за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень
27 січня 2026 р. Р і в н е№460/11444/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді О.М. Дудар, розглянувши в порядку письмового провадження звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про виконання рішення суду від 29.03.2025 в адміністративній справі за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області ;
про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій,
У провадженні суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 29.03.2025 позов ОСОБА_1 задоволено:
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожен рік роботи понад стажу 20 років відповідно до ч.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-ХІІ;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити з 01 березня 2025 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 в частині доплати за понаднормовий стаж відповідно до ч.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-ХІІ, (в редакції, чинній до 11.10.2017), збільшивши пенсію на один процент заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років.
Зазначене рішення суду залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2025.
Отже, рішення суду першої інстанції набрало законної сили 06.11.2025.
Ухвалою суду від 04.12.2025 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області подати звіт про виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 29.03.2025 у справі №460/11444/25 упродовж тридцяти днів з дня отримання ухвали.
На виконання зазначеної ухвали 05.01.2026 від Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області надійшов звіт про виконання рішення суду з відповідними додатками.
Згідно із поданим звітом, Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області не ухилялося від виконання рішення суду, а виконало його у межах своїх повноважень та згідно з нормами чинного законодавства. Суб'єкт владних повноважень просить суд визнати звіт про виконання рішення суду прийнятим.
Розглянувши поданий звіт, дослідивши матеріали справи, суд зазначає таке.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України, судове рішення є обов'язковим до виконання.
Згідно із ст.370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 N3477-IV, суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право на справедливий суд.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, право на виконання рішення, яке виніс суд, є невід'ємною частиною "права на суд", а ефективний захист сторони у справі, а отже, і відновлення справедливості, передбачає зобов'язання адміністративних органів виконувати рішення.
Зокрема, у пункті 40 рішення Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі "Горнсбі проти Греції" ("Hornsby v. Greece", заява № 18357/91), суд наголошує, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду (див. рішення у справі "Філіс проти Греції" (Philis v. Greece) (N1) від 27 серпня 1991 року, серія А, №209, с.20, п.59). Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію (995_690) (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v.United Kingdom) від 21 лютого 1975 року, серія А, N18, с.16 - 18, п. 34 - 36). Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".
У звіті Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повідомило про те, що на виконання рішення суду у справі №460/11444/25 проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 . Розмір пенсії з 01.03.2025 після перерахунку становить: 42309,57грн, у т.ч. 14738,31грн - доплата за понаднормовий стаж.
Заборгованість за рішенням суду у справі №460/11444/25 відсутня.
Зазначені обставини підтверджуються долученими до звіту рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про перерахунок пенсії від 27.11.2025 №956180122141.
Отже, рішення суду у справі №460/11444/25 суб'єктом владних повноважень виконується, доплата ОСОБА_1 за понаднормовий стаж здійснюється.
При цьому, суд у межах судового контролю не може перевіряти правильність відповідних обрахунків та правомірність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про перерахунок пенсії від 27.11.2025 №956180122141, оскільки останнє не було предметом спору у цій справі.
Суд зазначає, що звіт суб'єкта владних повноважень подано з додержання вимог ч.ч.2, 3 ст.382-2 КАС України.
Враховуючи викладене, суд вважає за можливе прийняти поданий відповідачем звіт.
Керуючись статтями 248, 294, 295, 382-2, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Прийняти поданий Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області звіт про виконання рішення суду у справі №460/11444/25.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Ухвалу складено 27 січня 2026 року.
Суддя О.М. Дудар