Справа №500/5305/25
27 січня 2026 рокум. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мартиць О.І. розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Комісії Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників НП України, Національної поліції України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Комісії Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників НП України, Національної поліції України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, в якому просив:
визнати протиправним та скасувати рішення про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України від 08.04.2025 №4/І/ХХ/3, яким ОСОБА_1 відмовлено у наданні статусу учасника бойових дій, що прийняте Національною поліцією України в особі комісії Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України,
зобов'язати Національну поліцію України в особі Комісії Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України, прийняти рішення про надання ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішення Комісії Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України від 08.04.2025 №4/І/ХХ/3 про відмову у наданні йому статусу учасника бойових дій, є протиправним та підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 12.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до статей 162-164 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
Від Національної поліції України до суду поступив відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Вказав, що вважаємо, що Комісією Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України жодної протиправної дії/бездіяльності під час ухвалення рішення від 08.04.2025 № 4/І/ХХ/3 про відмову позивачу в наданні статусу учасника бойових дій допущено не було, а відтак вказане рішення є таким що ухвалене в межах наданих повноважень, на підставі та в порядку встановленому нормами чинного законодавства та нормативно-правових актів, які регламентують надання статусу УБД поліцейським.
Ухвалою суду від 02.10.2025 у задоволенні клопотань представника позивача від 30.09.2025 про розгляд справи №500/5305/25 за позовом ОСОБА_1 до Комісії Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників НП Україїни, Національної поліції України про визнання дій протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та виклик свідків - відмовлено.
Інших заяв по суті справи до суду не надходило.
Суд зазначає, що розгляд даної справи здійснено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін з урахуванням строку перебування головуючого судді у відпустці, в порядку черговості.
З'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, суд встановив таке.
Дослідивши доводи сторін та наявні у справі докази, судом встановлено наступне.
Наказом ГУНП в Тернопільській області №668 дск від 06.2022 позивача відряджено в період з 10.05.2022 до особливого розпорядження до м. Лисичанськ, Луганської області із відповідним екіпіруванням та засобами індивідуального захисту.
Наказом ГУ НП в Тернопільській області №242 о/с дск від 23.07.2022 позивача у зв'язку з завершенням виконання бойових завдань в складі оперативно-стратегічного угрупування військ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " та на виконання листа Національної поліції України від 20.07.2022 №1741 дск повернуто в пункт постійної дислокації 23.07.2022.
На момент відрядження та повернення до місця постійної дислокації позивач - ОСОБА_1 перебував на посаді начальника сектора дізнання відділення поліції №2 (м. Ланівці) Кременецького районного відділу поліції ГУ НП в Тернопільській області.
Наказом ГУ НП в Тернопільській області №3177 дск від 26.12.2024 позивача визнано таким, що у період з 30.06.2022 до особливого розпорядження був уведений до складу оперативно-стратегічного угрупування військ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " поліцейських зведеного загону Головного управління Національної поліції в Тернопільські області.
31.03.2023 ГУ НП в Тернопільській області за вих. № 824/2/07/2023 позивачу видано Довідку про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України в період з 10 травня 2022 року по 10 червня 2022 року.
08.04.2025 комісією Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України прийнято рішення №4/І/ХХ/3 про відмову у наданні статусу учасника бойових дій ОСОБА_1 .
Підставою для відмови зазначено:
1. Пункт 19 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";
2. Підпункт 1 пункту 24 Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413 (в редакції чинній на дату прийняття рішення);
3. Абзац третій пункту 4 розділу II Положення про комісію Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 23.05.2016 №405, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.06.2016 за №857/28987 (в редакції чинній на дату прийняття рішення).
Вивчивши матеріали справи, доводи позовної заяви та заперечень проти них, судом вбачається, що доводи позовної заяви щодо неправомірного ненадання позивачу статусу учасника бойових дій полягають у тому, що Комісією не було взято до уваги документи, які на переконання позивача, свідчать про його безпосередню участь у заходах в антитерористичній операції, забезпечені її проведення чи в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпечені її здійснення, у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, а саме: відомості про те, що
Вважаючи таке протиправним відповідача протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами статті 5 Закону України від 22.10.1993 №3551-ХІІ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - Закон №3551-ХІІ) учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.
Пунктом 19 частини першої статті 6 Закону №3551-ХІІ установлено, що учасниками бойових дій визнаються: військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані, добровольці Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Процедура надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, та категорії таких осіб визначена Порядком надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №413 від 20.08.2014 (далі Порядок №413).
Відповідно до пп 1, 2 п. 24 Порядку №413 Комісія або міжвідомча комісія відмовляє заявнику в наданні статусу учасника бойових дій у разі:
1) відсутності правових підстав для надання статусу учасника бойових дій;
2) відсутності необхідних документів, визначених пунктом 4 цього Порядку.
Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Положення "Про комісію Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України", затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України №405 від 23.05.2016 (зареєстровано в Мін'юсті України за № 857/28987 14.06.2016) (далі - Положення №405).
Відповідно до пункту 1 Розділу І Положення №405 основними завданнями Комісії є вивчення документів та прийняття рішення щодо надання та позбавлення статусу учасника бойових дій поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України, розгляд питань, пов'язаних з установленням статусу учасника війни відповідно до пунктів 2, 13 статті 9 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Відповідно до пункту 2 Розділу І Положення №405 з метою забезпечення виконання покладених на неї завдань Комісія має право:
1) вивчати довідки, документи та інші докази, надіслані керівниками структурних підрозділів центрального органу управління поліції, територіальних (міжрегіональних) органів поліції, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Національної поліції України (далі - відповідні керівники);
2) вивчати довідки, документи та інші докази, подані особисто;
3) у разі потреби заслуховувати пояснення осіб, зазначених у пункті 1 розділу І цього Положення, свідків, представників органів державної влади, громадських організацій, рад ветеранів;
4) подавати на розгляд міжвідомчою комісією з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», яка утворюється Мінветеранів (далі - міжвідомча комісія), документи із спірних питань, що потребують міжвідомчого врегулювання;
5) брати до уваги докази, пропозиції та рекомендації районних (міських) комісій, комісій територіальних (міжрегіональних) органів поліції під час вивчення матеріалів щодо надання статусу учасника війни іншим працівникам Національної поліції України;
6) приймати рішення про надання статусу учасника бойових дій;
7) приймати рішення про надання статусу учасника війни;
8) повертати для подальшого доопрацювання відповідним керівникам документи;
9) приймати рішення про відмову в наданні статусу учасника бойових дій;
10) приймати рішення про відмову в наданні статусу учасника війни;
11) приймати рішення про позбавлення статусу учасника бойових дій;
12) приймати рішення про позбавлення статусу учасника війни;
13) повторно розглядати за рішенням Голови Національної поліції України (особи, яка виконує його обов'язки) питання про надання статусу учасника бойових дій особам, яким було відмовлено в наданні такого статусу раніше.
Згідно з пунктом 4 Розділу І Порядку №405 комісія відмовляє в наданні статусу учасника бойових дій, учасника війни у разі:
- відсутності правових підстав для надання статусу учасника бойових дій, учасника війни;
- відсутності документів, що містять достатні підтвердні докази і є підставою для надання статусу учасника бойових дій, учасника війни;
- надання недостовірних даних про осіб, зазначених у пункті 1 розділу І цього Положення;
- виявлення факту подання недостовірної інформації про участь в антитерористичній операції чи здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, у забезпеченні їх проведення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України або виконання завдань із розмінування, що має оперативний характер;
- наявності обвинувального вироку суду, який набрав законної сили, за вчинення особою умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину в період участі в антитерористичній операції чи здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України або виконання завдань із розмінування, що має оперативний характер.
Тобто, відповідно до пп. пп. 6, 9 п. 2 розділу ІІ Положення № 405, з метою забезпечення виконання покладених на неї завдань Комісія має право, зокрема, приймати рішення про надання статусу учасника бойових дій; приймати рішення про відмову в наданні статусу учасника бойових дій.
Згідно з пунктом 4 розділу II Положення №405, Комісія відмовляє в наданні статусу учасника бойових дій, учасника війни, зокрема у разі відсутності документів, що містять достатні підтвердні докази і є підставою для надання статусу учасника бойових дій, учасника війни.
Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Положення №405 статус учасника бойових дій надається поліцейським у разі залучення їх до проведення антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях на строк не менше ніж 30 календарних днів, у тому числі за сукупністю днів перебування в районах її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Поліцейським, які брали участь у виконанні бойових (службових) завдань в умовах безпосереднього зіткнення та вогневого контакту з противником, у проведенні розвідувальних заходів, що підтверджено оперативним штабом з управління антитерористичною операцією чи Об'єднаним оперативним штабом Збройних Сил України (об'єднаним командним пунктом об'єднаних сил), а також які отримали поранення, контузії, каліцтва, що унеможливило подальше виконання ними відповідних завдань (крім випадків необережного поводження зі зброєю та ухилення від служби шляхом самокалічення або симуляції хвороби), статус учасника бойових дій надається незалежно від кількості днів залучення їх до проведення антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, забезпеченні їх здійснення, заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Відповідно до абзацу 9 пункту 2 розділу ІІІ Положення №405 Комісія приймає рішення про надання статусу учасника бойових дій на підставі, зокрема, таких документів:
- для поліцейських, які брали участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, - не менш як один з таких документів - витяги з наказів органу поліції про відрядження (залучення) поліцейського до районів ведення бойових дій (у яких зазначені номер та дата бойового розпорядження військового командування), витягів із журналів бойових дій (оперативних завдань, ведення оперативної обстановки), витягів із вахтових журналів, витягів із польотних листів, матеріалів спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень, контузій, каліцтв. До документів, які надсилаються на розгляд Комісії, можуть додаватися інші документи - витяги (копії) з наказів органу поліції про залучення до виконання бойових розпоряджень (із поіменним списком поліцейських), витяги (копії) з наказів про виконання бойового (спеціального) завдання зведеним підрозділом Національної поліції України (з поіменним списком поліцейських), посвідчення про відрядження, витяги з бойових донесень (листи, рапорти, доповідні записки, довідки про виконання бойових завдань) із резолюцією уповноваженої посадової особи поліції, відрядженої до органів військового управління, зареєстрованих в органі (підрозділі) поліції, стройова чи доповідна записки, рапорти, розрахунки, книга нарядів чи інші документи, що підтверджують безпосередню участь поліцейських у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, що містять докази та підтверджують факт виконання поліцейськими бойових (службових) завдань.
При цьому, наведений у пункті 2 цього розділу Положення №405 перелік документів, на підставі яких Комісія приймає рішення про надання статусу учасника бойових дій, повністю кореспондується з положеннями пункту 4 Порядку №413.
Згідно матеріалів справи 20.01.2025 за вх. №68дск з Головного управління Національної поліції в Тернопільській області (далі - ГУНП в Тернопільській області) до Департаменту кадрового забезпечення Національної поліції України, в складі якого функціонує Комісія УБД НПУ) надійшли матеріали в тому числі відносно позивача, для розгляду питання щодо надання останньому статусу УБД.
В ході розгляду вказаних матеріалів Комісією УБД НПУ встановлено, що відповідно до витягу з наказу ГУНП в Тернопільській області від 06.05.2022 №668 о/с дск ОСОБА_1 у період з 10.05.2022 до особливого розпорядження з метою надання підтримки підрозділам ГУНП в області, які на той час були розташовані на території Донецької області був відряджений міста Лисичанськ Донецької області.
Як вбачається зі змісту вказаного наказу ГУНП в Тернопільській області, позивача відряджено до міста Лисичанськ Донецької області виключно надання підтримки підрозділам ГУНП в області, які на той час були розташовані на території Донецької області, відомостей про направлення позивача з метою виконання бойових розпоряджень військового командування наказ про відрядження останнього не містить, відповідно й у вказаному наказі відсутні номери та дати відповідних бойових розпоряджень.
Відтак, наказ ГУНП в Тернопільській області від 06.05.2022 №668 дск "Про службове відрядження окремих працівників ГУНП в Тернопільській області", у зв'язку з відсутністю у ньому дати та номеру бойового розпорядження військового командування не є документом, який відповідно до абзацу дев'ятого пункту 2 розділу ІІІ Положення про комісію є підставою для надання статусу УБД.
Також, на розгляд Комісії УБД НПУ було надано копію наказу Національної поліції України від 11.06.2022 №414 дск "Про організацію виконання бойового завдання Головнокомандувача Збройних Сил України" згідно якого відповідно до Закону України "Про Національну поліцію", Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указу Президента України від 24.02.2022 №64 "Про введення воєнного стану в Україні", Положення про Національну поліцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 №877 та на виконання бойового розпорядження Головнокомандувача Збройних Сил України генерала Валерія Залужного "дата б/р" та "номер б/р", з 11.06.2022 виведено зі складу угрупування об'єднаних сил оперативно-стратегічного угрупування військ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " сили та засоби НПУ, відповідно до додатка №1 до наказу та з 11.06.2022 до особливого розпорядження, ввести до складу оперативно- стратегічного угрупування військ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " сили та засоби НПУ відповідно до додатка №2 до наказу.
Згідно додатків № 1 та № 2 встановити, що вказаний наказ є таким, що стосується позивача, не вдається за можливе, оскільки у відповідних списках зазначені виключно підрозділи НПУ та зведені загони зі складу підрозділів НПУ, відомостей щодо позивача вказані списки не містять.
На розгляд Комісії УБД НПУ було надано копії із Журналу розстановки нарядів РПСПОП "Тернопіль" ГУНП в Тернопільській області в зоні проведення ОСУВ "Хортиця" інв. №6 за період з 30.06.2022 по 22.07.2022, в якому міститься інформація щодо розстановки нарядів в оперативно-стратегічному угрупуванні військ " ІНФОРМАЦІЯ_1 ". Згідно наданих копій вбачається, що позивач 30.06.2022, 11.07.2022 та 22.07.2022 заступав у наряд згідно бойового розпорядження, однак дата та номер бойового розпорядження військового командування не вказаний, факти бойових зіткнень та припинення правопорушень, а також випадки травмування були відсутні.
З огляду на вищевикладене вбачається, що надані на розгляд комісії журнали не є журналами перелік яких визначений абзацом дев'ятим пункту 2 розділу ІІІ Положення про комісію, відповідно не є підставою для надання статусу УБД.
Разом з цим, в матеріалах наданих на розгляд комісії містились накази ГУНП в Тернопільській області від 23.07.2022 № 242 о/с дск "Про повернення до постійного місця дислокації працівників зведеного загону ГУНП в області з ОСУВ "Хортиця" та від 26.12.2024 №3177 дск "Про затвердження списку поліцейських ГУНП в Тернопільській області, які були уведені до складу ОСУВ "Хортиця", зі змісту яких також вбачається що вказані накази, з огляду на положення абзацу дев'ятого пункту 2 розділу ІІІ Положення про комісію, не є підставою для надання позивачу статусу УБД.
Отже, з вищенаведеного вбачається, що правові підстави для надання статусу учасника бойових дій позивачу у Комісії УБД НПУ з огляду на вищевикладені обставини були відсутні, про що, з посиланням на відповідні положення законодавства та підзаконних актів, які врегульовують порядок та підстави надання такого статусу, зазначено безпосередньо в оскаржуваному рішенні.
Верховний Суд у постанові від 03.06.2025 у справі №620/11392/24 указав, що враховуючи положення статті 6 Закону №3551-XII та пунктів 4, 5 Порядку №413, визначальною підставою для надання статусу учасника бойових дій є не формальне подання повного пакета документів, а підтвердження факту безпосередньої участі особи в бойових діях або заходах із забезпечення оборони України. Документи виступають лише засобом доведення цієї участі, а не самостійною умовою для визнання такого статусу. Відтак, формальний підхід до розгляду поданих матеріалів, без врахування їх реального змісту та обставин, що свідчать про виконання особою завдань у зоні бойових дій, є неправомірним і суперечить меті правового регулювання законодавства у сфері захисту прав ветеранів війни.
Застосовуючи вказану правову позицію, суд наголошує, що в даній справі Комісія виходила саме з непідтвердження факту безпосередньої участі позивача в бойових діях, а не формальних недоліків поданих документів, виконала покладену на неї функцію з підтвердження цього факту, відтак стверджувати про формальний підхід до вирішення питання надання позивачу статусу учасника бойових дій не можна.
Підсумовуючи наведене, суд зазначає, що межі судового контролю при розгляді справ стосовно незаконності рішень суб'єктів владних повноважень визначено статтею 2 КАС України.
Так, відповідно до частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, перевіривши згідно наведеної норми оскаржувану бездіяльність, судом встановлено, що вона є відсутньою, оскільки у спірних правовідносинах було ухвалено рішення про відмову у наданні статусу учасника бойових дій. Що стосується вказаного рішення, то, як встановлено судом за наслідками розгляду справи, його було прийнято обґрунтовано, із урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява №65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява №63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява №4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд вважає, що ключові аргументи сторін отримали достатню оцінку. Інші доводи висновків суду не спростовують.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складено і підписано 27 січня 2026 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 );
відповідачі:
- Комісія Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій,учасниками війни поліцейських,державних службовців та інших працівників НП Україїни (місцезнаходження: вул. Богомольця Академіка, 10, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ: 40108578).
- Національна поліція України (місцезнаходження: вул. Богомольця Академіка, 10, м. Київ, 01024, код ЄДРПОУ: 40108578)
Головуючий суддя Мартиць О.І.