомості про виконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання;
6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб'єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення;
7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.
Відповідно до ч.3 ст.382-2 Кодексу адміністративного судочинства України до звіту додаються:
1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо звіт поданий представником і такі документи раніше не подавалися;
2) докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Отже, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист. Обов'язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.
Відповідно до частини другої статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Разом з тим, у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження виконання ІНФОРМАЦІЯ_2 судового рішення у справі.
Разом з тим, з наданих відповідачем до звіту доказів судом встановлено, що для виконання судового рішення по справі ІНФОРМАЦІЯ_3 нараховані за рішенням суми включено до основних заявок-розрахунків на фінансування для виплати грошового забезпечення та підйомної допомоги військовослужбовцям, виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» за напрямом грошового забезпечення, які направлені до Фінансово-економічного управління ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Таким чином, з матеріалів справи убачається, що на день надання звіту відповідачем здійснюються необхідні заходи для виконання рішення суду у даній справі.
Разом з тим, суд погоджується з твердженням відповідача у звіті, що виділення фінансування на виконання судових рішень не залежить від волевиявлення посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_6 та в повній мірі ставиться в залежність від надходження бюджетного фінансування.
Відповідно до ст.43 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» фінансове забезпечення заходів, пов'язаних з організацією військової служби і виконанням військового обов'язку, здійснюється за рахунок і в межах коштів Державного бюджету України. Додаткове фінансування цих заходів може відбуватися за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством.
Судом не встановлено умисного та свідомого невиконання відповідачем судового рішення, а відсутність цільових асигнувань та вільного обсягу фінансових ресурсів у відповідача не може бути доказом на підтвердження ухилення від виконання судового рішення.
Натомість, як зазначалося та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, відповідачем вживаються заходи, які направлені на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17 червня 2025 р. у справі № 520/27802/24.
Суд враховує, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов'язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб'єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про наявність вини, тобто умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях посадової особи суб'єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення саме цієї посадової особи від виконання рішення суду.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Стаття 129-1 Конституції України встановлює, що судові рішення є обов'язковими до виконання.
З наданого до матеріалів справи відповідачем звіту убачається, що відповідач вчиняє дії для виконання судового рішення. Однак фактична невиплата заборгованості зумовлена дефіцитом бюджетних асигнувань на відповідні цілі.
Суд також бере до уваги, що відсутність бюджетного фінансування є обставиною, яка не може безпосередньо залежати від дій відповідача, і, як наслідок, накладення штрафу на керівника суб'єкта владних повноважень в даному випадку є недоцільним, оскільки це не сприятиме швидшому виконанню судового рішення. Разом з тим, така обставина не звільняє відповідача від обов'язку вживати заходи для повного виконання рішення суду.
Враховуючи те, що метою встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є кінцевий результат щодо факту його виконання, суд зробив висновок, що відповідачу необхідно встановити новий строк для подання звіту про виконання даного рішення та зобов'язати подати новий звіт у встановлений судом строк.
З огляду на те, що положеннями частини 3 статті 382-1 КАС України надано суду право власного розсуду щодо визначення тривалості встановленого строку для подання звіту, з урахування положень, що такий строк має становити не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищувати трьох місяців, суд вважає, що необхідним і достатнім буде встановлення відповідачу строку для подання звіту тривалістю три місяці з дня отримання цієї ухвали.
Разом з тим, суд звертає увагу відповідача на те, що звіт суб'єкта владних повноважень має відповідати вимогам, встановленим ч.ч.2, 3 ст.382-2 КАС України.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу (ч.2 ст.382-3 КАС України).
Відповідно до ч.1 ст.382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
При цьому, згідно ч.2 ст.382-3 КАС України суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Частиною 11 ст. 382-3 КАС України встановлено, якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб'єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне прийняти звіт відповідача про виконання судового рішення, але встановити новий строк для подання відповідачем звіту про виконання судового рішення в цій справі.
Щодо клопотання відповідача про звільнення ІНФОРМАЦІЯ_6 від штрафу, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.5 ст. 382-3 КАС України, суд за клопотанням суб'єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб'єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб'єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Аналіз наведених норм процесуального закону свідчить, що повноваження суду щодо зменшення розміру штрафу або звільнення від його сплати, передбачені частиною п'ятою статті 382-3 КАС України, можуть бути реалізовані виключно за умови наявності вже застосованого судом заходу процесуального примусу у вигляді штрафу, накладеного на керівника суб'єкта владних повноважень у порядку, визначеному статтею 382-3 КАС України.
Питання про накладення штрафу, як заходу процесуального примусу, є похідним та може вирішуватися судом лише за наявності визначених законом підстав, зокрема, за наслідками розгляду звіту або у разі його неподання та за умови встановлення вини керівника суб'єкта владних повноважень у невиконанні судового рішення.
Як установлено судом вище, поданий відповідачем звіт містить відомості про вжиті ним заходи, спрямовані на виконання рішення суду, а затримка у фактичній виплаті обумовлена обставинами бюджетного фінансування, які не перебувають у безпосередній залежності від волевиявлення посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_6 . Судом не встановлено умисного ухилення відповідача від виконання рішення суду чи недобросовісності у діях керівника відповідача.
Водночас, станом на час розгляду звіту, ухвали про накладення на керівника ІНФОРМАЦІЯ_1 штрафу в межах даного судового контролю судом не постановлялося, отже відсутній предмет, щодо якого може бути застосовано приписи частини п'ятої статті 382-3 КАС України.
За таких обставин клопотання відповідача в частині про звільнення ІНФОРМАЦІЯ_6 від штрафу є передчасним та безпідставним і задоволенню не підлягає.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 248, 256, 293, 295, 297, 382 КАС України, суд, -
Прийняти звіт ІНФОРМАЦІЯ_1 про виконання судового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Встановити ІНФОРМАЦІЯ_1 новий строк для подання звіту про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17 червня 2025 р. у справі № 520/27802/24.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 надати до суду у строк протягом трьох місяців після набрання чинності даної ухвали, звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17 червня 2025 р. у справі № 520/27802/24.
Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Суддя Н. А. Полях