Справа № 500/6968/25
20 січня 2026 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Подлісної І.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням особливостей, визначених статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративну справу за позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 до Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови, -
ІНФОРМАЦІЯ_2 (надалі, позивач) звернувся до суду з позовом до Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (надалі, відповідач), в якому, просить скасувати постанову про стягнення виконавчого збору за провадженням НОМЕР_2 від 26.11.2025 видану старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Позов обґрунтований тим, що позивач вважає протиправною та такою, що підлягає до скасування спірну постанову державного виконавця про стягнення виконавчого збору. Просить врахувати, що жодних дій, будь яких заходів примусового виконання рішень задля виконання судового рішення державним виконавцем не було вжито, оскільки рішення суду виконане ще до відкриття виконавчого провадження.
Ухвалою суду від 12.12.2025 позовну заяву залишено без руху, та у встановлений судом строк позивач усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
Ухвалою суду від 30.12.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, з урахуванням особливостей, визначених статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заперечуючи проти позовних вимог, представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову повністю.
На виконанні у Відділі перебуває виконавче провадження НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого листа №500/6347/24 від 01.10.2025, виданого Тернопільським окружним адміністративним Тернопільської області про зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку при звільненні за період з 12 березня 2023 року по 29 вересня 2024 року у розмірі 189 928 (сто вісімдесят дев'ять тисяч дев'ятсот двадцять вісім) гривень 48 коп.
Стягувач скористався свої законним правом пред'явити виконавчий документ до виконання.
Зазначений виконавчий лист є чинним і не визнаний таким, що не підлягає виконанню, крім того, його видано на виконання рішення суду, яке набрало законної сили.
Виконавчий лист оформлений відповідно до установлених статтею 4 Закону №1404-VIII вимог до виконавчого документу та звернутий до примусового виконання в межах строку пред'явлення до виконання, визначеного статтею 12 цього ж Закону.
За таких обставин обов'язком державного виконавця було винести постанову про відкриття виконавчого провадження, оскільки інакшого варіанту його правомірної поведінки не існує.
Просить врахувати, що станом на день відкриття виконавчого провадження рішення суду боржником не було виконано. Також вважає, що стягнення з боржника виконавчого збору в постанові про відкриття виконавчого провадження є обов'язком державного виконавця.
Учасники справи подали до суду письмові заяви про розгляд справи за їх відсутності, а тому враховуючи положення статей 194, 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) розгляд справи проведено у порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Згідно з ч.9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи положення ч.3 ст.194, ч.9 ст.205 та ч.4 ст. 229 КАС України, суд дійшов висновку про наявність підстав розгляду даної справи в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши подані до суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне.
26.11.2025 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, у ВП НОМЕР_2 винесено постанову про стягнення виконавчого збору.
Дану постанову винесено на виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду №500/6347/24 від 06 червня 2025 року резолютивною частиною було визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не проведення нарахування та виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку при звільненні за період з 12 березня 2023 року по 29 вересня 2024 року у розмірі 189928 (сто вісімдесят дев'ять тисяч дев'ятсот двадцять вісім) гривень 48 коп.
Постанова про стягнення виконавчого збору 26.11.2025 НОМЕР_2 вмотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 не виконав рішення суду та не виплатив ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку при звільненні за період з 12 березня 2023 року по 29 вересня 2024 року у розмірі 189928 (сто вісімдесят дев'ять тисяч дев'ятсот двадцять вісім) гривень 48 коп.
Таким чином, на ІНФОРМАЦІЯ_3 накладено виконавчий збір у розмірі 32000 грн.
Вважаючи такою, що підлягає до скасування постанову про стягнення виконавчого збору, представник позивача звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 1 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження" від 2 червня 2016 року № 1404-VIII (далі Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (пункт 1).
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з п.п. 1, 16 ч. 3 ст. 18 Закону № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Статтею 26 Закону № 1404-VIII визначено початок примусового виконання рішення, зокрема: - виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення (пункт 1 частини першої); - виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей (частина п'ята); - за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною) (частина шоста).
Статтею 27 Закону № 1404-VIII встановлено, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України (частина 1).
За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи (частина 3).
Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) (частина 4).
За приписами п. 9 ч. 5 ст. 27 Закону № 1404-VIII виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, та у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 17 частини першої статті 39 цього Закону. Виконавчий збір не стягується із сум податкового боргу (у тому числі штрафних санкцій та пені) та недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у разі їх списання згідно з пунктами 2-3, 2-4 та підпункту 26.2 пункту 26 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України та пунктом 9-15 розділу VIII Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Частиною 3 ст. 40 Закону № 1404-VIII передбачено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 Закону № 1404-VIII кошти виконавчого провадження складаються з: 1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; 2) авансового внеску стягувача; 3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону № 1404-VIII на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.
Отже, з аналізу вищенаведених норм Закону № 1404-VІІІ випливає, що підставою для стягнення виконавчого збору у межах виконавчого провадження про примусове виконання рішення немайнового характеру, є здійснення державним виконавцем дій з фактичного виконання рішення органами державної виконавчої служби.
Як встановлено судом, рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду №500/6347/24 від 06 червня 2025 року визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не проведення нарахування та виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку при звільненні за період з 12 березня 2023 року по 29 вересня 2024 року у розмірі 189928 (сто вісімдесят дев'ять тисяч дев'ятсот двадцять вісім) гривень 48 коп.
07.12.2025 за вих. 18322 на адресу відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції направлено лист, про те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 здійснено всі можливі законодавчі дії для виконання судового рішення №500/6347/24 засобами поштового зв'язку, а також на офіційну електронну адресу відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції vpvr_is@ukr.net.
Так, з метою виконання судового рішення, враховуючи те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 є державною установою, яка фінансується виключно з держбюджету України по КЕКВ, є неприбутковою організацією з відсутністю на власних рахунках вільних коштів для фінансування видатків здійснює заявки-розрахунки на фінансування ІНФОРМАЦІЯ_3 на місяць до забезпечувального фінансового органу.
Основні заявки - розрахунки подаються до 08 числа кожного місяця, відповідно фінансування здійснюється у поточному місяці за минулий.
Додаткові заявки за необхідності подаються до 15 числа кожного місяця, відповідно фінансування здійснюється у поточному місяці за минулий.
Станом на день подачі позовної заяви, кошти на рахунки ІНФОРМАЦІЯ_4 не надійшли, що унеможливлює виконання судового рішення з причин незалежних від ІНФОРМАЦІЯ_4 . Крім того, при надходженні коштів на наші рахунки, виплата на рахунок ОСОБА_1 буде зарахована автоматично.
При цьому, як встановлено судом, представником позивача вчинялися дії на виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 06.06.2025 №500/6347/25 до відкриття виконавчого провадження НОМЕР_2.
Отож, на думку суду, оскільки позивачем виконано рішення суду ще до відкриття виконавчого провадження, суд вважає безпідставним стягнення відповідачем виконавчого збору, з огляду на що спірна постанова державного виконавця про стягнення виконавчого збору є протиправною та такою, що підлягає до скасування.
Суд зазначає, що на момент виникнення спірних правовідносин обов'язковими умовами стягнення виконавчого збору були: 1) фактичне виконання виконавчого документа; 2) вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішень. За своїм змістом виконавчий збір є винагородою за вчинення заходів примусового виконання рішення, за умови, що такі заходи привели до виконання рішення.
Наведене узгоджується із правовою позицією, висловленою у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 березня 2020 року у справі № 2540/3203/18.
З матеріалів виконавчого провадження НОМЕР_2 судом встановлено, що у період до прийняття спірної постанови про стягнення виконавчого збору державним виконавцем не вжито заходів примусового виконання рішень, які спрямовані на виконання рішення суду.
Верховний Суд у справі № 520/17779/14-ц від 16.01.18, зазначив, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб та здійснювати заходи, необхідні для своєчасного виконання рішення в порядку, та у спосіб, що встановлені виконавчим документом і Законом України "Про виконавче провадження".
Таким чином, враховуючи повноваження суду, визначені ст. 245 КАС України, у спірному випадку, належним способом порушеного права позивача є визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні НОМЕР_2 від 26.11.2025, видану старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції
На підставі системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність необхідної сукупності підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст. 139 КАС України.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задоволено повністю.
Визнати протиправним та скасувати постанову про стягнення виконавчого збору за провадженням НОМЕР_2 від 26.11.2025, видану старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на користь ІНФОРМАЦІЯ_1 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп. сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 20 січня 2026 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ІНФОРМАЦІЯ_2 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 );
відповідач:
- Івано-Франківське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України (місцезнаходження/місце проживання: вул. Грюнвальдська, 11,м. Івано-Франківськ,Івано-Франківський р-н, Івано-Франківська обл.,76018 код ЄДРПОУ/РНОКПП 43316386).
Головуючий суддя Подлісна І.М.