Справа №500/5325/25
27 січня 2026 рокум. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мартиць О.І. розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 через представника адвоката Гурника Віктора Олександровича звернулася до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, в якому просить:
визнати протиправною та скасувати пункт 12 рішення, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 25 жовтня 2024 року №32/в, про відмову ОСОБА_1 у призначені частки одноразової грошової допомоги на неповнолітню дочку ОСОБА_2 - доньці загиблого військовослужбовця ОСОБА_3 в період дії воєнного стану,
зобов'язати Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , подану в інтересах неповнолітньої доньки, ОСОБА_2 , про призначення частки одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 , як доньці загиблого військовослужбовця ОСОБА_3 в період воєнного стану.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що В обґрунтування позовних вимог зазначено, що після народження доньки, ОСОБА_1 , в її інтересах, як члена сім'ї загиблого військовослужбовця, звернулася до ІНФОРМАЦІЯ_1 для подачі документів та відповідної заяви для призначення її неповнолітній дочці, частку грошової одноразової допомоги, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168.
Проте, ОСОБА_1 отримала відповідь комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №32/в від 25 жовтня 2024 року, якою у даному призначенні - відмовлено.
Позивач вважає що даний висновок є протиправним, та підлягає скасуванню, оскільки виходячи з правових норм Закону України "Про соціальний і правовий захист війсьовослужбовців та членів їх сімей", який регулює відносини у сфері соціального захисту членів сімей військовослужбовців, ОСОБА_2 має право на отримання одноразової грошової допомоги після смерті свого батька військовослужбовця ОСОБА_3 .
Ухвалою суду від 15.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до статей 162-164 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
30.09.2025 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно змісту якого вказав, що з урахуванням пункту 2 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України №3515-IX від 09.12.2023, призначення та отримання одноразової грошової допомоги для дітей загиблої (померлої) особи, зачатих за життя загиблої (померлої) особи та народжених після її смерті здійснюється за умови що одноразова грошова допомога не призначалася жодній із осіб, які мали право на отримання такої допомоги, в даному випадку грошову допомогу у зв'язку із загибеллю ОСОБА_3 вже призначено в повному обсязі іншим особам, які мали право на її отримання, а саме: батьку, матері, дружині та дочці загиблого (протокол №374 від 19.12.2023 та №172 від 26.07.2024), відтак, відповідач оскаржуване рішення вважає законним та обґрунтованим, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
У відзиві містилося клопотання Міністерства оборони України про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 за пропуском строку звернення до суду, оскільки на думку відповідача пасивна поведінка позивача та подальше укладення договору про надання правничої (правової) допомоги не може слугувати належною підставою для визнання пропущених строків звернення до суду поважними.
Ухвалою суду від 07.10.2025 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з цим позовом, у якій вказати підстави для поновлення строку, та надати відповідні докази поважності причин його пропуску.
Ухвалою суду від 14.10.2025 продовжено розгляд справи №500/5325/25 за позовом ОСОБА_1 до Міністерство оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
В задоволенні клопотання Міністерства оборони України про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 відмовлено.
Суд зазначає, що розгляд даної справи здійснено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін з урахуванням строку перебування головуючого судді у відпустці, в порядку черговості.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
Згідно довідки військової частини НОМЕР_1 від 26.07.2025 №3551 солдат ОСОБА_3 в період з 21.09.2022 по 19.04.2023, з 01.05.2023 по 30.05.2023, з 10.06.2023 по 22.06.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Внаслідок отриманих поранень під час ворожого авіаобстрілу 22.06.2023 солдат ОСОБА_3 , водій 3 відділення мінометного взводу військової частини НОМЕР_1 загинув, що підтверджується витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 18.07.2023 №199.
Згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що 05.07.2023 складено відповідний актовий запис №299.
Відповідно до витягу з протоколу засідання штатної ІНФОРМАЦІЯ_5 від 22.04.2024 № 700 травма, поранення (22.06.2023) солдата ОСОБА_3 , 1992 року народження, "Осколкові поранення тулуба і кінцівок. Інші уточнені травми із залученням декількох ділянок тіла. Ушкодження внаслідок військових дій від інших вибухів та осколків", які згідно військово-облікових документів послужили причиною смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 , - ТРАВМА, ПОРАНЕННЯ, ЯКІ ПРИЗВЕЛИ ДО СМЕРТІ, ТА ПРИЧИНА СМЕРТІ, ТАК, ПОВ'ЯЗАНІ ІЗ ЗАХИСТОМ БАТЬКІВЩИНИ.
ІНФОРМАЦІЯ_4 народилась ОСОБА_2 - донька загиблого військовослужбовця ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 24.01.2024 серії НОМЕР_2 .
ОСОБА_1 (дружина загиблого ОСОБА_3 ) в інтересах ОСОБА_2 звернулась із заявою до відповідного ІНФОРМАЦІЯ_6 про виплату одноразової грошової допомоги за загиблого військовослужбовця ОСОБА_3 .
Згідно пункту 12 витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних їх призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 25.10.2024 №32/в комісією прийнято рішення про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 (дружині загиблого), яка діє в інтересах неповнолітньої дочки загиблого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Вказане рішення Комісії обґрунтоване наступним:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 народилася після загибелі ОСОБА_3 (дата загибелі ІНФОРМАЦІЯ_2 ).
Статтею 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (в редакції Закону №3515-IX від 22.12.2023, який набрав чинності 29.03.2024) визначено осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, зокрема, до цих осіб належать діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав.
Разом з цим, пунктом 2 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України №3515-ІХ від 09.12.2023 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги" (далі - Закон №3515-IX) визначено, що цей Закон застосовується до правовідносин, які виникли до набрання ним чинності та пов'язані з призначенням та отриманням одноразової грошової допомоги для дітей загиблої (померлої) особи, зачатих за життя загиблої (померлої) особи та народжених після її смерті, за умови що одноразова грошова допомога не призначалася жодній із осіб, які мали право на отримання такої допомоги.
Одноразову грошову допомогу у зв'язку із загибеллю ОСОБА_3 вже призначено в повному обсязі іншим особам, які мали право на її отримання, а саме: батьку, матері, дружині та дочці загиблого (протокол №374 від 19.12.2023 та №172 від 26.07.2024).
Ураховуючи вимоги пункту 2 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону №3515-ІХ - відмовити ОСОБА_1 у призначенні частки одноразової грошової допомоги на неповнолітню дочку ОСОБА_2 .
Вважаючи рішення Комісії, яке оформлено протоколом від 25.10.2024 №32/в протиправним, ОСОБА_3 звернулась із вказаним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 41 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Правилами статті 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі Закон №2011-ХІІ) визначено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з частиною першою статті 16 Закону №2011-ХІІ одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 16 Закону №2011-ХІІ одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби.
Відповідно до статті 16-1 Закону №2011-ХІІ, у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім'ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).
Вказана редакція статті 16-1 Закону №2011-ХІІ діяла на час смерті ОСОБА_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги" №3515-ІХ від 09.12.2023 внесені зміни, в тому числі і до Закону №2011-ХІІ.
Так, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги" №3515-IX від 09.12.2023 статтю 16-1 викладено в такій редакції: "Стаття 16-1. Особи, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги
1. У випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають особи, зазначені у пункті 4 цієї статті.
2. За наявності особистого розпорядження право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають особи, на користь яких складено таке особисте розпорядження, у розмірі частки, визначеної в такому розпорядженні у відсотках.
Незалежно від змісту особистого розпорядження право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки загиблої (померлої) особи у розмірі 50 відсотків частки, яка належала б кожному з них у разі призначення і виплати одноразової грошової допомоги за відсутності особистого розпорядження.
3. У разі відсутності особистого розпорядження або за наявності неохопленої особистим розпорядженням частки розміру одноразової грошової допомоги право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги (її частки) мають особи, визначені у пункті 4 цієї статті, у рівних частках.
4. До членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать: діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав; вдова (вдівець); батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті); внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли); жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім'єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили; утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Відповідно до пункту 1 статті 16-3 Закону №2011-ХІІ одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, за відсутності особистого розпорядження призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою або заявою їх законних представників.
Згідно із пунктом 9 статті 16-3 Закону №2011-ХІІ особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.
Згідно з пунктами 12, 13 Прядку №975 призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).
Керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого обов'язково додаються документи, зазначені в пунктах 10 та 11 цього Порядку.
Розпорядник бюджетних коштів у місячний строк після надходження всіх зазначених документів приймає рішення про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову в її призначенні, або про повернення документів на доопрацювання (у разі, коли документи подано не в повному обсязі, потребують уточнення чи подано не за належністю) і надсилає зазначене рішення разом з документами уповноваженому органу для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, а в разі відмови чи повернення документів на доопрацювання - для письмового повідомлення заявника з обґрунтуванням мотивів відмови чи повернення документів на доопрацювання.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 Про введення воєнного стану в Україні та №69 Про загальну мобілізацію, статті 9-2 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей та абзаців другого - восьмого пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 28 червня 2023 р. № 3161-IX Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань, пов'язаних із проходженням військової служби під час дії воєнного стану Кабінет Міністрів України прийняв постанову №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (далі Постанова №168).
Відповідно до абзацу першого та другого пункту 2 Постанови №168 установлено, що сім'ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.
Таким чином, відповідно до законодавства з питань призначення і виплати одноразової грошової допомоги встановлено, що порядок і умови виплати одноразової грошової допомоги, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
Відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", пункту 2-1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", наказом Міністерства оборони України від 25 січня 2023 року №45, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 січня 2023 р. за № 176/39232, затверджено Порядок і умови призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану (далі по тексту Порядок №45).
Розділом І Порядку № 45 визначено наступне.
1.1. Цей Порядок і умови визначають завдання органів військового управління, військових частин, установ, військових навчальних закладів щодо оформлення документів для призначення та виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", алгоритм її призначення та виплати, перелік необхідних документів.
1.2. ОГД призначається та виплачується у разі загибелі військовослужбовця Збройних Сил України (далі - військовослужбовець) під час дії воєнного стану, а також смерті осіб, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого на військовій службі в Збройних Силах України у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва) (далі - під час захисту Батьківщини).
1.3. Сім'ям загиблих військовослужбовців відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" виплачується ОГД, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.
Таким чином, Міноборони на виконання пункту 2 та пункту 2-1 Постанови №168 визначило порядок виплати одноразової грошової допомоги.
Пунктом 3 статті 16-2 Закону № 2011-XII встановлено, що розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України.
В свою чергу, відповідно до абзацу другого пункту 2 Постанови №168 встановлено, що особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.
Відповідно до абзацу першого пункту 2 Постанови №168 установити, що сім'ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.
Суд зазначає, що ОСОБА_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 , є батьком ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Згідно пункту 12 витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних їх призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 25.10.2024 №32/в комісією прийнято рішення про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 (дружині загиблого), яка діє в інтересах неповнолітньої дочки загиблого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , через те, що одноразову грошову допомогу у зв'язку із загибеллю ОСОБА_3 вже призначено в повному обсязі іншим особам, які мали право на її отримання, а саме: батьку, матері, дружині та дочці загиблого (протокол №374 від 19.12.2023 та №172 від 26.07.2024)
В свою чергу, суд критично оцінює посилання у спірному рішенні відповідача на пункт 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги" №3515-IX від 09.12.2023, яким визначено, що цей Закон застосовується до правовідносин, які виникли до набрання ним чинності та пов'язані з призначенням та отриманням одноразової грошової допомоги для дітей загиблої (померлої) особи, зачатих за життя загиблої (померлої) особи та народжених після її смерті, за умови що одноразова грошова допомога не призначалася жодній із осіб, які мали право на отримання такої допомоги, оскільки вказане суперечить положенням частини першої статті 16-3 Закону №2011-XII, яким чітко визначено, що виплата одноразової грошової допомоги особам, які мають право на її призначення та отримання, здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з інших осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону.
Верховний Суд у постанові від 10.05.2024 у справі №440/6725/23 зазначив, що за своєю природою одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті) військовослужбовця має компенсаторний характер, яка спрямована матеріально підтримати, наскільки це можливо, членів сім'ї (батьків, дітей, дружину) та утриманців загиблого військовослужбовця після втрати близької людини (годувальника), а тому виключення із кола осіб, які мають право на отримання допомоги, дитини військовослужбовця з підстав дати її народження не відповідає змісту і меті закону.
Підхід Міністерства оборони України щодо відмови в призначенні одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 2 Постанови №168 дитині, зачатій за життя загиблої (померлої) особи та народженій після її смерті суд вважає неправомірним та таким, що не відповідає нормам чинного законодавства.
Поряд із тим, суд зауважує, що застосованого відповідачем тлумачення пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги" від 09 грудня 2023 року №3515-IX, звужує право дитини у правовідносинах, що виникли до набрання чинності цією нормою, що відповідно до приписів статті 22 Конституції України, не допускається при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів.
Необхідно вказати, що Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги" №3515-IX від 09.12.2023 не конституційним не визнавався, а тому підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
Також суд враховує правову позицію Верховного Суду у постанові від 08.07.2025 у справі №280/2822/23, згідно з якою дитина військовослужбовця, яка народилась після загибелі батька військовослужбовця та зачата за життя загиблої (померлої) особи, має право на отримання одноразової грошової допомоги і не повинна нести тягар неможливості перерозподілу цієї допомоги уповноваженим органом або наявності спору щодо перерозподілу цих коштів або повернення неправомірно отриманих коштів з інших осіб. З огляду на положення Конституції України та правових норм, наведених вище, Держава повинна гарантувати виплату одноразової грошової допомоги особам, які мають на неї право.
Враховуючи, встановлені судом обставини у справі та досліджені докази, суд доходить висновку, що оскаржуване рішення прийняте без врахування всіх обставин у справі, а тому не може відповідати критеріям правомірності, визначених в частині другій статті 2 КАС України, тому таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Таким чином, суд приходить до висновку, про необхідність задоволення позовних вимог, шляхом визнання протиправним та скасування пункту 12 рішення, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 25 жовтня 2024 року №32/в, про відмову ОСОБА_1 у призначені частки одноразової грошової допомоги на неповнолітню доньку ОСОБА_2 , як доньку загиблого військовослужбовця ОСОБА_3 в період дії воєнного стану та зобов'язання Міністерства оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , подану в інтересах неповнолітньої доньки, ОСОБА_2 , про призначення частки одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 , як доньці загиблого військовослужбовця ОСОБА_3 в період воєнного стану, з урахуванням висновків суду.
Відповідно до частини першої статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до частини п'ятої статті 250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати пункт 12 рішення, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 25 жовтня 2024 року №32/в, про відмову ОСОБА_1 у призначені частки одноразової грошової допомоги на неповнолітню доньку ОСОБА_2 як доньку загиблого військовослужбовця ОСОБА_3 в період дії воєнного стану.
Зобов'язати Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , подану в інтересах неповнолітньої доньки, ОСОБА_2 , про призначення частки одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 , як доньці загиблого військовослужбовця ОСОБА_3 в період воєнного стану, з урахуванням висновків суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складено і підписано 27 січня 2026 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 );
відповідач:
- Міністерство оборони України (місцезнаходження: просп. Повітряних Сил, 6, м. Київ, 03049 код ЄДРПОУ: 00034022).
Головуючий суддя Мартиць О.І.